справа № 756/5530/19 головуючий у суді І інстанції Майбоженко А.М.
провадження № 22-ц/824/4273/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
22 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 , третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка», про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
У грудні 2019 року ПАТ «НАСК «Оранта» звернулася до суду з позовом та просила стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 75 820 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта» укладений договір добровільного страхування майна та відповідальності власника (користувача) житлового приміщення АДРЕСА_1 . 06 липня 2018 року сталося залиття зазначеної квартири, внаслідок чого було пошкоджено внутрішнє оздоблення квартири та рухоме майно. Відповідно до акту ОСББ «Чайка» від 06 липня 2018 року встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось з розташованої вище квартири АДРЕСА_2 внаслідок порушення технічних умов при підключенні системи гарячого водопостачання власником даної квартири. 09 липня 2018 року до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулася ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку залиттям квартири, що є страховим випадком за умовами вказаного договору страхування. 28 липня 2016 року ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі страхового акту від 10 серпня 2018 року та розрахунку страхового відшкодування до нього здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 75 820 грн. 07 грудня 2018 року ПАТ «НАСК «Оранта» звернулося до ОСОБА_1 із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, на що АДРЕСА_1 грудня 2018 року отримало відповідь, в якій ОСОБА_1 своєї вини не визнає та посилається на бездіяльність ОСББ «Чайка».
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року позов ПАТ «НАСК «Оранта» задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що саме на обслуговуючу організацію чинним законодавством покладено обов'язок належного утримання будинку та його інженерних мереж, та що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували вину відповідача, а акт про залиття квартири складений за відсутності відповідача. Вимогу страховик може пред'явити до особи, відповідальної за завдані збитки. Страховий випадок мав місце 06 липня 2018 року, будинок по АДРЕСА_3 перебував в експлуатації на момент страхового випадку більше 20 років. Під час розгляду справи неодноразово підіймалося питання подання ОСББ «Чайка» технічного паспорта на будинок. Однак, даний доказ надано так і не було. Відповідач, як особа, дії якої визначені в акті причиною аварії, участь у складанні акту не приймала. Матеріали справи не містять жодних доказів, із яких вбачається, що утримання та обслуговування системи гарячого водопостачання будинку у період з моменту введення будинку в експлуатацію та до дати настання страхового випадку здійснювалося належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства. Участь відповідача при складанні акту є обов'язковою. Акт про наслідки залиття житлового приміщення не відповідає встановленій Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій формі. Неправильно оформлений акт не є належним та допустимим доказом у справі (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 2-1974/11). Акт складений за відсутності відповідача, тобто, комісія не потрапила до квартири останньої, разом з тим акт містить відомості щодо причин залиття застрахованої квартири, які неможливо було встановити без потрапляння до квартири відповідача. Позивачем не було доведено вартість ремонтних робіт, матеріали справи не містять доказів як спричинення збитків саме з вини відповідача, так і не доведено фактичного понесення вказаних збитків. Висновки експерта складалися виключно на підставі документів, наданих ОСББ «Чайка», які складалися без залучення відповідача. У матеріалах справи відсутні докази того, що особа, яка проводила дослідження, має право на проведення таких досліджень. Не надано оцінку тому факту, що проектно-кошторисна документація розроблена АТ «Діпроцивільпромбуд», а не Головним управлінням проектних організацій «ГИДРОГРАЖДАНПРОМСТРОЙ», як зазначалося третьою особою. Управління будинком АДРЕСА_4 покладено на ОСББ «Чайка». Роботи з технічного обслуговування, ремонту та реконструкції системи внутрішнього водопроводу повинні здійснюватися спеціальними службами за договорами, укладеними з ОСББ «Чайка». Неналежне виконання ОСББ «Чайка» своїх обов'язків призвело до завдання збитків не лише власнику квартири АДРЕСА_1 , а й відповідачу як власнику квартири АДРЕСА_2 . Позов пред'явлено до неналежного відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «НАСК «Оранта» зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим. ОСББ «Чайка» надано витяг з проектної документації по внутрішніх мережах, з якого вбачається, що внутрішньо квартирні стояки мають пряму форму без жодних вигинів. Відповідно до наданих фотографій наочно вбачається, що напрям стояка змінений, а прорив відбувся не у перекритті. Під час розгляду справи у суді першої інстанції було допитано свідків, які мають безпосереднє відношення до забезпечення функціонування у тому числі і системи водопостачання у будинку. У день затоплення відповідач, перебуваючи у стресовому стані впустила свідків у власну квартиру і саме під час цього було зафіксовано несанкціоноване втручання відповідача у водопровідну систему квартири, а саме здійснено вигин труби стояка, внаслідок чого на вигині відбулося протікання вказаної труби. Відповідач не подала доказів на спростування презумпції своєї вини. Посилання на те, що третьою особою або іншими спеціальними службами не було проведено перевірку справжності інженерних систем внутрішнього водопроводу і що саме це стало причиною прориву труби та залиття квартири є лише позицією останньої, що не обґрунтована будь-якими належними та допустимими доказами. Згідно з договором добровільного страхування майна та відповідальності власника житлового приміщення у разі пошкодження застрахованого нерухомого майнового об'єкту розмір страхового відшкодування визначається у поточній вартості витрат на відтворення з урахуванням ступеня, характеру пошкодження, зафіксованого у відповідному акті огляду знищеного або пошкодженого майна, але не більше від суми, необхідної для придбання подібного за функціональними та вартісними характеристиками майнового об'єкту, та розміру страхової суми, обумовленої цим договором. У даному випадку розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилася на основі Комерційного кошторису вартості матеріального (майнового збитку), завданого власнику майна, який було узгоджено між страховиком та страхувальником.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено,що 19 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» укладено договір № УБ 1239900 добровільного страхування майна та відповідальності власника (користувача) житлового приміщення, предметом якого є страхування майна та відповідальності власника (користувача) житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_1 (а.с.6, Т.1).
Відповідно до Акту ОСББ «Чайка», що створене співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , від 06 липня 2018 року встановлено, що відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 внаслідок порушення технічних умов при підключенні системи гарячого водопостачання власником даної квартири (а.с.10, Т.1).
09 липня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою з приводу виплати страхового відшкодування, у зв'язку із залиттям квартири, що є страховим випадком відповідно до умов договору страхування (а.с.9, Т.1).
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі - 75 820 грн., виходячи із Комерційного кошторису вартості матеріального (майнового) збитку, завданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (від 27 липня 2018 року), на підставі страхового акту № СМО-18-32-8613/1 від 10 серпня 2018 року та розрахунку страхового відшкодування до нього (а.с.11-42, Т.1).
17 грудня 2018 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулася до ОСОБА_1 із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири (в порядку регресу) (а.с.43, Т.1).
АДРЕСА_1 грудня 2018 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» отримано відповідь від ОСОБА_1 , в якій вона заперечує наявність своєї вини в даному страховому випадку та посилається на бездіяльність ОСББ «Чайка» (а.с.45, Т.1).
ОСОБА_1 було надано Акт обстеження ТОВ «БІЛДІНГ ДРІМС» належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно даного Акту - пошкодження загальнобудинкового «стояка» ГВП виявлено в місці проходу стояка крізь перекриття між квартирами АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 і задля виправлення дефектів необхідно змінити ділянку загальнобудинкового «стояка» ГВП та встановити «гільзу» в перекритті між квартирами АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 (а.с.50, Т.1).
22 лютого 2019 року ОСББ «Чайка» надало відповідь на письмове звернення ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в якому зазначено, що співробітниками ОСББ «Чайка» в день залиття (06 липня 2018 року) було проведено огляд квартири АДРЕСА_2 (що належить ОСОБА_1 ), яка розташована над квартирою АДРЕСА_1 (що постраждала внаслідок залиття). При огляді встановлено, що у вказаній квартирі самовільно здійснено вигін труби стояка, внаслідок чого на вигині відбулося протікання вказаної труби. Вказані конструктивні зміни відображені в Акті технічного обстеження інженерних мереж квартири АДРЕСА_2 (від 06 липня 2018 року). Відповідно до проектної документації по внутрішньобудинковим мережам, яка була виготовлена Гіпроцивільпромбуд, по будинку чітко вбачається, що внутрішньоквартирні стояки мають пряму форму без жодних вигинів. ОСОБА_1 усіляко ухиляється від допуску до квартири представників ОСББ «Чайка» для перевірки чи проведені нею роботи з усунення наслідків затоплення не створюють подальшої загрози (а.с.55, Т.1).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався ст. 1166, 1191 ЦК України.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Факт залиття з вини відповідача квартири, власником якої є особа, якій позивач виплатив страхове відшкодування, підтверджується актом ОСББ «Чайка» від 06 липня 2018 року. Актом встановлено, що відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 внаслідок порушення технічних умов при підключенні системи гарячого водопостачання власником даної квартири. У вказаній квартирі самовільно здійснено вигін труби стояка, внаслідок чого на вигині відбулося протікання вказаної труби. Зазначений акт є належним і допустимим доказом, яким спростовуються доводи ОСОБА_1 .
Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_1 вказує на те, що на обслуговуючу організацію чинним законодавством покладено обов'язок належного утримання будинку та його інженерних мереж. Неналежне виконання ОСББ «Чайка» своїх обов'язків призвело до заподіяння шкоди.
Разом з тим, будь-яких доказів того, що до моменту настання затоплення квартири № відповідач зверталася до обслуговуючої організації чи до суду з відповідними вимогами щодо неналежного обслуговування будинку та інженерних мереж матеріали справи не містять.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що вона не була присутня під час складення акту про залиття квартири.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Разом з тим, відсутність ОСОБА_1 під час складання акту про залиття жодним чином не спростовує наявність її вини в заподіянні шкоди. У даному випадку відсутність вини має доводити особа, до якої заявлено вимоги про відшкодування шкоди.
При цьому, актом технічного обстеження інженерних мереж квартири АДРЕСА_2 від 06 липня 2018 року встановлено, що у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 на 8 поверсі внесені інженерні зміни щодо розташування загально-будинкових труб холодного та гарячого водопостачання, які проходять у ванній кімнаті, а саме незаконної врізки в загально-будинкові труби та зміни напряму прямого водопостачання за рахунок збільшення площі ванної кімнати та зменшення площі коридору з виносом загально-будинкових труб в коридор на 30 сантиметрів. Зазначені зміни призвели до зміни в системі водопостачання загально-будинкового водопостачання стояка будинку. В результаті таких змін було порушено пряме водопостачання стояка будинку та призвело до пориву гарячого водопостачання на стику коліна (згибу) труби гарячого водовідведення, які були внесені незаконно (а.с.57).
Зазначені у вказаному акті обставини відповідачем не спростовані. Наданий суду ОСОБА_1 акт обстеження ТОВ «БІЛДІНГ ДРІМС» № 23/10-П-1 від 23 жовтня 2018 рокуне свідчить про те, що залиття квартири сталося не з вини відповідача. У вказаному акті зазначено лише, що пошкодження загально будинкового «стояка» ГВП виявлено в місці проходу стояка крізь перекриття між квартирами АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 і задля виправлення дефектів необхідно змінити ділянку загально будинкового «стояка» ГВП та встановити «гільзу» в перекритті між квартирами АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі відповідач посилається на недоведеність вартості ремонтних робіт, відсутність доказів як спричинення збитків, так і їх фактичного понесення, на складання висновку експерта виключно на підставі документів, наданих ОСББ «Чайка», які складалися без залучення відповідача, відсутність доказів того, що особа, яка проводила дослідження, має право на проведення таких досліджень.
Разом з тим, позивачем надано достатньо доказів, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Так страховою компанією надано договір добровільного страхування майна та відповідальності власника житлового приміщення № 551, заяву про страхове відшкодування, акт № 09/07/18 про наслідки залиття житлового приміщення, комерційні смети, страховий акт, розрахунок страхового відшкодування, платіжне доручення.
Натомість, відповідач не спростувала належними доказами як факту заподіяння шкоди особі, яка отримала від позивача страхове відшкодування, так і розміру заподіяної шкоди, а також не надала свого висновку експерта, що спростовує розмір заподіяної шкоди, який зазначений в Комерційному кошторисі вартості матеріального (майнового) збитку.
Отже, висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, яка була виплачена страховою компанією, в порядку регресу відповідають фактичним обставинам справи, рішення ухвалено на підставі наявних у справі доказів, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.