Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 209/3985/19
Провадження № 2/209/34/21
"16" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
при секретарі Золотих Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ворон Артем Ігорович, до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Державного реєстратора Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Волос Олени Володимирівни, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 32316747, вчинений 04.07.2019 р. державним реєстратором Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47695701 від 09.07.2019 р. про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714), а також стягнути судові витрати із сплати судового збору.
В обґрунтування позову вказала, що 29.07.2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк») було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 105/2-88-8, за умовами якого позичальнику були надані грошові кошти на споживчий кредит в сумі 60 000,00 доларів США, на строк до 28.07.2023 року за умовою сплати процентів за користування кредитом в розмірі 15 % річних.
Цього ж дня, 29.07.2008 року, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 (надалі по тексту «Позивач») було укладено Іпотечний договір № 105/25-112-8, відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_1 передала банку в іпотеку нерухоме майно - п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що належала Позивачу на підставі Договору купівлі-продажу від 26.04.1999 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського МНО Ізотовою В.А. за реєстром № 854, право власності зареєстроване Дніпродзержинським БТІ 30.04.1999 р. в реєстровій книзі № 126, номер запису № 21430.
На прикінці листопада 2019 р. від представників Відповідача-1 Позивач ОСОБА_1 отримала інформацію про те, що АТ «Укрсоцбанк» задовольнив свої вимоги у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та звернув стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 105/2-88-8 від 29.07.2008 р.
02.12.2019 року представником Позивача - адвокатом Вороном А.І. було отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, із змісту якої вбачається, що Рішенням № 47695701 від 09.07.2019 р. про реєстрацію речових прав та їх обтяжень державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Олени Володимирівни, право власності на об'єкт житлової нерухомості - квартиру АДРЕСА_2 - зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк».
Із даним рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивач не погоджується, зазначила, що на момент укладення договору іпотеки (29.07.2008 р.), єдиною підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно - предмет іпотеки, що передбачена законом - був окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який між сторонами не укладався. Крім того, спірний договір іпотеки не містить іпотечного застереження, як такого. Немає жодного пункту, який би дозволяв ідентифікувати його як застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Пунктом 4.5. іпотечного договору перераховані лише можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також, позивач вказала, що відповідач-2 прийняв оскаржуване рішення з порушенням приписів законодавства, оскільки ним не було перевірено наявність факту виконання АТ «Укрсоцбанк» відповідних умов (ст. 35, ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»), з якими договір іпотеки та закон пов'язує можливість переходу права власності на предмет іпотеки до іпотеко держателя, а саме, вказала, що не отримувала жодних повідомлень про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотеки у власність АТ «Укрсоцбанк», на що державний реєстратор уваги не звернув.
Представник позивача Ворон А.І., в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи без його участі та участі позивача, просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Представник правонаступника відповідача-1 АТ «Альфа-Банк» Грицай В.О., який діє на підтсаві довіренності № 010876/19 від 09.09.2019 року, у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про слухання справ за його відсутності, а також відзив, у якому позовні вимоги не визнав. У відзиві зазначив, що банк діяв в межах закону, обрав передачений положеннями іпотечного договору та ст.. 35, 37 Закону України «Про іпотеку» спосіб захисту порушеного права - позасудове врегулювання спору, іпотечне застереження наявне та передбачене 4.5.3 Іпотечного договору, повідомлення про зверненння стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового регулювання спору № 1013 від 21.03.2018 р. було направлено позвачу ОСОБА_1 , просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача-1 Тернова І.В. , яка діє на підставі доверінності № 014956/21 від 12.11.2021 року у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про слухання справ за відсутності представника банку. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Державний реєстратор Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос О.В. в судове засідання не з'явилася, відзив на позов до суду не надала, неодноразово повідомлялась про дату та час судового розгляду справи належним чином.
Суд, враховуючи процесуальну позицію сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 29.07.2008 р. між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк») було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 105/2-88-8, за умовами якого позичальнику були надані грошові кошти на споживчий кредит в сумі 60 000,00 доларів США, на строк до 28.07.2023 року за умовою сплати процентів за користування кредитом в розмірі 15 % річних. (а.с.31-36, 37-38)
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитом 29.07.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 105/25-112-8, відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_1 передала банку в іпотеку нерухоме майно - пятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що належала Позивачу на підставі Договору купівлі-продажу від 26.04.1999 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського МНО Ізотовою В.А. за реєстром № 854, право власності зареєстроване Дніпродзержинським БТІ 30.04.1999 р. в реєстровій книзі № 126, номер запису № 21430.(а.с.39-41)
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 47695701 від 09.07.2019 р., прийнятого державним реєстратором Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Оленою Володимирівною, право власності на об'єкт житлової нерухомості - квартиру АДРЕСА_2 - зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк».(42-43)
Оскільки іпотечний договір між сторонами було укладено 29.07.2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягає Закон України «Про іпотеку» в редакції від 12 травня 2006 року.
Відповідно достатті 36 цього Закону (у вищевказаній редакції), сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачатив тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки врахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
При цьому згідно із частинами першою та другою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Відповідно до пункту 4.5 іпотечного договору № 105/25-112-8 від 29.07.2008 р., у ньому лише визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: п. 4.5.1. на підставі рішення суду; п. 4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; п. 4.5.3. шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечення іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», тощо.
Із перелічених способів у договорі не вбачається такий, який би давав право іпотекодержателю задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Тобто, укладаючи у 2008 році іпотечний договір, позивач ОСОБА_1 не узгоджувала з іпотекодержателем умови про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, а отже, таку згоду вона не надавала.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання можливе лише в двох випадках: у випадку укладення одночасно з іпотечним договором окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя та у випадку зазначення в іпотечному договорі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Тобто, позасудова передача предмету іпотеки у власність іпотекодержателю здійснюється лише в добровільному порядку та за згодою сторін на підставі складання окремого договору.
Аналогічна позиція значена у постанові Великої палати Верховного суду від 12.12.2018 р. по справі № 199/1276/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 759/6979/16-ц, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі № 727/1593/16-ц, а тому суд враховує зазначені правові позиції при прийнятті рішення.
Аналізуючи положення спірного іпотечного договору, Суд приходить до висновку, що спірний договір іпотеки не містить іпотечного застереження, як такого. Немає жодного пункту, який би дозволяв ідентифікувати його як застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Пунктом 4.5. спірного іпотечного договору перераховані лише можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Саме тому доводи Відповідача-1, викладені у відзиві з приводу того, що положення про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки міститься в іпотечному договорі, в якій зазначено, що у разі не задоволення вимоги Банку банк розпочне процес звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», які регулюють саме досудовий порядок звернення стягнення, Судом відхиляються.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, а такий окремий договір між сторонами не укладався, проти чого не заперечує і Відповідач-1.
За таких обставин, враховуючи відсутність укладеного сторонами Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто, у спосіб, визначений іпотечним договором, ненадання такого договору державному реєстратору, залишення останнім без перевірки наявність чи відсутність факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов'язує можливість переходу права власності, - дії останньої щодо реєстрації за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» права власності на спірну квартиру, власником якого є Позивач ОСОБА_1 , не можуть вважатись законними.
Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 р. (надалі за текстом - Порядок).
Пунктом 40 даного Порядку визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком
Згідно з п. 61 Порядку, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.
В той же час, Судом встановлено, що в порушення зазначених норм закону та Договору іпотеки, Відповідач-1 не надсилав, а Позивач не отримувала жодних повідомлень про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотеки у власність АТ «Укрсоцбанк».
Згідно з пунктом 53 цього Порядку для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Таким чином, обов'язковою умовою для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, що перебуває в іпотеці, є подання заявником документу, що підтверджує перехід права власності на предмет іпотеки, в тому числі факту виконання відповідних умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість переходу права власності.
Згідно вищевказаних вимог закону, для застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотеки у свою власність АТ «Укрсоцбанк» мав направити відповідне письмове повідомлення, право власності на предмет іпотеки у Відповідача-1 не може виникнути раніше отримання Позивачем цього листа, чого виконано не було.
Відповідач-2 проводив реєстраційні дії без врахування наведених норм закону та іпотечного договору, які є пріоритетними, та без документального підтвердження Відповідачем-1 належного їх виконання.
Відсутність доказів, що підтверджують надсилання вимоги іпотекодавцю - є підставою для прийняття рішення державним реєстратором про відмову у реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Зазначена правова позиція підтверджується і висновком Верховного Суду України, викладеного у Постанові від 11.04.2017 у справі № 21-1458а16, відповідно до якої ВСУ розтлумачив, що документами, які є підставою для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, можуть бути: повідомлення про вручення цінного листа із вимогою та правильно зазначеною адресою іпотекодавця та фіскальний чек про оплату поштових послуг за направлення цього повідомлення.
Як вбачається із відзиву Відповідача-1, ним було надано державному реєстратору виключно чеки про відправлення рекомендованого листа (без опису) та при цьому, не надано будь-яких документів, що підтверджують вручення цього листа іпотекодавцю.
Позивач заперечувала факт отримання нею вказаного листа.
Таким чином, у Відповідача-2 на момент прийняття оскаржуваного рішення не було ні доказів про направлення іпотекодавцю цінного листа із вимогою, ні повідомлення про вручення такого листа.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Враховуючи те, що спірним потечним договором № 105/25-112-8 від 29.07.2008 р. не передбачено іпотечного застереження як такого, окреми договір про задоволення вимог іпотеко держателя між сторонами не укладався, матеріали реєстраційної справи не містять доказів отримання повідомлення-вимоги іпотекодержателя ПАТ «Укрсоцбанк» іпотекодавцем ОСОБА_1 про усунення порушень, передбачену п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у відповідача-2 - Державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос О.В. були відсутні правові підстави для державної реєстрації права власності АТ «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Альфа-Банк») на предмет іпотеки (спірну квартиру).
Таким чином, зібрані у справі докази у своїй сукупності та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви.
Матеріали справи свідчать про те, що при подачі позову до суду позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір в сумі 768,40 грн.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідачів (в рівних частках) на користь позивача підлягає судовий збір, сплачений у зв'язку з розглядом справи в сумі 768,40 грн. (по 384,20 грн. з кожного).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-89, 141,142, 258-265, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ворон Артем Ігорович, до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Державного реєстратора Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Волос Олени Володимирівни, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити повністю .
Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 32316747, вчинений 04.07.2019 р. державним реєстратором Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47695701 від 09.07.2019 р. про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019).
Стягнути з Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 23 квітня 2021 року.
Суддя О.О. Лобарчук