Єдиний унікальний номер 753/22029/20 Головуючий в суді I інстанції Шаповалова К.В.
Апеляційне провадженя № 33/824/1201/2021 Суддя-доповідач Гриненко О.І.
19 квітня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності , на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року, прийняту щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави. Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 13 грудня 2020 року о 22 год. 15 хв. в м. Києві, Харківська площа керував транспортним засобом «Subaru impreza», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей погано реагують на світло, блідість шкіри обличчя, тремтіння пальців рук). Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога, згідно висновку якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (амфетамін), чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Дарницького районного суду м.Києва від 12 січня 2021 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків, а також жодних ознак, які б однозначно підтверджували стан сп'яніння.
Також апелянт вказує, що працівниками поліції в порушення вимог ст. 266 КУпАП не було запропоновано йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв його у заклад охорони здоров'я для походження огляду на стан сп'яніння.Також апелянт вказує, що висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння був складений не в присутності поліцейського, який доставив його на огляд, а також не у день безпосереднього огляду, а крім того не зрозуміло на підставі якого акту він був складений. За вказаних обставин, на думку апелянта, висновок щодо результатів медичного огляду є недійсним, а тому не може бути використаний в суді як доказі.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, жодних клопотань про причини його неявки до суду не надходило, у зв'язку з чим, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, притягнутої до адміністративної відповідальності.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №537399 від 13.12.2020, який містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила (а.с.1), висновку № 006965 від 16.12.2020 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння. (а.с.2).
Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень, по суті порушення пояснивши, що за кермо автомобіля зобов'язується не сідати протягом 48 годин.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків є безпідставними, оскільки обов'язковою присутність свідків є при огляді на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Що стосується доводів про відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення жодних ознак, які б однозначно підтверджували стан сп'яніння, то вони спростовуються зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей погано реагують на світло, блідість шкіри обличчя, тремтіння пальців рук), які визначені в пункті 4 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що йому неправомірно не було запропоновано інспектором поліції пройти тест для виявлення ознак наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, чим порушено ч.2 ст. 266 КУпАП, є безпідставними, оскільки згідно п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Та обставина, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, не може свідчити про порушення процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та оформлення його результатів.
Також не можуть свідчити про порушення процедури проведення огляду на стан сп'яніння та оформлення його результатів твердження апелянта про те, що висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння був складений не в присутності поліцейського, який доставив його на огляд, а також не у день безпосереднього огляду, оскільки огляд проводився у присутності працівника поліції, який направив ОСОБА_1 на огляд о 22 год. 15 хв. 13.12.2020, огляд було проведено на підставі даних, що містяться в акті, о 23 год. 20 хв. 13.12.2020.
Що стосується доводів про те, що не зрозуміло на підставі якого акту він був складений, то відповідно до Інструкції, акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Натомість жодних доказів на спростування винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України суду не надано. Таким чином доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 жодним чином не спростовують його вини у порушенні ним вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого і майнового стану.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Гриненко