Іменем України
21 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/180/21
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін справу № 927/180/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Насіння Чернігівщини”
вул. Володимира Дрозда, 3, м. Чернігів, 14007;
представник позивача: адвокат Кутуков Сергій Олександрович
вул. Слов'янська, 38, м. Чернігів, 14001
до відповідача: Фермерського господарства “Донбас-Агро”,
вул. Овдіївська, буд. 9, кв. 3, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600;
про стягнення 455 401,34 грн;
за участю представників:
від позивача: Кутуков С.О., посвідчення № 527 від 04.03.2011, адвокат;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство “Насіння Чернігівщини” звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фермерського господарства “Донбас-Агро” про стягнення 502802,38 грн заборгованості, з яких: 399 000,00 грн. штрафу за порушення умов договору; 47 401,04 грн боргу; 33 083,11 грн відсотків за користування грошовими коштами; 10 189,85 грн 3% річних та 13 128,38 грн інфляційних втрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням умов Договору №11/04/19 КБ-1 контрактації сільськогосподарської продукції від 11.04.2019.
Також позивач просить суд вирішити питання про розподіл понесених витрат в сумі 18000 на правову допомогу.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; розгляд справи по суті призначено на 23.03.2021 о 12:30; визнано обов'язковою явку представників сторін у судове засідання; встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.
У судовому засіданні 23.03.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 21.04.2021 до 12:30.
У судовому засіданні 21.04.2021 суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 20.04.2021 про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 21.04.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Повідомлення сторін про час та місце слухання справи в суді.
У зв'язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, про час та місце судового засідання (23.03.2021 о 12:30) сторони були повідомлені шляхом направлення ухвали суду від 23.02.2021 на електронні адреси сторін, з проханням повідомити про їх отримання.
Електронним листом від 23.03.2021 позивач підтвердив факт отримання ним ухвали суду від 23.02.2021.
Про дату та час судового засідання 21.04.2021 учасники справи були повідомлені розписками, наявними в матеріалах справи, за підписом їх повноважних представників, присутніх у судовому засіданні.
З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін про розгляд справи у Господарському суді Чернігівської області.
Позиції учасників справи. Заяви та клопотання.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору № 11/04/19 К Б-1 контрактації сільськогосподарської продукції від 11.04.2019.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався.
17.03.2021 на адресу суду від позивача надійшла письмова заява про уточнення та зменшення розміру позовних вимог від 16.03.2021. У поданій заяві позивач вказує про те, що після звернення з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі, відповідач перерахував на користь позивача борг за договором у розмірі 47 401,04 грн, що підтверджується платіжним дорученням №288 від 24.02.2021. На цю суму підлягають зменшенню позовні вимоги без зміни підстав та предмета позову, у відповідності до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 399 000,00 грн. штрафу за порушення умов договору; 33 083,11 грн відсотків за користування грошовими коштами; 10 189,85 грн 3% річних та 13128,38 грн інфляційних втрат, за порушення умов Договору № 11/04/19 К Б-1 контрактації сільськогосподарської продукції від 11.04.2019.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог - до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Справа розглядається з урахуванням вищезазначеної заяви про уточнення та зменшення розміру позовних вимог від 16.03.2021.
У судовому засіданні 23.03.2021 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення судового розгляду справи для надання часу для подання документів по справі.
Представник позивача щодо відкладення судового розгляду справи не заперечував.
20.04.2021 від відповідача, засобами електронного зв'язку, надійшло клопотання від 20.04.2021 про відкладення розгляду справи.
Після надходження зазначеного клопотання працівниками відділу документального забезпечення (канцелярії) суду була проставлена відмітка “документ не підписаний ЕЦП”.
Оскільки, клопотання відповідача від 20.04.2021 про відкладення розгляду справи не скріплене електронним цифровим підписом, а тому суд залучив його до матеріалів справи, але залишив без розгляду у зв'язку з недодержанням відповідачем вимог ст.6,7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” та ст. 91 ГПК України.
21.04.2021 від відповідача надійшло клопотання від 20.04.2021 про відкладення розгляду справи, надіслане поштовим зв'язком. У зазначеному клопотанні відповідач вказує на те, що ухвалу у паперовому вигляді не отримав, надіслана ухвала на електронну адресу була розцінена як спам та вчасно не переглянута. У зв'язку з карантинними обмеженнями, що діють на території м. Ніжина з 29.03.2021 і до сьогодні, була відсутня можливість зібрати докази, що стосуються заперечення предмету спору та у відповідний термін, до початку судового засідання, надіслати суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення. Відповідач просить суд визначити наведені обставини такими, що не залежать від відповідача і відтермінувати даний строк до закінчення карантинних обмежень.
Представник позивача щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах “ФПК “ГРОСС” проти України”, “Лагун проти України”, “Буряк проти України”, “ТОВ “Гержик проти України”) суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 ГПК України.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Фрідлендер проти Франції”, “Смірнова проти України”).
При цьому суд зазначає, що клопотання від 20.04.2021 про відкладення розгляду справи подано представником відповідача без надання документів, які підтверджують викладені у ньому обставини неможливості своєчасно, у встановлений термін, зібрати та надати суду заперечення стосовно предмету спору, надіслати суду відзив на позовну заяву з доказами, на яких ґрунтуються заперечення.
З матеріалів справи слідує, що у встановлений ухвалою суду від 23.02.2021 процесуальний строк відзив на позовну заяву відповідачем поданий не був. Клопотань про поновлення строку подання відзиву на позовну заяву від повноважного представника відповідача Шипілова О.І., присутнього в судовому засіданні 23.03.2021, не надходило.
Щодо доводів відповідача про неотримання ним ухвали у паперовому вигляді суд зазначає, що повноважний представник відповідача Шипілов О.І. був присутній у судовому засіданні 23.03.2021, а тому міг скористатись своїм процесуальним правом та ознайомитись з матеріалами справи. Крім того, інформація стосовно розгляду судом справ є публічною і розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості ознайомитись з ухвалою суду у даній справи.
З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи сплив двомісячного строку розгляду справи суд не вбачає підстав для відкладення, а тому клопотання відповідача від 20.04.2021 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
21.04.2021 позивачем, через канцелярію суду, подано клопотання про подання доказів понесених судових витрат на правничу допомогу, що були заявлені у позові. У зазначеному клопотанні позивач вказує на те, що згідно з розрахунком судових витрат, 5 000,00 грн було сплачено позивачем адвокату Кутукову Сергію 18.02.2021, що підтверджується платіжним дорученням, доданим до позовної заяви. За подальшу правову допомогу та представництво позивача у суді в ході розгляду даної справи позивач зобов'язувався сплатити адвокату 13 000,00 грн згідно з розділом 5 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.02.2021, що і було виконано позивача та підтверджується платіжними дорученнями від 02.03.2021 №4001 на суму 6 500,00 грн, від 20.04.2021 №4252 на суму 6 500,00 грн.
Клопотання від 21.04.2021 про подання доказів понесених судових витрат на правничу допомогу, що були заявлені у позові з додатком залучено до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що загальна сума витрат на правничу допомогу становить 18 000,00 грн.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.
Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність обставин для виникнення грошових зобов'язань у відповідача перед позивачем по суті спору, дослідження факту прострочення зобов'язань відповідачем, наявність правових підстав для стягнення відсотків за користування грошовими коштами, правомірність застосування до відповідача наслідків порушення зобов'язань по суті спору.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії:
- Договору № 11/04/19 К Б-1 контрактації сільськогосподарської продукції від 11.04.2019;
- видаткових накладних №108 від 12.04.2019; №59 від 27.08.2019;
- довіреності №84 від 12.04.2019;
- платіжних доручень: №165, 167 від 24.12.2019; №270 від 20.05.2019; №359 від 29.05.2019;
- актів від 02.05.2019, 16.07.2019;
- акту приймання-передачі від 27.08.2019;
- виписки з картки рахунку 631;
- вимоги №148 від 05.11.2020 з доказами направлення;
- розрахунків відсотків за користування грошовими коштами, 3% річних, інфляційних втрат;
- Договору про надання правової (правничої) допомоги та послуг адвоката від 16.02.2021;
- платіжного доручення № 3932 від 18.02.2021;
- ордеру;
- свідоцтва №527 від 04.03.2011;
- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації позивача;
- заяву про уточнення та зменшення розміру позовних вимог від 16.03.2021 з доказами направлення;
- платіжного доручення №288 від 24.02.2021;
- клопотання від 21.04.2021 про подання доказів понесених судових витрат на правничу допомогу, що були заявлені у позові з додатком.
Обставини справи встановлені судом.
11.04.2019 між Фермерським господарством “Донбас-Агро” (виробник) та Приватним підприємством “Промінь Озерне” (контрактант) було укладено Договір № 11/04/19 К Б-1 контрактації сільськогосподарської продукції (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1., 1.2. Договору, виробник зобов'язується виростити визначену у п.1.2. цього Договору сільськогосподарську продукцію врожаю 2019 року (надалі - продукція) і передати її у власність контрактанта, а контрактант зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленою ціною відповідно до умов цього договору.
Предметом цього Договору є наступна сільськогосподарська продукція врожаю 2019 року (продукція): насіння гірчиці білої, у кількості 50 000 кг (+/-5%) на загальну суму 798 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 133 000,00 грн при базовій врожайності до 10 центнерів з 1 га.
За приписами підпунктів 2.1.1., 2.2.1. Договору, контрактант зобов'язаний при потребі надати виробникові для вирощування продукції посівний матеріал - насіння гірчиці білої у кількості 480 кг, вартістю 30 грн за 1 кг, загальна вартість якого становить 14 400 грн, у тому числі ПДВ - 2400,00 грн, яке відповідає ДСТУ 2240-93.
Виробник зобов'язаний виконати роботи по вирощуванню продукції на земельній площі 50 га (площа виробництва) та передати вирощену продукцію у власність контрактанта, у повному обсязі за ціною, визначеною цим договором, у строки та в порядку, що передбачені цим договором.
Згідно з п. 4.1., 4.2., 4.4., 4.5. Договору, продукція має бути поставлена контрактанту в повному обсязі у строк з 15 липня 2019 року до 30 вересня 2019 року. Виробник повідомляє контрактанта факсимільним зв'язком або електронною поштою про дату готовності продукції (її партії) до відвантаження не пізніше, ніж за 3 календарні дні до такої дати. Під партією продукції в Договорі розуміється кількість продукції, навантаженої на транспортний засіб для поставки контрактанту.
Поставка здійснюється на умовах самовивозу зі складу виробника за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин.
Приймання-передача кожної партії продукції здійснюється за заліковою вагою та оформлюється шляхом підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі на підставі товарно-транспортної накладної та картки аналізу продукції, зробленого контрактантом.
Перехід права власності на продукцію (її партію) відбувається в момент підписання контрактантом акта приймання-передачі продукції. Ризик випадкової загибелі продукції (її партії) переходить від виробника до контрактанта в момент відвантаження та підписання товарно-транспортної накладної.
Пунктами 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.4.1.-5.4.3. Договору передбачено, що ціна продукції (гірчиці білої) становить 15,96 грн за 1 кг, в тому числі ПДВ 2,66 грн, що в перерахунку на курс євро, згідно НБУ, рівний 30,188501/євро становить в еквіваленті 0,53 євро.
Оплата здійснюється контрактантом у національній валюті України (гривні), у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів платіжним дорученням. Зміна ціни договору в національній валюті, у разі зміни курсу євро до гривні, не потребує укладання додаткових угод.
Виробник у повному обсязі компенсує контрактанту вартість отриманого за цим договором посівного матеріалу, добрив та пестицидів упродовж 2 календарних днів після отримання попередньої оплати за актом обстеження посівів на предмет визначення біологічної врожайності (додаток № 2 до договору).
Оплата продукції за Договором здійснюється контрактантом частинами у наступному порядку: попередня оплата у розмірі 25% від суми, згідно п. 1.2., здійснюється після обстеження сходів та підписання відповідного акту (Додаток № 1 до договору); попередня оплата у розмірі 25% від суми, згідно п. 1.2., здійснюється після визначення біологічної врожайності та підписання відповідного акту (Додаток № 2 до договору), за основу якого береться акт-розрахунок по біологічній урожайності (Додаток № 3 до договору). У разі, коли визначена актом біологічна врожайність нижча ніж обумовлена договором, згідно п. 1.2., то ця попередня оплата провадиться у розмірі 25% від фактично визначеної урожайності на обстежених законтрактованих площах. Доплата - після фактичного приймання від виробника окремих партій продукції, упродовж 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі продукції на відповідну партію.
Сторони в п.6.1., 6.2. Договору погодили, що у разі невиконання виробником умов цього Договору щодо передання продукції (не передання продукції у визначений договором строк, передання продукції якості іншої, ніж визначено у цьому договорі, невиконання виробником п.п. 2.2.2.-2.2.7. Договору), контрактант має право відмовитися від приймання продукції, вимагати повернення сплаченої за неї грошової суми та оплати штрафу у розмірі 50% від суми, визначеної у п. 1.2. цього Договору. Виробник зобов'язується повернути фактично сплачену контрактантом суму коштів та сплатити штраф у повному обсязі упродовж 10 календарних днів від дня отримання від контрактанта відповідної письмової вимоги. Сторони узгодили, що строк позовної давності по стягненню штрафу становить три роки.
За порушення виробником терміну проведення компенсації, вказаного у п. 5.3. цього Договору, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми, оплату якої прострочено виробником, за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання даного зобов'язання припиняється через 3 роки з дати виникнення прострочення.
У відповідності до п. 9.1.-9.3. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
Спори, що виникатимуть між сторонами з питань виконання цього договору, будуть вирішуватись шляхом переговорів.
У випадку неможливості досягнення згоди шляхом переговорів спір буде передано на розгляд суду у відповідності з нормами чинного законодавства України.
Відповідно до видаткової накладної № 108 від 12.04.2019 та довіреності № 84 від 12.04.2019, виробнику (відповідачу) було надано 480 кг насіння гірчиці білої у 12 мішках на загальну суму 14 454 грн (а.с.17,18).
Виробник (відповідач) компенсував контрактанту вартість отриманого ним посівного матеріалу (насіння гірчиці білої), що підтверджується платіжними дорученнями від 24.12.2019: № 165 на суму 9454,00 грн та №167 на суму 5 000,00 грн (а.с.19,20).
Уповноваженими представниками ПрАТ «Насіння Чернігівщини» та ФГ «Донбас-Агро» було проведено обстеження сходів та обстеження посівів на предмет біологічної врожайності, що підтверджується Актом обстеження сходів від 02.05.2019 та Актом обстеження посівів на предмет біологічної врожайності від 16.07.2019 (а.с.21,22).
Контрактант (позивач) перерахував на користь виробника (відповідача) попередню оплату на загальну суму 372 774,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 270 від 20.05.2019 та № 359 від 29.05.2019 (а.с.23,24).
У відповідності до видаткової накладної №59 від 27.08.2019 на суму 75 372,96 грн, виробник (відповідач) поставив контрактанту (позивачу) насіння гірчиці білої у кількості 4,888т, що підтверджується також Актом приймання-передачі (а.с.25, 26).
Інші поставки по спірному Договору виробником на користь контрактанта не здійснювались.
Вартість недопоставленої продукції по спірному Договору, попередньо оплаченої позивачем (контрактантом) становить 297 401,04 грн.
10.11.2020 позивач надіслав відповідачу вимогу №148 від 05.11.2020 про повернення сплаченої суми та сплату штрафу (одержану відповідачем 03.12.2020), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком від 10.11.2020 (а.с.28, 29).
Виробник (відповідач) здійснив контрактанту (позивачу) повернення авансу на загальну суму 250 000,00 грн, що підтверджується випискою з картки рахунку 631 за 01.01.2019-17.02.2021 (а.с.27).
Крім того, після звернення з позовом до суду та відкриття провадження у даній справі, відповідач перерахував на користь позивача 47 401,04 грн, призначення платежу: повернення передоплати згідно договору №11/04/19 КБ-1 від 11.04.2019, що підтверджується платіжним дорученням №288 від 24.02.2021 (а.с.50), у зв'язку з чим позивач на підставі п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, зменшив позовні вимоги в частині стягнення боргу на суму 47 401,04 грн.
Таким чином, виробник (відповідач) повністю повернув контрактанту (позивачу) здійснену ним попередню оплату по спірному Договору, але умови спірного Договору № 11/04/19 К Б-1 контрактації сільськогосподарської продукції не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частинами 1-3 ст. 713 Цивільного кодексу України визначено, що за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.
