Україна
26 квітня 2010 р. справа № 2а-276/10/0570
Постановлена у нарадчій кімнаті.
час прийняття постанови: 11:50 год
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Папазової Г.П.
при секретарі Абралава Н.Т.
за участю
представників позивача Лукашкової І.О. за дов. від 17.10.08р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про часткове визнання протиправною та скасування вимоги від 06.07.2009р. № 05-05-2-10-14/5823,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про часткове визнання протиправною та скасування вимоги від 06.07.2009р. № 05-05-2-10-14/5823.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Відповідачем 06.07.2009р. на адресу позивача була направлена вимога № 05-05-2-10-14/5823 за результатами планової ревізії фінансово - господарської діяльності ДП «Добропіллявугілля» за період 01.01.2008р. по 31.03.2009р., які викладені в акті перевірки від 29.05.2009р. № 054-17/10. В даній вимозі, зокрема, зазначені порушення, що призвели до втрат, а саме:
- безпідставне використання базових нормативів якості вугільної продукції при укладанні договорів постачання, що призвело до викривлення результатів розрахунку на отримання бюджетного асигнування на підтримку собівартості в 2008 році у сумі 73893600 грн.;
- зайве перерахування грошових коштів постачальникам матеріалів по ВП «Управління матеріально-технічного постачання» внаслідок закупівлі рудничного довгіття, канатів за цінами, вищими за вказані в тендерній пропозиції у сумі 97580 грн.;
- зайво проведена оплата по ВП «Управління матеріально-технічного постачання» за виконані роботи по капітальному ремонту гірничошахтного обладнання внаслідок завищення обсягу виконаних робіт підрядниками: ТОВ «Промсервіс» в січні та березні 2008 року - 370 грн., ПП «Гліфада Плюс» - 664780 грн., ТОВ ВКФ «Мегіон» за період з 01 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року - 12150 грн., проти тих, що визначені виконавцями (субпідрядниками) - у сумі 677300 грн.;
неефективні управлінські дії, що призвели до втрат:
- укладання завідомо збиткових угод на постачання вугільної продукції, що сприяло збитковій діяльності та спричинило втрати через надання знижок з урахуванням якості реалізованої вугільної продукції у 2008 році та І кварталі 2009 року у сумі 265844640 грн.;
- упущені вигоди фінансових і матеріальних ресурсів внаслідок неефективних управлінських дій через несвоєчасне вжиття передбачених законодавством заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, утвореної в 2001, 2004 та 2005 роках у сумі 1388920 грн.;
- втрати фінансових ресурсів внаслідок несвоєчасного нарахування та незабезпечення стягнення пені та штрафів за виконання умов укладених договорів до ВП «Управління матеріально-технічного постачання» у сумі 157100 грн.
Позивач зазначає, що порядок ціноутворення в ДП «Добропіллявугілля» у періоді, що перевірявся, відбувався виключно у відповідності з чинними нормативно - правовими актами Міністерства вугільної промисловості України та чинного законодавства України, а отже твердження про укладення завідомо збиткових угод на постачання вугільної продукції є безпідставними, бюджетні кошти на часткове покриття витрат із собівартості продукції, у тому числі забезпечення гарантійних зобов'язань по поверненню бюджетних позик, а також погашення простроченої заборгованості за електричну енергію, яка утворилась у минулих роках, у 2008р. отримані цілком законно та обґрунтовано.
Що стосується зайво виплачених грошових коштів ВП «УМТП» по закупівлі рудничного довгіття, канатів за цінами, вищими за вказані у тендерній пропозиції, то укладеними угодами на підставі тендерних торгів, передбачалася можливість перегляду закупівельних цін у зв'язку з непередбачуваними подіями в економічному житті держави, а саме зростання індексу інфляції, різкому підвищенню цін на залізничні перевезення та інше. Саме з цих причин, при документальному підтверджені постачальниками їх наявності і були переглянуті ціни закупівлі, які незважаючи на підвищення залишились нижчими ніж ті, що пропонувалися іншими учасниками торгів.
Щодо зайвого проведення оплати ВП «УМТП» за виконані роботи по капітальному ремонту гірничошахтного обладнання внаслідок завищення обсягу виконаних робіт підрядниками: ТОВ «Промсервіс» в січні та березні 2008р. - 0,37 тис. грн., ПП «Гліфада Плюс» - 664,78 тис. грн., ТОВ ВКФ «Мегіон» за період з 01.07.2008р. по 30.11.2008р. - 12,15 тис. грн., проти тих, що визначені виконавцями (субпідрядниками). Так, у договорах з ПП «Гліфада Плюс» і ТОВ «Промсервіс» не передбачено залучення до виконання робіт субпідрядника. У відповідності до п.3.1 Контракту № 29Т-Р/594П між ДП «Добропіллявугілля» і ПП «Гліфада Плюс» - Виконавець за договором, зазначено лише, що ремонт обладнання відповідно до умов цього контракту здійснюється на підприємстві Виконавця за адресою: ВАТ «Луганський енергозавод». У відповідності до ст. 838 ЦК України залучення до виконання робіт субпідрядника є правом виконавця робіт, якщо інше не обумовлено в договорі. В даних укладених договорах позивач не обмежував Виконавця в праві залучення субпідрядника, але при цьому і у Виконавця нема обов'язку ставити до відома Замовника про намір залучення субпідрядника до виконання робіт за договором та узгоджувати вартість робіт, які виконує субпідрядник.
Стосовно упущеної вигоди фінансових і матеріальних ресурсів внаслідок неефективних управлінських дій через несвоєчасне вжиття передбачених законодавством заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, утвореної в 2001, 2004 та 2005 роках позивач зазначає, що ним був вжитий ряд заходів, зокрема звернення до боржників з претензіями, стягнення заборгованості в судовому порядку. При цьому на досягнення результатів в цьому напрямку впливають не лише управлінські дії одного суб'єкту, але і об'єктивні фактори, які не залежать від його рішень.
Крім того, позивач не погоджується з висновком КРУ щодо втрат фінансових ресурсів внаслідок несвоєчасного нарахування та незабезпечення стягнення пені та штрафів за виконання умов укладених договорів по ВП «УМТП» у сумі 157,1 тис. грн., оскільки ця сума не підтверджена розрахунками. Право вимоги уплати штрафних санкцій, у відповідності до п.3 ст. 232 ГКУ, належить тільки учаснику господарських відносин, тому у відповідача відсутнє право вимоги щодо спонукання до сплати штрафних санкцій суб'єктів господарювання. Не обґрунтовано і твердження контролюючого органу щодо втрат підприємством фінансових ресурсів із-за не стягнення штрафних санкцій, так як причиною несвоєчасного повернення із ремонту обладнання є неможливість позивача вчасно розраховуватись за виконані роботи з підрядниками. Виставляння контрагенту штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт, потягне за собою зустрічні вимоги підрядників по сплаті штрафних санкцій за несвоєчасність розрахунків.
Просив визнати частково протиправною та скасувати вимогу від 06.07.2009р. № 05-05-2-10-14/5823.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, в минулих судових засіданнях позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких просив в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що рішення відповідача, викладене в його вимозі про усунення порушень від 06.07.2009р. № 05-05-2-10-14/5823 є законним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003р. за № 352408.
З 24 березня 2009 року по 29 травня 2009 року Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності Державного підприємства «Добропіллявугілля» та його структурних підрозділів за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. За результатами перевірки складений акт № 054-17/10 від 29 травня 2009 року, яким встановлені порушення чинного законодавства, що призвели до втрат, зокрема:
- безпідставне використання базових нормативів якості вугільної продукції при укладанні договорів постачання, що призвело до викривлення результатів розрахунку на отримання бюджетного асигнування на підтримку собівартості в 2008 році у сумі 73893600 грн.;
- зайве перерахування грошових коштів постачальникам матеріалів по ВП «Управління матеріально-технічного постачання» внаслідок закупівлі рудничного довгіття, канатів за цінами, вищими за вказані в тендерній пропозиції у сумі 97580 грн.;
- зайво проведена оплата по ВП «Управління матеріально-технічного постачання» за виконані роботи по капітальному ремонту гірничошахтного обладнання внаслідок завищення обсягу виконаних робіт підрядниками: ТОВ «Промсервіс» в січні та березні 2008 року - 370 грн., ПП «Гліфада Плюс» - 664780 грн., ТОВ ВКФ «Мегіон» за період з 01 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року - 12150 грн., проти тих, що визначені виконавцями (субпідрядниками) - у сумі 677300 грн.;
неефективні управлінські дії, що призвели до втрат:
- укладання завідомо збиткових угод на постачання вугільної продукції, що сприяло збитковій діяльності та спричинило втрати через надання знижок з урахуванням якості реалізованої вугільної продукції у 2008 році та І кварталі 2009 року у сумі 265844640 грн.;
- упущені вигоди фінансових і матеріальних ресурсів внаслідок неефективних управлінських дій через несвоєчасне вжиття передбачених законодавством заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, утвореної в 2001, 2004 та 2005 роках у сумі 1388920 грн.;
- втрати фінансових ресурсів внаслідок несвоєчасного нарахування та незабезпечення стягнення пені та штрафів за виконання умов укладених договорів до ВП «Управління матеріально-технічного постачання» у сумі 157100 грн.
За результатами ревізії Генеральному директору ДП «Добропіллявугілля» пред'явлена вимога про усунення порушень від 06.07.2009 року, в якій зазначено, що в ході ревізії виявлено порушень на загальну суму 365685,42 тис. грн. В зв'язку з чим КРУ в Донецькій області зобов'язує прийняти заходи для усунення порушень на загальну суму 80725,27 тис. грн.
Щодо безпідставного використання підприємством базових нормативів якості вугільної продукції при укладанні договорів постачання, що призвело до викривлення результатів розрахунку на отримання бюджетного асигнування на підтримку собівартості у 2008 році та щодо завідомо збиткових угод на постачання вугільної продукції, що сприяло збитковій діяльності та спричинило втрати через надання знижок з урахуванням якості реалізованої вугільної продукції у 2008 р. та 1 кварталі 2009 р. суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Добропіллявугілля» є одним із учасників Оптового ринку вугільної продукції України (ОРВПУ).
28 грудня 2006 року між учасника Оптового ринку був укладений договір, додатком до якого є Правила Оптового ринку вугільної продукції, які регулюють механізм формування ціні вугільної продукції. Згідно до пп.4.1 п.4 цих правил ціна закупівлі вугільної продукції узгоджується з Міністерством вугільної промисловості України. Оператором ОРВПУ здійснюється формування цін на двох етапах постачання вугільної продукції. Перший етап регламентує взаємовідносини між вугільними підприємствами та Оператором ОРВПУ, а другий між Оператором ОРВПУ та споживачами вугільної продукції.
Відповідно до зазначених Правил Оператор ОРВПУ - уповноважене членами ОРВПУ підприємство, яке здійснює діяльність із закупівлі та продажу вугільної продукції та іншу, пов'язану з цим роботу згідно Договору та Правил ОРВПУ.
На установчих зборах учасників ОРВПУ, які відбулися 28 грудня 2006 року, оператором Оптового ринку вугільної продукції України обрано ДП «Вугілля України».
Відповідно до пп.4.2. п.4 Правил Оператором ОРВПУ здійснюється розрахунок єдиної оптової ціни для споживачів вугільної продукції у розрізі марок і сортів та кількісних і якісних характеристик вугільної продукції.
Оператор ОРВПУ, на підставі балансу сировинних ресурсів, витрат на послуги збагачення та перевезення вугілля, власних витрат формує прогнозовану оптову ціну вугілля для споживачів вугільної продукції.
Відповідно до пп.4.2.1 п.4 фактична оптова ціна вугільної продукції ОРВПУ формується з урахуванням фактичних витрат на виробництво, постачання вугільної продукції та забезпечення діяльності оператора ОРВПУ.
Так, у відповідності до специфікацій до договорів, укладених між позивачем та ДП «Вугілля України», розрахунки за відвантажене вугілля відбуваються за базовими цінами, встановленими на Оптовому ринку з урахуванням показників якості вугілля.
Пп. 4.1.4 п.4 Правил встановлено, що постачальники вугілля, які отримують кошти з Державного бюджету за програмою «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості вугільної продукції», розраховують ціну пропозиції вугільної продукції за наступними формулами:
Цв = Св - Дп ; де
Цв - ціна пропозиції товарної вугільної продукції, грн/ тн,
Св - собівартість вугільної продукції підтверджена в установленому порядку Мінвуглепромом на покриття витрат із собівартості, грн./тн.,
Дп- державна підтримка на покриття витрат із собівартості вугільної продукції, підтверджена Міністерством вугільної промисловості України, грн./т.»
Судом не приймається до уваги посилання відповідача щодо втрат та викривлення результатів розрахунку на отримання бюджетного асигнування на підтримку собівартості, виходячи с наступного.
Аналізуючи вищенаведені Правила, вартість вугілля, яке закуповує у позивача ДП «Вугілля України», вже визначається оператором з урахуванням державної підтримки і показників якості, тобто підприємство використовує базові нормативи якості вугілля, які ним не встановлюються та вартість вугілля, яка ним отримується, вже скоригована на суму держпідтримки, яка покриває різницю між оптовими цінами на придбання вугілля оператором ринку і фактичною собівартістю видобутого вугілля.
Згідно п.4.3 Наказу Міністерства вугільної промисловості України №126 від 26.03.2008р. „Про підсумки роботи підприємств вугільної промисловості в 2007р. і завдання на 2008р.” Фінансово-економічний департамент Мінвуглепрому зобов'язаний формувати цінову політику на оптовому ринку вугільної продукції і приймати заходи по її оптимізації.
Згідно п.1.2 Наказу Міністерства вугільної промисловості України №88 від 05.03.2009р. „Про підсумки роботи підприємств вугільної промисловості у 2008р. і завдання на 2009р.”, генеральних директорів державних підприємств, відкритих акціонерних товариств, директорів самостійних шахт зобов'язано забезпечити, зокрема, виконання ресурсної бази щодо обсягів реалізації вугільної продукції згідно додатку 11 до вказаного Наказу.
Додатком 11 до наказу Мінвуглепрому від 05.03.2009 р. № 88 «Ресурсна база щодо обсягів реалізації, виходу продуктів збагачення, цін та вартості вугільної продукції по підприємствах Мінвуглепрому України на 2009 рік», встановлено для ДП «Добропіллявугілля» технологічні показники зольності товарної вугільної продукції (рядового вугілля) встановлені у розмірі 44,4%, сірки -2,3%, вологи -7,3%, щодо марки Г відповідно 42,8%, 2,3%, 7,6%, з ціною 293,2 грн. та 308,63 грн. відповідно, тобто в розрахунок вартості товарної продукцію закладені якісні показники вугілля не базові, а технологічні, що спростовує висновки відповідача про можливість застосування базових показників при визначені відпускної ціни і підтверджує, що формування ціни відбувається не підприємством.
Підприємство виставляє рахунки за відвантажене вугілля за встановленою і затвердженою учасниками Оптового ринку вугільної продукції схемою розрахунків, а в зв'язку з цим, твердження відповідача щодо укладання позивачем завідомо збиткових угод на постачання вугільної продукції документально не підтверджено суб'єктом владних повноважень.
Зміна ціни здійснюється Радою Оптового ринку вугільної продукції України, в засіданнях котрої завжди приймає участь представник Міністерства вугільної промисловості України, про що зазначено у відповідних протоколах засідання Ради ОРВПУ.
Також, рішення прийняті на засіданнях Ради Оптового ринку вугільної продукції України висвітлюються у Протоколах, які надсилаються супровідним листом для керівництва та виконання Міністерством вугільної промисловості України.
Що стосується зайвого перерахування грошових коштів постачальникам матеріалів по ВП «Управління матеріально-технічного постачання» внаслідок закупівлі рудничного довгіття, канатів за цінами, вищими за вказані в тендерній пропозиції у сумі 97 580 грн. суд встановив наступне.
Ревізією фактичного виконання умов договорів, укладених за результатами тендерних процедур, встановлено, що за період з липня по вересень 2008р. ДП «Добропіллявугілля» зайво перераховано постачальникам матеріалів грошових коштів у загальній сумі 97577,0 грн. (ТОВ «Промтекхолдінг» - у сумі 50097,5 грн., ТОВ «Техком» - у сумі 42827,5 грн., ВАТ «Сілур» - у сумі 4562 грн.) внаслідок здійснення закупівлі рудничного довгіття, канатів за цінами вищими за вказані у тендерній пропозиції, що є, на думку відповідача, порушенням п.84 Тимчасового Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою КМУ від 28.03.2008 р. № 274.
Тимчасове Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене Постановою КМУ від 28.03.2008 р. № 274, містило норму п.84, згідно до якої істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджуються уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном. Тобто, приписи положення передбачали затвердження уповноваженим органом саме порядку зміни цін, а не погодження самої зміни ціни, як то вбачає відповідач. Зазначений порядок був прийнятий тільки у 2009 році і набув чинності з 21.03.2009 року, згідно Наказу Мінекономіки від 30.01.2009 р. № 62. А до цього часу, згідно до роз'яснень Міністерства фінансів України, викладених у листі від 11.06.2008 р. № 17/3-06/183-9262 «Щодо порядку коригування ціни по договорах, укладених за результатами тендерних процедур», «до прийняття Порядку зазначеного в пункті 84 Тимчасового положення, розпорядник державних коштів може змінити ціну договору на підставі Цивільного кодексу України. Разом з цим, розмір зміни ціни має бути обґрунтованим, зокрема документально та нормативно підтверджений замовником».
Однак, Постанова КМУ, якою був затверджений даний Тимчасовий порядок, визнана неконституційною згідно рішення Конституційного суду України від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008 Справа N 1-41/2008.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
До того ж, порядок зміни цін на товари, роботи, послуги, за тендерними договорами до 21.03.2009 р. був не урегульований уповноваженим органом, а тому виходячи з приписів ЦКУ, позивач мав всі підстави для їх зміни.
02.04.2008 року на підставі результатів тендерних торгів від 14.03.2008 р., проведених ДП «Добропіллявугілля», був укладений контракт № 4Т-461 з ВАТ «Сілур» на поставку продукції виробничо-технічного призначення. Ціна на продукцію визначена в специфікації. Згідно п.3.5 договору, у випадку зміни ринкових цін на Продукцію або їх затвердження відповідними державними органами, а також інфляційного впливу на ціни, ці зміни узгоджуються сторонами і визначаються в додаткових угодах до Контракту.
В липні 2008 року ВАТ «Сілур» звернулось з листом до Голови тендерного комітету ДП «Добропіллявугілля», в якому повідомлялось про підвищенням цін на канатну проволоку з початку року на 105%, що посвідчувалось довідкою Торгово-промислової палати, та пропозицією щодо підвищення цін на канати. На засіданні тендерного комітету ДП «Добропіллявугілля» даний лист був розглянутий і дозволено ВП «УМТП» здійснити закупівлю у ВАТ «Сілур» канатів за узгодженими цінами. Згідно до Протоколу № 49 від 25.03.2008 р. засідання тендерного комітету, тендерні пропозиції, що надійшли на відкриті торги 14.03.2008 р. по лоту № 10 (канати сталеві), ціни на даний вид продукції, запропоновані ВАТ «Сілур» в липні 2008 року були нижчі ніж ціни, запропоновані іншими учасниками торгів у березні 2008 року.
Згідно до контрактів № 8-Т-569Т від 29.05.2008 р., та № 9Т-530 від 29.05.2008 р., укладених на підставі результатів тендерних торгів 20.05.2008 р. з ТОВ «Промтек-Холдинг» та ТОВ «Техком» відповідно, на поставку руддолготьє хвойних порід, п.3.5 передбачено, що у випадку зміни ринкових цін на Продукцію або їх затвердження відповідними державними органами, а також інфляційного впливу на ціни, ці зміни узгоджуються сторонами і визначаються в додаткових угодах до Контракту. Листом від 10.07.2008 р. ТОВ «Техком» сповістило про підвищення цін в лісгоспах, а також у зв'язку з підвищенням цін на дизельне пальне, просило розглянути питання про підвищення цін. З аналогічним листом до Керівника ДП «Добропіллявугілля» звернулося і ТОВ «Промтех-Холдінг». Ці два постачальника були єдиними підприємствами, які надали пропозиції щодо постачання лісоматеріалів. Засіданням тендерного комітету від 10.07.2008 р., дозволено закупівлі за запропонованими цінами. Сторонами договору підписані специфікації на поставку лісоматеріалів за цими цінами.
З вищевикладеного вбачається що сторони належним чином погодили зміну умов договору стосовно ціни одиниці продукції.
Щодо зайво проведеної оплати по ВП «Управління матеріально-технічного постачання» за виконані роботи по капітальному ремонту гірничошахтного обладнання внаслідок завищення обсягу виконаних робіт підрядниками: ТОВ «Промсервіс» в січні та березні 2008 року - 370 грн., ПП «Гліфада Плюс» - 664780 грн., ПП ВКФ «Мегіон» за період з 01 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року - 12150 грн., проти тих, що визначені виконавцями (субпідрядниками) - у сумі 677300 грн., суд зазначає наступне.
02 липня 2008р. між Відокремленим підрозділом «Управління матеріально - технічного постачання» ДП «Добропіллявугілля» та ПП ВКФ «Мегіон» був укладений договір ремонту № 49П-564П, згідно до п.1.3 якого, у відповідності до ст. 838 ЦК України роботи по ремонту гірничо - шахтного обладнання будуть виконуватись субпідрядниками в особі ТОВ «Промсервис».
Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, договір не передбачає обов'язку замовника (позивача) чи ПП «Мегіон» узгоджувати між собою вартість робіт, які виконуються субпідрядником. Тим більше, замовник не може впливати на взаєморозрахунки та взаємовідносини генпідрядника та субпідрядника. Вартість виконаних робіт виконавцем, відповідає встановленій в специфікаціях до договору, підтверджена дефектними актами, калькуляціями робіт, які погоджувались сторонами до початку робіт та актами приймання - передачі обладнання з ремонту. Взаємовідносини виконавця з субпідрядником це його комерційний ризик і комерційна винагорода. В зв'язку з цим, твердження відповідача стосовно зайво проведеної оплати за виконані роботи документально не підтверджені.
03 січня 2008 року Відокремленим підрозділом «Управління матеріально - технічного постачання» ДП «Добропіллявугілля» укладений з ТОВ «Промсервіс» договір № 8П на виконання поточного, капітального ремонту гірничошахтного обладнання.
18 липня 2008 року між Відокремленим підрозділом «Управління матеріально - технічного постачання» ДП «Добропіллявугілля» та ПП «Гліфада Плюс» був укладений контракт № 29Т-Р/594П на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання на підставі тендерних торгів 09.07.2008р., проведених ДП «Добропіллявугілля».
Згідно до п.3.1 зазначеного договору, ремонт обладнання здійснюється на підприємстві виконавця - ПП «Гліфада Плюс» за адресою: ВАТ «Луганський енергозавод», 91020, м.Луганськ, вул. Руднєва, 56.
У договорах з ПП «Гліфада Плюс» і ТОВ «Промсервіс» не передбачено залучення до виконання робіт субпідрядника.
Однак, як зазначалося вище, залучення до виконання робіт субпідрядника є правом Виконавця робіт, якщо інше не обумовлено в договорі.
З опису порушень в акті ревізії вбачається, що порушення встановлені шляхом проведення зустрічних звірок з субпідрядниками, з якими позивач не перебував у правовідносинах.
Порушення, визначені актом ревізії, полягають у відсутності документів, які підтверджують понесені субпідрядником витрати, розбіжності у вартості контрагентів позивача (підрядників) із субпідрядником.
Проте суд вважає, що в діях позивача відсутній факт порушення, з огляду на те, що відповідачем не спростовано дотримання ДП «Добропіллявугілля» правил придбання робіт та послуг за державні (бюджетні) кошти. Жодних порушень щодо укладання договорів, їх недійсності та неправильного визначення позивачем вартості виконаних робіт відповідач не довів.
Посилання на акти зустрічних звірок здійснених під час ревізії працівниками відповідача з субпідрядниками суд не приймає з огляду на принципи належності та допустимості доказів закріплені у статті 70 КАС України, а саме необхідність здійснення оцінки спірних відносин виходячи з їх цивільно-правового характеру закріпленого Главою 61 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 838 встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивач не має права пред'являти претензії субпідрядникам щодо вартості робіт.
Невідповідність виконаних робіт обсягу, визначеному у актах виконаних робіт встановлюється виключно фактом їх перевірки, а саме способом здійснення контрольних замірів, відсутність актів контрольних замірів унеможливлює прийняття доводів контролюючого органу.
Щодо втрат фінансових ресурсів внаслідок несвоєчасного нарахування та незабезпечення стягнення пені та штрафів за виконання умов укладених договорів по ВП «УМТП» у сумі 157,1 тис.грн.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Статтею 2 Господарського кодексу України визначено поняття учасників відносин у сфері господарювання, саме це суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Контрольне-ревізійне управління це орган, який виконує контрольну функцію і не є учасником відносин у сфері господарювання в даному випадку, а тому питання щодо застосування штрафних санкцій не входить до його компетенції.
Посилання відповідача на те, що підприємством понесені втрати фінансових ресурсів із-за не стягнення штрафних санкцій, судом не приймається до уваги. Відповідно до п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. N 237, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Суми штрафних санкцій на момент написання акту перевірки контрагентами не визнані, а тому і не можуть бути для підприємства його активом у вигляді дебіторської заборгованості по сплаті штрафних санкцій.
Щодо упущені вигоди фінансових і матеріальних ресурсів внаслідок неефективних управлінських дій через несвоєчасне вжиття передбачених законодавством заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, утвореної в 2001, 2004 та 2005 роках у сумі 1388920 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодекс України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В акті ревізії зазначені документи з яких вбачається, що ДП «Добропіллявугілля» зверталося до господарського суду щодо примусового стягнення заборгованостей, які виникли у 2001 та 2002 році.
Так, рішенням Господарського суду Донецької області від 01.06.2004р. з ТОВ «Злагода» стягнуто суму заборгованості на користь ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта Новодонецька». Однак, виконавче провадження по виконанню цієї постанови було закрито, в зв'язку з відсутністю боржника за юридичною адресою. Крім того, як вбачається з тексту самого рішення, позивач 01.08.2003р. направляв відповідачу претензію щодо повернення перерахованої суми в розмірі 35000 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2004р. з ТОВ ВТКФ «ЮГТОРГ» на користь ДП «Добропіллявугілля» стягнуто заборгованість. Однак, виконавче провадження з примусового виконання рішення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2004р. було закінчено, у зв'язку з ліквідацією ТОВ ВТКФ «ЮГТОРГ». З зазначеного рішення вбачається, що позивач 31.10.2001р. звертався до відповідача з претензією за № 2564, у якій вимагав повернути товар або повернути кошти. 26.07.2002р. у зв'язку з тим, що відповідач претензію залишив без відповіді і задоволення, позивач звернувся до відповідача з листом - вимогою, у якому відмовився від поставки йому товару і вимагав повернути кошти. Так, 09.06.2004р. позивач звернувся з позовною заявою до суду, у якій просив суд стягнути з відповідача на його користь 30% передоплати у сумі 150 000,00 грн.
