Справа № 755/1861/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4320/2021
21 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,
при секретарі Маштаковій Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Арапіної Н.Є.,-
встановив:
У січні 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із названим позовом.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» достроково: заборгованість за кредитним договором № 014/4006/74/39832 від 12.07.2006 року у розмірі 27 892,80 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 27 892 дол. США, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 14 513,38 дол. США; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі 11 510 грн 67 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.
28 листопада 2018 року банком направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Проте вимога не була виконана.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначив, що судом першої інстанції повною мірою та об'єктивно досліджено всі обставини даної справи.
У судовому засіданні представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» вимоги апеляційної скарги підтримала.
Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання відповідачем кредитних коштів, доказів наявності чи відсутності заборгованості та її розміру.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна.
Встановлено, що 12 липня 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/4006/74/39832.
Сума кредиту: 42 000 дол. США, у вигляді невідновлювальної кредитної лінії.
Термін кредиту: з 12 липня 2006 року по 12 липня 2021 року.
Процентна ставка: 12 % річних.
Цільове призначення: придбання квартири.
Відповідно до п. 1.3. договору погашення кредиту здійснюється згідно графіка погашення кредиту (додаток до договору).
Згідно п. 6.5. договору, кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
12 липня 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору.
Обґрунтовуючи поданий позов, АТ «Райффайзен Банк Аваль» зазначило, що у зв'язку з невиконанням позичальником умов договору, а саме несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у відповідності до умов п. 5.5. та 6.5. кредитного договору, на адресу позичальника направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором № 014/4006/74/39832.
Вимога про дострокове погашення виконання зобов'язань не виконана.
У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань, станом на 04 січня 2019 року заборгованість за договором складає 28 856,04 дол. США, що еквівалентно 793 878 грн 19 коп., за курсом НБУ станом на дату розрахунку, яка складається із:
- заборгованості за кредитом у розмірі 27 892,80 дол. США, що еквівалентно 767 377 грн 84 коп., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 14 513,38 дол. США, що еквівалентно 399 287 грн 50 коп.;
- заборгованості за відсотками у розмірі 963,24 дол. США, що еквівалентно 26 500 грн 35 коп.
24 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій зазначив, що позов визнає частково та просив застосувати строк позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог, у тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Матеріали справи містять заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль».
У позовній заяві банк просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 892,80 дол. США, в тому числі прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 14 513,38 дол США.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого банком, прострочена заборгованість за кредитом нарахована починаючи з 20 жовтня 2014 року.
З даним позовом банк звернувся 31 січня 2019 року.
Отже, враховуючи строки позовної давності, з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає стягненню прострочена заборгованість в межах трирічного строку позовної давності.
Враховуючи строк позовної давності, з боржника підлягає стягненню заборгованість у розмірі 24 527, 52 дол. США, що станом на дату розрахунку еквівалентно 674 793 грн 77 коп., з яких прострочена заборгованість за період з 15 січня 2016 року по 04 січня 2019 року в розмірі 11 148,10 дол. США, що станом на дату розрахунку еквівалентно 306 703 грн 18 коп.
Висновки суду про недоведеність позовних вимог є помилковими та спростовуються матеріалами справи.
Вимоги про стягнення відсотків у розмірі 963,24 дол. США резолютивна частина позовної заяви не містить, а тому зазначена заборгованість не є предметом позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 24 вересня 2020 року постановлено з неповним з'ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль».
В порядку розподілу судових витрат, з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених вимог, у розмірі 24 457 грн 30 коп.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/4006/74/39832 від 12 липня 2006 року у розмірі 24 527, 52 дол. США, що станом на дату розрахунку еквівалентно 674 793 грн 77 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 11 148,10 дол. США, що станом на дату розрахунку еквівалентно 306 703 грн 18 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі 24 457 грн 30 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: О.Ф. Лапчевська
С.Г. Музичко