Провадження № 1-кп/932/157/21
Справа № 932/3223/21
22 квітня 2021 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під
№ 12021046030000062 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, маючого базову середню освіту, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 335 КК України,-
ОСОБА_4 , 18.03.2016 року на підставі протоколу засідання районної комісії з питань приписки №8, поставлений на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов'язаний.
Згідно ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_3 , інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України,зазначений Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. На підставі ст. 9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. У відповідності до ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: зокрема передбачено, що на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).Призов громадян України на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин. Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами. Строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються ІНФОРМАЦІЯ_4 . Такий указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу. Після набрання чинності ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо проведення чергового призову: призовники, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці, у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов'язані з'явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України, призовники, які змінили місце проживання, зобов'язані в семиденний строк прибути до районного (міського) військового комісаріату за новим місцем проживання для взяття на військовий облік.
Так, на виконання Указу Президента України № 22/2019 від 30.01.2019 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України та строкову військову службу у 2019 році», 31.05.2019 року військовозобов'язаний ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , для проходження медичного огляду та подальшого призову на строкову військову службу. 31.05.2019 року ОСОБА_4 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 пройшов дослідження і медичний огляд військовозобов'язаного та згідно протоколу засідання районної призовної комісії з питань призову № 22 від 25.06.2019, визнаний придатним до проходження військової служби та під розписку отримав повістку про необхідність явки 04.06.2019 року до центру комплектування, з метою подальшого направлення для проходження військової служби.
Однак в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1,3,9,15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 та Указу Президента України № 22/2019 від 30.01.2019 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України та строкову військову службу у 2019 році», Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 року № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», військовозобов'язаний ОСОБА_4 , 04.06.2019 року, з метою ухилення від призову на строкову військову службу, умисно, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу, належним чином попереджений про необхідність та обов'язковість явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за повісткою не з'явився, тим самим без поважних причин не прибув у вказаний у призовному документі час до призовного пункту, чим ухилився від призову на військову службу.
Вищезазначені умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися в ухиленні від призову на строкову військову службу, кваліфіковані за ст.335 КК України.
Судом встановлено, що відповідно до положень ч.2 ст. 302 КПК України, обвинуваченому в присутності захисника ОСОБА_5 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , добровільно, надав письмову заяву про беззаперечне визнання своєї винуватості, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 ст. 302 КПК України та згодою з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Враховуючи наведене, відповідно до положень ст. 382 КПК України, на підставі документів, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_4 своєї винуватості, розгляд даного обвинувального акту здійснюється у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановленні органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, повністю знайшли своє підтвердження наданими письмовими доказами по матеріалам досудового розслідування:
-повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.03.2021 року. (том 1 а.с. 9);
-обліковою карткою призовника ОСОБА_4 , відповідно до якої, за результатами медичного огляду, призовника ОСОБА_4 було визнано здоровим та придатним до військової служби (том 1 а.с. 11-12);
-карткою медичного огляду, відповідно до якої, за результатами медичного огляду ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби (том 1 а.с. 21);
- довідкою № 5 від 25.06.2019 року, згідно якої рішенням районної призовної комісії від 25.06.2019 року призовник ОСОБА_4 придатний до військової служби (том 1 а.с. 32);
-розпискою про отримання повістки на ім'я ОСОБА_4 про явку до РТЦК та СП на 04.06.2019 року, яку ОСОБА_4 отримав особисто, а також про ознайомлення останнього з положеннями ст. 335 КК України, про що свідчить його особистий підпис (том 1 а.с. 33);
Таким чином, суд вважає, що надані докази отримані в передбаченому кримінально - процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, провина обвинуваченого знайшла своє підтвердження й доведена повністю поза розумним сумнівом.
Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, а його умисні дії, що виразилися в ухиленні від призову на строкову військову службу, вірно кваліфіковані за ст. 335 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінального проступку, особу обвинуваченого, який у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.
Щире каяття, суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведені обставини, характер вчиненого кримінального правопорушення, наслідки скоєного, особу обвинуваченого, а також його відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, що буде в даному випадку законним та справедливим, відповідатиме загальним засадам призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст.368, 370-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 335 КК України та призначити покарання за ст.335 КК України у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року випробувального терміну не скоїть нового кримінального правопорушення, зобов'язавши його відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок суду може бути подана апеляція до ІНФОРМАЦІЯ_5 , через ІНФОРМАЦІЯ_6 , протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1