Справа № 369/1919/21 Головуючий в суді І інстанції Лисенко В.В.
Провадження № 33/824/1730/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
22 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2021 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2021 рокуПетренка О.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Суд першої інстанції виходив з того, що 07 лютого 2021 року близько 04 год. 40 хв. в Київській області, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем HONDA д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, через що порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись із постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2021 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Шумов В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує на те, що працівниками поліції на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення взагалі не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, а одразу був складений протокол про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням чинного законодавства України.
Окрім цього вважає, що інспектором поліції було грубо порушено п. 5 Інструкції, оскільки фіксація відеозапису, яка була долучена при складанні протоколу на місці не була безперервною.
Також, представник ОСОБА_1 - адвокат Шумов В. вважає, що пояснення свідків, які долучені до протоколу ДПР 18 № 328289 є неналежними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, з огляду на те, що обидва повторюють повністю один одного, тобто є абсолютно ідентичними, і виконані шляхом друку щодо суті виявленого правопорушення, із заповненням лише заздалегідь заготовлених полів для анкетних даних та підписів свідків та особи, що його відібрала.
Наголошує на тому, що у поясненнях свідків не зазначено підпису одного свідка, що унеможливлює прийняття його пояснень, як доказу по справі.
Вважає, що в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду не був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи постанову про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у зв'язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер».
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції керуючись наступним.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №328289, складеного інспектором 1 р. 1 БПП в с. Чайки УПП в Київській області ДПП капітаном поліції Ариштович Д.О., 07 лютого 2021 року близько 04 год. 40 хв. в Київській області, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем HONDA д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, через що порушив п. 2.5 ПДР України, вказані обставини також підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3).
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом №1452/735 МВС і МОЗ від 09 листопада 2015 року, огляд водіїв на стан наркотичного сп'яніння здійснюються у відповідних закладах охорони здоров'я протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та в присутності поліцейського.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив допитати свідків, які були присутні під час складання адміністративного протоколу та працівників патрульної поліції, які зупиняли автомобіль, дане клопотання було задоволено судом. Однак, на вимогу суду апеляційної інстанції свідки не з'явились.
Для з'ясування обставин події, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, та встановлення осіб свідків, дані про яких в протоколі про адміністративне правопорушення і письмових поясненнях свідків заповнені нерозбірливим почерком, в суд апеляційної інстанції викликався працівник патрульної поліції Ариштович Д.О., яким складено протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №328289.
Працівник патрульної поліції ОСОБА_4 з'явився на виклик суду та надав пояснення про те, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння при свідках та указував, що відповідні обставини вони фіксували відеокамерою, однак пояснити, чому на відео, наявному у матеріалах справи про адмінправопорушення відповідні обставини відсутні, не зміг.
У зв'язку із тим, що у ході розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції виникли сумніви в частині обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення, усунути які не виявилось можливим внаслідок, суд ці сумніви, у відповідності до положень ст. 62 Конституції України тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції визнав доведеним те, що останній вчинив правопорушення, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у час, місці та за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Між тим, такий висновок суддею зроблений на підставі неповно досліджених доказів та внаслідок їх неналежної оцінки і погодитись з цим висновком не можливо.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
За змістом ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак наркотичного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання про винність ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння суддя місцевого суду цих вимог закону не врахував, фактичних обставин правопорушення із належною повнотою не встановив, зібраним у справі доказам належної оцінки не надав.
Обґрунтовуючи свої висновки про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності із накладенням на нього стягнення, суд послався зокрема на протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення свідків, що були визнані судом доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, при складанні протоколу зазначається, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
В порушення зазначених положень Інструкції, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 328289 від 07 лютого 2021 року, складеному щодо ОСОБА_1 , який надійшов на розгляд до суду, зазначено, що ОСОБА_1 «відмовився від проходження огляду», без уточнення, від проходження якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.
Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 328289 від 07 лютого 2021 року заповнено нерозбірливим почерком, як і письмові пояснення свідків, відібрані поліцейським ОСОБА_4 , в результаті чого особисті дані свідків і їх адреси виявилось неможливим встановити, що в свою чергу зумовило неможливість їх виклику в судове засідання для перевірки обставин справи і встановлення хронології подій.
Таким чином аналіз вказаних доказів дає підстави стверджувати про можливість порушення поліцейськими вимог нормативних документів, які регламентують порядок виявлення та фіксації відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 328289 від 07 лютого 2021 року, до нього додаються пояснення свідків, відео бодікамер.
Разом із тим, докази, які містяться у відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, також є недопустимими, оскільки його переглядом встановлено, що він не має ознак безперервності та не містить переконливих даних про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому порядку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», а також із відеозапису вбачається, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я. Також на відеозаписі відсутні свідки.
Дослідивши всі докази у провадженні, в їх сукупності, слід визнати, що вони є суперечливими, а тому не можуть бути розцінені як такі, що беззаперечно вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: ... юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд доходить висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана