справа № 754/12728/18
провадження № 88-ц/824/37/2021
21 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
при секретарі Гайворонському В. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,
встановив:
18.09.2018 ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року скасовано. Постановлено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1 500 грн щомісячно на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання, починаючи стягнення з 18 вересня 2018 року до 30 червня 2022 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років. В решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
11.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року за нововиявленими або виключеними обставинами. Просив суд змінити вказане судове рішення та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року.
Заява обґрунтована тим, що після винесення Київським апеляційним судом судового рішення він дізнався, що його повнолітній син ОСОБА_3 давно працює та має самостійний дохід, який повністю забезпечує його потреби, перевищує його власний дохід. Позивач подавала до суду довідку про доходи сина лише за період з 1-го кварталу 2014 року по 4-й квартал 2017 року, яка не була актуальною. У зв'язку з цим він просив Київський апеляційний суд витребувати довідку про доходи сина в період після 2017 року, проте суд його не задовольнив. Про те, що його син давно працює, він дізнався 28.02.2021 зі слів останнього і свідчень його друзів. Вважає це нововиявленими обставинами.
Крім цього, зі слів його сина ОСОБА_3 , його друзів та знайомих 28.02.2021 року він дізнався, що син давно не проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 . Наданий позивачем акт від 25.05.2018 на підтвердження фактичного проживання ОСОБА_3 разом з нею не був актуальним для розгляду справи, не мав печатки, тому не має юридичної сили. На доказ цьому він надає копію довідки про реєстрацію місця проживання свого сина ОСОБА_3 від 30.11.2020, що повністю суперечить акту, наданого позивачем. Цей факт також вважає нововиявленими обставинами.
Таким чином, аліменти, призначені Київським апеляційним судом, не буть використані позивачем за цільовим призначенням в інтересах повнолітнього сина.
В зв'язку з тим, що суд відхилив його клопотання та розглянув справу в письмовому провадженні, і він був позбавлений права захищати себе під час судового розгляду, при винесенні постанови суд керувався фактом придбання квартири, про що він дізнався, прочитавши постанову 25.02.2021, повідомляє суду , що для придбання цієї квартири він був вимушений 25.04.2019 продати свою двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі договору дарування від матері, та придбати квартиру меншою площею в гіршому районі, але з необхідними умовами для проживання. Зазначив, що все своє майно він залишив позивачу на утримання дітей. Придбання ним квартири за рахунок продажу іншої не є доказом того, що він має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання свого сина, що він вважає виключною обставиною, яка є істотною для справи.
Крім цього, у якості доказу суд не прийняв до уваги боргові зобов'язання, набуті у шлюбі, аргументуючи тим, що закінчився термін повернення боргу. Але борг повернуто не було, термін його повернення було продовжено, про що є розписка, яку він не встиг подати до суду, бо розгляд справи проводився у письмовому провадженні і він не знав дату розгляду. Це також є виключною обставиною, яка є істотною для розгляду справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином. Надіслала до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без її участі.
В клопотанні зазначила, що повідомлення ОСОБА_1 про те, що їх син працює, не відповідає дійсності та спростовується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25 березня 2021 року №4176/М/26-15-53-04-23, згідно з якими їх син ОСОБА_3 з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2020 року не працює, доходів немає.
Крім того, відповідно до довідки Національного транспортного університету від 31.03.2021 №1091, їх син ОСОБА_3 є студентом ІІІ курсу факультету транспортних та інформаційних технологій, навчається по спеціальності "Транспортні технології (на авт. транспорті) денної форми навчання, термін навчання з 01.09.2018 по 30.06.2022, стипендії не отримує.
Не відповідають дійсності твердження ОСОБА_1 про те, що їх син не проживає разом з нею, посилаючись на довідку від 30.11.2020, згідно з якою ОСОБА_3 був знятий з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_2 , яку було продано ОСОБА_1 . Вказані твердження спростовуються актом від 29.03.2021, складеним за участю ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підписи яких засвідчені начальником ЖЕД -313 та містять печатку цієї установи про те, що їх син ОСОБА_3 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Обставини наявності у відповідача квартири по АДРЕСА_4 вже досліджувались судом.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він все своє майно залишив позивачу для утримання дітей спростовується перебуванням в провадженні Харківського апеляційного суду справи №643/7490/18, розрахунком заборгованості відповідача по аліментам від 31.03.2021 №57928943, виданим Дніпровським районним відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерста юстиції (м. Київ), які стягуються за рішенням суду на їх з відповідачем дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до якого загальна сума заборгованості станом на 31.03.2021 складає 123 000 грн.
Посилання ОСОБА_1 на розписку від 01.01.2021, яка містить посилання на розписку від 22.01.2008, не може бути нововиявленою обставиною, так як ця обставина була відома відповідачу починаючи з 22.01.2008, однак ним не зазначалась ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції. Відповідачем не надано жодного судового рішення про стягнення з нього боргових зобов'язань.
Заслухавши пояснення заявника та перевіривши доводи заяви, Київський апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами необхідно відмовити з таких підстав.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на повнолітнього сина сторін в розмірі 1 500 грн щомісячно на період навчання з 18.09.2018 до 30.06.2022, але не більш ніж до досягнення ним 23 років, апеляційний суд виходив з доведеності тієї обставини, що після досягнення сином ОСОБА_3 повноліття він продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку його батько ОСОБА_1 , враховуючи його матеріальне становище та стан здоров'я, має можливість надавати. При цьому судом враховану ту обставину, що на час розгляду справи ОСОБА_3 проживав разом зі своєю матір'ю, позивачем ОСОБА_2 , що було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось відповідачем.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, яке переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 у заяві обставини не можуть бути віднесені до нововиявлених, оскільки вони не відповідають усім необхідним умовам таких обставин.
Зокрема, заявник як на нововиявлену обставину посилається на те, що його син ОСОБА_3 давно працює та має самостійний дохід, разом з матір'ю не проживає, про що він дізнався лише після ухвалення судового рішення Київським апеляційним судом 28 лютого 2021 року.
Разом з тим, заявником не доведено, що про обставину працевлаштування свого сина, або про окреме проживання від матері він не міг дізнатися на час розгляду справи в суді.
Як вбачається з матеріалів справи, з клопотанням про витребування відповідних доказів, в тому числі про суми виплачених його сину доходів та утриманих з нього податків за період з 2018 по 2020 роки, про фактичне місце проживання свого сина ОСОБА_1 до суду першої інстанції не звертався, на вказані обставини, як на підстави для відмови в задоволенні позову не посилався.
Посилання ОСОБА_1 на дані, викладені в довідці від 30.11.2020, відповідно до якої його син ОСОБА_3 в період з 11.07.2000 по 06.02.2020 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_5 , не є даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Доводи заяви щодо обставин набуття у власність двокімнатної квартири АДРЕСА_6 , існування у заявника невиконаних боргових зобов'язань, набутих у шлюбі з позивачем, зводяться до незгоди із судовим рішенням, переоцінки доказів у справі та не спростовують мотиви та висновки Київського апеляційного суду, викладені у постанові від 01 лютого 2021 року.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України» (CASE «PONOMARYOV v. UKRAINE»), рішення від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Київський апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року та залишення судового рішення в силі.
Керуючись ст. 423, 429 ЦПК України суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, відмовити.
Постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк