13 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/2206/19(917/2250/19)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Бондаренко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії геодезичне управління "Укргазпромгеофізика"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ільїна О.В. - головуючий, Россолова В.В., Хачатрян В.С.
від 25.01.2021
та на рішення Господарського суду Полтавської області
у складі судді Ореховської О.О.
від 22.10.2020
у справі № 917/2206/19(917/2250/19)
за позовною заявою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії геодезичне управління "Укргазпромгеофізика"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ"
про стягнення 1 193 117,64 грн, у тому числі 550 669,68 грн пені та 642 447,96 грн штрафу
в межах справи № 917/2206/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ",-
1. Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії геофізичного управління "Укргазпромгеофізика" (далі - АТ "Укргазвидобування" в особі філії геофізичного управління "Укргазпромгеофізика", позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ" (далі - ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ", відповідач) про стягнення 1 193 117,64 грн, з яких 550 669,68 грн - пені та 642 447,96 грн - штрафу за невиконання зобов'язання за Договором поставки (закупівля товару за власні кошти) № УГПГФ 437/10-18 від 12.10.2018.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару, внаслідок чого позивач, на підставі приписів чинного законодавства та умов Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню та штраф.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 262 385,30 грн. пені, 321 223,98 грн. штрафу, а також 17 508,27 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині - у позові відмовлено.
4. Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився в частині відмови у задоволенні позову і зменшення пені та штрафу, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у цій справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 27.02.2021 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії геодезичне управління "Укргазпромгеофізика" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 26.02.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/2206/19(917/2250/19) в частині відмови в задоволенні позовних вимог, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії геодезичне управління "Укргазпромгеофізика" у справі № 917/2206/19(917/2250/19) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.03.2021.
8. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 917/2206/19(917/2250/19) за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії геодезичне управління "Укргазпромгеофізика" від 26.02.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 в частині відмови в задоволенні позовних вимог; призначено розгляд касаційної скарги на 13.04.2021 о 10:00 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
9. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії геофізичного управління "Укргазпромгеофізика" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати оскаржувану постанову та рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог і ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
10.1 Оскаржувані судові рішення прийняті без надання об'єктивної оцінки винятковості даного випадку та суттєвих обставин, без надання належної оцінки наявним у справі доказам, наданим сторонами, не ґрунтуються на засадах верховенства права і не відповідають завданню господарського судочинства.
10.2 Судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду викладені в постановах від 17.05.2018 у справі № 910/6064/16, від 06.06.2018 у справі № 902/306/16, від 16.10.2018 у справі № 910/22964/17, від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18, від 13.06.2019 у справі № 917/562/18, від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, від 20.02.2020 у справі № 910/7970/19.
10.3 Суд апеляційної інстанції помилково послався на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
11. Представник скаржника в судовому засіданні 13.04.2021 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
14. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
15. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
16. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
17. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
20. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
20.1 12.10.2018 між ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" (відповідач, за умовами договору - постачальник) та АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" (позивач, за умовами договору - покупець) укладено Договір поставки (закупівля товару за власні кошти) № УГПГФ 437/10-18 (далі -Договір, Договір поставки) (а.с. 11-21 т. 1).
20.2 Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне :
- постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації/-ях (далі -Товар), що додається/ються до Договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами (далі - Специфікація/-ії), а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар (п. 1.1. Договору);
- найменування / асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Договору вказується у Специфікації/-ях(далі - Специфікація/-)(п. 1.2. Договору);
- вартість Товару вказується в Специфікації/-ях в гривнях з урахуванням ПДВ (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента) (п. 3.1. Договору);
- загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного Специфікації/-ях до цього Договору (п. 3.2. Договору);
- розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем після державної реєстрації права власності на транспортний засіб, на умовах зазначених у Специфікації/-ях та пред'явлення постачальником рахунку на оплату та підписаного Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у Специфікації/-ях або з урахуванням умов, передбачених п. 3.4. цього
Договору (п. 4.1. Договору);
- строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях до цього Договору (п. 5.1. Договору);
- обсяг поставки Товару (кожної партії Товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки Товару. Відвантаження Товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в Розділі XIV даного Договору (п. 5.2. Договору);
- датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, але після підписання відповідного договору в сервісному центрі МВС, якщо це передбачено чинним законодавством, який підписується з повним дотриманням умов даного договору. Право власності на Товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної та реєстрації Транспортного засобу у відповідності до вимог чинного законодавства (п. 5.3. Договору);
- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором (п. 7.1. Договору);
- у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки Товару у строки, зазначені у Специфікації/-ях до даного Договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяті днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару (п. 7.11. Договору);
- Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності) за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2. Договору і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань (п. 10.1. Договору).
21. У пункті 10.2 Договору сторонами погоджено, що забезпечення виконання зобов'язань по Договору Постачальником здійснюється до укладення Договору в один із способів:
У формі грошових коштів. Сума грошових коштів, як забезпечення виконання зобов'язань по даному договору повинна бути перерахована Постачальником на окремий рахунок, наданий Покупцем та повинна бути не меншою 5% від загальної вартості Договору.
Наданням банківської гарантії виконання зобов'язань по Договору. Банківська гарантія повинна відповідати вимогам, вказаним у Типовій формі банківської гарантії виконання зобов'язань Постачальником за договором, яка є Додатком №4 до Договору та її сума повинна бути не меншою 5% від загальної вартості Договору.
22. Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
23. Згідно підпункту 9 пункту 3 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 41/10321 (далі - Положення), гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
24. Відповідно до пункту 26 Положення гарантія повинна містити такі реквізити:
1) назву документа;
2) номер, місце складання, дату видачі;
3) повне найменування принципала - юридичної особи, для принципала - фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності);
4) код згідно з ЄДРПОУ - для принципала - юридичної особи - резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для принципала - фізичної особи - резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
5) назву валюти, у якій надається гарантія;
6) суму гарантії цифрами та словами;
7) назву валюти платежу, якщо вона відрізняється від валюти, у якій надається гарантія;
8) дату, номер і назву (у разі наявності таких реквізитів) відповідного документа, з якого виникають базові відносини;
9) найменування бенефіціара - юридичної особи, для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності);
10) код згідно з ЄДРПОУ - для бенефіціара - юридичної особи - резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для бенефіціара - фізичної особи - резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
11) найменування банку-гаранта;
12) дату закінчення дії або строк дії гарантії чи обставини, за яких строк дії гарантії є закінченим;
13) умови, за яких надається право вимагати платіж;
14) умови щодо зменшення/збільшення суми гарантії (у разі потреби);
15) підпис(и) уповноваженої(их) особи(іб) банку-гаранта;
16) інші умови (за потреби).
25. Згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
26. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
27. Всупереч вказаним вимогам закону, ухвалюючи оскаржувані судові рішення про часткове задоволення позову про стягнення пені та штрафу за невиконання зобов'язання за Договором поставки (закупівля товару за власні кошти) № УГПГФ 437/10-18 від 12.10.2018 суди попередніх інстанцій залишили поза увагою питання набрання чинності вказаним правочином в контексті змісту пунктів 10.1, 10.2 Договору.
28. Окрім того, перевіривши наданий розрахунок пені суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що застосований позивачем договірний розмір пені при її розрахунку перевищує розмір, який установлено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" як граничний, а саме, обчислений на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
29. Разом з тим, за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
30. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки судами не було встановлено наявності саме грошових зобов'язань у відповідача перед позивачем за Договором поставки (закупівля товару за власні кошти) № УГПГФ 437/10-18 від 12.10.2018.
31. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
32. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.
33. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
34. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови не були дотримані, а тому доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
35. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
36. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального закону і зокрема частини 1 статті 638, статей 509, 524, 533-535 Цивільного кодексу України, а також норми процесуального закону - статті 86 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосовано норми матеріального права - Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", неповно досліджено зібрані у справі докази, всі обставини справи в їх сукупності, а тому рішення суду першої інстанції від 22.10.2020 та постанову суду апеляційної інстанції від 25.01.2021 слід скасувати, а справу № 917/2206/19(917/2250/19) за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії геофізичного управління "Укргазпромгеофізика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ" про стягнення 1 193 117,64 грн, з яких 550 669,68 грн - пені та 642 447,96 грн - штрафу за невиконання зобов'язання за Договором поставки (закупівля товару за власні кошти) № УГПГФ 437/10-18 від 12.10.2018 слід направити до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд.
37. При новому розгляді суду необхідно належним чином встановити та дослідити питання набрання чинності (укладення) Договором поставки (закупівля товару за власні кошти) № УГПГФ 437/10-18 від 12.10.2018 в контексті змісту пунктів 10.1, 10.2 Договору, з'ясувати які правовідносини і зобов'язання виникли між сторонами, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.
38. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 917/2206/19(917/2250/19) підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії геодезичне управління "Укргазпромгеофізика" від 26.02.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/2206/19(917/2250/19) в частині відмови в задоволенні позовних вимог задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/2206/19(917/2250/19) скасувати.
3. Справу № 917/2206/19(917/2250/19) направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
В. Я. Погребняк