Також, твердження відповідача про неефективність управлінських дій щодо несвоєчасного вжиття передбачених законодавством заходів, спростовується документально і по стягненню заборгованості у сумі 1373,82 тис. грн., яка наявна в обліку позивача щодо ДП «Орджонікідзевугілля» - 140,9 тис.грн., ДП «Шахтарськантрацит» ВП «Шахта «Іловайська» - 447,0 тис. грн., ДП «Торезантрацит» - 303,89 тис.грн., ДП «Шахта Житомирська» - 230 тис.грн. Вказана заборгованість в балансі відокремленого підрозділу «ш. Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля» виникла в результаті складання розподільчого балансу між ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» та підрозділом ДП «Добропіллявугілля» в процедурі реорганізації компанії у 2005 році.
Директор ВП «Шахта «Новодонецька» звертався з претензіями щодо погашення заборгованості до ДП «Шахта Житомирська» (07.02.2006 року, 24.04.2008 року), ДП «Шахтарськантрацит» (24.04.2008 року), ДП «Орджонікідзевугілля» (03.11.2005 року, 24.04.2008 року).
Листом від 23.05.2008р. ВП «Шахта «Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит» відмовило в задоволені вимоги щодо погашення дебіторської заборгованості у сумі 447000,00 грн., посилаючись на те, що направлена претензія не відповідає умовам, встановленим діючим законодавством та не має первинних документів, які б підтвердили виникнення боргу.
У зв'язку з неможливістю стягнення вищевказаної заборгованості в судовому порядку, оскільки в позивача відсутні первинні документи, які підтверджують заборгованість, він звернувся до господарського суду Донецької області з позовами до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» про спонукання виконати певні дії щодо надання первинних документів, що підтверджують виникнення заборгованості у сумі 1121701,42 грн.
Рішеннями Господарського суду Донецької області від 04.08.2008р. у справах № 36/82пн, № 36/83пн, № 36/84пн, № 36/85пн, № 36/87пн, № 36/88пн, № 36/89пн, № 36/90пн у задоволені позовних вимог було відмовлено в зв'язку з тим, що первинні документи, які підтверджують виникнення заборгованості в сумі 1121701,42 грн. на підприємстві відсутні. Вказані рішення після апеляційного оскарження набули законної сили.
Що стосується заборгованості ТОВ ЛТД «Укрогнеупор» заборгованість у сумі 44,37 тис. грн. та з ВАТ «Горлівський машинобудівний завод» у сумі 12,4 тис. грн. вона стягувалась позивачем в позовному проваджені.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.02.2007 р. по справі № 8/372 позовні вимоги ДП «Добропіллявугілля» про повернення безпідставно отриманої суми в розмірі 12 400,00 грн. з ВАТ «Горлівський машинобудівний завод» було задоволено. Відкрито виконавче впровадження. Підстав для списання заборгованості у позивача з балансу не має, а тому і немає взагалі на даний час збитків при врегулюванні даної заборгованості.
Щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Торгів дім «Укрогнеупор» у сумі 49 037,51 грн. до суду звертався Добропільській міжрайонний прокурор в інтересах позивача.
Для примусового стягнення заборгованості у сумі 10 379,86 грн. з Спасько - Михайлівської сільської ради Олекасндрівського району Донецької області позивач звертався з позовом до Господарського суду Донецької області.
Так, рішенням Господарського суду Донецької області від 29.09.2005 р. по справі № 36/275 позов був задоволений та стягнуто з Спасько - Михайлівської сільської ради Олекасндрівського району Донецької області на користь ДП «Добропіллявугілля» суму заборгованості. У 2005 році судовий наказ був наданий у виконавчу службу для виконання. Виконавче провадження не закрите. Підстав для списання даної заборгованості і визнання підприємством збитків на теперішній час немає.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача у акті перевірки на те, що втрата доходів у сумі 15,1 тис. грн., які значаться на балансі спецапарату і яка складається з дебіторської заборгованості ТОВ ДХК «Донбасвуглезбагачення» у сумі 1294,50 грн., ТОВ «Інформтендер» у сумі 3000 грн., Красноармійського ВБОП у сумі 686,45 рн., Добропільський міськвоєнкомат у сумі 473,32 грн., ТОВ «Доненергопром» у сумі 9 626,93 грн.
Як вбачається з матеріалів справи,позивач звертався з претензіями від 23.12.2008 р. та від 22.09.2009 р. до ТОВ «Доненергопром» щодо сплати орендної плати у сумі 9 626,45 грн. 20 жовтня 2009 р. боржником сума заборгованості погашена в повному обсязі, що підтверджується випискою банку від 20.10.2009 р.
24.06.05р. позивачем направлялись претензії № 20/806, № 20/808 до Красноарміського ВБОП та Добропільського воєнкомату відповідно, орендоване обладнання повернуте у 2005 році.
Крім того, в акті перевірки встановлений факт наявності дебіторської заборгованості станом на 01.03.2009р. по ВАТ ДХК «Донбасвуглезбагачення» у сумі 1 294,50 грн., яка виникла в 2004р. Дана заборгованість відображена в бухгалтерському обліку в відомості по рахунку 374 «Розрахунки за претензіями» за грудень 2008р., лютий 2009р.».
Однак, як вбачається з пояснень представника позивача, стягнення цієї заборгованості не здійснювалось, оскільки в обліку рахується і кредиторська заборгованість, як зазначено в акті ревізій у сумі 768 000 грн., та яка станом на 01.03.2009р. була списана з бухгалтерського обліку підприємства (відомість 3.3 аналітичного обліку по рахунку 631) в лютому 2009р., на підставі листа № 1-8 від 03.02.09 ВАТ ДХК «Донбасвуглезбагачення» та протоколу № 1 від 26.02.2009р. засідання комісії з визначення безнадійної та сумнівної заборгованості.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, ДП «Добропіллявугілля» вжило всі можливі заходи щодо стягнення дебіторських заборгованостей зі своїх контрагентів, тому висновки суб'єкта владних повноважень щодо неефективності управлінських дій, судом не приймаються до уваги.
За приписами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що позивачем не доведено протиправність вимоги про усунення порушень від 06.07.2009р. № 05-05-2-10-14/5823 в оскаржуваній частині, суд вважає, що позовні вимоги про визнання частково протиправною та скасування вимоги КРУ в Донецькій області від 06.07.2009р. № 05-05-2-10-14/5823 підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про часткове визнання протиправною та скасування вимоги від 06.07.2009р. № 05-05-2-10-14/5823 - задовольнити.
Визнати протиправною вимогу від 06.07.2009р. № 05-05-2-10-14/5823 в частині встановлення порушень Державним підприємством «Добропіллявугілля», що призвели до втрат, а саме:
порушення чинного законодавства, що призвели до втрат:
- безпідставне використання базових нормативів якості вугільної продукції при укладанні договорів постачання, що призвело до викривлення результатів розрахунку на отримання бюджетного асигнування на підтримку собівартості в 2008 році у сумі 73893600 грн.;
- зайве перерахування грошових коштів постачальникам матеріалів по ВП «Управління матеріально-технічного постачання» внаслідок закупівлі рудничного довгіття, канатів за цінами, вищими за вказані в тендерній пропозиції у сумі 97580 грн.;
- зайво проведена оплата по ВП «Управління матеріально-технічного постачання» за виконані роботи по капітальному ремонту гірничошахтного обладнання внаслідок завищення обсягу виконаних робіт підрядниками: ТОВ «Промсервіс» в січні та березні 2008 року - 370 грн., ПП «Гліфада Плюс» - 664780 грн., ТОВ ВКФ «Мегіон» за період з 01 липня 2008 року по 30 листопада 2008 року - 12150 грн., проти тих, що визначені виконавцями (субпідрядниками) - у сумі 677300 грн.;
неефективні управлінські дії, що призвели до втрат:
- укладання завідомо збиткових угод на постачання вугільної продукції, що сприяло збитковій діяльності та спричинило втрати через надання знижок з урахуванням якості реалізованої вугільної продукції у 2008 році та І кварталі 2009 року у сумі 265844640 грн.;
- упущені вигоди фінансових і матеріальних ресурсів внаслідок неефективних управлінських дій через несвоєчасне вжиття передбачених законодавством заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, утвореної в 2001, 2004 та 2005 роках у сумі 1388920 грн.;
- втрати фінансових ресурсів внаслідок несвоєчасного нарахування та незабезпечення стягнення пені та штрафів за виконання умов укладених договорів до ВП «Управління матеріально-технічного постачання» у сумі 157100 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Папазова Г.П.