вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.04.2021 Справа № 904/6994/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 73 762 092,24 грн
Представники:
Від Позивача: Пясецький Д.В., адвокат
Від Відповідача: Лотанюк С.В., довіреність № 38 від 06.01.2021, адвокат
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі-Позивач) 28.12.2020 року звернувся з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь кошти в розмірі 73762092,24 грн, в тому числі: основний борг - 56699068,39 грн, пеня - 11474128,19 грн, 3% річних - 2820872,34 грн; інфляційні втрати - 2542239,30 грн; збитки - 225784,02 грн та суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором №3492/18-КП-5/3 постачання природного газу від 05.10.2018 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
29.12.2020 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 26.01.2021 о 11:30 год.
26.01.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.02.2021 о 11:00год.
09.02.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку із хворобою судді Кесі Н.Б.
01.03.2021 ухвалою суду призначено судове засідання по суті на 25.03.21 об 16:00 год.
В засіданні 25.03.2021 оголошено перерву до 13.04.2021 о 15:15 год.
13.04.2021 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
14.01.2021 представник Відповідача надіслав відзив на позовну заяву (арк.с. 70-72), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" пені, 3% річних та збитків, а інфляційних втрат задовольнити у розмірі 2535845,61 грн.
До відзиву на позов Відповідач подав (арк.с. 74-78):
лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №9344/16/7-19 від 03.09.2019;
контррозрахунок суми інфляційних втрат втрат по справі №904/6994/20.
18.01.2021 представник Позивача надав відповідь на відзив (арк.с. 84-90), в якому зазначає, що Позивачем правомірно здійснено всі нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних та збитків, тому вважаємо безпідставними та необґрунтованими доводи Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
09.03.2021 представник Відповідача надав пояснення щодо суті спору (арк.с. 112-119).
До пояснень Відповідач подав (арк.с. 120-135):
постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №962 від 27.07.2017 "Про накладення штрафу на ПАТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" та необхідність усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом";
копію листа від 30.09.2019 №93;
копію листа від 25.10.2019 №11425/16/7-19;
копію листа від 04.02.2021 №11.
09.03.2021 представник Відповідача надав письмові пояснення та клопотання про долучення копії постанови Північного апеляційного господарського суду по справі №910/10423/20 від 23.02.2021 (арк.с. 137-144).
25.03.2021 представник Відповідача надав заяву, в якій просить суд при винесенні судового рішення в частині стягнення пені врахувати стан підприємства (арк.с. 148).
31.03.2021 Позивач подав пояснення за заяву та пояснення Відповідача щодо зменшення пені (арк.с. 175-178).
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
05.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Споживач) укладено Договір №3492/18-КП-5/3 постачання природного газу (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору:
1.1. Постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
1.2. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
1.3. Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього Договору, споживач визначає самостійно.
1.4. За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України'" на митну територію України).
2.1. Постачальник передає Споживачу з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 3,0 тисяч куб. метрів.
5.1. Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4 942,00 гривні за 1000 куб.м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6.
У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.
5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором на дату його укладання становить 7 907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн. (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 64 коп.)
6.1. Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
10.3. Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років;
12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 17.10.2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Листом №25-1605/1.17-19 від 21.02.2021 (арк.с. 25) Позивач повідомив Відповідача про те, що відповідно до п. 11.2 діючих Договорів постачання природного газу, зокрема, №3492/18-КП-5/3 від 05.10.2018 Постачальник повідомляє Споживача, що з 01.03.2019 року застосовуються наступні пункти відповідних Договорів:
пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абзац п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абзац третій підп.2) п.6.4 Договору(ів).
Відповідно, пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп. 3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 Договорів з 01.03.2019 року Сторонами не застосовуються.
Позивач та Відповідача підписали Додаткові угоди №1 від 25.10.2018, №2 від 27.10.2018, №3 від 02.11.2018, №4 від 30.11.2018, №5 від 20.03.2019, № 6 від 20.03.2019, №7 від 29.03.2019 (арк.с. 25а-40).
Зокрема, в додатковою угодою №4 від 30.11.2018 до договору №3492/18-КП-5/3 постачання природного газу від 05.10.2018 року сторони п. 6.1 Договору (п. 5.1 Додаткової угоди №4) виклали в наступні редакції: остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 11.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.11.2018), пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 цього Договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Позивача, яке направляється не електронну адресу Відповідача, зазначену в п. 12 Договору та розміщується на офіційному сайті Позивача.
Відповідно, пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 Договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність.
Разом із цим, Додатковою угодою № 5 від 20.03.2019 Сторони погодили, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 Договору застосовуються сторонами з 01 березня 2019 року.
Пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 Договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність.
Пунктом 3.13 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) передбачено, що, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Відповідачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору), Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
3.13.1 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
3.13.2 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (Уф-Уп)хЦхК,
де: Уф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Позивачем Відповідачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;
Уп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору;
Ц - ціна природного газу за цим Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Пунктом 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) передбачено, що відшкодування Позивачу збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 Договору, здійснюється наступним чином:
- Позивач на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Відповідач порушив п.3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 Договору;
- Позивач після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Відповідачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- Відповідач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати Позивачу вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до підп.8) п.6.2 Договору, Відповідач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати Позивачу збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 Договору.
Відповідно до підп.4) п.6.3 Договору, Позивач має право вимагати від Відповідача відшкодування збитків, що виникли через порушення Відповідачем умов п. 2.1 Договору у разі. Якщо відхилення фактично використаних Відповідачем в розрахунковому періоді обсягів газу 5ільш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Відповідно до п. 2.1 Договору (у редакції Додаткової угоди № 6 від 20.03.2019 року) Постачальник передає Споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 10,0 тис.куб.м.
Так, на виконання умов Договору, Позивач, у період з листопада 2018 по квітень 2019 року, передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 65 638 183,32 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019, від 28.02.2019, від 31.03.2019, від 30.04.2019 (арк.с. 41-46), які підписані та скріплені печатками Позивача та Відповідача.
Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого природного газу здійснив частково у розмірі 8 939 114, 93 грн, внаслідок чого заборгованість останнього склала 56 699 068, 39 грн основного боргу.
Крім того, актом приймання-передачі від 30.04.2019 року сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у квітні 2019 в обсязі 70,349 тис.куб.м (арк.с. 46).
Таким чином, Відповідач в квітні 2019 фактично спожив природний газ, в обсязі більшому на 60,349 тис.куб.м. (на 603,49%) ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 Договору.
13.06.2019 Позивачем на адресу Відповідача було відправлено Акт-претензію вих.№ 26-2242-19 (арк.с. 51-52), якою Позивач вимагав у Відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 225784,02 грн за різницю між замовленим в квітні 2019 обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного Відповідачем в квітні 2019 природного газу за Договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову.
Листом від 11.07.2019 № 2195/12 Відповідач повідомив про відмову здійснювати оплату за вищезазначеним актом-претензією (арк.с. 57).
Розмір збитків, завданих Позивачу неналежним виконанням Відповідачем п. 2.1 Договору, розрахований на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил, складає 225 784,02 грн.
Пунктом 8.2 (пунктом 7.2 - в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем оплати згідно пункту 6.1 (пунктів 5.1, 5.6 - в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.11.2018) цього Договору, він зобов'язується сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 11 474 128,19 грн, яка нарахована за період з 27.12.2018 по 26.05.2019, з 26.01.2019 по 25.07.2019, з 26.02.2019 по 25.08.2019, з 26.03.2019 по 25.09.2019, з 26.04.2019 по 25.10.2019, з 28.05.2019 по 27.11.2019.
На підставі положень ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 2820872,34 грн 3% річних за період з 27.12.2018 по 30.09.2020, з 26.01.2019 по 30.09.2020, з 26.02.2019 по 30.09.2020, з 26.03.2019 по 30.09.2020, з 26.04.2019 по 30.09.2020, з 28.05.2019 по 30.09.2020 та 2542239,30 грн інфляційних втрат за період з січня 2019 по вересень 2020 2018 року. Нараховані Позивачем 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.
Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов з таких підстав.
Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.
В запереченнях на позов Відповідач послався на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №9344/16/7-19 від 03.09.2019 (арк.с. 74-76), в якому зазначено про те, що інформаційна платформа Оператора ГТС ідентифікує КПТМ "Криворіжтепломережа" як споживача природного газу, за єдиним ЕІС - кодом 56XQ000039I5400F, то і алокація фактичних обсягів спожитого природного газу КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснюється в цілому по споживачу, а не по укладеним договором між постачальником природного газу та споживачем. При розрахунку розміру відхилення фактично спожитого обсягу природного газу від підтвердженого (замовленого), НАК "Нафтогаз України" мала врахувати загальний обсяг спожитого природного газу за ЕІС - кодом 56XQ000039I5400F КПТМ "Криворіжтепломережа". За інформацією, зазначеною у листі КПТМ "Криворіжтепломережа", у березні та квітні 2019 року загальне відхилення фактично спожитого обсягу природного газу від підтвердженого (замовленого) КПТМ "Криворіжтепломережа" не виходило за рамки 5% договірного відхилення. НАК "Нафтогаз України" не мала правових підстав для нарахування збитків КПТМ "Криворіжтепломережа" у розрізі окремих договорів постачання. У зв"язку із зазначеним Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звертає увагу НАК "Нафтогаз України" на неухильне дотримання вимог чинного законодавства та застерігає від здійснення подібних порушень в подальшому.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не надав суду доказів своєчасної оплати за спожитий за Договором газ чи контррозрахунку стягуваної суми.
Відповідач в квітні 2019 фактично спожив природний газ в обсязі більшому на 60,349 тис.куб.м. (на 603,49%) ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 Договору, тобто перевищив обумовлений п.2.1 Договору обсяг природного газу більше ніж на 5%.
На підставі пункту 3.13 Договору, постачальником нараховано Відповідачеві суму збитків у розмірі 225784,02 грн збитків за порушення договірної величини споживання газу у квітні 2019 року.
Перевіривши розрахунки суми збитків суд визнає, що вони проведені правильно, відповідно до вимог Договору і чинного законодавства.
Щодо заперечень Відповідача, суд зазначає, що відповідно до п. 17 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 30.09.2015 прийняла постанову № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу", якою затвердила Правила постачання природного газу. Пунктом 1 розділу VI та п. 10 розділу II Правил постачання природного газу (які кореспондуються з п. 3.13, 6.2 Договору) встановлений обов'язок споживача контролювати власне газоспоживання для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу та обов'язок споживача відшкодовувати постачальнику збитки, понесені останнім внаслідок споживання природного газу споживачем поза договірними величинами.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" та ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" 07.10.2019 винесено постанову № 2081 "Про внесення змін до Правил постачання природного газу", якою до розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 № 1382/27827, внесено зміни. Зокрема, абзац перший пункту 1 після слів та знака "споживачем, що не є побутовим" доповнено словами: "(крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу")".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №640/12090/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020, встановлено, що з 12.10.2019 положення пункту 1 розділу VI та пункт 10 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827 та, відповідно, пункту 10 розділу ІІ вказаних Правил не підлягають застосуванню до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", а отже не є для нього юридично значимими.
Предметом спору у даній справі є збитки, які поніс Постачальник внаслідок споживання Відповідачем природного газу понад встановлений п.2.1 договору обсяг газу у квітні 2019 року тобто до 12.10.2019. Відповідно, у спірний період діяла попередня редакція Правил, якою передбачалося право Постачальника стягнення збитків зі споживачів у випадку перевищення на 5% погоджених обсягів споживання природного газу.
Приймаючи рішення, суд бере до уваги, що споживання природного газу за кожним з договорів, укладених сторонам, обліковується окремо, тому не приймає заперечення Відповідача, про те, що загальне відхилення фактично спожитого обсягу газу від підтвердженого (замовленого) не виходило за рамки 5% договірного відхилення.
Також суд бере до уваги аргументи Позивача про те, що відповідно до п. 6.2 Договору Відповідач зобов'язався самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором і не допускати відхилення фактичних обсягів використання газу більше ніж на 5% від замовлених без їх коригування шляхом підписання додаткової угоди; самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі: … перевищення обсягів використання газу, зазначених в п.2.1 цього Договору, без їх коригування додатковою угодою. Крім цього, суд звертає увагу, що додаткову угоду №8 до Договору щодо замовлення Відповідачем на квітень 2019 року обсягу природного газу, сторони уклали 25.04.2019, тобто, в кінці місяця споживання і, на цей час, Відповідач мав орієнтуватися в обсягах уже спожитого за цей період природного газу й обсягів потрібних для споживання до кінця облікового періоду, тому повинен був діяти обачно й укладати додаткову угоду щодо споживання газу з урахуванням реально потрібних обсягів, щоб уникнути відповідальності за перевищення 5% договірного відхилення.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов в частині стягнення 56699068,39 грн основного боргу, 2820872,34 грн 3% річних, та 225784,02 грн збитків підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення пені суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші Інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В постанові від 8 березня 2020 року у справі № 902/417/18 Велика палата Верховного Суду зазначила таке:
за частиною третьою статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;
справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин;
зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі;
господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань;
з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Отже, суд у справі, що розглядається, враховує те, що за умовами договору Позивач отримує компенсацію вартості товару у вигляді інфляційних втрат та 3% річних; Позивач просить стягнути пеню на суму 11474128,19грн, що створює для Позивача як Продавця товару більш вигідну ситуацію, коли покупець своєчасно не розрахувався, і що не співрозмірно і значно збільшує витрати покупця товару настільки, що загрожує неможливістю розрахуватися взагалі. Також в обґрунтування клопотання про зменшення санкцій Відповідач вказує на те, що відповідно до звіту про фінансові результати за 2020 рік збитки підприємства становлять 318995 тис.грн.; згідно з балансом на 31.12.2020 загальна дебіторська заборгованість споживачів перед КПТМ "Криворіжтепломережа" становить 557446 тис.грн; КПТМ "Криворіжтепломережа" постійно здійснює претензійно-позовну роботу, направлену на примусове стягнення боргу. Проте, органами ДВС судові рішення виконуються на рівні приблизно 10%. Станом на 01.03.2021 на виконанні в органах ДВС перебувають виконавчі провадження про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію (надані послуги) на загальну суму понад 101 млн.грн. (населення) та понад 26 млн.грн. (суб'єкти господарювання).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних обставин, які стали причиною неможливості своєчасних розрахунків з боку Відповідача. Також, судом враховано, що обставини, на які посилається КПТМ "Криворіжтепломережа", вказують на відсутність його вини в певній мірі у несвоєчасному виконанні ним взятих на себе зобов'язань та вжиття ним усіх можливих заходів щодо їх виконання. Відповідач є комунальним підприємством, його господарська діяльність має соціальне значення для населеного пункту, в якому він розташований. На підставі викладеного суд вбачає підстави для зменшення суми пені на 50%.
В частині вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 2542239,30 грн, суд задовольняє в цій частині позов частково на суму 2528373,73 грн, оскільки перевіркою цих розрахунків сума інфляційних встановлена судом саме в такому розмірі.
6. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору
Оскільки Позивач надав докази, які свідчать про виникнення та невиконання грошових зобов'язань Відповідачем, а також перевищення ним обсягів споживання газу, що останнім не спростовано, тому позовні вимоги Позивача про стягнення 56699068,39 грн основного боргу, 2820872,34 грн 3% річних, 225784,02 грн збитків задовольняє у повному обсязі.
Позовні вимоги про стягнення пені суд задовольняє частково на суму 5737064,10 грн. у зв'язку із зменшенням суми пені на підставі ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України.
В частині вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 2542239,30 грн, суд задовольняє в цій частині позов частково на суму 2528373,73 через неправильний розрахунок суми інфляційних втрат Позивачем.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України з урахуванням роз'яснень, викладених в п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" щодо покладення судових витрат на Відповідача повністю у випадку зменшення судом суми штрафних санкцій.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пров.Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 56 699 068,39 грн основного боргу, 2 820 872,34 грн 3% річних, 225 784,02 грн збитків, 2 528 373,73 грн інфляційних втрат, 5737064,10 грн пені та 735561,71 грн судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 23.04.2021
Суддя Н.Б. Кеся