ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2021Справа № 910/5486/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", 2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича
про визнання права власності та скасування рішень про державну реєстрацію
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича про визнання права власності та скасування рішень про державну реєстрацію.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи суд, встановивши, зокрема, відсутність доказів сплати судового збору, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані" залишено без руху, з огляду на необхідність усунення наступних недоліків: надання детального розрахунку та доказів сплати судового збору; надання доказів відправлення позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи; надання виписки з ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ "Гансо Компані"; надання відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Суд зазначив, що в позовній заяві не зазначено на підставі чого та в якому розмірі позивач визначив вартість майна, на яке останній просить визнати право власності, що унеможливлює суд перевірити правильність визначеної позивачем суми судового збору за відповідну майнову вимогу.
Отже, як убачається із позовної заяви, позивачем зазначено лише, що судовий збір за подання позовної заяви становить 71310,67 грн., однак детальний розрахунок даної суми збору та відповідні докази сплати судового збору в зазначеному розмірі позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено.
07.04.2021 від відповідача-1 надійшла заява щодо правильного визначення ціни позову.
15.04.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, в якому позивач повідомив, що визначив ціну позову в розмірі 3846511 грн. та суму судового збору в розмірі 71317,67 грн., виходячи з вартості майна, на яке позивач просить визнати право власності, у розмірі 3846511 грн., та шести немайнових вимог про скасування рішень про державну реєстрацію. Отже, позивачем додано до клопотання платіжне доручення від 15.04.2021 № 1 про сплату судового збору, відповідно до якого останній сплатив судовий збір у сумі 71317,67 грн., що складається з 57697,67 грн. за майнову вимогу (3846511 грн. * 1,5 %) та 13620 грн. за 6 немайнових вимог (2270 грн. * 6).
Визначаючи вартість майна, на яке позивач просить визнати право власності, у розмірі 3846511 грн., позивач у клопотанні повідомив, що приймав за основу зазначену в статуті позивача 100 % частку учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі в розмірі 3846511 грн., який сформовано за рахунок майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6.
Отже, як зазначив позивач у клопотанні, останній просить визнати право власності на вищевказаний майновий комплекс, у зв'язку з цим ціна позову розраховувалась позивачем у сумі 3846511 грн.
Водночас, за положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як визначено пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з частиною 2 статті 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Таким чином, визначення позивачем вартості спірного нерухомого майна на підставі вартості частки в статутному капіталі, сформованого за рахунок такого майна, не відповідає вимогам чинного законодавства.
При цьому, статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані", в якому містяться відомості про розмір вартості частки в статутному капіталі, сформованому за рахунок спірного нерухомого майна, затверджено протоколом від 18.05.2018 № 3 зборів учасників товариства, а пред'явлення позовної заяви до суду здійснено 05.04.2021 року.
Суд також зауважує, що відповідно до статті 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.
Велика Палата Верховного Суду у п. 6.9 постанови від 24.04.2018 у справі №925/1165/14 зазначила, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Відтак вартість, за якою майно обліковується майно у товаристві має другорядне значення. При цьому, взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.
У той же час, із долученої до матеріалів позовної заяви копії висновку про вартість майна станом на 06.07.2020 слідує, що ринкова вартість нерухомого майна - майнового комплексу, загальною площею 28223,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, становить 110945006 грн. Даний висновок складений суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Плитієм П.Г.
Суд наголошує, що інших відомостей про вартість спірного нерухомого майна, окрім даного висновку від 06.07.2020 та посилання в статуті товариства (від 18.05.2018) на вартість частки учасника в статутному капіталі, сформованому за рахунок спірного майна, позивачем не надано. При цьому, суд при перевірці позовної заяви на дотримання позивачем вимог статей 162-164 ГПК України не здійснює оцінку поданих доказів.
Відтак, за пред'явлену позовну вимогу про визнання права власності на нерухоме майно - майновий комплекс, загальною площею 28223,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, судовий збір підлягає визначенню з оціненої вартості такого майна в розмірі 110945006 грн.
Отже, судовий збір за відповідну майнову вимогу підлягав сплаті в розмірі 1664175,09 грн., у зв'язку з чим дана сума підпадає під законодавчі обмеження щодо максимальної суми судового збору в розмірі 794500 грн., що й підлягає до сплати. Також у зазначену максимальну суму судового збору 794500 грн. включається судовий збір за пред'явлені позивачем у межах даного позову 6 немайнових вимог.
Разом із цим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви хоча й зазначалося про надання доказів сплати судового збору в розмірі 71310,67 грн., однак фактично такі докази позивачем не надавалися, внаслідок чого відділом діловодства та документообігу суду складався відповідний акт від 05.04.2021 року.
У той же час, відповідне платіжне доручення на визначену позивачем суму судового збору вже в розмірі 71317,67 грн. датовано 15.04.2021 та надано після постановлення ухвали суду від 06.04.2021 про залишення позовної заяви без руху, а саме надано разом із клопотанням від 15.04.2021 про усунення недоліків позовної заяви.
Відтак, станом на момент подачі позовної заяви до суду 05.04.2021 позивачем судовий збір не сплачувався, та був сплачений лише після залишення позовної заяви без руху в самостійно визначеному позивачем розмірі, що не відповідав пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК України.
Ураховуючи викладене, оскільки позовна заява не містила розрахунку ціни позову та вартості майна, на яке позивач просив визнати право власності, та при цьому з поданого позивачем клопотання слідує, що вартість такого майна позивачем визначена не у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК України, суд дійшов висновку залишити позовну заяву без руху для надання доказів сплати позивачем судового збору в розмірі 723182,33 грн. (794500 грн. - 71317,67 грн. = 723182,33 грн.).
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані" без руху.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані" подати до Господарського суду міста Києва протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали докази сплати судового збору в розмірі 723182,33 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Дата підписання: 21.04.2021 року.
Суддя К.В. Полякова