№ 33/824/440/2021 Постанова винесена суддею Лисенком В.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
19 січня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Даниленка М.В., розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роздол Березівського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого водієм-експедитором на Меблевій фабриці «Укрізрамебель», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року,
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно з постановою суду, 22 вересня 2020 року в 0 год. 05 хв. по вул. Б. Хмельницького, 5 в с. Святопетрівське ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи постанову суду незаконною, просить її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він не керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння або з ознаками стану алкогольного сп'яніння, він взагалі не керував автомобілем в 0 год. 05 хв., а відомості, викладені у поясненнях свідків, не відповідають дійсності, оскільки приблизно о 23 год. у нього виник конфлікт з охороною ЖК «Петрівський Квартал» і саме він був ініціатором виклику співробітників поліції. При цьому, коли співробітники поліції приїхали на виклик, то вони не складали будь-яких протоколів, не опитували свідків та не відбирали пояснень.
Також зазначає, що судом було істотно порушені його права, оскільки його не було викликано у судове засідання, не було викликано та опитано свідків, пояснення яких містяться у матеріалах справи, та які навіть не підписали сам протокол про адміністративне правопорушення, що свідчить про неправдивість відомостей, які містяться у ньому, але судом не було перевірено всіх вказаних обставин.
Таким чином, суд належним чином не з'ясував, чи було вчинено дане адміністративне правопорушення, не з'ясував інших обставин, які, згідно ст. 280 КУпАП, підлягають з'ясуванню під час розгляду справи, та формально послався на пояснення свідків.
За таких обставин, враховуючи наведені докази і аргументи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки викладені у ній дані повністю не відповідають дійсності, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що судом першої інстанції розгляд справи було проведено за його відсутності, про місце і час розгляду справи його повідомлено не було, при цьому копія протоколу йому не вручалась, а копію оскаржуваної постанови ним було отримано лише 09 листопада 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи, тому строк на її оскарження пропущено з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Даниленка М.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддя місцевого суду не дотримався, внаслідок чого суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи,приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, суддя місцевого суду послався лише на протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, та письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але належним чином не перевірив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та не дав їм належної оцінки, що призвело до неповноти з'ясування фактичних обставин справи.
Між тим, переглядаючи справу в межах поданої апеляційної скарги, вважаю, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх та належних доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, яким передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Так, за поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, він не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння або з ознаками стану алкогольного сп'яніння, він взагалі не керував автомобілем після 23 години, а відомості, викладені у поясненнях свідків, не відповідають дійсності, оскільки, приїхавши додому о 22 год. 30 хв. та не знайшовши місця для парковки, він вирішив виїхати з парковки, щоб спробувати припаркуватися біля дороги, але і там не зміг припаркуватись, тому заїхав під шлагбаум та припаркувався біля самої охорони ЖК «Петрівський Квартал», які сказали йому, що він неправильно припаркувався, у зв'язку з цим у них виник конфлікт, під час якого не було такого, щоб він був у неадекватному стані та ламав шлагбаум, тому він став наполягати, щоб вони викликати поліцію, яку працівники охорони і викликали. Однак, прочекавши працівників поліції 10 хвилин, він вирішив піти додому та занести речі, і так як у нього попереду було три вихідних, він вирішив випити пива. Тому, взявши пляшку пива, він знову вийшов на вулицю, але працівників поліції і досі не було, тому він стояв біля автомобіля та пив пиво. Працівники поліції приїхали десь через півгодини та, поспілкувавшись з охоронцями, запропонували йому пройти огляд на Драгері, але він відмовився, так як щойно випив пива. При цьому, ніхто на нього нічого не складав, а вже через деякий час він дізнався, що на нього було складено протокол.
З наявних в матеріалах справи письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які складені на бланках однією особою,вбачається, що 21.09.2020 року о 23 год., вони, як охоронники посту ЖК «Петрівський квартал», перебували на робочому місці та стали свідками, як автомобіль Мерседес Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1 , намагаючись потрапити на територію ЖК «Петрівський квартал», при в'їзді наїхав на шлагбаум, водій якого в неадекватному та п'яному стані, випавши з власного автомобіля, почав ламати шлагбаум, хамити та кидатися до них в бійку, а потім він знову сів за кермо та, заїхавши на територію, припаркувався, а вони викликали поліцію. Також зазначили, що у їх присутності водій відмовився від огляду на приладі Драгер та у лікаря в лікарні.
Проте, жодних даних, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_1 саме 22 вересня 2020 року в 0 год. 05 хв., як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, що був складений 22 вересня 2020 року в 0 год. 40 хв., керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або з ознаками такого, у матеріалах справи не має.
При цьому, ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Керування ж транспортним засобом слід розуміти як виконання
функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під
час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Всупереч наведеному, будь-яких доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, на момент звернення до нього працівників поліції з пропозицією пройти огляд на стан сп'яніння, як то складені щодо нього постанови чи інші протоколи за порушення вимог ПДР, або відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції щодо обставин події, до матеріалів справи не додано, а свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , незважаючи на їх виклик, до суду апеляційної інстанції не з'явились, і свідчень про протилежне суду не надали.
Отже, оскільки матеріалами справи не підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під час цього мав ознаки такого, то у нього і не виникало обов'язку проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, а його відмова від проходження такого огляду не утворює складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, дані у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, адже не підтверджуються дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_1 та відкинути їх.
За таких обставин, оскільки достатні докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,суддя
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.