Дата документу Справа № 310/9203/20
ЄУ № 310/9203/20 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/274/21 Доповідач 2 інстанції ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
апелянта ОСОБА_6 ,
розглянула 7 квітня 2021 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02.12.2020 р. стосовно прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з попередньою правовою кваліфікацією за ст. ст. 364, 367, 382 КК України.
В обґрунтування скарги ОСОБА_6 послався на те, що 02.12.2020 р. до Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області він надіслав заяву про злочин відносно посадових осіб Бердянської місцевої прокуратури стосовно прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з попередньою правовою кваліфікацією за ст. ст. 364, 367, 382 КК України, але відомості за його заявою до ЄРДР внесені не були. Вказує, що 08.06.2020 р. він звертався до Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області із заявою про вчиненя злочину. Ухвалою слідчого судді від 21.09.2020 р. зобов'язано Бердянську місцеву прокуратуру внести відомості до ЄРДР, але ухвала слідчого судді не виконана. Починаючи з 2015 р. ним подаються заяви до Бердянської місцевої прокуратури про злочини відносно посадових осіб ПАТ «Запоріжгаз», але відомості в ЄРДР не внесені за його заявами. В таких діях посадових осіб Бердянської місцевої прокуратури вбачає склад злочинів за ст. ст. 364, 367, 382 КК України, тому просив зобов'язати Бердянську міську прокуратуру внести відомості до ЄРДР.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_6 містить диспозиції статей КК і припущення щодо наявності суб'єктивної сторони злочинів, без її належного обґрунтування, та відсутності фактичних даних, які б свідчили про наявність ознак злочину, а отже не є підставою для внесення відомостей до ЄРДР. Крім того, до ЄРДР внесені відомості за всіма заявами ОСОБА_6 на які він посилається.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 , не погоджуючись із оскаржуваним рішенням суду, вказує, що окремі працівники Бердянської місцевої прокуратури з використанням службового становища всупереч інтересам служби завдали істотної шкоди правам ОСОБА_6 . Посилаючись на положення ст. ст. 9, 91, 92, 214, 219 КПК України зазначає, що законом чітко встановлено обов'язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Крім того, 25.06.2020 р. суддя ОСОБА_1 повернула його скаргу про зобов'язання посадових осіб Бердянської місцевої прокуратури вчинити певні дії, тому ним було заявлено відвід судді ОСОБА_1 , однак у задоволенні відводу йому було безпідставно відмовлено. Просить скасувати ухвалу суду від 18.02.2021 року, направити справу в суд першої інстанції для розгляду іншим суддею.
В судове засідання апеляційної інстанції прокурор будучи належним чином повідомлений про час і дату судового засідання не з'явився, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути провадження за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення у межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 оскаржує відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02.12.2020 р. стосовно прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з попередньою правовою кваліфікацією за ст. ст. 364, 367, 382 КК України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги заявника, колегія суддів вважає їх безпідставними.
Як вбачається з поданої ОСОБА_6 скарги до слідчого судді, 02.12.2020 р. він звернувся до Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області із заявою про вчинення злочину посадовими особами Бердянської місцевої прокуратури, зокрема прокурорами ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з попередньою правовою кваліфікацією за ст. ст. 364, 367, 382 КК України. Проте, листом керівника прокуратури від 09.12.2020 р. повідомлено про відсутність підстав для внесення відповідних відомостей.
При цьому, в заяві від 02.12.2020 р. заявник також зазначив і хронологію подій, які слугували для звернення до прокуратури. Так, починаючи з 2015 р. ОСОБА_6 подаються заяви до Бердянської місцевої прокуратури про злочини відносно посадових осіб ПАТ «Запоріжгаз», але відомості в ЄРДР за його заявами не внесені.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, на підставі заяви ОСОБА_6 від 09.01.2020 були внесені відомості25.04.2020 р. до ЄРДР за № 12020080130001107 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України щодо вчинення самоправних дій працівниками Бердянського міськгазу відносно ОСОБА_6 , зокрема відключення будинку від газопостачання (а.с. 52).
21 вересня 2020 року ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області зобов'язано службову особу Бердянської місцевої прокуратури внести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 09.06.2020 р., передбачені ст. ст. 382, 367 КК України скоєні головою правління ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_12 (а.с. 15).
На виконання зазначеної ухвали Бердянською місцевою прокуратурою були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020081120000055 від 24.09.2020 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 та ч.1 ст.367 КК України щодо невиконання головою ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_12 рішень суду та невиконання його службових обов'язків в частині неправильного та незаконного нарахування хибної заборгованості за користування газом та відключення від газопостачання (а.с 50-51).
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що за всіма заявами ОСОБА_6 були внесені відомості до ЄРДР, при цьому не наведено аргументів, які б свідчили про реальність події злочину за ст. 364, 367 КК України прокурорами Бердянської місцевої прокуратури.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді.
Так, згідно з вимогами п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Крім цього, слід звернути увагу, що аналіз змісту положень ст.214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі достатніх відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Таким чином, КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень, що містять у собі відомості про склад кримінального правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких фактичних даних не зазначено, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, судова колегія констатує, що незгода з рішеннями та діями працівників державного органу, може бути підставою для оскарження таких дій чи бездіяльності в порядку визначеному процесуальним законодавством, однак не може слугувати безумовною підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заява ОСОБА_6 від 02.12.2020 р. не містить необхідних відомостей про вчинені кримінальні правопорушення, які відповідно до вимог ч.5 ст.214 КПК України мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а ґрунтуються лише на суб'єктивній оцінці заявника.
Відповідаючи на доводи стосовно того, щопрацівники прокуратури з використанням службового становища завдали істотної шкоди правам ОСОБА_6 колегія суддів виходить із наступного.
Так, в диспозиціях кримінально-правових норм Особливої частини КК України вказані обов'язкові елементи, які є підставою вважати, що діяння є кримінально караним, а саме: ст.364 КК України «…якщо воно завдало істотної шкоди» ; ст.367 КК України «…що завдало істотної шкоди».
При цьому, зміст заяви ОСОБА_6 не містить підтверджуючих документів про те, що посадові особи прокуратури вчинили дії або бездіяльність, що призвели до «істотної шкоди», що спростовує доводи апеляційної скарги про істотну шкоду його правам.
Інші доводи апеляційної скарги щодо судових рішень про повернення його скарги та відмову в задоволенні відводу судді не є предметом розгляду у даному провадженні.
Будь-яких нових доводів, що спростовують правильність висновку слідчого апелянтом не зазначено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою, а тому підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4