За своєю юридичною природою, укладений між сторонами Договір № 11/04/19 К Б-1 контрактації сільськогосподарської продукції від 11.04.2019 є договором контрактації сільськогосподарської продукції.
Доказів визнання недійсним, дострокового чи одностороннього розірвання даного Договору сторони суду не надали.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 399 000,00 грн. штрафу відповідно до п. 6.1. Договору; 33 083,11 грн відсотків за користування грошовими коштами; 10 189,85 грн 3% річних та 13 128,38 грн інфляційних втрат, за неналежне виконання умов Договору № 11/04/19 К Б-1 контрактації сільськогосподарської продукції від 11.04.2019.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання підпункту 2.1.1. пункту 2.1. Договору, виробнику (відповідачу) було надано 480 кг насіння гірчиці білої у 12 мішках на загальну суму 14 454 грн, що підтверджується видатковою накладною № 108 від 12.04.2019 та довіреністю № 84 від 12.04.2019 (а.с.17,18).
Виробник (відповідач), у відповідності до п.5.3. Договору, компенсував контрактанту вартість отриманого ним посівного матеріалу (насіння гірчиці білої), що підтверджується платіжними дорученнями від 24.12.2019: № 165 на суму 9454,00 грн та №167 на суму 5 000,00 грн (а.с.19,20).
З матеріалів справи слідує, що уповноваженими представниками ПрАТ «Насіння Чернігівщини» та ФГ «Донбас-Агро» було проведено обстеження сходів та обстеження посівів на предмет біологічної врожайності, що підтверджується Актом обстеження сходів від 02.05.2019 та Актом обстеження посівів на предмет біологічної врожайності від 16.07.2019 (а.с.21,22).
Контрактант (позивач) перерахував на користь виробника (відповідача) попередню оплату на загальну суму 372 774,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 270 від 20.05.2019 та № 359 від 29.05.2019 (а.с.23,24).
Відповідно до видаткової накладної №59 від 27.08.2019 на суму 75 372,96 грн, виробник (відповідач) поставив контрактанту (позивачу) насіння гірчиці білої у кількості 4,888т, що підтверджується також Актом приймання-передачі (а.с.25, 26).
Інші поставки по спірному Договору виробником на користь контрактанта не здійснювались.
Вартість недопоставленої продукції по спірному Договору, попередньо оплаченої позивачем (контрактантом) становить 297 401,04 грн.
10.11.2020 позивач надіслав відповідачу вимогу №148 від 05.11.2020 про повернення сплаченої суми та сплату штрафу (одержану відповідачем 03.12.2020), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком від 10.11.2020 (а.с.28, 29).
Як вбачається з матеріалів справи, виробник (відповідач) повністю повернув контрактанту (позивачу) вартість недопоставленої продукції по спірному Договору на загальну суму 297 401,04 грн, що підтверджується випискою з картки рахунку 631 за 01.01.2019-17.02.2021 на суму 250 000,00 грн та платіжним дорученням №288 від 24.02.2021 на суму 47 401,04 грн, призначення платежу: повернення передоплати згідно договору №11/04/19 КБ-1 від 11.04.2019 (а.с.27, 50).
Оскільки, виробник (відповідач) належним чином не виконав умови Договору щодо передання контрактанту (позивачу) продукції у визначений Договором строк, контрактантом (позивачем) правомірно, на підставі п.6.1. Договору, заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 50% від суми, визначеної у п. 1.2. цього Договору, а саме 399 000,00 грн (50% від суми 798 000,00 грн).
Загальними засадами цивільного законодавства, згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України, є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу, а й справедливість та розумність.
Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру стягуваного штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а тому за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе його зменшення.
Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічні положення викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 12.05.2020 у справі № 910/9767/19.
З матеріалів даної справи слідує, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у позивача збитків саме у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язання за договором.
З огляду на часткове виконання відповідачем договірних зобов'язань по спірному Договору, враховуючи фактичні обставини справи, принцип збалансованості інтересів сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення договірних зобов'язань у спірних правовідносинах, неспіврозмірності суми штрафу із заявленими іншими позовними вимогами та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд вбачає наявність підстав для реалізації права суду щодо зменшення розміру штрафу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу, заявленого до стягнення на 50 % - до 199 500,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 33 083,11 грн відсотків за користування грошовими коштами щодо яких не були своєчасно виконані зобов'язання у розмірі облікової ставки Національного банку України.
Жодних нормативно-правових обґрунтувань заявлених до стягнення 33 083,11 грн відсотків за користування грошовими коштами щодо яких не були своєчасно виконані зобов'язання у розмірі облікової ставки Національного банку України, з відповідним посиланням на приписи чинного законодавства, позивачем не надано та у позовній заяві не зазначено.
Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Термін “користування чужими коштами” може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Норма ст. 536 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, тобто, по суті, встановлюється загальне правило про необхідність здійснювати плату за користування чужими грошовими коштами (з певними виключеннями щодо правовідносин за участю фізичних осіб). При цьому, розмір таких процентів встановлюється законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Оскільки умовами Договору № 11/04/19 К Б-1 контрактації сільськогосподарської продукції сторони не узгодили розмір процентів за користування чужими грошовими коштами щодо яких не були своєчасно виконані зобов'язання, а тому позовні вимоги в частині стягнення 33 083,11 грн відсотків за користування грошовими коштами у розмірі облікової ставки Національного банку України, задоволенню не підлягають.
Позивач просить стягнути з відповідача 10 189,85 грн 3% річних за період з 01.10.2019 по 18.02.2021 та 13 128,38 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2019 по січень 2021, відповідно до наданих позивачем розрахунків (а.с.31, 32).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У спірних правовідносинах у відповідача (постачальника) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01 жовтня 2019 року. У разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09 2020 року у справі за № 918/631/19.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача 10 189,85 грн 3% річних за період з 01.10.2019 по 18.02.2021 та 13 128,38 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2019 по січень 2021.
Відповідно до ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене та наявні у матеріалах справи докази, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 199 500,00 грн штрафу, 10 189,85 грн 3% річних та 13 128,38 грн інфляційних втрат.
У частині стягнення 33 083,11 грн відсотків за користування грошовими коштами у розмірі облікової ставки Національного банку України та 199 500 грн штрафу, відмовити.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 ГПК України).
Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 6 334,77 грн.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, у випадку, установленому пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Позивач своїм процесуальним правом щодо повернення судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог не скористався, ні разом із заявою про зменшення позовних вимог, ні на день винесення рішення у даній справі, відповідного клопотання суду не надав.
Відповідно до ч.1,3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Як зазначено у ч.1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві від 18.02.2021 позивач зазначає, що орієнтовний розмір судових витрат, які ПрАТ “Насіння Чернігівщини” (позивач) поніс у зв'язку з розглядом даного позову складає зокрема: 5 000,00 грн за правову допомогу та послуги адвоката Кутукова С.О. Крім того, ПрАТ “Насіння Чернігівщини” планує понести судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 28 000,00 грн, а також 4% від суми фактично стягнутої судом суми в якості гонорару успіху.
У судовому засіданні 21.04.2021 представник позивача уточнив, що загальна сума витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом даного позову, становить 18 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №3932 від 18.02.2021 на суму 5 000,00 грн; №4001 від 02.03.2021 на суму 6 500,00 грн; №4252 від 20.04.2021 на суму 6 500,00 грн. Вимоги щодо 4% від суми фактично стягнутої судом суми в якості гонорару успіху позивачем не підтримуються.
За приписами ч.1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1,2 ч. 5, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п.12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом ст. 1,30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи з вищевикладеного, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 ч.2 ст.126 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
На підтвердження суми понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи додано: договір про надання правової (правничої) допомоги та послуг адвоката від 16.02.2021; копії платіжних доручень: №3932 від 18.02.2021 на суму 5 000,00 грн; №4001 від 02.03.2021 на суму 6 500,00 грн; №4252 від 20.04.2021 на суму 6 500,00 грн; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 18.02.2021; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №527 від 04.03.2011 (а.с.33-38).
Відповідно до п.1.1., 2.1., 4.1., 5.2.1., 5.2.2. Договору про надання правової (правничої) допомоги та послуг адвоката від 16.02.2021, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Насіння Чернігівщини» (клієнт, позивач у справі) та адвокатом Кутуковим Сергієм Олександровичем, клієнт просить, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати клієнту, зокрема, послуги адвоката, правову допомогу, бути його представником як позивача та представляти його права і законні інтереси у суді першої інстанції судів загальної юрисдикції під час розгляду за участі клієнта справи за позовом до фермерського господарства “Донбас-Агро” щодо виконання господарських договорів та про стягнення боргу, відсотків та штрафних санкцій, задля чого клієнт надає адвокату повноваження, обумовлені п.2.1. Договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2021.
За надану правову допомогу та послуги адвоката з підготовки проекту позовної заяви щодо виконання господарських договорів та про стягнення боргу, відсотків та штрафних санкцій та пред'явлення її у суді клієнт сплачує адвокатам винагороду (гонорар) у розмірі 5 000,00 грн шляхом безготівкового перерахування на вказаний у акті надання послуг адвоката та правничої допомоги рахунок протягом 5 робочих днів.
За надану правову допомогу та послуги адвоката в ході розгляду судом першої інстанції справи за позовом та в інтересах клієнта щодо виконання господарських договорів та про стягнення боргу, відсотків та штрафних санкцій клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 13 000,00 грн двома частинами: 6 500,00 грн протягом 5 робочих днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження та 6 500,00 грн до початку розгляду судом відповідної справи по суті або протягом 5 робочих днів з початку розгляду судом відповідної справи по суті, - шляхом перерахування на вказаний у акті надання послуг адвоката та правничої допомоги рахунок.
Відповідно до платіжних доручень: №3932 від 18.02.2021 позивачем було перераховано адвокату Сергію Кутукову 5 000,00 грн; №4001 від 02.03.2021 - 6 500,00 грн; №4252 від 20.04.2021 - 6 500,00 грн, призначення платежу: оплата за послуги адвоката Сергія Кутукова згідно договору від 16 лютого 2021 року.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме: адвокатом Кутуковим С.О. складено та підписано позовну заяву від 18.02.2021 та заяву про уточнення та зменшення розміру позовних вимог від 16.03.2021 з додатком; адвокат Кутуков С.О. був присутній в судових засіданнях 23.03.2021 та 21.04.2021 під час розгляду даної справи в Господарському суду Чернігівської області. Копії платіжних доручень: №3932 від 18.02.2021 на суму 5 000,00 грн; №4001 від 02.03.2021 на суму 6 500,00 грн; №4252 від 20.04.2021 на суму 6 500,00 грн, підтверджують факт оплати позивачем послуг адвоката Кутукова Сергія згідно договору від 16 лютого 2021 року на загальну суму 18 000,00 грн, визначену сторонами у п.5.2.1., 5.2.2. Договору про надання правової (правничої) допомоги та послуг адвоката від 16.02.2021.
Розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу на представництво позивача в судових засіданнях.
У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем, згідно з вимогами 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання адвокатом Кутуковим С.О. правничої допомоги у Господарському суді Чернігівської області при розгляді справи №927/180/21 та сплату адвокату Кутукову С.О. гонорару у розмірі 18 000,00 грн за надання зазначеної правової (правничої) допомоги.
Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Насіння Чернігівщини” задоволено частково на суму 422 318, 23 грн, у частині стягнення 33 083,11 грн відсотків за користування грошовими коштами відмовлено, а тому з урахуванням ч.4 ст. 129 ГПК України, витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню відповідачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 16 692,37 грн.
Керуючись ст.123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Насіння Чернігівщини”, код 00721509 до Фермерського господарства “Донбас-Агро”, код 40107616 про стягнення 455 401,34 грн, задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства “Донбас-Агро”, вул. Овдіївська, буд. 9, кв. 3, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600, код 40107616 на користь Приватного акціонерного товариства “Насіння Чернігівщини”, вул. Володимира Дрозда, 3, м. Чернігів, 14007, код 00721509, 199 500,00 грн штрафу; 10 189,85 грн 3% річних; 13 128,38 грн інфляційних втрат; 6 334,77 грн судового збору та 16 692,37 грн витрат на правову допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2021.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.П. Ноувен