просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
16 квітня 2021 року Справа №913/17/21
Провадження №19/913/17/21
Розглянувши заяву від 08.04.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» про винесення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (вул.Коновальця Євгена, б.32 Б, офіс 1019, м.Київ, 01133)
до Фермерського господарства «Вікторія-2002» (вул.Лугова, б.63, с.Байдівка Старобільського району Луганської області, 92763)
про стягнення 611 448 грн 39 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.
Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: Литвин А.Б. - адвокат на підставі довіреностю б/н від 29.01.2021;
від відповідача: Циганенко О.П. - адвокат на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 21.01.2021 серії АХ №1037520.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (далі - ТОВ «Сателлит», позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства «Вікторія-2002» (далі - ФГ «Вікторія-2002», відповідач) про стягнення штрафу в сумі 611 448 грн 39 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 07.08.2020 №Р90038 щодо своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нарахований штраф на підставі п.8.2 договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.04.2021 (повний текст рішення складено 15.04.2021) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Фермерського господарства «Вікторія-2002» задоволено повністю; стягнуто з Фермерського господарства «Вікторія-2002» (вул.Лугова, б.63, с.Байдівка, Старобільського району Луганської області, 92763, ідентифікаційний код 36649476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (вул.Коновальця Євгена, б.32 Б, офіс 1019, м.Київ, 01133, ідентифікаційний код 13501985) штраф у розмірі 611 448 грн 39 коп., судовий збір у розмірі 9 171 грн 73 коп.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що враховуючи складність даної справи, наразі не може надати орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс чи очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи. Враховуючи поважність вказаної обставини, повідомив, що розрахунок та докази понесених судових витрат будуть надані після ухвалення рішення по суті позовних вимог відповідно до ст.ст.123-130, 221 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 05.04.2021 до закінчення судових дебатів представник позивача повідомив суд, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані у передбачений законом строк.
08.04.2021 представником позивача адвокатом Литвиним А.Б. подана заява від 08.04.2021 про винесення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат після ухвалення рішення у справі №913/17/21.
В обґрунтування заяви адвокат Литвин А.Б. зазначив, що 20.01.2016 між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та ТОВ «Сателлит» укладений договір про надання юридичних послуг та послуг адвокатів №0793-583 з додатковими угодами до нього.
Між сторонами підписані акти здачі-прийняття виконаних робіт від 26.02.2021 №50-3 та від 31.03.2021 №70, відповідно до яких послуги надані якісно та в повному обсязі, а замовник не має до юридичної фірми жодних претензій.
У подальшому Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» (далі - АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери») виставлено ТОВ «Сателлит» рахунки від 26.02.2021 №32073 та від 31.03.2021 №32789 за надання правової допомоги (адвокатських послуг) у справі №913/17/21 на загальну суму 92 258 грн 15 коп.
Рахунки №32489 та №32073 повністю оплачені ТОВ «Сателлит» відповідно до платіжних доручень від 24.03.2021 та від 06.04.2021.
Таким чином заявник просить вирішити питання щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі 92 258 грн 15 коп.
Як уже зазначалось судом, у рішенні від 05.04.2021 у справі №913/17/21 вирішено питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору в сумі 9 171 грн 73 коп., який стягнутий з відповідача на користь позивача. Питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу в указаному рішенні судом не розв'язувалось.
Ухвалою господарського суду від 09.04.2021 призначене судове засідання для вирішення питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу на 16.04.2021.
14.04.2021 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від 14.04.2021, у якому він просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 92 258 грн 15 коп.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що позивачем в порушення приписів ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не було надано попереднього розрахунку суми судових витрат з огляду на його обізнаність про витрати на правничу допомогу.
Позивач усупереч приписам ч.8 ст.129 ГПК України до закінчення судових дебатів не надав відповідну заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначив, що у позивача на момент винесення рішення у справі були наявні усі документи на підтвердження витрат на правничу допомогу.
Указав, що адвокат Литвин А.Б. здійснює адвокатську діяльність у формі індивідуальної адвокатської діяльності, тобто він не є членом АО «ЮФ «Іллешев та Партнери», що має наслідком необхідність укладення відповідного договору про надання правничої допомоги у цій справі. До матеріалів справи такого договору надано не було.
Наказ про прийняття адвоката Литвина А.Б. на посаду адвоката в АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» за своєю правовою природою не є угодою про надання правничої допомоги, а є розпорядчим документом про прийняття на роботу до адвокатського об'єднання вказаного адвоката.
Довіреність ТОВ «Сателлит» не є договором про надання правничої допомоги в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є виключно документом для представництва в розумінні ст.244 Цивільного кодексу України.
Указав, що договір від 20.01.2016 №0793-583 припинився 31.12.2019, а укладення додаткової угоди від 18.01.2021 є безпідставним та не ґрунтується на законі.
Позивачем не надано доказів перерахування коштів у якості оплати правничої допомоги у цій справі на користь адвоката Литвина А.Б.
Надані документи про платіж від 24.03.2021 та від 06.04.2021 не є належними доказами оплати витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки всупереч вимогам п.2.14 Додатку №3 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 №22 у відповідній редакції, у них відсутні відомості про дату та докази списання банківською установою коштів позивача на користь АО «ЮФ «Іллящев та Партнери».
Акти здачі-приймання робіт від 26.02.2021 №50-3 та від 31.03.2021 №70 не містять відомостей про перелік наданих послуг.
Також відповідач заперечив проти часу витраченого адвокатом Литвиним А.Б. на ту чи іншу роботу, а також зазначив на відсутність доказів понесення транспортних витрат.
Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У ч.ч.1-2 ст.126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд звертає увагу, що застосування відповідних положень ст.124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Зі змісту ч.2 ст.124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 08.04.2021 у справі №905/716/20, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Близький за змістом висновок застосування ч.2 ст.124 ГПК України є послідовним та сталим і міститься також у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19, №916/2087/18 від 31.03.2021.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У даному випадку представник позивача письмово повідомив про надання відповідних доказів у відповіді на відзив, наданої під час проведення підготовчого провадження, та заявляв про це у судовому засіданні 05.04.2021, тобто заявив до закінчення судових дебатів.
Суд зауважує, що враховуючи те, що рішення у справі прийнято 05.04.2021, тому звернення представника позивача з заявою про винесення додаткового рішення 08.04.2021 з наданням відповідних доказів понесення витрат на надання професійної правничої допомоги здійснено у строки, передбачені ч.8 ст.129 ГПК України.
З огляду на викладене, підстави для визнання поважними причин, з яких було неможливо подати докази, що підтверджують розмір понесених ТОВ «Сателлит» судових витрат, відсутні.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 30.09.2020 у справі №379/1418/18, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 08.04.2021 у справі №905/716/20, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Близьку за змістом правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04); у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача - адвокат Литвин А.Б., подав до суду наступні документи:
- посвідчену належним чином копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1450, виданого 25.03.2015 на ім'я Литвина А.Б. (а.с.82);
- посвідчену належним чином копію довіреності від 29.01.2021, виданої на ім'я Литвина А.Б. (а.с.81);
- посвідчені належним чином копії договору про надання юридичних послуг та послуг адвокатів № 0793-583 від 20.01.2016, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери», та Умов надання юридичних послуг Юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери»;
- посвідчену належним чином копію додаткової угоди від 29.12.2017 до договору;
- посвідчену належним чином копію додаткової угоди від 18.01.2021 до договору;
- посвідчену належним чином копію наказу Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» від 11.01.2018 №01-пр про прийняття ОСОБА_1 на посаду адвоката;
- посвідчену належним чином копію Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 26.02.2021 №50-3, загальна вартість яких становить 88 331 грн 35 коп.;
- - посвідчену належним чином копію Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.03.2021 №70, загальна вартість яких становить 3 926 грн 80 коп.;
- посвідчену належним чином копію рахунку на оплату наданих послуг від 26.02.2021 №32073 на суму 88 331 грн 35 коп. з деталізацією виконаних робіт;
- посвідчену належним чином копію рахунку на оплату наданих послуг від 26.02.2021 №32073 на суму 88 331 грн 35 коп. з деталізацією виконаних робіт;
- посвідчену належним чином копію рахунку на оплату наданих послуг від 31.03.2021 №32489 на суму 88 331 грн 35 коп. з деталізацією виконаних робіт;
- посвідчені належним чином копії дебетових повідомлень про переказ на суму 88 331 грн 35 коп. та 3 926 грн 80 коп.
За змістом ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Як свідчать матеріали справи, з метою надання правової допомоги, пов'язаної із захистом своїх прав та інтересів позивача між АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» та ТОВ «Сателлит» 20.01.2016 укладений договір про надання юридичних послуг та послуг адвокатів №0793-583, за умовами якого юридична фірма зобов'язується здійснити захист представництва, надати адвокатські послуги та інші види правової допомоги замовнику на умовах і в порядку, що визначені договором та Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери», а замовник зобов'язується оплатити надання адвокатських послуг (правової допомоги) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (розділ 1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору захист прав і законних інтересів замовника адвокатами юридичної фірми, зокрема, адвокатами Ілляшевим Михайлом Ігоровичем, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Герасимовим Арсенієм Йосиповичем, Ситим В'ячеславом Олеговичем або будь-яким іншим адвокатом, визначеним юридичною фірмою.
Вартість послуг (гонорар) юридичної фірми та порядок розрахунків визначається згідно з Умовами надання послуг (далі - Умови) (п.5.1 договору).
Згідно з п.8.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, якщо інший строк не буде визначено сторонами.
Пунктом 5.1 Умов передбачено, що вартість послуг «Ілляшев та Партнери», якщо інше не обумовлено з клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується, виходячи з почасової ставки, встановленої «Ілляшев та Партнери» для виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання клієнта, при цьому одна година розподіляється на 10 шестихвилинних часток. Кожна шестихвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна.
Відповідно до п.6 Умов «Ілляшев та Партнери» встановлює для кожного з спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару «Ілляшев та Партнери». Зазначена ставка може час від часу змінюватись партнерами «Ілляшев та Партнери» на свій власний розсуд. Клієнт має право ознайомлюватись в будь-який час з розмірами почасових ставок спеціалістів «Ілляшев та Партнери» та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На даний час розмір почасової ставки всіх юридичних спеціалістів «Ілляшев та Партнери» становить від 100 Євро до 360 Євро, ставка перекладача становить 48 Євро.
Відносно доводів відповідача щодо припинення 31.12.2019 дії договору від 20.01.2016 №0793-583 суд зазначає наступне.
29.12.2017 між сторонами укладена додаткова угода до договору про надання юридичних послуг та послуг адвокатів від 20.01.2016 №0793-583, якою сторони, керуючись п.8.1 договору про надання юридичних послуг та послуг адвокатів від 20.01.2016, відповідно до умов якого договір діє до 31.12.2017, якщо інший строк не буде визначено сторонами, погодили продовження строку дії договору до 31.12.2018 (п.1 договору). Також сторони погодили, що договір про надання юридичних послуг та послуг адвоката від 20.01.2016 вважатиметься автоматично продовженим на 1 рік на тих самих умовах якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення його дії не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення поточного терміну дії договору (п.2 додаткової угоди).
З огляду на відсутність доказів звернення будь-якої із сторін договору про припинення його дії, строк його дії продовжувався на кожний наступний рік і є наразі діючим.
Таким чином вказані доводи відповідача судом відхиляються.
18.01.2021 між сторонами укладена додаткова угода, п.1 якої передбачено, що юридична фірма зобов'язується здійснити захист, представництво, надати адвокатські послуги та інші види правової допомоги клієнту під час розгляду господарськими судами справ №913/14/21, №905/55/21, №913/18/21, №913/17/21, №913/15/21, №913/16/21, №908/122/21 та №905/63/21.
Згідно з п.3 додаткової угоди від 18.01.2021 вартість послуг юридичної фірми, які надаються відповідно до п.1 цієї додаткової угоди, по кожній з вищевказаних справ не буде більшою, ніж еквівалент 2 250 Євро в гривнях (без врахування ПДВ), визначеного згідно обмінного курсу НБУ на дату виставлення рахунку юридичної фірми, за представництво клієнта в кожній окремій судовій інстанції. Вказана в цьому п.2 додаткової угоди вартість послуг юридичної фірми не включає сум судового збору, офіційних платежів у зв'язку із отриманням документів з державних реєстрів, спеціалізованих експертиз, послуг нотаріуса.
Відносно доводів відповідача щодо надання послуг не членом (адвокатом) АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» суд зазначає наступне.
Частинами 1, 6 ст.15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Наказом директора АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» від 11.01.2018 №01-пр прийнято Литвина Андрія Борисовича за сумісництвом на посаду адвоката з 11.01.2018 з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.03.2015 серії ПТ №1450 Литвин Андрій Борисович має право на заняття адвокатською діяльністю.
З огляду на викладене вказані доводи відповідача судом відхиляються.
26.02.2021 між ТОВ «Сателлит» та АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» підписано акт здачі-приймання виконаних робіт №50-3, за яким юридична фірма надала адвокатські послуги у справі №913/17/21 та згідно рахунку від 26.02.2021 №32073 вартість наданих послуг складає 73 609 грн 46 коп., крім того ПДВ (за ставкою 20%) - 14 721 грн 89 коп.
Відповідно до рахунку від 26.02.2021 №32073 усього до сплати 88 331 грн 35 коп. Строк оплати рахунку - 10 днів.
У деталізації рахунку від 26.02.2021 №32073 визначений перелік виконаних робіт, дата їх виконання, виконавець, витрачений час.
31.03.2021 між ТОВ «Сателлит» та АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» підписано акт здачі-приймання виконаних робіт №70, за яким юридична фірма надала адвокатські послуги у справі №913/17/21 та згідно рахунку від 31.03.2021 №32489 вартість наданих послуг складає 3 272 грн 33 коп., крім того ПДВ (за ставкою 20%) - 654 грн 47 коп.
Відповідно до рахунку від 31.03.2021 №32489 усього до сплати 3 926 грн 80 коп. Строк оплати рахунку - 10 днів.
У деталізації рахунку від 31.03.2021 №32489 визначений перелік виконаних робіт, дата їх виконання, виконавець, витрачений час.
З огляду на викладене доводи відповідача про невідповідність актів здачі-приймання виконаних робіт приписам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом відхиляються.
На підтвердження доказів оплати наданих послуг ТОВ «Сателлит» подані дебетові повідомлення від 2403.2021 на суму 88 331 грн 35 коп. та від 06.04.2021 на суму 3 926 грн 80 коп.
Указані повідомлення є належними доказами сплати грошових коштів, з огляду на що посилання на приписи п.2.14, Додатку 3 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та доводи відповідача про відсутність належних доказів сплати витрат на правову допомогу судом відхиляються.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до положень ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг, до яких відноситься договір від 20.01.2016 про надання юридичних послуг та послуг адвокатів №0793-583, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов'язку з її надання.
Формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар (плата за договором), порядок обчислення якого (фіксований розмір чи погодинна оплата), підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення тощо відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої ст.30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Указаним вимогам відповідає визначена сторонами у п.5.1 договору, п.п.5.1, 6 Умов, п.3 додаткової угоди від 18.01.2021 до договору про надання юридичних послуг та послуг адвокатів вартість юридичних послуг.
Проаналізувавши надані ТОВ «Сателлит» докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначені у деталізації види наданої правничої допомоги, з урахуванням матеріалів справи, суд вважає, що витрати в сумі 92 258 грн 15 коп. є неспівмірними зі складністю справи №913/17/21, яка є справою незначної складності, наданим обсягом послуг та особливо витраченим часом на їх надання, зокрема: у деталізації рахунку від 26.02.2021 №32073 зазначено, що на підготовку проекту відповіді на відзив ФГ «Вікторія-2002» адвокатом Литвиним А.Б. 11.02.2021 витрачено 5,8 год, 15.02.2021 - 1 год., 17.02.2021 - 1,2 год., усього близько 8 год., у той же час у відповіді на відзив викладено текст статей ГПК України, ЦК України, ГК України та умови п.п.9, 9.2, 9.3, 9.4, 13.1.4 договору, а тому підготовка відповіді на відзив не вимагала від адвоката значного часу та обсягу роботи, який заявлений у деталізації указаного рахунку; витрачений час, заявлений у деталізації цього ж рахунку, на представництво інтересів ТОВ «Сателлит» адвокатом (Литвин А.Б.) у суді не відповідає дійсності та витрачений час є завищеним, що підтверджується протоколами відповідних судових засідань у справі, у яких зазначено час початку та закінчення кожного судового засідання; у порушення приписів ст.ст.74, 77 ГПК України адвокатом не надано суду доказів того, що ним виконувались роботи з підготовки проекту мирової угоди з відповідачем, а ФГ «Вікторія-2002» взагалі заперечується факт перемовин між сторонами щодо укладення мирової угоди; позивачем не доведено необхідність підготовки запитів клієнту (через e-mail) з переліком необхідних документів, які можуть підтвердити збитки ТОВ «Сателлит» у контексті справи №913/17/21 про стягнення штрафних санкцій, оскільки предметом позову є тільки стягнення штрафних санкцій; крім того в порушення приписів ст.ст.74, 77 ГПК України ТОВ «Сателлит» не надано доказів понесення витрат на дорогу.
Суд ураховує, що такий вид правової допомоги як наради по телефону та обговорення правової позиції у справі, на які витрачено 0,7 год., не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів ч.5 ст.129 ГПК України.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 11.03.2021 у справі №911/2681/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Відтак господарський суд приходить до висновку, що позивачем у належний спосіб доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Литвина А.Б. у загальній сумі 36 877 грн 57 коп.
Суд наголошує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Ураховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги доводи відповідача щодо зменшення розміру заявлених заявником витрат на правову допомогу, господарський суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат ТОВ «Сателлит» на професійну правничу допомогу до 27 658 грн 18 коп.
Абзацом 1 ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім того при вирішенні питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що відповідно до п.13 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат позивача на надання професійної правничої допомоги шляхом стягнення з ФГ «Вікторія-2002» на користь ТОВ «Сателлит» витрат на надання професійної правничої допомоги адвоката Литвина А.Б. у сумі 27 658 грн 18 коп.
Керуючись ст.ст.126, 129, 221, 232, 233, 236 - 238, 244 ГПК України, господарський суд
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» - адвоката Литвина А.Б., б/н від 08.04.2021, про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат після ухвалення рішення у справі №913/17/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Вікторія-2002», вул.Лугова, б.63, с.Байдівка Старобільського району Луганської області, 92763 ідентифікаційний код 36649476, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит», вул.Євгена Коновальця, б.32 Б, офіс 1019, м.Київ, 01133, ідентифікаційний код 13501985, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27 658 грн 18 коп., про що видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. У решті вимог заяви відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 23.04.2021.
Суддя Т.В. Косенко