29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" квітня 2021 р. Справа № 924/1/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об"єднання"
про стягнення 656664 грн. основного боргу, 139912,65 грн. пені, 35127,42 грн. 3% річних, 30678,73 грн. інфляційних втрат, 1104,34 грн. збитків
за участю представників:
позивача: Безпалюк О.Л. (в режимі відеоконференції);
відповідача: Шишова Ю.С. (присутня в судовому засіданні 06.04.2021р. до оголошення перерви).
У судовому засіданні 08.04.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позивач звернувся до суду із позовом до комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об"єднання" про стягнення існуючої станом на час подання позову заборгованості у вигляді 656664 грн. основного боргу, 139912,65 грн. пені, 35127,42 грн. 3% річних, 30678,73 грн. інфляційних втрат, 1104,34 грн. збитків на підставі договору постачання природного газу № 1528/18-КП-34 від 09.10.2018р.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та комунальним підприємством «Славутське житлово-комунальне об'єднання» 09.10.2018р. укладено договір № 1528/18-КП-34 постачання природного газу. При цьому, позивач просить вважати правильним найменування позивача «Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Як стверджує позивач, на виконання умов договору, позивач у період жовтня 2018р. - квітня 2019р. передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1261733,73 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, що надані згідно додатку до цього позову. Також, позивач зауважив, що відповідно до пункту 6.1. договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. При цьому, позивач вказує на те, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 6.1. договору, а саме розрахувався за поставлений природний газ у сумі 605069,73 грн. Таким чином, станом на 30.11.2020р. сума основного боргу за спірним правочином складає 656664 грн.
В подальшому, на виконання п. 11.2. договору, 22.02.2019р. позивач направив на електронну адресу відповідача повідомлення № 26-2208/1.17-19, яким інформував відповідача про те, що з 01.03.2019р. у правовідносинах між позивачем та відповідачем за договором застосовуються пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 договору; та не застосовуються пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 договору.
Крім того, як зазначив позивач, пунктом 5.7. договору (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018р. № 4) передбачено відшкодування позивачу збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору. Разом з тим, 17.05.2019р. позивачем на адресу відповідача відправлено акт-претензію за № 26-1441-19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 36211,94 грн. за різницю між замовленим в березні 2019, обсягом, природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в березні 2019р. природного газу за договором, згідно детального розрахунку збитків, наданого у додатку до цього позову. Як стверджує позивач, акт-претензія від 17.05.2019р. № 26-1441-19 отриманий відповідачем 27.05.2019р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, станом на момент звернення із цим позовом до суду, збитки позивача в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані. 18.11.2019р. позивачем на адресу відповідача направлено лист № 26/10-3553-19 щодо перерахунку по акту-претензії № 26-1441-19 від 17.05.2019р., яким позивач уточнив суму вимоги та вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 1104,34 грн. При цьому, позивач зауважив, що лист № 26/10-3553-19 щодо перерахунку по акту-претензії за № 26-1441-19 від 17.05.2019р. отриманий відповідачем 02.12.2019р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, станом на момент звернення із цим позовом до суду, збитки позивача в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані. Таким чином, позивач зазначив, що загальний розмір збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем п. 2.1 договору, розрахований на підставі п. 3.13 та 5.7. договору та п. 1 Розділу VI Правил складає 1104,34 грн.
У засіданні 08.04.2021р. представник позивача позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі. Водночас, у засіданні 08.04.2021р. представником позивача відзначено, що станом на 08.04.2021р. суму заявленої до стягнення заборгованості (у тому числі 656664 грн. основного боргу) в жодній частині не погашено; при цьому, на адресу позивача відповідачем надіслано не засвідчені жодним чином (тобто, ні звичайним підписом, ані електронним цифровим підписом) копії платіжних доручень від 05.04.2021р., від 06.04.2021р., від 07.04.2021р. (2 прим.); при цьому, як відзначено представником позивача, станом на 08.04.2021р. у жодній частині не зараховані на рахунок позивача кошти в сумах, зазначених у вищевказаних платіжних дорученнях, відтак, позивач вважає, що відсутні підстави стверджувати про часткове погашення заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує, відзначивши, зокрема, посилаючись на положення п.15 ст.47 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 13.04.2020р., що тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням короно вірусної хвороби (Covid 19), звільнити від нарахування постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємства централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробників теплової енергії незалежно від форми власності. Враховуючи вище зазначене, повідомлено, що нарахування штрафних санкцій грубо суперечить нормам чинного законодавства та призведе до погіршення й так складного матеріального стану комунального підприємства. При цьому вказує на те, що починаючи з лютого 2019р. початку дії Постанови КМУ №62 від 06.02.2019 року „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» в результаті монетизації субсидій кошти, які раніше надходили централізовано на казначейський рахунок підприємства в повному обсязі, тепер надходять в розмірі 70 - 72% від перерахованих на рахунки отримувачів субсидії. Станом на 01.01.2019р. сума непогашеної різниці в тарифах КП «Славутське житлово-комунальне об'єднання» становить 8229822 грн. Головною причиною виникнення різниці в тарифах є те, що при затвердженні тарифу на теплову енергію для населення була закладена нульова рентабельність, а сам тариф не переглядався в цілому при зміні складових собівартості, а лише проводилось коригування тарифу на зміну ціни на енергоносії.
Також, відповідач звертає увагу на те, що незважаючи на скрутне матеріальне становище, борги контрагентів та невиплачену різницю тарифів все одно вживало усіх максимально можливих заходів для добросовісного виконання договору. Крім того, відповідач зазначив, що стягнення штрафних санкцій, призведе до ще складнішої фінансової ситуації в підприємстві.
Разом з тим, відповідач зауважив, що споживач теплової енергії, який здійснює оплату за спожиті послуги перераховує грошові кошти на розподільчий рахунок, з якого вони автоматично перераховуються на рахунок позивача. Таким чином, відзначено, що відповідач технічно не має можливості впливати чи перераховувати кошти з розподільчого рахунку.
Посилаючись на положення постанови КМУ № 20 від 11.01.2005р., відповідач зауважив, що наслідки у вигляді застосування штрафних санкцій та ст. 625 ЦК України підлягають застосуванню у випадку прострочення виконання зобов'язання з вини контрагента. Однак, жодних умисних дій чи ухилення від виконання договору відповідач не вчиняв, а намагався здійснити оплату по договору у встановлені строки.
Також відповідач звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить у позові відмовити.
У своєму клопотанні від 08.04.2021р. представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання 08.04.2021р. через призначення рогляду іншої справи.
З огляду на те, що представництво в господарському процесі не обмежено певним колом осіб, враховуючи зміст вищевказаного клопотання та матеріалів справи, зважаючи при цьому на те, що 08.04.2021р. - останній день граничного строку для розгляду справи по суті (ч.2 ст.195 ГПК України), суд позбавлений процесуальної можливості відкласти розгляд справи на іншу дату, відтак, клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено та враховується наступне.
09.10.2018р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальником) та комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об"єднання" (споживачем) було укладено договір постачання природного газу № 1528/18-КП-34 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Згідно із п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Як передбачено п. 1.3. договору 1.3. необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього договору, споживач визначає самостійно.
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2018р. по 17.10.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 27,3 тис. куб. метрів.
Згідно із п. 2.2. договору обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором, повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає планові обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення.
Як передбачено п. 2.3. договору, допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному періоді, підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до розділу 3 даного договору. При цьому, споживач не позбавляється права на коригування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1. цього договору, шляхом підписання додаткової угоди.
Відповідно до п. 2.4. договору допускається відхилення споживання обсягу природу відповідного періоду постачання газу в розмірі ± 5 відсотків (плюс/мін) від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінації) без узгодження сторін. Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.7. цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному періоді постачання газу.
Згідно із п. 5.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. На дату укладання договору на природний газ становить 4942 грн. за 1000 куб.м.
Як передбачено п. 5.2. договору, ціна за 1000 куб.м газу за цим договором на дату його укладання становить 9488,64 грн.
Відповідно до п. 5.4. договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Як передбачено п. 6.1. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Розділом 7 договору визначені права та обов'язки сторін, де в п. 7.2. вказано, що споживач зобов'язаний, зокрема: своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором; відшкодувати витрати на припинення газопостачання, понесені постачальником, у разі припинення постачальником газопостачання у зв'язку із порушенням споживачем норм законодавства та/або умов цього договору.
Розділом 8 договору встановлена відповідальність сторін, де в п.п. 8.1., 8.2., 8.8. вказано, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених законодавством.
Відповідно до п. 10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних становить п'ять років.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018р. до 17.10.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1.).
До договору додано додаткові угоди № 1 від 24.10.2018р., № 2 від 27.10.2018р., № 3 від 07.11.2018р., №5 від 20.03.2019р., № 4/5 від 20.03.2019р., № 6 від 29.03.2019р., № 6/7 від 24.04.2019р.
Відповідно до додаткової угоди до договору постачання природного газу № 4 від 03.12.2018р. сторонами було внесено зміни до договору, де зокрема пунктом 3.13. угоди передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7. цього договору.
При цьому розмір збитків визначається наступним чином: 3.13.1 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період; 3.13.2 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В=(Vф-Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений у п. 2.1 цього договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Згідно з п. 5.1. договору (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018р.) оплати за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Як передбачено п. 5.7. договору (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018р.), відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13. цього договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9. цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1. цього договору, розраховує збитки відповідно до п.п. 3.13. або 3.13.2 пункту 3.13. цього договору; постачальники після 15 числа місяця, наступного за розрахунковий період, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії. У разі якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах,визначених цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 6.2. договору (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018р.), споживач зобов'язаний, зокрема: відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13. цього договору.
Розділом 7 договору (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018р.) встановлена відповідальність сторін, де в п.п. 7.1., 7.2. вказано, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього договору він зобов'язується сплати постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як передбачено п. 7.7. договору (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018р.) збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною стороною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 9.3. договору (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018р.) строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 1.1.).
Відповідно до додаткової угоди №4/5 від 20.03.2019 сторони домовились, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7 абзац п'ятий підп. 5) п.6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п.6.3, абзац третій підп. 2) п. 6.4 цього договору застосовується сторонами з 01 березня 2019 року.
Додатковою угодою №5 від 20.03.2019 сторони виклали п. 2.1 договору у такій редакції: Постачальник передає споживачу з 01.10.2018 р. по 30.04.2019 р. (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 174,991 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень 2018р. - 6,569, листопад 2018р. - 25,051, грудень 2018р. - 33,904, січень 2019р. - 37,315, лютий 2019р. - 29,527, березень 2019р. - 32,157, квітень 2019р. - 10,468.
Відповідно до додаткової угоди №6 від 24.04.2019 сторони погодились викласти у п. 2.1 розділу 2 «Кількість та фізичко-хімічні показники природного газу» замовлений споживачем на квітень 2019р. обсяг (об'єм) природного газу, зазначений в таблиці цього пункту у наступній редакції: квітень 2019р., обсяг 7,165 тис.куб.м. Сторони домовились, що загальний обсяг (об'єм) природного газу, який постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018р. по 30.04.2019р. (включно) визначається з врахуванням вищезазначених змін.
Відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2018р. на суму 62330,88 грн., від 30.11.2018р. на суму 187446,91 грн., від 31.12.2018р. на суму 253690,48 грн., від 31.01.2019р. на суму 279213,67 грн., від 28.02.2019р. на суму 220939,08 грн., від 31.03.2019р. на суму 204499,79 грн. (обсяг 27,33 тис.куб.м), від 30.04.2019р. на суму 53612,92 грн. НАК «Нафтогаз України» (постачальник) передав комунальному підприємству "Славутське житлово-комунальне об"єднання" (споживачу) на підставі договору № 1528/18-КП-34 від 09.10.2018р. природний газ власного видобутку, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 6.1. договору, а саме розрахувався за поставлений природний газ частково і станом на 30.11.2020р. сума основного боргу за спірним правочином складає 656664 грн., що підтверджується, зокрема, випискою за період з 01.01.2018р. по 30.11.2020р. по операціям по договору постачання природного газу № 1528/18-КП-34 від 09.10.2018р.
Відповідно до повідомлення № 26-2208/1.17-19 позивач інформував відповідача про те, що з 01.03.2019р. у правовідносинах між позивачем та відповідачем за договором застосовуються пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 договору; та не застосовуються пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 договору.
У акті-претензії на суму 13002,68 грн., адресованій комунальному підприємству "Славутське житлово-комунальне об"єднання", акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вимагає керуючись п.п. 3.13. та 5.7. договору та пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, сплатити (відшкодувати збитки) у сумі 13002,68 грн. протягом 20 робочих днів з дати отримання цього акта-претензії.
18.11.2019р. позивачем на адресу відповідача направлено лист № 26/10-3553-19 щодо перерахунку по акту-претензії № 26-1441-19 від 17.05.2019р., яким позивач уточнив суму вимоги та вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 1104,34 грн.
Крім того, 08.04.2021р. на адресу суду відповідачем надіслано не засвідчені (всупереч вимогам ст.91 ГПК України) жодним чином (тобто, ні звичайним підписом, ані електронним цифровим підписом) копії платіжних доручень від 05.04.2021р., від 06.04.2021р., від 07.04.2021р. (2 прим.).
В матеріалах справи також наявні копії: довідки з ЄДРПОУ АБ № 610823 від 28.01.2013р., листа № 04-29/2315 від 23.09.2020р.; листа № 980 від 25.06.2020р., статуту акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», затвердженого постановою КМУ № 1044 від 14.12.2016р. тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Крім того, статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог та договору постачання природного газу № 1528/18-КП-34 від 09.10.2018р., з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, а також зважаючи на обгрунтованість доводів позивача про те, що у останнього виникло право вимагати від відповідача відшкодування постачальнику збитків (зважаючи, зокрема, на зміст п.3.13 договору), враховуючи наявність заборгованості, існуючої станом на час подання позову та на момент вирішення спору, у вигляді 656664 грн. основного боргу, 35127,42 грн. 3% річних, 30678,73 грн. інфляційних втрат, 1104,34 грн. збитків за договором постачання природного газу № 1528/18-КП-34 від 09.10.2018р., в цій частині позов підлягає задоволенню.
При цьому, судом взято до уваги, що доводи відповідача (у тому числі, посилання на спільні протокольні рішення, за їх відсутності в матеріалах справи), не можуть слугувати підставою для відмови у позові. Крім того, судом з'ясовано, що 08.04.2021р. на адресу суду відповідачем надіслано не засвідчені (всупереч вимогам ст.91 ГПК України) жодним чином (тобто, ні звичайним підписом, ані електронним цифровим підписом) копії платіжних доручень від 05.04.2021р., від 06.04.2021р., від 07.04.2021р. (2 прим.). Водночас, у засіданні 08.04.2021р. представником позивача відзначено, що станом на 08.04.2021р. суму заявленої до стягнення заборгованості (у тому числі 656664 грн. основного боргу) в жодній частині не погашено; представником позивача також відзначено, що на адресу позивача відповідачем надіслано не засвідчені жодним чином (тобто, ні звичайним підписом, ані електронним цифровим підписом) копії платіжних доручень від 05.04.2021р., від 06.04.2021р., від 07.04.2021р. (2 прим.); при цьому, як відзначено представником позивача, станом на 08.04.2021р. у жодній частині не зараховані на рахунок позивача кошти в сумах, зазначених у вищевказаних платіжних дорученнях, відтак, позивач вважає, що відсутні підстави стверджувати про часткове погашення заборгованості.
Таким чином, за відсутності належних доказів повного чи часткового погашення заявленої до стягнення заборгованості, судом констатується відсутність передбачених ст. 231 ГПК України підстав для закриття провадження у справі в тій чи іншій частині позовних вимог.
Водночас, судом звертається увага відповідача на те, що відповідно до ст. 328 ГПК України суд за заявою стягувача або боржника може визнати виконавчий документ (після набрання рішенням чинності) таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відтак, у разі наявності необхідних правових та фактичних підстав комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об"єднання" має право на звернення до суду відповідно до ст. 328 ГПК України з відповідною заявою.
Разом з тим, на думку суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі договору постачання природного газу № 1528/18-КП-34 від 09.10.2018р. 139912,65 грн. пені підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Проте, при вирішенні питання про стягнення неустойки судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Аналогічна за змістом і норма ст.233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Разом з тим, при ухваленні рішення судом також враховується, що при посиланні на положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 13.04.2020р. відповідачем не взято до уваги, зокрема, підстави та період нарахування заявленої до стягнення пені.
Оцінивши в сукупності вищезазначені обставини та надані докази, беручи до уваги об'єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, та те, що відповідачем до подання позову у значній мірі виконано свої договірні зобов'язання, а також з огляду на розмір інфляційних втрат, збитків та річних, що підлягають стягненню з відповідача за договором постачання природного газу № 1528/18-КП-34 від 09.10.2018р., суд вважає за необхідне зменшити розмір загальної суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50%, тобто до 69956,33 грн. Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 69956,33 грн. підлягають задоволенню, а у решті суми пені за вказаним договором - відмові.
Судові витрати згідно зі ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на відповідача. При цьому судом враховується, що, з огляду на правомірність нарахування пені позивачем, незважаючи на зменшення судом розміру пені на 50%, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки. Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України), остаточно складено у 10-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 22.04.2021р.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об"єднання" про стягнення 656664 грн. основного боргу, 139912,65 грн. пені, 35127,42 грн. 3% річних, 30678,73 грн. інфляційних втрат, 1104,34 грн. збитків задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об"єднання" (Хмельницька область, м. Славута, вул. Миру, 14А, ідентифікаційний код 34432514) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 656664 грн. основного боргу, 69956,33 грн. пені, 35127,42 грн. 3% річних, 30678,73 грн. інфляційних втрат, 1104,34 грн. збитків, 12952,31 грн. відшкодування судового збору.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення (з урахуванням положень ст.233 ГПК України) складено 22.04.2021р.
Суддя М.В. Смаровоз
Віддруков. 3 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6); 3 - відповідачу (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Миру, 14А).