12 травня 2010 року < Текст > Справа № 2а-1896/10/0870
за позовом: Запорізького обласного центру з гідрометеорології Державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення наслідків Чорнобильської від катастрофи, м. Запоріжжя
до: Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області, м. Запоріжжя
про визнання неправомірними дій відповідача та часткове скасування обов'язкових вимог,-
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - Черник І. Г. (наказ №130 від 06.06.2008)
Кошман О.П. (довіреність № 998 від 11.05.2010)
Дуплій О.В. (довіреність № 997 від 11.05.2010)
Сорокіна Т.П. (довіреність № 999 від 11.05.2010)
від відповідача - Пасько І.О. (довіреність № 08-00-17-17/7978 від 09.12.2009),
Нікуліна І.В. (довіреність № 08-13-17-17/2525 від 19.04.2010)
Запорізький обласний центр з гідрометеорології Державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення наслідків Чорнобильської від катастрофи, м. Запоріжжя звернувся до суду із адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області, м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій відповідача та часткове скасування обов'язкових вимог.
02.04.2010 Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі статей 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-1896/10/0870 та призначений судовий розгляд на 19.04.2010. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.05.2010.
У засіданні 12.05.2010, судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Разом з тим судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
В ході судового розгляду позивач підтримав заявлені вимоги, та з підстав, викладених позовній заяві, просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що по-перше, перевірку було проведено всупереч діючому тимчасову обмеженню щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502. По-друге, ревізія проведена з перевищенням повноважень, наданих працівникам КРУ Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» 26 січня 1993 року N 2939-XII (надалі - Закон) та «Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 (надалі - Порядок), так як виходячи з тексту обов'язкових вимог додатково було проведено державний фінансовий аудит без належного оформлення дозволу на його проведення та за відсутності узгодження його проведення з керівництвом Центру. По-третє, наведені в обов'язкових Вимогах правопорушень є надуманими, безпідставними, з огляду на те, що:
По-перше, роботи, визначені в трудових угодах, протягом 2008-2009 років були виконані виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів, з метою виконання завдань, покладених на ЗОЦГМ відповідно до його функцій. Тобто, кошти були використані для виконання ЗОЦГМ своїх функцій та досягнення цілей, визначених відповідно до бюджетних призначень. Оплата за трудовими угодами здійснювалась за рахунок КЕКВ 1111 "Заробітна плата" відповідно до затверджених штатних розписів.
По-друге, оплату за теплопостачання за листопад-грудень 2008 року здійснено згідно п.2.2.3 Договору від 30.03.2005 №35у на підставі поданих Портом рахунків та актів виконаних робіт. Правильність розміру оплати підтверджує Розрахунок платежів за опалення приміщення, орендованого ЗОЦГМ за договором оренди державного нерухомого майна від 19.07.2005 №1501/д, за листопад-грудень 2008 року, отриманий телефоном, а згодом підтверджений у письмовій формі.
По-третє, під час відшкодування штатним працівникам Центру витрат на проїзд тролейбусом та трамваєм згідно маршрутних листів за квитками разового використання керівництво Центру керувалося умовами Колективного договору на 2008-2009 рр. До того ж, дія «Порядку відшкодування витрат на проїзд пасажирським транспортом окремим категоріям працівників бюджетних установ та організацій у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1997 №922 на даний вид правовідносин не поширюється.
По-четверте, тарифи на інформаційні послуги у сфері гідрометеорології державному регулюванню не підлягають, а згідно ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється лише при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. До того ж, управлінське рішення щодо перерахунку цін було прийнято своєчасно, виважено та економічно обґрунтовано, так як прийняття такого рішення раніш було б безпідставним.
По-п'яте, висновки щодо невжиття заходів по стягненню дебіторської з ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії» є безпідставними, так як на протязі всього періоду існування заборгованості боржнику неодноразово направлялися претензії, керівництво ЗОЦГМ зверталося до Держгідромету з проханням призупинити метеорологічне обслуговування боржника, неодноразово подавав позовні заяви на боржника, які Господарський суд м. Києва повертав під різними приводами.
По-шосте, твердження КРУ в Запорізькій області про те, що для постановки на облік земельних ділянок необхідне проведення експертної оцінки не тільки не відповідає вимогам чинного законодавства і є помилковим, а ще повністю суперечить принципу ефективності використання бюджетних коштів. Ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», чітко передбачені випадки, в яких проводиться обов'язкова оцінка майна. Одним з них є переоцінка основних фондів для цілей бухгалтерського обліку. Так, як взяття на бухгалтерський облік не є переоцінкою земельної ділянки, а іншими нормативними актами не визначено за якою саме оцінкою проводиться взяття на бухгалтерський облік земельних ділянок, наведені висновки є такими, що суперечать чинному законодавству.
Зважаючи на викладене, позивач просить задовольнити його вимоги у повному обсязі та визнати протиправними дії посадових осіб стосовно складення незаконних обов'язкових вимог. Разом з тим, і скасувати обов'язкові вимоги викладені в листі «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією в Запорізькому обласному центрі з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби МНС України» від 22.03.2010 року № 08-04-14-14/1705, в частині, а саме: підпункт 2.2. стосовно зменшення бюджетних асигнувань та зупинення операцій з бюджетними коштами; підпункт 2.4.відносно відображення в обліку дебіторської заборгованості за зайво проведену оплату вартості комунальних послуг та стягнення з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у сумі 312,96грн. у сумі та розмірі, встановленому ст.ст. 130-130 КЗпП України; підпункт 2.5. щодо стягнення з осіб, винних у незаконному відшкодуванні витрат на проїзд, шкоду у сумі 215,50грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-130 КЗпП України; підпункт 2.6. стосовно необхідності проведення своєчасного перерахунку вартості наданих платних гідрометеорологічних послуг за економічно обґрунтованими розрахунками витрат та затвердження відповідних цін у разі збільшення розміру заробітної плати працівникам ЗОЦГМ та вартості комунальних послуг; підпункт 2.7. щодо стягнення з осіб, винних у не проведенні своєчасної претензійно - позовної роботи (пропущенні строку для включення ЗОЦГМ до списку кредиторів ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»), шкоди у сумі 18159,47грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-130 КЗпП України; підпункт 2.8. відносно забезпечення проведення експертної оцінки 7-ми земельних ділянок та відображення в обліку їх вартість за експертною грошовою оцінкою (шляхом коригування вартості 6земельних ділянок та відображення сумової виразі однієї земельної ділянки).
Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмові заперечення від 19.04.2010. В обґрунтування своєї позиції та правомірності проведення перевірки та заявлених до позивача вимог про усунення виявлених порушень зазначив наступне.
КРУ в Запорізькій області здійснює державний фінансовий контроль на підставі норм Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та до переліку органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати державний нагляд (контроль) у відповідних сферах господарської діяльності, що підпадають під сферу дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та на які розповсюджується дія постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 N 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" не входить. Отже, перевірку проведено правомірно. Висновки ревізії відповідають дійсним обставинам та вимогам чинного законодавства, оскільки:
- Фактично, надані до ревізії договори є договорами цивільно-правового характеру, а саме: договорами підряду та договорами про надання послуг і тому оплачуватись з фонду оплати праці не можуть. Оплата за вказаними договорами повинна проводитись за тими кодами економічної класифікації видатків бюджету, які відповідають економічній сутності платежів. Крім того, відповідач не заперечує проти необхідності виконання окремих робіт з метою виконання завдань, покладених на ЗОЦГМ відповідно до його завдань та функцій, а фіксує факт бюджетного правопорушення щодо оплати за ці роботи за КЕКВ, які не відповідають сутності платежів.
- Розрахунок платежів за опалення приміщення, орендованого ЗОЦГМ за договором оренди державного нерухомого майна від 19.07.2005 №1501/д, за листопад-грудень 2008 року, як документ, отриманий телефоном бути не може, а підписання його в ході ревізії із зміною ціни після виконання договору є порушенням вимог ч.3 ст.632 ЦК України, про що зазначено в акті ревізії.
