Справа № 2-118/2001 Головуючий І інстанція - Савченко С.І.
Проваження № 4с/824/1/2021
іменем України
20 квітня 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Савченка С.І.,
секретаря судового засідання Малашевського О.В.,
за участю:
стягувача: Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (G+H MONTAGE GmbH) (Німеччина), представник адвокат Каганець А.В.;
органу ДВС: Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), представник К.Савчук;
боржника: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», представники Лозицька О.Л., Свириденко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за скаргою стягувача Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (G+H MONTAGE GmbH) на постанову державного виконавця від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження,-
У жовтні 2020 року стягувач Фірма «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (G+H MONTAGE GmbH) в особі її представника адвоката Каганець А.В. звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження.
Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві перебував виконавчий лист № 2-118/2001, виданий 05 листопада 2001 року Апеляційним судом м.Києва про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» заборгованості у розмірі 6818943,70 грн. Постановою державного виконавця від 28 листопада 2007 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-118/2001 закінчене на підставі п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача про сплату заборгованості у повному розмірі. Вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною, оскільки була прийнята на підставі заяви директора ТОВ «Крок 2006» ОСОБА_1 , яка діяла начебто як повірена стягувача, і в якій йдеться про повне погашення заборгованості боржником ДП «НАЕК«Енергоатом» перед стягувачем. Однак, довіреність стягувачем на ім'я ОСОБА_1 не видавалася і є підробленою, а отримані ТОВ «Крок 2006» кошти від боржника не можуть свідчити про належне виконання зобов'язання по погашенню боргу.
- 2 -
У скарзі стягувачем Фірмою «Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ» (G+H MONTAGE GmbH) заявлене клопотання про поновлення строку для подання скарги на постанову державного виконавця від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження. Клопотання мотивоване поважністю причин пропуску строку, з урахуванням того, що лише 23 вересня 2020 року проголошено вирок Київського апеляційного суду у справі № 761/19733/13-к, яким встановлено, що директор ТОВ «Крок 2006» ОСОБА_2 є винною у підробці документів, що вона не була представником Фірми «Джі плюс ейч Монтаж ГмбХ», а Фірма не отримувала грошові кошти від ДП «НАЕК «Енергоатом».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2021 рокуклопотання задоволено, стягувачу Фірмі «Джі плюс Ейч МОНТАЖ Гмбх» поновлено строк на оскарження постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження.
Шевченківський районний відділ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подав відзив на скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні скарги. Зазначив, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є правомірною, оскільки 27 листопада 2007 року до Шевченківського відділу ДВС надійшла заява від директора ТОВ «Крок-2006» ОСОБА_1 із документами, які підтверджували її повноваження як повіреної стягувача Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ», про погашення ДП «НАЕК «Енергоатом» боргу у розмірі 6818943,70 грн. та закриття провадження у зв'язку із повним виконанням рішення. З урахуванням того, що закон не покладає на державного виконавця обов'язку щодо перевірки дійсності наданих представниками виконавчого провадження довіреностей чи заяв, державним виконавцем на підставі п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче повадження» від 21 квітня 1999 рокубуло винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виконанням рішення.
Боржник Державне підприємство «НАЕК «Енергоатом» подав заперечення на скаргу, в яких просив відмовити у задоволенні скарги з огляду на те, що зазначені у скарзі мотиви та підстави є необгрунтованими. Свою позицію мотивував тим, що на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у 2007 році державний виконавець діяв відповідно до закону і йому не було відомо про неотримання грошей боржником та відсутність повноважень стягувача у ОСОБА_1 . Дані обставини виникли пізніше після набрання вироком законної сили 23 вересня 2020 року, а тому у діях державного виконавця відсутні ознаки неправомірної бездіяльності. Окрім цього, судом не враховано відсутність доказів про неотримання оспорюваної постанови державного виконавця та можливість стягувача реалізувати своє право на оскарження постанови у встановлений законом строк, що підтверджується ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 березня 2011 року(справа № 2а-2058/11/2670), якою встановлено факт отримання стягувачем оскаржуваної постанови ще 02 червня 2010 року, що є преюдиційним.
Представник стягувача Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» адвокат Каганець А.В. в судовому засіданні скаргу та викладені в ній доводи підтримав, просив задоволити та скасувати оспорювану постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження як незаконну.
Представник Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) Савчук К. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Представники боржника Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» Лозицька О.Л. та Свириденко І.А. , в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність. Доводи, викладені у запереченнях, підтримали.
- 3 -
Вислухавши учасників та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до приписів ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного чи приватного виконавця, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що 17 липня 2000 року Арбітражним судом м.Стокгольм (Швеція) ухвалено рішення про стягнення з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» 2787971 німецьких марок та 1 % за кожний місяць з цієї суми, починаючи з 01 січня 1996 року до дня здійснення платежу. Крім того, згідно з рішенням боржник зобов'язаний відшкодувати стягувачу витрати пов'язані з арбітражним процесом у розмірі 16490 німецьких марок, 12871 доларів США, 118500 шведських крон, 1000 євро та відповідні відсотки. Також за вказаним рішенням суду боржник зобов'язаний відшкодувати стягувачу гонорари арбітрів, а також сплатити витрати, вказані у рішенні, а саме: 100000 шведських крон, 1200 шведських крон, 60000 шведських крон та 25 %, 60000 шведських крон та 25 %, яку сторони несуть солідарно.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 05 листопада 2001 року частково задоволено клопотання представника Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» та дозволено виконання рішення Арбітражного суду у м.Стокгольм від 17 липня 2000 року на території України. Видано виконавчий лист про стягнення з боржника ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь стягувача Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» боргу в розмірі 2787971 німецьких марок та витрати пов'язані з арбітражним процесом 16490 німецьких марок, 12871 доларів США, 118500 шведських крон та 1000 євро. У задоволенні інших вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 26 березня 2002 року змінено спосіб виконання рішення арбітражного суду у м.Стокгольмі від 17 липня 2000 року. Видано виконавчий лист про стягнення суми боргу з боржника ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь стягувача Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» боргу в розмірі 6818943,70 грн.
27 січня 2003 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м.Києві відкрите виконавче провадження № 625/10 за виконавчим листом № 2-118, виданим 05 листопада 2001 року про стягнення з боржника ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь стягувача Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» боргу в розмірі 6818943,70 грн.
- 4 -
28 листопада 2007 року державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві винесено постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача в особі директора ТОВ «Крок 2006» ОСОБА_1 про сплату заборгованості стягувачу у повному розмірі.
Також судом встановлено, що за фактом вчинення невстановленими особами ТОВ «Крок 2006» та ДП «НАЕК «Енергоатом» злочину, направленого на незаконне заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом», за ч.5 ст.191 КК України була порушена кримінальна справа в ході розслідування якої матеріали виконавчого провадження № 625/10 вилучено на підставі постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 22 вересня 2009 року.
Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 16 вересня 2019 року, зміненим вироком Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, встановлено, що директор ТОВ «Крок-2006» ОСОБА_1 за попередньою змовою із невстановленою розслідуванням особою, з метою шахрайського заволодіння майном 16 жовтня 2007 року подала до ДП НАЕК «Енергоатом» пакет підроблених документів щодо стягнення боргу в сумі 6818943,70 грн. на користь німецької компанії «G+Н Моntage GmbH» як уповноважена особа вказаної компанії, а саме: лист про те, що вона є повноважним представником компанії «G+Н Моntage GmbH» з питань сплати заборгованості, довіреність нібито видану X.Ліппманом від 23 лютого 2007 року у м.Києві, якою останній повідомив ДП НАЕК «Енергоатом» про призначення ТОВ «Крок-2006» та особисто директора ОСОБА_1 представником з погашення заборгованості та договір доручення № 15-02 від 15 лютого 2007 року, укладений між ТОВ «Крок-2006» та компанією «G+Н Моntage GmbH».
На підставі поданих ОСОБА_1 документів ДП «НАЕК «Енергоатом» 25 жовтня 2007 року перерахувало на рахунок ТОВ «Крок-2006» грошові кошти в сумі 6818943,70 грн., які ОСОБА_1 26 жовтня 2007 року перерахувала на рахунок підприємства з ознаками фіктивності ПП «Онікс-Трейд», а не на рахунок німецької компанії «G+Н Моntage GmbH», які в подальшому використала із невстановленою особою на власний розсуд.
В подальшому ОСОБА_1 26 листопада 2007 року звернулася до відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із тим, що ДП НАЕК «Енергоатом» повністю погашено борг перед компанією «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+Н Моntage GmbH») у сумі 6818943,70 грн., додавши до заяви підроблені документипро те, що вона є повноважним представником компанії «G+Н Моntage GmbH» з питань сплати заборгованості.
Постановою Верховного Суду від 25 березня 2021 року вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 16 вересня 2019 року та вирок Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у відношенні ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно приписів ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, судом незаперечно встановлено, що стягувач фірма «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» не отримувала від боржника ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів на погашення боргу у розмірі 6818943,70 грн., а відтак рішення Арбітражного суду м.Стокгольм від 17 липня 2000 року та ухвала Апеляційного суду м.Києва від 26 березня 2002 року не виконані.
Наведене у свою чергу свідчить про незаконність оскаржуваної постанови державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виконанням судових рішень та сплатою боргу ДП «НАЕК «Енергоатом», оскільки згідно п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче
- 5 -
провадження» від 21 квітня 1999 рокувиконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, чого в даному випадку не встановлено.
При вирішенні скарги судвідповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч.4 ст.10 ЦПК України застосовує при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї як джерело права.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, в тому числі щодо виконання судового рішення, як завершальній стадії судового розгляду. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
У п.40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (заява №18357/91) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. … Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 Конвенції.
З урахуванням наведеного оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із його виконанням за відсутності такого виконання порушує положення ст.6 Конвенції в частині права Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» на справедливий суд в контесті виконання остаточного судового рішення, ухваленого на користь стягувача.
Окрім того, згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Здійснюючи тлумачення положень Конвенці ЄСПЛ у своїх рішеннях вказує, що поняття «власності», яке міститься у статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення і не обмежене власністю на фізичні речі та не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність». Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (п.22 рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України», п.98 рішення ЄСПЛ «Broniowski v. Poland).
В даній справі борг ДП «НАЕК «Енергоатом» перед Фірмою «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» у розмірі 6818943,70 грн., який виник на підставі остаточних судових рішень, очевидно та поза всяким розумним сумнівом є «майновим правом» Фірми і має розглядатися як її «власність», на яку поширює свою дію стаття 1 Протоколу № 1 Конвенції.
За таких обставин винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із сплатою боргу за відсутності такої сплати позбавляє стягувача Фірму «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» права на майно і є порушенням положень статті 1 Протоколу № 1 Конвенції в контексті попередження свавільного захоплення власності та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Відповідно до ст.451 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує виконавця або іншу
- 6 -
посадову особу органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
З викладених вище підстав суд задовольняє скаргу Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (G+H MONTAGE GmbH) та визнає неправомірною і скасовує постанову державного виконавця від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконаннявиконавчого листа № 2-118, виданого 05 листопада 2001 року Апеляційним судом м.Києва про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» боргу в розмірі 6818943,70 грн., як таку, що суперечить закону (п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року) та порушує права стягувача.
Доводи Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ), викладені у відзиві на скаргу про те, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є правомірною, оскільки 27 листопада 2007 року до Шевченківського відділу ДВС надійшла заява від ОСОБА_1 із документами, які підтверджували її повноваження як повіреної стягувача Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ», про погашення боргу у розмірі 6818943,70 грн. та закриття провадження у зв'язку із виконанням рішеня, суд відхиляє як необгрунтовані.
Як вище вказувалося судом незаперечно встановлено, що директор ТОВ «Крок-2006» ОСОБА_1 не мала статусу представника стягувача Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ», а подані нею документи підроблені.
При цьому посилання Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві на відсутність вини у діях державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови, оскільки закон не покладає на державного виконавця обов'язку щодо перевірки дійсності наданих представниками виконавчого провадження довіреностей чи заяв, суд відхиляє як необгрунтовані.
Такі доводи не спростовують висновків суду про неправомірність оскаржуваної постанови та свідчать про помилкове тлумачення положень ст.451 ЦПК України, яка передбачає можливість визнання неправомірною і скасування постанови не тільки у зв'язку із порушенням вимог закону безпосередньо самим державним виконавцем, але і у зв'язку із прийняттям ним рішень, постанов тощо внаслідок недобросовісних дій учасників виконавчого провадження або інших осіб, які призвели до порушення прав стягувача або боржника.
Це ж стосується аналогічних доводів боржника ДП «НАЕК «Енергоатом», викладених у запереченнях, про те, що на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у 2007 році державний виконавець діяв згідно закону і йому не було відомо про неотримання грошей боржником та відсутність повноважень стягувача у ОСОБА_1 , що встановлено вироком лише у 2020 році, а тому у діях державного виконавця відсутні ознаки неправомірної бездіяльності, які є необгрунтованими з викладених вище підств.
Відхиляючи дані аргументи, суд звертає увагу боржника на те, що необізнаність державного виконавця про невиконання судового рішення, тобто його внутрішнє переконання про правильніть дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, не змінюють і не впливають на сутність оскаржуваної постанови як незаконної і такої, що порушує права стягувача.
Викладені у запереченнях боржника ДП «НАЕК «Енергоатом» доводи про можливість стягувача реалізувати своє право на оскарження постанови у встановлений законом строк, що підтверджується ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 березня 2011 року (справа № 2а-2058/11/2670), якою встановлено факт отримання стягувачем
- 7 -
оскаржуваної постанови ще 02 червня 2010 року, що є преюдиційним, суд відхиляє як такі, що не мають правового значення.
При цьому суд звертає увагу на те, що питання повнолення строку на оскарження постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року вирішене ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2021 року, якою задоволено клопотання стягувача і поновлено строк на оскарження. Дана постанова винесена з урахуваннямвисновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року в даній справі, якою скасована ухвала попередня ухвала Київського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року про відмову заявнику у поновленні строку.
Даючи оцінку доводам учасників, викладеним у скарзі та відзиві (запереченнях), суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Суд враховує, що викладені в цій ухвалі висновки прийнятого рішення про задоволення скарги та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Керуючись ст.ст.259, 260, 263, 447-453 ЦПК України, суд, -
Скаргу Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (G+H MONTAGE GmbH) задоволити.
Визнати неправомірною таскасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження № 625/10 з примусового виконаннявиконавчого листа № 2-118, виданого 05 листопада 2001 року Апеляційним судом м.Києва про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (G+H MONTAGE GmbH) заборгованості у розмірі 6818943,70 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали суду.Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний тест ухвали складено 23 квітня 2021 року.
Головуючий С.І.Савченко