79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.04.2021 справа № 914/1242/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів
до відповідача: Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації, м. Сколе, Львівська область
про стягнення 2 061 431,36 грн
за участю представників:
від позивача: Cтанько М.М. - адвокат;
від відповідача: не з'явився
Обставини розгляду справи.
27.06.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів до Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації, м. Сколе, Львівська область про стягнення 2 061 431,36 грн.
Ухвалою від 02.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2019.
23.07.2019 через канцелярію суду від Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву (вх. №30178/19 від 23.07.2019).
09.08.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» надійшла відповідь на відзив (вх. №32898/19 від 09.08.2019).
19.08.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» надійшла заява про зміну предмету позову та залучення відповідача-2 (вх. №2243/19 від 19.08.2019), у якій позивач просив залучити до участі в справі відповідача-2 Управління державної казначейської служби України у Сколівському районі Львівської області, стягнути з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Сколівському районі Львівської області грошові кошти в загальній сумі 2 061 431,36 грн, з яких: 1143 958,02 грн - інфляції, 917 473,34 грн - 3% річних в рахунок відшкодування витрат, завданих протиправними діями Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації, стягнути з відповідачів 30 921,48 грн судового збору.
Ухвалою від 19.08.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відклав розгляд справи на 05.09.2019.
03.09.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №36214/19 від 03.09.2019).
В підготовчому засіданні 05.09.2019 було оголошено перерву до 19.09.2019.
19.09.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» надійшло клопотання про долучення документів (вх. №38532/19 від 19.09.2019) та клопотання про залучення співвідповідача (вх. №2535/19 від 19.09.2019).
З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 19.09.2019 залишив без розгляду клопотання позивача про зміну предмета позову (вх. №2243/19 від 19.08.2019) та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача (вх. №2535/19 від 19.09.2019), закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.09.2019.
23.09.2019 через канцелярію суду від Управління державної казначейської служби України у Сколівському районі Львівської області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №38893/19 від 23.09.2019).
Ухвалою від 30.09.2019 суд відклав розгляд справи на 21.10.2019.
В судовому засіданні 21.10.2019 представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (справа №922/3013/18) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою суду від 21.10.2019 провадження у справі було зупинено.
12.02.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. №3394/21 від 12.02.2021).
Ухвалою від 23.03.2021 суд поновив провадження у справі, судове засідання призначив на 08.04.2021.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним надано послуги з газопостачання на пільгових умовах населенню Сколівського району, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, що підтверджується актами звіряння розрахунків з січня 2017 року по травень 2019. За твердженням позивача за рахунок державних субвенцій відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати понесені ТзОВ «Львівгаз збут» внаслідок надання населенню Сколівського району послуг з газопостачання на пільгових умовах. Проте, відшкодування таких витрат відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання. На думку позивача, оскільки відповідачем несвоєчасно виконані зобов'язання щодо відшкодування витрат, понесених ТзОВ «Львівгаз збут» внаслідок надання населенню Сколівського району послуг з газопостачання на пільгових умовах, він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 1 143 958,02 грн, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 917 473,34 грн.
В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В своїх запереченнях зазначив, що він, як головний розпорядник бюджетних коштів, не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями держави, що виходять за межі відповідних бюджетних призначень та бюджетних асигнувань. Повноваження відповідача обмежуються проведенням розрахунків за надані послуги в межах сум цільових субвенцій з державного бюджету. Також розрахунки здійснювалися в централізованому порядку на підставі спільних протокольних рішень між Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації та представниками позивача, відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» №20 від 11.01.2005.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» протягом січня 2017 - травня 2019 надало послуги з газопостачання на пільгових умовах населенню Сколівського району, що підтверджується, підписаними позивачем та відповідачем упродовж січня 2017 - травня 2019, актами звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу, у яких визначено розмір фактично спожитого природного газу, профінансованих коштів та заборгованість помісячно.
З метою погашення взаємної заборгованості, 20.04.2017 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області (сторона №1), Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації (сторона №2), ТзОВ «Львівгаз збут» (сторона №3) та НАК «Нафтогаз України» (сторона остання), відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» №20 від 11.01.2005, складено та підписано спільні протокольні рішення №2417, №2419 та №2422 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.
У розділі 4 «Відповідальність сторін» узгоджено, що сторони, які підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.
Пунктом 5 спільних протокольних рішень визначено, що останні набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Крім того, у матеріалах справи містяться реєстри бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та реєстри бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів у період з січня 2017 по травень 2019, які подавались ТзОВ «Львівгаз збут» до Управління Державного казначейства.
