23 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/2295/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Одеська залізниця"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 (повний текст постанови складено 18.03.2021) та на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2295/20
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"
до відповідача Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 2 028 924,09 грн,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Одеська залізниця" 16.04.2020 направило до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 (повний текст постанови складено 18.03.2021) та на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2295/20.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 26.03.2021 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст.287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з ч.ч. 2 і 3 цієї статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 293 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 16.03.2021, її повний текст складено 18.03.2021, а тому строк на її оскарження закінчився 06.04.2021, тоді як касаційну скаргу подано 16.04.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги.
Обґрунтовуючи заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду у даній справі, скаржник стверджує, що текст оскарженої постанови ним отримано 30.03.2021, тому подача касаційної скарги 16.04.2021 відбулась в межах двадцятиденного строку від дня вручення йому постанови і він має право на поновлення строку на касаційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 288 ГПК України.
На підтвердження своїх доводів скаржник додав копію першого аркуша постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, на якій міститься відтиск штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" (№ 10331/0/74-21 від 30.03.2021), який, на переконання колегії суддів, не підтверджує дійсну дату вручення судового рішення, оскільки містить відомості лише про дату реєстрації такої кореспонденції.
Колегія суддів зауважує, що в ч. 2 ст. 288 ГПК України йдеться про право учасника справи на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не з дня його реєстрації на підприємстві.
Оскільки із зазначених на штемпелі відомостей щодо дати реєстрації вхідної кореспонденції неможливо достовірно встановити дійсну дату вручення судового рішення, а касаційну скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, тому за відсутності матеріалів справи неможливо перевірити, чи дійсно касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів із дня вручення постанови, такий доказ вручення оскарженої постанови саме 30.03.2021 не є належним. Тоді як належним доказом дійсної дати вручення судового рішення може бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Отже, саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення, за відсутності відповідних та належних доказів на підтвердження його отримання, не дає підстав Суду для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Крім того, в п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України міститься вимога про те, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.
Проте в касаційній скарзі не зазначено жодної передбаченої ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень у даній справі, що виключає можливість її прийняття до розгляду.
При цьому посилання скаржника на порушення норм процесуального права щодо не дослідження у повному обсязі зібраних у справі доказів, що, в свою чергу, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, без обгрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не можна вважати таким, що відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно чітко вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.
Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме: 1) для надання суду доказів, що підтверджують подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови або для наведення інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження цих підстав; 2) для викладення касаційної скарги у новій редакції та зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 ГПК України підстави (підстав), та належного обґрунтування наявності цієї підстави (цих підстав).
За таких обставин, керуючись ст. ст. 174, 234, 287-291, 292 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Одеська залізниця" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 та на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2295/20 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяМогил С.К.
Судді:Волковицька Н.О.
Случ О.В.