№ 33/824/426/2021 Постанова винесена суддею Тиханським О.Б.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
11 січня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року,
Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 рокуОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно з постановою, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, суд встановив, що 07 вересня 2020 року о 21 год. 50 хв. по вул. Солов'яненка, 89 в смт. Козин ОСОБА_1 керувала автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків, результат позитивний - 2,33‰.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи постанову суду незаконною через її винесення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-ІХ від 17.06.2020 року було передбачено скасування викладення ч. 1 ст.130 КУпАП в новій редакції (з виключенням із суб'єктів правопорушення водіїв транспортних засобів), а також скасування доповнення Кримінального кодексу України статтею 286-1 (тобто скасування запровадження кримінальної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння тощо), який, як було передбачено Розділом II Закону № 720-ІХ, повинен набирати чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018, однак станом на 01.07.2020 року Закон № 720-ІХне був підписаний Президентом України та не був опублікований, а тому не набрав і не міг набрати чинності з 01.07.2020 року, так як не був опублікований до настання цієї дати. Отже, визначений у цьому Законі строк набрання ним чинності не підлягає застосуванню через очевидну невідповідність вимогам ч. 5 ст. 94 Конституції України.
З наведеного випливає, що з 0 год. 00 хв. 01.07.2020 року керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння стало вважатись кримінальним проступком і тягти кримінальну відповідальність. Частиною першою статті 130КУпАПз цього моменту адміністративна відповідальність за вказане діяння передбачена не була.
В подальшому Закон № 720-ХІ був офіційно опублікований у газеті «Голос України» в номері 110 від 03.07.2020 року та підлягав застосуванню з дня, наступного за днем такого опублікування.
Разом з тим, як вбачається з офіційного веб-сайту Верховної Ради України, на якому відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» №1861-VI від 10.02.2010 року також розміщуються підписані Президентом України закони, положеннями частини 1 статті 130 КУпАПпередбачено відповідальність за відмову осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, інкриміноване їй діяння станом на момент його вчинення не охоплювалось складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПв редакції Закону № 2617-VIII, а, відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, та згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриття у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Будучи належним чином повідомленою про день, час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, а направила до суду заяву в якій, повністю підтримавши свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити та проводити розгляд справи у її відсутність, а тому, з огляду на положення ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП, та те, що неявка ОСОБА_1 не перешкоджає апеляційному перегляду постанови судді місцевого суду, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, підписано відповідною посадовою особою, свідками та й самою ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, яка у поясненнях лише вказала, що «згодна»; роздруківці тестування на алкоголь з використанням спеціального технічного засобу «Драгер», яка підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, з показником вмісту алкоголю 2,33 ‰, та містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з результатами тестування; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, за результатами огляду на стан сп'яніння у ОСОБА_1 було виявлено 2,33 ‰ алкоголю, з чим ОСОБА_1 погодилася, а також поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили факт проходження ОСОБА_1 в їх присутності огляду на стан сп'яніння з використанням приладу «Драгер», який за результатами такого мав показник 2,33 ‰.
Також обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який складено щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються і поясненнями самої ОСОБА_1 , наданими нею одразу на місці події, відповідно до яких, 07.09.2020 року о 21 год. 50 хв. вона рухалась на автомобілі «Мерседес» по вул. Солов'яненка, 89 в смт. Козин та допустила зіткнення з автомобілем «Тойота», та відшкодувала матеріальні збитки водію даного автомобіля, але після прибуття працівників поліції було її освідування в установленому законом порядку при двох свідках на приладі «Драгер», який показав позитивний результат - 2,33 ‰, при цьому зазначила, що вживала вино в ресторані «Джардіно».
Що стосується апеляційних доводів ОСОБА_1 щодо закриття провадження у справі у зв'язку із скасуванням акта, що встановлює адміністративну відповідальність, то слід зазначити наступне.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно із п. 6 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
У цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність. Однак у результаті внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, була не скасована, а, навпаки, посилена, а саме була встановлена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 286-1 КК України.
До того ж Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17.06.2020 року, який набрав чинності 03.07.2020 року, виключено підпункти, у відповідності з якими стаття 130 КУпАП викладалася в редакції, яка не передбачала адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів за вказані раніше дії, а натомість Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1, яка встановлювала кримінальну відповідальність за ці дії.
З огляду на те, що дія статті 130 КУпАП у редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення, є ультраактивною, тобто поширюється на нереалізовані або не припинені на момент втрати відповідним законом чинності правовідносини, а дія Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, який вводив кримінальну відповідальність і більш тяжке покарання за ці ж дії, поширюється лише на нові правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, а також те, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, його розгляду судом першої інстанції та апеляційного розгляду стаття 130 КУпАП знову діє в попередній редакції, за якою щодо ОСОБА_1 і було складено протокол про адміністративне правопорушення, то підстави для закриття провадження у справі, передбачені п. 6 ст. 247 КУпАП, відсутні.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події.
При цьому суд, дотримавшись вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року, якоюОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.