Ухвала від 21.04.2021 по справі 199/2933/21

Справа № 199/2933/21

(2-з/199/44/21)

УХВАЛА

21.04.2021 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого - судді Подорець О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і не майнової шкоди та збитків завданих проведенням не санкціонованих будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій порушується питання про заборону власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 та будь-яким третім особам до проведення перевірки за заявою ОСОБА_1 до органу Державного Архітектурно-будівельного контролю при Дніпровській міській раді у будь-який спосіб проводити будь-які будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 64 кв.м., житловою площею 42,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкту відповідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно 788253212101).

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Розглянувши заяву, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Ч.2 даної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заборона вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, передбаченим п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки накладення арешту на майно може обмежити відповідача розпоряджатися майном на власний розсуд, що однозначно завдасть шкоди його правам та інтересам.

Враховуючи надані суду документи до заяви про забезпечення позову, предмет та підстави позову, який буде заявлятися, те, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, суд вважає необхідним задовольнити заяву.

На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 1,2 ст.149, п.2 ч.1 ст.150, ст.153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і не майнової шкоди та збитків завданих проведенням не санкціонованих будівельних робіт - задовольнити.

Заборонити власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 та будь-яким третім особам до проведення перевірки за заявою ОСОБА_1 до органу Державного Архітектурно-будівельного контролю при Дніпровській міській раді у будь-який спосіб проводити будь-які будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 64 кв.м., житловою площею 42,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкту відповідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно 788253212101).

Копію ухвали надіслати заявнику, заінтересованим особам, уповноваженим на виконання органам негайно.

Строк пред'явлення до виконання 3 (три) роки з дня постановлення ухвали.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , РНОКПП, серія та номер паспорту невідомі, місце проживання - АДРЕСА_3 .

Суддя О.Б.Подорець

Попередній документ
96476356
Наступний документ
96476358
Інформація про рішення:
№ рішення: 96476357
№ справи: 199/2933/21
Дата рішення: 21.04.2021
Дата публікації: 26.04.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.04.2021)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 20.04.2021
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОДОРЕЦЬ ОКСАНА БОРИСІВНА
суддя-доповідач:
ПОДОРЕЦЬ ОКСАНА БОРИСІВНА
власник майна, стосовно якого розглядається клопотання про арешт:
Дегтяр Ярослав Олександрович
заявник:
Янова Еліна Володимирівна