номер провадження справи 24/25/21
16.03.2021 Справа № 908/266/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/266/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» (вул. Закревського, буд. 16, м. Київ, 02222 ідентифікаційний код 37141112)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» (вул. Нікопольська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69013, ідентифікаційний код 25481963)
про стягнення 11111,21 грн.
за участю представників:
від позивача: Зінченко Є.А., керівник регіонального структурного підрозділу у Запорізькій області, наказ № 222/2-к про переведення від 30.07.2019, довіреність від 30.12.2020,
від відповідача: Палеха М.А., керівник, відповідно до відомостей ЄДР.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» про стягнення основного боргу в сумі 10861,64 грн., пені в сумі 124,68 грн., та 12% річних в сумі 124,89 грн. за договором № 14864-08/2019 від 29.03.2019.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/266/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/25/21. Судове засідання призначено на 01.03.2021 об 11 год. 40 хв.
Ухвалою від 01.03.2021 в порядку ст. ст. 202, 216, 252 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, відкладено розгляд справи на 16.03.2021 о 16 год. 00 хв.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 16.03.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 16.03.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» повідомив суду про оплату відповідачем основного боргу в сумі 10861,64 грн. після звернення позивача із позовом до господарського суду.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» в підтвердження оплати суми основного боргу надав суду банківську виписку по рахунку станом на 15.03.2021. Також, представник позивача до початку розгляду справи по суті оголосив про визнання позовних вимог позивача в частині стягнення пені та 12% річних.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» пеню в сумі 124,68 грн., 12% річних в сумі 124,89 грн. за неналежне виконання умов договору № 14864-08/2019 від 29.03.2019, судовий збір в сумі 2270,00 грн. та витрати за надання правничої (правничої) допомоги адвоката в сумі 3200,00 грн.
Представник відповідача визнав позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та 12% річних.
В судовому засіданні 16.03.2021 в рамках господарського провадження у справі № 908/266/21 оголошено вступну і резолютивну частини рішення
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
29.03.2019 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс», далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аргус», далі Покупець, укладено договір № 14864-08/2019, далі Договір.
Пунктами 8.2, 8.4 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019. Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.
Умовами Розділу 1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця визначені цим Договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини, тощо, далі товар, а також надати шиноремонтні та шино монтажні послуги, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і послуги та здійснити їх оплату. Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальні кількості, ціна за одиницю товару, що передаються за цим договором, термін та умови передачі, визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших перевчених чинним законодавством документах та товари, які є невід'ємною частино. Договору та остаточну узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару. Загальна сума Договору складається із вартістю переданого товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних, та сумарної вартості наданих послуг, зазначених в актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного договору.
Згідно п. п. 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.12 Договору, погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних та в рахунках на оплату, що являються невід'ємними складовими даного договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо відповідності поставленого товару за кількістю номенклатурою, асортиментами та ціною сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття товару від постачальника, у тому числі перевізника, покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо. Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття товару покупцеві від постачальника. При цьому печатка покупця може не використовуватися, якщо факт невикористання печатки в господарській діяльності підтверджений установчими документами покупця. Перелік уповноважених осіб визначається покупцем на підставі видано Постачальнику Генеральної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відсутність печатки покупця, на переліку документів п 2.13 при наявності підписів уповноважених осіб згідно п. 2.7 не є підставою для заперечень факту приймання товару, надання послуг, а підпис є достовірним доказом факту поставки (передання) товару, отримання послуг. В залежності від виду господарської операції за цим договором (поставки товару або надання послуг) постачальник повинен надати покупцеві такі документи: товарну (видаткову) накладну; акт виконаних робіт; рахунок на оплату; сертифікати відповідності, виданих органами Держстандарту України (на товар, що підлягає обов'язковій сертифікації).
Відповідно до п.п. 3.1., 3.6 Договору ціни на товар і послуги погоджуються сторонами у кожному окремому випадку і вказуються у товарних (видаткових) накладних, товарно-транспортних накладних, замовленнях-нардах та актах виконаних робіт, які є невід'ємною частиною Договору. Оплата товару і наданих послуг за цим Договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику. При здійсненні оплати Покупець, якім обов'язковим реквізитів, повинен зазначити у документах на оплату номер та дату даного Договору, а також номер та дату рахунку-фактури, за яким здійснюється вказана оплата.
Умовами п. 5.2 Договору визначено, що за порушення грошового зобов'язання на цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.
Пунктом 5.3 Договору сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, вина сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 88869,12 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких додані до матеріалів справи, а саме:
- видатковою накладною № SI0002450383 від 18.08.2020 на суму 34721,34 грн., термін справи за якою - до 17.09.2020;
- видатковою накладною № SI0002468727 від 28.08.2020 на суму 54147,78 грн., термін справи за якою - до 27.09.2020.
Вказані видаткові накладні підписані відповідальними особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» та скріплені печатками товариств.
Також, позивачем відповідачу виставлені наступні рахунки:
- S0005198952 від 18.08.2020 на суму 34721,34 грн.;
- S0005233243 від 28.08.2020 на суму 54147,78 грн.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем здійснена часткова оплата за поставлений товар в сумі 43000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками наданими позивачем, а саме:
- 22.10.2020 на суму 10000,00 грн.;
- 27.11.2020 на суму 7000,00 грн.;
- 04.12.2020 на суму 6000,00 грн.;
- 17.12.2020 на суму 10000,00 грн.;
- 22.12.2020 на суму 10000,00 грн.
Також, 16.11.2020 відповідно до видаткової накладної № SR0000253594 від 16.11.2020 відповідачем повернуто позивачу товар на суму 35007,48 грн.
Отже, станом на дату звернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» із позовом до суду - 29.01.2021 (відповідно до штемпеля поштового відділення на конверті), заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» за договором № 14864-08/2019 від 29.03.2019 складала 10861,64 грн.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів (договору поставки та договору надання послуг). Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, умови і терміни поставки та виконання робіт, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 655, 712, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України та ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Позивачем у позовні заяві що надійшла до суду 21.02.2021 заявлені позовні вимоги за договором № 14864-08/2019 від 29.03.2019 щодо поставки товару.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 265 Господарського кодексу України, далі ГК України, також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Факт належного виконання позивачем вимог Договору щодо поставки товару та прийняття товару відповідачем підтверджується підписаними між ними видатковими накладними № SI0002450383 від 18.08.2020 та № SI0002468727 від 28.08.2020, які знаходяться в матеріалах справи.
В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Станом на дату звернення позивача із позовом до суду - 29.01.2021 (відповідно до штемпеля поштового відділення на конверті), із урахуванням часткових оплат та повернення товару, заборгованість відповідача за договором № 14864-08/2019 від 29.03.2019 складала 10861,64 грн.
В судовому засіданні 16.03.2021 представник позивача повідомив суду про оплату відповідачем основного боргу в сумі 10861,64 грн. після звернення позивача із позовом до господарського суду. Також, представник відповідача в підтвердження оплати суми основного боргу 17.02.2021 надав суду банківську виписку по рахунку станом на 15.03.2021.
Законодавець зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 статті 231 ГПК України), зокрема у таких випадках:
- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;
- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Оскільки відповідачем повністю погашено заявлений до стягнення основний борг за поставний товар в сумі 10861,64, провадження у справі № 908/266/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» в частині стягнення основного боргу в сумі 10861,64 грн. слід закрити за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати на поставлений товар з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати за поставний товар за період з 22.12.2020 по 25.01.2021 в сумі 124,68 грн. на підставі п. 5.2. Договору.
Умовами п. 5.2 Договору визначено, що за порушення грошового зобов'язання на цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.
З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що позивач нарахував відповідачу пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ з дати останньої часткової оплати товару - 22.12.2020 до дати написання позовної заяви 25.01.2021.
Судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, допомогою програми «Законодавство».
Пеня розрахована судом наступним чином:
- за період з 22.12.2020 по 21.01.2021 (35 дні прострочення) від суми боргу 10861,64 грн. пеня складає 124,89 грн.
Таким чином, за розрахунком суду розмір пені складає 124,89 грн.
Оскільки суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 124,68 грн.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.3 Договору сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, вина сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором нарахував відповідачу дванадцять процентів річних за період з 22.12.2020 по 25.01.2021 в сумі 124,89 грн.
З наданого позивачем розрахунку дванадцяти процентів річних вбачається, що позивач нарахував відповідачу проценти річних з дати останньої часткової оплати товару - 22.12.2020 до дати написання позовної заяви 25.01.2021.
Так двадцять процентів річних розраховані позивачем наступним чином:
- за період з 22.12.2020 по 25.01.2021 (35 дні прострочення) від суми заборгованості 10861,00 грн. нараховано дванадцять процентів річних в сумі 124,89 грн.
Розрахунок суми дванадцяти процентів річних здійснений у відповідності з приписам чинного законодавства України та умовами договору.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» про стягнення дванадцяти процентів річних в сумі 124,89 грн. підлягають задоволенню.
Частиною 4 ст. 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
В судовому засіданні 16.03.2021 представник позивача наполягав на стягненні з позивача сплаченої Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» судового збору при зверненні із позовом до суду в сумі 2270,00 грн.
Отже, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Проте, згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» в судовому засіданні 16.03.2021 до початку розгляду справи по суті оголосив про визнання позовних вимог позивача в частині стягнення пені та 12% річних.
Відтак витрати по сплаті судового збору що покладаються на відповідача складають 1135,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір в сумі 1135,00 грн., сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» платіжним дорученням № 615 від 26.01.2021 підлягає поверненню на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Щодо вимог позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в сумі 3200,00 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги № 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021, укладений між адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем, далі Адвокат, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс», далі Клієнт.
До вказаного договору між Адвокатом та Клієнтом була підписана додаткова угода № від 25.01.2021.
Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору № 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021 Адвокат бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати необхідну правову допомогу Клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Запорізької області шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГУС» (ідентифікаційний код: 25481963, місцезнаходження: 69013, місто Запоріжжя, вулиця Нікопольська, буд. 3) по стягненню з останнього на користь Клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, а Клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги. Правова допомога включає:
- вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах Клієнта, а також підготовку та подання до Господарського суду Запорізької області заяв по суті справи, передбачених Господарським процесуальним кодексом України;
- від імені Клієнта здійснювати представництво його процесуальних прав та обов'язків в процесуальному статусі позивача, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у зв'язку із зверненням з позовною заявою до Господарського суду Запорізької області за захистом порушених прав та інтересів Клієнта.
Згідно п. п. 4.1 та 4.2 договору № 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021 за правову допомогу, передбачену п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначену в додатковій угоді до цього Договору. В розмір правової допомоги не включаються фактичні витрати, пов'язані з виконанням Адвокатом зобов'язань за цим Договором.
Додатковою угодою від 25.01.2021 до договору № 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021 Адвокат та Клієнт домовилися, що розмір винагороди за надання послуг за основним Договором становить:
1.1. за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах Клієнта, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви - 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок;
1.2. за представництво Клієнта та ведення справи у Господарському суді Запорізької області в процесуальному статусі позивача - 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок за 1 годину витраченого часу Адвоката.
Пунктом 2 Додаткової угоди від 25.01.2021 до договору № 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021 визначено, що винагорода, згідно з пунктом 1.1. Додаткової угоди сплачується Клієнтом на умовах 100 % попередньої оплати. А винагорода, що передбачена пунктом 1.2. Додаткової угоди, сплачується Клієнтом після виконання всіх умов основного Договору на підставі акту приймання-передачі.
Також позивач надав підписаний з Адвокатом опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 3200,00 грн.
В якості підтвердження оплати наданих послуг з правової допомоги позивач надав платіжне доручення № 616 від 26.01.2021, в якому зазначено про оплату позивачем 3200,00 грн. на користь Адвоката Спиридонова Олега Володимировича юридичних послуг згідно договору № 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021.
Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.
Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За фактом надання послуг позивачу був складений опис наданих послуг за договором 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021, в якому перелічені найменування послуг наданих адвокатом Спиридоновим О.В., а саме: вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору: вивчення та аналіз чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи; вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносини; підготовка та подання до суду позовної заяви з розрахунками (на 4 аркушах). Загальна вартість послуг складає 3200,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу надавав адвокат Спиридонов О.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021 та довіреності від 05.01.2021. Адвокатом Спиридоновим О.В. була складена позовна заява та засвідчення копії документів, що додані до неї.
Докази у справі свідчать, що позивач оплатив адвокату Спиридонову О.В. за надання правової допомоги за договором № 25/01/2021-2ПД від 25.01.2021 на загальну суму 3200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 616 від 26.01.2021.
Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3200,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» (вул. Нікопольська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69013, ідентифікаційний код 25481963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» (вул. Закревського, буд. 16, м. Київ, 02222 ідентифікаційний код 37141112) пеню в сумі 124 (сто двадцять чотири) грн. 68 коп., дванадцять процентів річних у сумі 124 (сто двадцять чотири) грн. 89 коп., , судовий збір у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.
Видати наказ.
3. Закрити провадження у справі № 908/266/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргус» в частині стягнення суми основного боргу в сумі 10861,64 грн., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» (вул. Закревського, буд. 16, м. Київ, 02222 ідентифікаційний код 37141112) з Державного бюджету України, судовий збір в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 615 від 26.01.2021, про що винести відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений - 23.04.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян