№ 33/824/2632/2020 Постанова винесена суддею Тетервак Н.А.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
21 грудня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Працюка В.Л., розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мокра Корма Іванківського району Київської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні сина, 2008 р.н., та доньку, 2012 р.н., не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
на постанову судді Іванківського районного суду Київської області від 05 червня 2020 року,
Постановою судді Іванківського районного суду Київської області від 05 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно з постановою суду, 07 травня 2020 року о 23 год. 30 хв. по вул. Поліській в с. Кропивня Іванківського району Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога, проба позитивна - 0,7 ‰, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи постанову суду незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за результатами проведеного огляду його на стан алкогольного сп'яніння копію висновку йому надано не було. При цьому, ознайомившись з матеріалами справи, ним було встановлено, що в графі «дата і точний час огляду» висновку щодо результатів медичного огляду, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.05.2020 року, вказано, що огляд було проведено 08.05.2020 року в 0 год. 25 хв., але з доданого до протоколу відеозапису, вбачається, що перший раз огляд його на стан алкогольного сп'яніння було проведено в 0 год. 17 хв., a не так як вказано у вказаному вище висновку в 0 год. 25 хв., і прилад показав результат огляду 0,6 %, а не так як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення 0,7 %.
З іншого відеозапису вбачається, що в 0 год. 38 хв. 08.05.2020 року ним було повторно пройдено огляд на стан сп'яніння за допомогою невідомого йому приладу, однак він не показав результату, тому він втретє пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою вищевказаного приладу в 0 год. 46 хв., після чого вже було складено відносно нього в 0 год. 50 хв. протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, у висновку вказано, що його було направлено на огляд на стан алкогольного сп'яніння 08.05.2020 року в 0 год. 20 хв., при цьому, знову ж, з відеозапису вбачається, що вперше огляд він проходив ще в 0 год. 17 хв.
З самого ж висновку вбачається, що його було складено в 0 год. 25 хв. 08.05.2020 року за результатами проведеного огляду лікарем в 0 год. 25 хв., тобто після цього часу жодні висновки, за результатами проходження оглядів у подальшому, через несправність приладу, яким його було оглянуто, вноситись не могли. Звідки поліцейський отримав результат огляду 0,7 % йому не відомо.
Таким чином, відомості відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, не відповідають матеріалам справи та спростовуються доданими до протоколу про адміністративне правопорушення висновком за результатами проходження огляду на стан сп'яніння та відеозаписами.
Крім того, зазначає, що у судовому засіданні він та його адвокат підтримали подане ним через канцелярію суду клопотання про закриття провадження у справі, однак суддя взагалі не досліджувала клопотання, не знайомилась з ним, та відразу повідомила про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування, а, отримавши постанову суду та ознайомившись з нею, він побачив, що суддя взагалі не обґрунтувала таке своє рішення з врахуванням доводів, викладених ним у клопотанні про закриття провадження у справі, а лише констатувала факт наявності такого клопотання.
Разом з тим, незважаючи на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено чотири самостійні склади адміністративних правопорушень, суддею фактичного процитовано ч. 1 ст. 130 КУпАП та не вказано, що саме ним було вчинено, що свідчило б про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, в мотивувальної частини постанови суду, вказано перелік доказів, якими підтверджується його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, однак суддя обмежилась лише наведенням переліку документів, які наявні у матеріалах справи, а не їх дослідженням, так як докази, на спростування даних наведених в них, ним було вказано у клопотанні про закриття провадження у справі.
За таких обставин, з врахуванням того, що суддя не дослідила всіх матеріалів справи, не врахувала його пояснень, викладених у клопотанні про
закриття провадження у справі щодо того, що огляд було проведено декілька разів зі значними порушеннями, протокол складено не за результатом проведення огляду, а відомості викладені в ньому не відповідають дійсності, постанова суду підлягає скасуванню із закриття провадження по справі.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Працюка В.Л. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені у судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, підписано відповідною посадовою особою, свідками та й самим ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, який у поясненнях лише вказав, що «спиртного не вживав, перебував під дією ліків»; висновку КНП ІРР «Іванківська ЦРЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.05.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про порушення порядку проведення його огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, а саме - що він чотири рази проходив огляд на невідомому йому приладі, так як перший раз показник був 0,6 ‰, не погодившись з яким, він попросив повторно зробити тест, а зробивши такий через декілька хвилин, показник був 0 ‰, після цього на прохання працівника поліції він знову продув у прилад, але показник все одно був 0 ‰, а після цього він вийшов на вулицю, де до нього підійшов працівник поліції і знову попросив продути у прилад, у якому вже був вставлений мундштук, він погодився та продув, результат вже був 0,7 ‰, проте він не погодився з таким результатом та просив здати кров на тест, оскільки за 2-3 дні до цих подій взагалі не вживав спиртного, а вживав лише краплі через проблеми з нирками, але йому було відмовлено, то вони не відповідають дійсності та спростовуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, який був переглянутий у судовому засіданні під час апеляційного розгляду за участі ОСОБА_1 та його захисника Працюка В.Л., відповідно до якого, у медичному закладі ОСОБА_1 у присутності двох свідків продув у прилад і показник був 0,6 ‰, через декілька хвилин ОСОБА_1 повторно продув у трубку, але у приладі вибило помилку, і так відбувалося двічі, після цього ОСОБА_1 сказав, що прилад несправний, і він більше нічого проходити не буде та пішов на вулицю курити, але потім погоджується ще раз пройти огляд, і при проходженні повторного огляду показник був 0,7 ‰. При цьому, ОСОБА_1 , вказавши лише на неправдивість таких результатів, будь-якого наміру здати кров на аналіз, щоб спростувати ці показники, не висловлював, як не вказував і про те, що він вживає краплі через хворобу нирок, у зв'язку з чим відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.
На безпідставність таких тверджень ОСОБА_1 про наявність у нього бажання здати кров на аналіз, у зв'язку із недовірою щодо правдивості показників приладу, на якому він проходив огляд у медичному закладі, вказує і те, що під час апеляційного розгляду жодних доказів того, що ОСОБА_1 після складання відносно нього протоколу звертався у відповідні медичні заклади для проходження огляду на стан сп'яніння з метою спростування показників, виявлених у нього під час огляду на стан алкогольного сп'яніння, не надано.
Посилання ОСОБА_1 на невживання алкогольних напоїв,у зв'язку із хворобою у нього нирок, без надання відповідних підтверджуючих документів,не спростовують висновки про його винуватість у вчиненому адміністративному правопорушенні.
При цьому, ні апеляційна скарга, ні матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , вважаючи дії інспекторів поліції з вказаного приводу неправомірними, оскаржував їх в установленому порядку.
А тому такі твердження ОСОБА_1 розцінюються як спосіб захисту та намагання ухилитися від відповідальності за вчинене.
Доводи ОСОБА_1 про те, що огляд його на стан сп'яніння проводився у медичному закладі на невідомому йому приладі, який був на вигляд старим, затертим та працював некоректно, що викликає сумнів у правильності його показників, є безпідставними, оскільки, відповідно до наданого на запит суду апеляційної інстанції акту КНП ІРР «Іванківська ЦРЛ» медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 142 від 08.05.2020 року, під час обстеження ОСОБА_1 08.05.2020 року як в 0-25 год., так і через 20 хвилин в 0-45 год. для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня) використовувався газоаналізатор Алконт 01 СУ-U №1027-15, який, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо-регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-02/0247, яке є чинним до 05.03.2021 року, відповідає вимогам Керівництва з експлуатації АПАФ 413422.001 РЭ.
При цьому, на противагу твердженням апелянта, і та обставина, що, при проходженні ОСОБА_1 огляду, прилад двічі вибивав помилку, жодним чином не вказує на недійсність його результатів та не спростовує правильність висновків суду про його винуватість у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Щодо аргументузахисника під час апеляційного розгляду про безпідставність застосування приладу «Алконт 01», на якому проводився огляд ОСОБА_1 у медичному закладі, бо він не міститься у наказі Держспоживслужби, то, відповідно до наданого на запит суду апеляційної інстанції свідоцтва про державну реєстрацію №9085/2009, строк дії якого необмежений, медичний виріб - аналізатор вмісту парів алкоголю «Алконт», ТУ У 33.2-35057087-001:2009, відповідає реєстраційним матеріалам, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 27.06.2014 №823 внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволений для застосування на території України.
Що ж стосується тієї обставини, що має місце неспівпадання часу проходження огляду ОСОБА_1 , зазначеним у висновку щодо результатів медичного огляду, із часом, зазначеним на відеозаписі, на що звернув увагу апелянт в апеляційній скарзі, то вона не може слугувати підставою для скасування судового рішення та закриття провадження у справі, оскільки може бути зумовлено правильністю налаштування записуючого пристрою та не може бути розцінено як таке порушення вимог законодавства, що тягне за собою скасування постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що висновок щодо результатів медичного огляду було складено в 0 год. 25 хв. 08.05.2020 року за результатами проведеного огляду лікарем в 0 год. 25 хв. 08.05.2020 року, і після цього часу жодні висновки, за результатами проходження оглядів у подальшому, через несправність приладу, яким його було оглянуто, вноситись не могли, та звідки поліцейський отримав результат огляду 0,7 % йому не відомо, то вони є безпідставними, оскільки, як вбачається з наданого на запит суду апеляційної інстанції акту КНП ІРР «Іванківська ЦРЛ» медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 142 від 08.05.2020 року, під час обстеження ОСОБА_1 08.05.2020 року в 0-25 год. за допомогою технічного засобу «Алконт 01 СУ-U» для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня), результат обстеження був 0,6 ‰, а під час обстеження через 20 хвилин, тобто 08.05.2020 року в 0-45 год., за допомогою технічного засобу «Алконт 01 СУ-U» для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня), результат обстеження вже був 0,7 ‰, який і був внесений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, а те, що у висновку щодо результатів медичного огляду та акті медичного огляду вказано, що їх було складено в 0 год. 25 хв., а повторне обстеження через 20 хвилин відбувалося в 0-45 год., то це є очевидною опискою, яка не може свідчити про неповноту з'ясування всіх обставин справи та не впливає на суть прийнятого судом рішення.
Доводи апелянта про не дослідження судом його клопотання про закриття провадження у справі, які він пов'язує із неповнотою судового розгляду, є непереконливими, оскільки жодне клопотання ОСОБА_1 не залишилося поза уваги судді місцевого суду.
Також є безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено чотири самостійні склади адміністративних правопорушень, але суддею фактичного процитовано ч. 1 ст. 130 КУпАП та не вказано, що саме ним було вчинено, що свідчило б про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є порушенням вимог п. 2.9 (а) ПДР України, та всупереч доводам апелянта, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримав вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, правильно встановив усі фактичні обставини справи та дійшов вмотивованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Між тим, не можна не погодитися з твердженнями апеляційної скарги про те, що постанова судді місцевого суду не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній не розкрито змісту доказів і відсутня їх оцінка. Однак вказані недоліки стилю викладення не вплинули на правильність прийнятого по суті рішення і не доводять обґрунтованості апеляційних вимог про скасування постанови судді.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події.
У відповідності з вимогами ст.ст. 33, 34 КУпАП суд, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 ,врахував характер вчиненого правопорушення, і наклав стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак,апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Іванківського районного суду Київської області від 05 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.