- відповідно до листа Міністерства фінансів України від 11.02.2009 №31-18010-206-25/3586 „Про службові поїздки за маршрутними листами” у Порядку відшкодування витрат на проїзд пасажирським транспортом окремим категоріям працівників бюджетних установ та організацій у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1997 №922, не передбачено положень щодо оплати проїзду працівників бюджетних установ за маршрутними листами. Тож, оплата проїзду працівників бюджетних установ, не внесених до такого переліку, за маршрутними листами є не передбаченою чинним законодавством та, відповідно, незаконною.
- плата за гідрометеорологічні послуги (відповідно, їх ціна) не може бути нижчою за витрати на їх надання, іншими словами, не нижче собівартості надання таких послуг. Таким чином, у кожний період часу ціна на гідрометеорологічні послуги не повинна бути нижчою за витрати на їх надання, відповідно, зміна (збільшення) витрат викликає необхідність у зміні (збільшенні) цін. Тож, якщо методика розрахунку ціни, яку використовує ЗОЦГМ, не дозволяє обрахувати витрати у поточному періоді, необхідно змінити підхід до формування ціни.
- в ході ревізії при проведенні інвентаризації розрахунків з дебіторами-кредиторами, було встановлено існування дебіторської заборгованості по розрахункам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю „Українські середземноморські авіалінії”. З відповідним позовом про стягнення вказаних коштів позивач звернувся до Господарського суду м. Києва лише у серпні 2008 року. Проте, ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2008 по справі № 23/51-б, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Українські середземноморські авіалінії”, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Ухвалою цього ж суду в зазначеній справі від 17.06.2008 затверджено реєстр кредиторів боржника, а вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання не розглядаються і вважаються погашеними. Тож, внаслідок невжиття відповідальними посадовими особами ЗОЦГМ передбачених законодавством заходів по стягненню дебіторської заборгованості ТОВ „Українські середземноморські авіалінії”, позивачем була втрачена можливість в отриманні боргу в сумі 24 981,17 грн.
- Ревізією встановлено, що шість земельних ділянок, загальною вартістю 491 259,00 грн. рахуються за нормативною грошовою оцінкою. Але, відповідно до п. 2.6 Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 №64 (зі змінами), земельні ділянки обліковуються на підставі державних актів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку або право постійного користування, а згідно статті 13 Закону України від 11.12.2003 №1378 „Про оцінку земель” (із змінами) для відображення вартості земельних ділянок у бухгалтерському обліку обов'язкове проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Зважаючи на викладене вище, відповідач вважає обов'язкові вимоги КРУ в Запорізькій області, викладені в листі від 22.03.2010 № 08-04-14-14/1705 є правомірним і ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а, відтак такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області діє на підставі Положення про контрольно-ревізійні управління в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі (затверджене наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.01.01 № 111 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.01.01 № 37/5228) та Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.93 № 2939 (далі - Закон № 2939-ХІІ).
Згідно із ст. 2 Закону № 2939-ХІІ та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та ін. органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 12 статті 10 Закону України № 2939-ХІІ, встановлено, що контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
Разом з тим, зважаючи на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 10.07.2008 N 5811, діяльність органів державної контрольно-ревізійної служби не підпадає під сферу дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 N 502 методологічну допомогу органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, надає Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва.
На виконання вказаних приписів, Держкомпідприємництва розроблено Перелік органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати державний нагляд (контроль) у відповідних сферах господарської діяльності, що підпадають під сферу дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та на які розповсюджується дія постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 N 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року". Однак, серед зазначеного переліку, органів державної контрольно-ревізійної служби немає, тобто КРУ в Запорізькій області має право здійснювати державний фінансовий контроль на підставі норм Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".
Як свідчать матеріали справи, на виконання п.2.9 Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на І квартал 2010 року, п. 1.1.2.2 Плану контрольно-ревізійної роботи апарату Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області на І квартал 2010 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 18.01.2010 №54, №55, від 21.01.2010 №67, виданих начальником КРУ в Запорізькій області, ревізійною групою у період з 18.01.2010 по 12.02.2010 проведено планову виїзну ревізію використання бюджетних коштів, виділених для забезпечення діяльності сил цивільного захисту в Запорізькому обласному центрі з гідрометеорології Державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - Центр, ЗОЦГМ) за період з 01.01.2008 по 01.01.2010. За результатами проведення складено акт ревізії від 12.02.2010р. №040/0004.
В ході ревізії використання бюджетних коштів, виділених для забезпечення діяльності сил цивільного захисту в ЗОЦГМ встановлено ряд порушень фінансового законодавства.
На виконання ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, КРУ в Запорізькій області надіслано на адресу ЗОЦГМ лист з вимогами про усунення виявлених порушень, які і є предметом оскарження у даній справі.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог КРУ в Запорізькій області та, відповідно, обов'язковість їх до виконання ЗОЦГМ, з огляд на наступне
Стосовно п. 2.2 обов'язкових вимог, щодо нецільового використання бюджетних коштів.
Листом ГоловКРУ України від 21.07.2009 №26-18/17, визначено необхідність застосування в практичній роботі органів державної контрольно-ревізійної служби поняття „нецільове використання бюджетних коштів” у повній відповідності до Бюджетного кодексу України та вимог нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини, тобто, всі видатки, на здійснення яких не надано повноважень кошторисом, які здійснені понад визначений кошторисом обсяг або здійснення яких не пов'язане з виконанням бюджетною установою своїх функцій чи досягненням цілей одержувачем бюджетних коштів, необхідно трактувати як „нецільове використання бюджетних коштів”.
Відповідне підтверджується листом Міністерства фінансів України від 15.06.2009 №31-09030-07-5/15920: «…на практиці мають місце факти кваліфікації нецільового використання бюджетних коштів розпорядниками бюджетних коштів та фінансовими і контролюючими органами лише як використання бюджетних коштів у невідповідності до кошторису в частині недотримання вимог економічної класифікації видатків. Зазначене призводить до уникнення учасниками бюджетного процесу відповідальності за використання бюджетних коштів у невідповідності до встановлених бюджетних призначень чи виділених бюджетних асигнувань».
Тобто, центральними контролюючими органами розширено поняття „нецільового використання бюджетних коштів” не тільки як використання бюджетних коштів у невідповідності до кошторису в частині недотримання вимог економічної класифікації видатків, а й як використання бюджетних коштів у невідповідності до встановлених бюджетних призначень чи виділених бюджетних асигнувань, проведення видатків, на здійснення яких не надано повноважень кошторисом, які здійснені понад визначений кошторисом обсяг або здійснення яких не пов'язане з виконанням бюджетною установою своїх функцій чи досягненням цілей одержувачем бюджетних коштів.
Разом з тим, відповідач не заперечує проти необхідності виконання окремих робіт з метою виконання завдань, покладених на ЗОЦГМ відповідно до його завдань та функцій, а фіксує факт бюджетного правопорушення щодо оплати за ці роботи за КЕКВ, які не відповідають сутності платежів.
Крім того, затвердженими штатними розписами Центру на 2008, 2009 роки передбачені виплати за трудовими угодами, проте фактично виплати проводились не за трудовими угодами, а по договорам підряду та договорам про надання послуг, оплата за якими штатними розписами не передбачена. Тож, розрахунками до кошторисів по КЕКВ 1110 (складеними на підставі штатних розписів) передбачено проведення оплати за трудовими угодами. Оплата за договорами підряду та договорами про надання послуг розрахунками до кошторису по КЕКВ 1110 та, відповідно, кошторисами на 2008 та 2009 роки не передбачена.
Таким чином, кошти на оплату за договорами підряду та договорами про надання послуг витрачені на цілі, які не відповідають затвердженим кошторисам, що відповідно до ст.119 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 №2542 являється нецільовим використанням бюджетних коштів.
Фактично, надані до ревізії договори є договорами цивільно-правового характеру, а саме: договорами підряду та договорами про надання послуг і тому оплачуватись з фонду оплати праці не можуть. Оплата за вказаними договорами повинна проводитись за тими кодами економічної класифікації видатків бюджету, які відповідають економічній сутності платежів.
Таким чином пункт 2.2 обов'язкових вимог КРУ в Запорізькій області від 22.03.2010 № 08-04-14-14/1705 є правомірним, підстав для його скасування не вбачається.
Стосовно п.п. 2.4 обов'язкових вимог, щодо проведення оплати рахунків на опалення орендованого приміщення за вартістю більшою, ніж це передбачено розрахунком до договору.
Розрахунок платежів за опалення приміщення, орендованого ЗОЦГМ за договором оренди державного нерухомого майна від 19.07.2005 №1501/д, за листопад-грудень 2008 року, як документ, отриманий телефоном бути не може, з огляду на наступне.
За приписами ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Згідно п.1 ч.1 ст.208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим, ч.1 ст.207 цього Кодексу, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Тобто, чинним законодавством не передбачено можливості застосування телефонного режиму, як підстави вважати правочин таким, що вчинений у письмовій формі, до того ж документального підтвердження щодо фіксування телефонної розмови до ревізії не надано.
Разом з тим, підписання договору в ході ревізії із зміною ціни після виконання договору є порушенням вимог ч.3 ст.632 ЦК України, про що зазначено також і в акті ревізії.
Таким чином, п.п. 2.4 обов'язкових вимог КРУ в Запорізькій області від 22.03.2010 № 08-04-14-14/1705 є законним, оскільки повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Стосовно п.п. 2.5. обов'язкових вимог, щодо відшкодування витрат на проїзд пасажирським транспортом штатним працівникам позивача,
Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 11.02.2009 №31-18010-206-25/3586 „Про службові поїздки за маршрутними листами” у Порядку відшкодування витрат на проїзд пасажирським транспортом окремим категоріям працівників бюджетних установ та організацій у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1997 №922, не передбачено положень щодо оплати проїзду працівників бюджетних установ за маршрутними листами. Тож, оплата проїзду працівників бюджетних установ, не внесених до переліку окремих категорій працівників бюджетних установ та організацій, яким дозволяється відшкодування витрат на проїзд пасажирським транспортом у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, затвердженого Мінфіном, за маршрутними листами є не передбаченою чинним законодавством та, відповідно, незаконною.
Таким чином, п.п. 2.5 обов'язкових вимог КРУ в Запорізькій області від 22.03.2010 № 08-04-14-14/1705 є законним, та підлягаю виконанню позивачем у повному обсязі.
Стосовно п.п.2.6 обов'язкових вимог, щодо вирішення питання з приводу правомірності неприйняття управлінського рішення з перерахунку та затвердження цін на платні гідрометеорологічні послуги.
Тарифи на інформаційні послуги у сфері гідрометеорології державному регулюванню не підлягають, проте пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.1998 №1724 „Про інформаційні послуги у сфері гідрометеорології” встановлено, що гідрометеорологічні послуги надаються за плату в обсягах, що відшкодовують витрати, пов'язані із задоволенням запитів. Тож, плата за гідрометеорологічні послуги (відповідно, їх ціна) не може бути нижчою за витрати на їх надання, іншими словами, не нижче собівартості надання таких послуг. Тобто, у кожний період часу ціна на гідрометеорологічні послуги не повинна бути нижчою за витрати на їх надання, відповідно, зміна (збільшення) витрат викликає необхідність у зміні (збільшенні) цін.
Посилання позивача на відсутність у штатному розписі посади економіста, зміну керівництва та досвід керівництва у економічних принципах ціноутворення (або його відсутність) не є підставою для порушення чинного законодавства.
Таким чином, п. 2.6 та абз. 6 обов'язкових вимог КРУ в Запорізькій області від 22.03.2010 № 08-04-14-14/1705 є правомірними і скасуванню не підлягають.
Стосовно п.п. 2.7 обов'язкових вимог, щодо невжиття заходів по стягненню дебіторської заборгованості
В ході ревізії встановлено існування дебіторської заборгованості по розрахункам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю „Українські середземноморські авіалінії” за укладеними договорами на метеорологічне обслуговування повітряних суден в аеропортах в містах Бердянську і Запоріжжі в загальній сумі 24 981,17 грн., що утворилась в період з 31.07.2006 по 31.12.2007 року.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2008 по справі № 23/51-б, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Українські середземноморські авіалінії”, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. 17.06.2008 ухвалою у даній справі затверджено реєстр кредиторів боржника.
За приписами ч.5 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 № 2343 (далі - Закон № 2343), з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Таке оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Українські середземноморські авіалінії” було надруковано у офіційному виданні „Голос „України” № 33 (4283) за 20.02.2008.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 2343, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Проте, як було встановлено в ході ревізії та підтверджено матеріалами справи, ЗОЦГМ в установлений законом строк з відповідними кредиторськими вимогами до господарського суду не звернувся (та звернулось до суду із відповідним позовом у серпні 2008).
Частиною 2 ст. 14 Закону № 2343 встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Таким чином, внаслідок невжиття відповідальними посадовими особами ЗОЦГМ передбачених законодавством заходів по стягненню дебіторської заборгованості ТОВ „Українські середземноморські авіалінії”, позивачем була втрачена можливість в отриманні боргу в сумі 24 981,17 грн.
Оскільки внаслідок бездіяльності посадових осіб ЗОЦГМ було втрачено можливість отримання дебіторської заборгованості, пред'явлення позивачу п. 2.7 обов'язкових вимог від 22.03.2010 № 08-04-14-14/1705 є законним та обґрунтованим.
Стосовно п.п.2.8 обов'язкових вимог, щодо проведення експертної оцінки земельних ділянок.
Ревізією правильності відображення в бухгалтерському обліку земельних ділянок встановлено, що станом на 01.01.2010 6 земельних ділянок (засвідчених Державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №002251 від 30.12.2003, серії ІІ-ЗП №002746 від 24.12.2003, серії ІІ-ЗП №002343 від 12.03.2002, серії ІІ-ЗП №000959 від 19.06.2001, серії ІІ-ЗП №001981 від 07.12.2001, серії ІІ-ЗП №001824 від 13.08.2004) загальною вартістю 491 259,00 грн., в порушення абз.7 ч.2 ст.13 Закону України від 11.12.2003 №1378 „Про оцінку земель” (із змінами), яким передбачено проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для відображення вартості земельної ділянки у бухгалтерському обліку, та призвело до недостовірного відображення в обліку вартості основних засобів (земельних ділянок), обліковуються за нормативною грошовою оцінкою.
Посилання позивача на невизначеність нормами чинного законодавства оцінки, за якою проводиться взяття на бухгалтерський облік земельних ділянок не відповідає дійсності та спростовується наступним
Так, ст. 13 Закону України від 11.12.2003 № 1378 „Про оцінку земель” (із змінами), чітко визначені випадки, у яких обов'язкове проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а у яких - експертної грошової оцінки земельних ділянок. Проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок обов'язкове для відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України.
Тому, відповідно до п. 2.6 Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 №64 (зі змінами), земельні ділянки обліковуються на підставі державних актів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку або право постійного користування, а згідно статті 13 Закону України від 11.12.2003 №1378 „Про оцінку земель” (із змінами) для відображення вартості земельних ділянок у бухгалтерському обліку обов'язкове проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок.
До того ж, у разі проведення переоцінки земельних ділянок, відповідно ст. 7 Закону України від 12.07.2001 №2658 „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та п. 1 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ від 11.10.2002 №1531, також, необхідно проводити експертну грошову оцінку земельних ділянок.
Тож, взяття земельних ділянок на бухгалтерський облік має проводитись за експертною оцінкою.
Таким чином, п.п. 2.8 та абз. 1 п. 5 обов'язкових вимог КРУ в Запорізькій області від 22.03.2010 № 08-04-14-14/1705 є правомірним і ґрунтується на нормах чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі встановлення факту протиправних дій суд виносить відповідну постанову.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідачем доведено та нормативно обґрунтовано правомірність проведення перевірки та винесення спірних обов'язкових вимог, викладених в листі «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією в Запорізькому обласному центрі з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби МНС України» від 22.03.2010 року № 08-04-14-14/1705 та, відповідно спростовано твердження позивача про необхідність їх скасування.
Тому, підстави для скасування спірних вимог відсутні, оскільки КРУ в Запорізькій області діяло обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства у межах наданих повноважень.
У зв'язку з викладеним, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 94 КАС України, судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог Запорізького обласного центру з гідрометеорології Державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення наслідків Чорнобильської від катастрофи, м. Запоріжжя до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області, м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій відповідача та часткове скасування обов'язкових вимог, викладених в листі «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією в Запорізькому обласному центрі з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби МНС України» від 22.03.2010 року № 08-04-14-14/1705 - відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 27.05.2010.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко