Постанова від 27.04.2010 по справі 2а-3059/10/0570

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 р. справа № 2а-3059/10/0570

час прийняття постанови: 11год.55хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мозгової Н. А.

при секретарі Оленьченко М.В.

за участю представника позивача не зявився.,

представника відповідача Віннікова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівка Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень про нарахування фінансових санкцій та нарахування пені №4 від 08.01.2009р., №14 від 08.01.2009р., №17 від 05.02.2009р., №26 від 05.02.2009р., №34 від 03.03.2009р., №36 від 03.03.2009р.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівка Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень про нарахування фінансових санкцій та нарахування пені за №4 від 08.01.2009р., №14 від 08.01.2009р., №17 від 05.02.2009р., №26 від 05.02.2009р., №34 від 03.03.2009р., №36 від 03.03.2009р.

Позивач мотивуює свої вимоги тим, що відповідач неправомірно зараховував грошові кошти, які були призначені в рахунок сплати поточних сум страхових внесків, в рахунок сплати несплаченої недоїмки з пені та фінансових санкцій. Оскільки, сплачені позивачем грошові кошти призначені в рахунок сплати поточних сум страхових внесків, відповідачем були віднесені на погашення несплаченої пені та фінансових санкцій, рішеннями за №4 від 08.01.2009р., №14 від 08.01.2009р., №17 від 05.02.2009р., №26 від 05.02.2009р., №34 від 03.03.2009р., №36 від 03.03.2009р. позивачу було нараховано пеню та фінансові санкції на суму 4909399,74грн. Позивачем платіжними дорученнями було спрямовано кошти саме на погашення поточних зобов'язань по сплаті страхових внесків. Таким чином, фактично страхові внески підприємством були сплачені у встановлені законодавством терміни, а фінансові санкції та пеня, нарахована за несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівка Донецької області, проти позовних вимог заперечує, надав суду заперечення на позовну заяву від 10.03.2010р. та пояснення від 16.04.2010р., в яких зазначає, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, та незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим платежем і підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Несвоєчасна сплата страхових внесків призводить до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України, оскільки основним джерелом формування бюджету є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За порушення строків сплати страхових внесків, до страхувальників, відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі - Закону №1058) застосовуються штрафні санкції. Суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. За рахунок сум, які надходять від страхувальниками або від державної виконавчої служби відповідно до ч.5 ст.106 Закону №1058, у випадках коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню і фінансові санкції та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені і фінансових санкцій. Тому, відповідач вважає, що правомірно зараховував грошові кошти, які були призначені в рахунок сплати поточних сум страхових внесків, в рахунок сплати несплаченої недоїмки.

В судовому засіданні представник позивача не з"явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Відповідач проти позовних вимог заперечував.

Судом встановлено, що позивач Державне підприємство «Селидіввугілля» має відокремлені підрозділи, одним з яких є Відокремлений підрозділ шахта « 1/3 Новогродівська», що не є юридичною особою і є платником страхових внесків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівка Донецької області звертається саме Державне підприємство «Селидіввугілля», яке є юридичною особою.

Позивач, Державне підприємство «Селидіввугілля», зареєстрований виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06.06.2005р. за №12761020000000226, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію позивача серії А00 №192565. Підприємство діє на підставі статуту погодженого Головою Селидівського територіального комітету робітників вугільної промисловості 26.12.2005р., затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України за №130/1 від 27.12.2005р.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівка Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1 ст. 14 Закону №1058 страхувальниками, тобто платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам..

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового періоду, за який вони нараховані (ч.6 ст.20 Закону №1058).

Законом України «Про внесення змін в Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відносно сплати страхових внесків гірничими підприємствами» від 16.11.2006р. за №364-V зазначено, що в 2007р. гірничі підприємства зобов'язані платити страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше як через 28 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст. 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За рахунок сум, які надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби відповідно до ч.5 ст.106 Закону №1058, у випадках коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок уплати недоїмки, пені і фінансових санкцій.

Так, за 2009р. відповідачем були винесені наступні рішення про нарахування позивачу фінансових санкцій та пені: №4 від 08.01.2009р., №14 від 08.01.2009р., №17 від 05.02.2009р., №26 від 05.02.2009р., №34 від 03.03.2009р., №36 від 03.03.2009р.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно несплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків своєчасно несплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків своєчасно несплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої ч.ч.9, 10 ст. 106 Закону №1058, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.

Крім того, судом встановлено та обліковою карткою позивача та розрахунком пені підтверджено, що відповідачем вірно визначений період нарахування пені та фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

Про нарахування пені та накладання штрафів, передбачених ч.ч.9, 10 ст. 106 Закону №1058, посадові особи виконавчих органів пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем правомірно було зараховано грошові кошти позивача, які були призначені в рахунок сплати поточних сум страхових внесків, в рахунок сплати несплаченої недоїмки, що в свою чергу призвело до винесення рішень про нарахування позивачу фінансових санкцій та пені: №4 від 08.01.2009р., №14 від 08.01.2009р., №17 від 05.02.2009р., №26 від 05.02.2009р., №34 від 03.03.2009р., №36 від 03.03.2009р.

Суд приходить до переконання, що оскаржені рішення прийняті у відповідності з нормами діючого законодавства, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 136, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівка Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень про нарахування фінансових санкцій та нарахування пені №4 від 08.01.2009р., №14 від 08.01.2009р., №17 від 05.02.2009р., №26 від 05.02.2009р., №34 від 03.03.2009р., №36 від 03.03.2009р.на загальну суму 4909399,74грн. відмовити повністю.

У судовому засіданні 27.04.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови у присутності представника відповідача.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мозговая Н. А.

Попередній документ
9648112
Наступний документ
9648114
Інформація про рішення:
№ рішення: 9648113
№ справи: 2а-3059/10/0570
Дата рішення: 27.04.2010
Дата публікації: 08.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: