22 квітня 2021 року
м. Рівне
Справа № 562/1407/20
Провадження № 22-ц/4815/500/21
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання - Шептицька С.С.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2020 року (ухвалене у складі судді Ковалика Ю.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
У червні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 травня 2008 між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у сумі 38 600,00 доларів США та зобов'язався повернути його кредитору зі сплатою відсотків за користування коштами.
Для забезпечення належного виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором, 28 травня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Зазначає, що ОСОБА_1 не виконував належним чином своїх обов'язків із своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за його користування, станом на 07 травня 2020 року утворилась заборгованість, а саме: за кредитом - 38 172 доларів США; по відсотках - 55 819,22 доларів США; по пені - 185 413,05 доларів США; по пені за останній календарний рік - 23 395,08 доларів США.
28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладений договір факторингу.
28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" укладений договір факторингу. Внаслідок укладання зазначених договорів ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу кредитора за договором від 28 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк".
Просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок по АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 травня 2008 року у розмірі 93 991,22 доларів США, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
Заочним рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2020 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано доказів на підтвердження набуття ТОВ "Кредитні ініціативи" статусу кредитора за кредитним договором від 28 травня 2008 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 ..
Надані ТзОВ "Кредитні ініціативи" завірені копії договорів, а саме договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" від 25 травня 2012 року та договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" від 15 червня 2012 року, підтверджують про перехід права вимоги за кредитними договорами до ПАТ "Альфа-Банк".
Не погоджуючись із заочним рішенням місцевого суду, ТзОВ "Кредитні ініціативи" оскаржило його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладений договір факторингу. Разом з тим 28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" укладений договір факторингу. Внаслідок укладання вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТзОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу кредитора за договором від 28 травня 2008 року, відповідно до якого позичальником є ОСОБА_1 .
Однак, під час подання позову було помилково долучено до матеріалів позовної заяви інший договір про відступлення прав вимоги між іншими сторонами.
Вважає, що з метою дослідження всіх обставин справи та встановлення дійсних правовідносин між сторонами суд мав витребувати належні докази про відступлення прав вимоги за кредитним договором.
Просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28 травня 2008 року між ОСОБА_1 (позичальник) та ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" був укладений кредитний договір № 1701/0508/71-091, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у сумі 38600,00 доларів США із зобов'язанням повернути його до 27 травня 2038 року включно та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12,5 % річних.
На забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, 28 травня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 своїх обов'язків із своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконував, станом на 07 травня 2020 року утворилась заборгованість за кредитом - 38172 доларів США; по відсотках - 55819,22 доларів США; по пені - 185413,05 доларів США; по пені за останній календарний рік - 23395,08 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що позивачем не було надано доказів на підтвердження набуття ТзОВ "Кредитні ініціативи" статусу кредитора за кредитним договором від 28 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк".
Надані позивачем завірені копії договорів, а саме договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" від 25.05.2012 та договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" від 15.06.2012, підтверджують про перехід права вимоги за кредитними договорами до ПАТ "Альфа-Банк".
У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що під час подання позову було помилково долучено до матеріалів позовної заяви інший договір про відступлення прав вимоги між іншими сторонами. До апеляційної скарги додає завірені копії договорів між ПАТ "Сведбанк" та ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року та між ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та ТзОВ "Кредитні ініціативи" про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року. Внаслідок укладання зазначених договорів ТзОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу кредитора за договором від 28 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк".
Частиною 3 ст. 367 ЦПК України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як положення ст. 43 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу у дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
У силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь, зобов'язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.
Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду.
З пояснень наведених позивачем у поданій апеляційній скарзі вбачається, що під час подання позову ним було помилково долучено до матеріалів позовної заяви інший договір про відступлення прав вимоги між іншими сторонами.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів свідчать, що належні докази не були подані до суду першої інстанції не з поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача, а через його недбалість, отже не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги.
У ході розгляду справи, місцевим судом призначався ряд судових засідань у які представник позивача не з'являвся та кожного разу подавав клопотання про розгляд справи без його участі.
За наведених обставин додані до апеляційної скарги докази не приймаються до уваги, а покликання у ній, що суд повинен був витребувати необхідні докази самостійно, суперечить чинному ЦПК України.
За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Розгляд даної справи не стосується захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, у зв'язку з чим обов'язок суду щодо самостійного витребування доказів відсутній.
За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Позивач не позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав з належно оформленою позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" залишити без задоволення, а заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 22 квітня 2021 року.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.