23 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/2762/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Припіяло Андрія Васильовича" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 (колегія суддів: Коробенко Г. П., Козир Т. П., Кравчук Г. А.) і рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 (суддя Бацуца В. М.) у справі
за позовом виконувача обов'язків прокурора Київської області до 1. Головного управління Держгеокадастру у Київській області, 2. Фермерського господарства "Припіяло Андрія Васильовича", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. ОСОБА_8 , 9. ОСОБА_9 , 10. ОСОБА_10 , 11. ОСОБА_11 , 12. ОСОБА_12 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_13 про визнання недійсними наказів
Фермерське господарство "Припіяло Андрія Васильовича" звернулося 24.03.2021 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 (повний текст підписаний 26.02.2021) і рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю.
Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Звідси скаржник має вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, наявний щодо цієї норми права в даному випадку.
Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 4.6. постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення передбачених вищенаведеними вимогами ГПК підстав оскарження судових рішень чинним ГПК не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду 1) позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом даного позову є вимоги прокуратури до відповідачів про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства у Київській області 1) № 10-5820/15-14-сг від 22.09.2014, 2) № 10-5821/15-14-сг від 22.09.2014, 3) № 10-5822/15-14-сг від 22.09.2014, 4) № 10-5823/15-14-сг від 22.09.2014, 5) № 10-5824/15-14-сг від 22.09.2014, 6) № 10-5825/15-14-сг від 22.09.2014., 7) № 10-5826/15-14-сг від 22.09.2014, 8) № 10-5827/15-14-сг від 22.09.2014, 9) № 10-5828/15-14-сг від 22.09.2014, 10) № 10-5829/15-14-сг від 22.09.2014, 11) № 10-5830/15-14-сг від 22.09.2014, 12) № 10-6197/15-14-сг від 30.09.2014, 13) № 10-6198/15-14-сг від 30.09.2014, 14) № 10-6199/15-14-сг. від 30.09.2014, що є окремими позовними вимогами немайнового характеру, що в свою чергу підлягають окремому нарахуванню і сплаті судового збору.
Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 53 788 грн = (1 921 грн х 14)* 200 %.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду складено акт від 05.04.2021 № 29.1-11/145 про те, що при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 0305717146749), яке надійшло від Адвокатського Бюро Олескандра Курінського, не виявилось вказаної у додатку касаційної скарги квитанції про сплату судового збору.
Отже скаржник, звертаючись з касаційною скаргою, не надав доказів сплати судового збору.
З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 53 788 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» та надати документи щодо сплати судового збору касаційному суду.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Припіяло Андрія Васильовича" залишити без руху до 21.05.2021.
2. Встановити Фермерському господарству "Припіяло Андрія Васильовича" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Фермерському господарству "Припіяло Андрія Васильовича" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов