ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2021Справа № 910/4223/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Князькова В.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід судді від розгляду справи № 910/4223/21
за позовом Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
про визнання припиненими усіх зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитними договорами,
Буз виклику учасників справи.
У березні 2021 року Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання припиненими усіх зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором № 4М1540Д від 01.07.2008.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не визнається факт наявності підстав припинення усіх зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором № 4М1540Д від 01.07.2008.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк Товариству для усунення недоліків позовної заяви.
25.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.03.2021 вищевказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі № 910/4223/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 22.04.2021.
16.04.2021 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про об'єднання в одне провадження декількох справ за позовом однієї тієї самої особи до одного і того самого відповідача, яке було передано на розгляд судді 16.04.2021.
Ухвалою суду від 16.04.2021 клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження було задоволено, а справи № 910/4223/21, № 910/4221/21 та № 910/4222/21 об'єднані в одне провадження та передані на розгляд судді Джарти В. В. Об'єднаній справі був присвоєний № 910/4223/21. Підготовче засідання призначене на 19.05.2021.
19.04.2021 від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді Джарти В. В. від розгляду справи № 910/4223/21 на підставі приписів пункту 4 та 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи заяву про відвід судді Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" посилалось на те, що у лютому 2021 року позивачем до Господарського суду міста Києва вже було передано на розгляд тотожні позовні вимоги у межах справи № 910/2109/21 тим, що передані на розгляд судді Джарти В. В. у межах справи № 910/4223/21. Позов у справі № 910/2109/21 був залишений без руху з аналогічних підстав, як і позов в межах справи № 910/4223/21, а у подальшому відкликаний позивачем та переданий повторно на розгляд суду у березні 2021 року. На думку заявника, відкликаючи первісно поданий тотожний позов у справі № 910/2109/21 та звертаючись з ним повторно до Господарського суду міста Києва у справі № 910/4223/21, позивач не мав на меті усунення встановлених судом недоліків чи зміну предмету/підстав позовів тощо. Навпаки, чітко усвідомлюючи правові наслідки повторного звернення до Господарського суду міста Києва з таким же раніше поданим з недоліками позовом, відносно якого судом вже приймалося рішення про залишення його без руху, Товариство не могло об'єктивно розраховувати та не бажало того, щоб відповідний позов був прийнятий судом до провадження, відтак, не мав на меті дотримання принципів автоматизованого розподілу справ. Вказані обставини, за твердженнями відповідача, виключають ймовірність помилки в діях позивача, недбалості, необізнаності чи будь-яких інших суб'єктивних чинників, що могли би спростовувати їх цілеспрямованість, систематичність та умисність з метою маніпулювання системою автоматичного розподілу справ між суддями. Подання декілька разів одного й того самого позову з недоліками, що унеможливлюють його прийняття судом до розгляду, надало можливість Товариству самостійно вирішити чи усувати недоліки у справах № 910/2109/21 та № 910/4223/21 чи відкликати позов з метою його подальшого повторного подання для розподілу на іншого суддю. За твердженнями заявника, з викладеного слідує, що позивач у даній справі вчинив дії, що призвели до порушення порядку визначення судді для розгляду справи (зокрема визначення складу суду не за принципом випадковості, а на власний розсуд), що полягали у наступному: 11.02.2021 позивач подає позов про визнання припиненими усіх зобов'язань за кредитним договором з суттєвими недоліками - без долучення доказів сплати судового збору, доказів направлення позову відповідачу, частини документів, вказаних в додатках до позову; після проведення автоматизованого розподілу позовної заяви та залишення її без руху суддею Ломакою В. С., Позивач не усуває недоліки позову, натомість звертається до суду з клопотанням про відкликання позовної заяви; після повернення 04.03.2021 позовної заяви суддею Ломакою В. С. позивач повторно звертається з тим самим позовом до суду, не усуваючи при цьому раніше виявлені очевидні недоліки; після проведення автоматизованого розподілу повторно поданої позовної заяви, передачі її на розгляд судді Джарти В. В. та залишення без руху ухвалою від 22.03.2021, позивач цього разу вже усуває недоліки позовної заяви, тим самим самостійно обираючи суддю Джарти В.В. для розгляду свого позову.
При цьому, відповідач наголосив саме на порушенні порядку визначення судді внаслідок дій позивача, що було здійснено ним у спосіб почергового подання до суду одного і того ж самого позову з суттєвими недоліками, які могли усуватися ним виключно на власний розсуд. У матеріалах кожної зі справ, як справи № 910/2109/21, так і в даній справі, наявний протокол автоматичного розподілу справ між суддями, проте його наявність або відсутність жодним чином не впливає на те, що визначення складу суду в даному випадку здійснено на власний розсуд позивача, а не за принципом вірогідності, що є прямим доказом порушення порядку визначення судді для розгляду справи та свідчить про наявність беззаперечних підстав для відводу.
Ухвалою від 20.04.2021 визнано заявлений Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" відвід судді Джарти В. В. від розгляду справи № 910/4223/21 необґрунтованим; заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід судді Джарти В. В. від розгляду справи № 910/4223/21 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа для розгляду заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід судді Джарти В. В. від розгляду справи № 910/4223/21 була передана на розгляд судді Князькову В.В.
Розглянувши у нарадчій кімнаті подану представником Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід судді Джарти В. В. від розгляду справи № 910/4223/21, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення. При цьому, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Зі змісту ч.3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України полягає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч.ч.7, 8, 11 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, за висновками суду, обставини, які повідомлено Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк", не є підставою для відводу судді Джарти В. В. від розгляду справи № 910/4223/21.
В контексті означеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч.1 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Одночасно, ст.15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Суд зазначає, що частинами 1, 2, 4, 7 ст.15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. У судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно пп.17.2 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.
Відповідно до приписів пп.17.4 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Наразі, суд зазначає, що справа №910/4223/21 була передана на розгляд судді Джарти В.В. на підставі протоколу від 17.03.2021 автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Суд звертає увагу заявника на те, що наявність інших позовів та поведінка позивача стосовно не усунення недоліків позовної заяви в межах іншої справи, ніяким чином не свідчить про порушення порядку визначення судді, що передбачений пп.17.4 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України та саме порушення якого могло б бути підставою для відводу судді у розумінні ст.35 вказаного нормативно-правового акту.
Більш того, обставини, які повідомлено відповідачем, ніяким чином не дають суду підстав стверджувати про визначення складу суду для розгляду спору у справі №910/4223/21 не у спосіб, який передбачено господарським процесуальним законодавством, зокрема, за принципом випадковості, а на розсуд Акціонерного товариства "Марганецький гірнично-збагачувальний комбінат".
Суд звертає увагу на те, що поведінка сторін у межах розгляду певної справи може бути підставою вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Тобто, дії позивача, на які посилається відповідач у розглядуваній заяві, ніяким чином не вказують на наявність підстав для відводу судді, що передбачені ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід судді Джарти В. В. від розгляду справи №910/4223/21, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування не можуть бути, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді від розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід судді Джарти В. В. від розгляду справи №910/4223/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст складено 22.04.2021.
Суддя В. В. Князьков