Позивач стверджує, що відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання населенню Сколівського району послуг з газопостачання на пільгових умовах відповідач здійснював несвоєчасно, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим він нарахував інфляційні в сумі 1 143 958,02 грн та 3% річних в сумі 917 473,34 грн, які просив стягнути.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Частина 2 статті 95 Конституції України передбачає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом, у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі відшкодування витрат за наданні громадянам послуги на пільгових умовах, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуг має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.
За змістом ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ринок природного газу» вразливі споживачі мають право на субсидію для відшкодування витрат за спожитий природний газ та іншу адресну допомогу, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Як випливає з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ч.1 ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються, в тому числі з районних бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 ГК України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Згідно з положеннями частин першої-третьої ст. 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
У 2017 році фінансування пільг та субсидій здійснювалось відповідно до механізму клірингових розрахунків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688, постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 «Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (зі змінами) затвердженими 21.02.2018, які застосовуються з 01.01.2018, відповідно до п. 8 де прописаний порядок фінансування та відшкодування державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності і є визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій ( далі - Порядок №20) механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз».
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем надано послуги з газопостачання на пільгових умовах населенню Сколівського району Львівської області, що підтверджується, підписаними позивачем та відповідачем 1 упродовж січня 2017 - травня 2019 актами звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу, у яких визначено розмір фактично спожитого природного газу, профінансованих коштів та заборгованість помісячно.
Абзацом 4 п. 7 Порядку №20 встановлено, що розрахунки проводяться на підставі актів звіряння, або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних учасниками таких розрахунків. Відповідно до Порядку, учасниками розрахунків виступають казначейство та постачальники ресурсів.
У п. 6 Порядку №20 зазначено, що органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).
Відповідно до п.1.2. розділу 1 Порядку №20 проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію розрахунки між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу, теплопостачання та електроенергію, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу.
З метою погашення взаємної заборгованості, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, ТОВ «Львівгаз збут» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» 20.04.2017 підписано Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу №№ 2417, 2419 та 2422 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.
Предметом цих спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Порядку № 20 на умовах визначених даними спільними протокольними рішеннями.
Відтак, позивач, будучи стороною-підписантом спільних протокольних рішень, погодився на умови проведення таких розрахунків, визначені рішеннями, в тому числі із умовами, що містяться у п. 5.3. таких протокольних рішень, яким передбачено, що спільне протокольне рішення є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування.
За умовами розділу 5 спільних протокольних рішень вони набирають чинності з моменту підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за кожним протокольним рішенням. Зміни до них можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додатків до нього. Додатки є невід'ємною частиною і мають однакову юридичну силу в разі, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
При укладенні договорів та спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України сторони керувалися Порядком №20.
Із Порядку №20 вбачається, що відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб'єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються з Державного бюджету на рахунок позивачу.
Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України №493/688 від 03.08.2015 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 03.04.2018р. на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості №123/289 від 19.02.2018).
Цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу (далі - послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу), теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ №20 від 11.01.2005р. (надалі по тексту - «Порядок»).
Згідно з п.1.2 цього Порядку, розрахунки, передбачені в п.1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.
Судом враховується, що з 01.01.2018 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», але зобов'язання по відшкодуванню наданих пільг та субсидій за 2017 рік залишилися. Відтак, положення Порядку №20 поширюються на спірні правовідносини сторін у період до 01.01.2018.
Фінансування субвенції щодо пільг і житлових субсидій населенню з 01.01.2018 відбувалося уже згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» №256 від 04.03.2002 у відповідній редакції (далі - Порядок №256).
Пунктом 2 Порядку №256 передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об'єднаних територіальних громад на зазначені цілі.
Розпорядником коштів бюджетного фінансування пільг та субсидій за спожитий природний газ населенням Сколівського району Львівської області є Управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації (відповідач у цій справі) (пункт 3 Порядку №256).
Аналіз змісту порядку вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств, в тому числі паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
З наведеного вбачається адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату природного газу.
Запроваджуючи визначений Порядком механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (надалі - ПЕК), держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.
Тобто, державою офіційно визнається неможливість підприємств ПЕК забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності). Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.
З наведеного вбачається, що правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №915/789/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019р. у справі №922/3013/18).
З огляду на викладене слід зазначити, що держава фактично запровадила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, за якого відповідач по суті, усувається від процедури перерахування коштів субвенції на рахунок позивача.
Отже, у відповідача об'єктивно відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що виключає застосування до відповідача відповідальності у вигляді нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення грошових зобов'язань.
Судом також враховується, що власними коштами відповідач розрахунки не проводив, що також, з врахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 14.02.2018 у справі №904/1858/16, від 14.03.2018 у справі №910/9806/16, від 12.06.2018 у справі №922/1010/16, від 02.08.2018 у справі №922/3873/17, від 23.10.2019 у справі №922/3013/18, унеможливлює застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №534 від 23.08.2016 затверджено Порядок розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (надалі - Порядок №534), який діяв до 01.10.2019, тому поширюється на спірні правовідносини сторін.
Порядком №534 зі змінами і доповненнями визначено механізм розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання (далі субсидія).
За змістом Порядку №534, розрахунок невикористаних сум субсидії проводиться виробниками/виконавцями послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, газо- та електропостачання (далі надавачі послуг), об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними кооперативами, які є колективним споживачем (замовником) житлово-комунальних послуг станом на 1 травня та 1 жовтня за особовим рахунком споживача-громадянина, якому призначено субсидію на опалювальний (неопалювальний) сезон, що закінчився (далі одержувач субсидії).
Розрахунок невикористаної суми субсидії проводиться надавачем послуг, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом у разі, коли на особовому рахунку одержувача субсидії станом на 1 травня та 1 жовтня обліковується переплата за послугу.
Якщо після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у п.п.4 - 6 Порядку №534, невикористана сума субсидії має від'ємне значення, розрахунок за таким особовим рахунком невикористаної суми субсидії не проводиться.
Якщо після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у п.п.4-6 Порядку №534, невикористана сума субсидії має значення більше, ніж загальна сума нарахованої субсидії на оплату послуги за відповідний сезон, повернення до бюджету невикористаних сум субсидії за таким особовим рахунком здійснюється у розмірі нарахованої субсидії.
Переплата за особовим рахунком одержувача субсидії (станом на 1 травня та 1 жовтня) зменшується на розраховану відповідно до пунктів 4 - 6 цього Порядку невикористану суму субсидії. При цьому не допускається нарахування та облік будь-якої заборгованості на особовому рахунку одержувача субсидії.
Загальний обсяг невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, визначається кожним надавачем послуг, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом шляхом додавання невикористаних сум субсидії за особовими рахунками всіх одержувачів субсидії.
За результатами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, надавач послуги, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив складає акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій у трьох примірниках, один з яких залишає у себе, а два інших подає до 1 червня та до 1 листопада до структурного підрозділу з питань фінансів та до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві і м. Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі їх створення) ради (далі - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення).
У разі відсутності невикористаних сум субсидій надавач послуги, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив повідомляє про це письмово структурному підрозділу з питань фінансів та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення у зазначені строки.
Коригування сум, зазначених в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, допускається до початку опалювального (неопалювального) сезону.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення щомісяця, починаючи з червня, враховує загальний обсяг невикористаних сум субсидій, визначений у поданому надавачем послуги, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом акті відповідно до Порядку №534, під час здійснення розрахунків з таким надавачем, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, та відображає разом з нарахуваннями поточного місяця у щомісячному акті звіряння розрахунків за надані послуги, що складається відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку.
У разі відсутності кредиторської заборгованості перед надавачем послуги, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом та відсутності поточних нарахувань субсидій станом на перше число місяця, в якому подано акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій (у разі реорганізації, ліквідації підприємства тощо), надавач послуги, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив протягом зазначеного місяця перераховує невикористану суму субсидії на рахунок структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Якщо громадяни, що перебувають у складних життєвих обставинах, не змогли своєчасно звернутися за призначенням субсидії та на підставі рішень районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або утворених ними комісій і актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства набули право на субсидію після 1 травня та 1 жовтня, акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій за опалювальний сезон таких одержувачів субсидії подається окремо до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виконано такий розрахунок.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення використовує повернуті кошти на погашення кредиторської заборгованості та/або поточні розрахунки з надавачами послуг, об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними кооперативами за надані пільги і житлові субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідач надав копії зведеного реєстру, з якого вбачається погодження погашення бюджетної заборгованості за підписами представників ТзОВ «Львівгаз збут» та Департаменту фінансів. Таким чином відповідач здійснював проведення клірингових розрахунків за попереднім узгодженням вище вказаних органів.
Слід зазначити, що відображення відповідачем заборгованості у звітності відповідно до вимог наказу № 44 підтверджує, що органом соціального захисту населення вжито всіх належних заходів стосовно належного виконання умов та проведення розрахунків за природній газ відповідно до вимог № 20 та Порядку № 256. Відповідач, як головний розпорядник коштів здійснює перерахунок виділеної субвенції за цільовим призначенням у відповідності до доведених йому розподілів та кошторисних призначень.
Предметом розгляду справи №922/3013/18 було стягнення заборгованості за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг і житлових субсидій населенню. У зв'язку з тим, що Великою Палатою Верховного Суду 23.10.2019 ухвалено рішення по справі № 922/3013/18, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Харківгаз збут» до органу соціального захисту населення та відповідного управління Казначейства відмовлено, ТзОВ «Львівгаз збут» стверджує про відмінність між згаданими справами.
Проте, дані справи є подібними, оскільки з їх матеріалів вбачається, що механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот встановлений державою, а точніше визначається Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (далі - Порядок № 20), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (із змінами та доповненнями). Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції (ст. 2 БК України).
Крім того, слід зазначити, що перерахування коштів відповідачем позивачу здійснювалось на рахунок, відкритий ТзОВ «Львівгаз збут» у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області. Державна казначейська служба України у Львівській області здійснює платежі (в т.ч. і зарахування коштів) позивача відповідно до запровадженого на виконання вимог ст. 102 Бюджетного кодексу України механізму відшкодування населенню пільг та житлових субсидій з оплати енергоносіїв та житлово-комунальних послуг за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету, встановленого Порядком № 256.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України Національного банку України від 15.09.1999 № 1721 «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства» та з метою переходу на нову систему бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів в умовах функціонування ЄКР і ВПС наказом Державного Казначейства від 28.11.2000 р. №119 «Про затвердження інструктивної бази» (далі - наказ №119), затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України та План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, відповідно до яких рахунки групи 3712 - це рахунки інших клієнтів Казначейства України.
Наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 №217 затверджено Порядок відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій в системі Державної казначейської служби України ( далі - Порядок відкриття аналітичних рахунків).
Пунктом 26 Порядку відкриття аналітичних рахунків визначено, що небюджетні рахунки іншим клієнтам відкриваються за балансовим рахунком 3712 Плану рахунків у випадках передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
У додатку 1 до Порядку відкриття аналітичних рахунків (із змінами) визначено, що ознака, яка відповідає видам послуг, використовується при кодуванні аналітичних рахунків 3712. У разі застосування цієї ознаки перший знак «X» може приймати такі значення: - код 1 - електрична енергія; - код 2 - природний газ; - код 3 - теплопостачання; - код 4 - водопостачання і водовідведення; - код 5 - квартирна плата та інші послуги. Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області дотримується цього кодування при відкритті підприємствам - постачальникам енергоносіїв рахунків груп 3712 відповідно до пункту 81 Порядку № 256.
Відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок відкриття та закриття рахунків), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758, небюджетні рахунки - це рахунки, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів. До небюджетних рахунків відносяться депозитні рахунки, рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, рахунки державних цільових фондів, рахунки для операцій з коштами від приватизації майна, коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, а рахунки із спеціальним режимом використання це - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.
Враховуючи те, що у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області позивачу відкритий лише рахунок із спеціальним режимом використання, то відповідно і зарахування інших коштів (пені, 3 % річних, інфляційних втрат тощо), відмінних від цільових, а також використання зарахованих коштів позивачем в цілях, не передбачених вимогами чинного законодавства є неможливим.
Матеріалами справи не підтверджено та сторонами не надано інформації щодо укладення між позивачем та відповідачем договору про відшкодування витрат за надані населенню послуги з газопостачання на пільгових умовах з ТзОВ «Львівгаз збут» на 2017-2019 роки, який би визначав зобов'язання перед позивачем з відшкодування витрат на оплату за природний газ, пов'язаних із наданням визначеній категорії населення пільг та призначених субсидій.
Враховуючи все вищевказане, за результатами розгляду справи не підтверджено порушення відповідачем установлених саме для нього строків здійснення розрахунків з позивачем, що унеможливлює застосування наслідків неналежного виконання зобов'язань в частині своєчасного відшкодування позивачу вартості спожитого природного газу абонентами - фізичними особами Сколівського району Львівської області, яким призначено субсидії, у вигляді нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому до задоволення не підлягають.
Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 08.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.04.2021.
Суддя А.Б. Мазовіта