Справа № 525/1289/20 Номер провадження 33/814/324/21Головуючий у 1-й інстанції Прасол Я. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
Категорія ст.124 КУпАП
22 квітня 2021 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О.,
з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Звірюка С.Л.,
секретаря Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Звірюка Сергія Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 19 березня 2021 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює водієм у ФОП ОСОБА_2 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). У зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за те, що він 08 жовтня 2020 року о 22:30 год. на 263 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський, керуючи транспортним засобом MAN TGL 12.220, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль SCANIA P114 GA4X2NA34, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом KOGEL SP24, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, адвокатом ОСОБА_1 - Звірюком С.Л. подано апеляційну скаргу, в якій, останній посилаючись на порушення вимог адміністративного законодавства та невідповідність прийнятого рішення фактичним обставинам справи, просив скасувати постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 19 березня 2021 року, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження щодо незабезпечення суддею об'єктивного розгляду адміністративної справи та дослідження доказів, а також про те, що інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - водій ОСОБА_3 своїми діями і бездіяльністю створив небезпеку для руху, чим спровокував ОСОБА_1 до вчинення зіткнення автомобілів.
В судовому засіданні адвокат Звірюк С.Л. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника апелянта, який заперечував винуватість ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.124 КУпАП (в редакції чинній на час вчинення ДТП) адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, є суспільні відносини в сфері власності, об'єктивна сторона передбачає обов'язкове настання наслідків у вигляді майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна .
Основною і обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони будь-якого складу адміністративного правопорушення є наявність вини особи у скоєнні такого діяння.
Згідно ст.ст.9, 247 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до п.1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно з вимогами п.п.б п.2.3. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Положеннями п.12.1 Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Згідно з п.13.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху зазначено, що безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху;
У свою чергу, апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції вірно встановив наявність у діях ОСОБА_1 вини як ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, оскільки останній, керуючи транспортним засобом MAN TGL 12.220, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом SCANIA P114 GA4X2NA34, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом KOGEL SP24, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .
Належне обґрунтування наявності у діях ОСОБА_1 вини в достатній мірі підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №118534 від 09 жовтня 2020 року (а.с.1), схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 жовтня 2020 року, підписаної обома учасниками дорожнього руху без будь-яких зауважень та застережень (а.с.2), письмових пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.3,4), фотоматеріалами механічних пошкоджень транспортних засобів (а.с.50-54).
Твердження апелянта щодо неврахування місцевим судом при винесенні рішення одних доказів та відхилення інших оцінюється критично, оскільки суддею було об'єктивно досліджено докази по справі в їх сукупності, що дало підстави дійти до обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_3 своїми діями і бездіяльністю створив небезпеку для руху, чим спровокував ОСОБА_1 до вчинення зіткнення автомобілів, є безпідставним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи (а.с.2,51,54), транспортний засіб, на який було скоєно наїзд, стояв на узбіччі дороги, на смугу для руху транспортних засобів не виступав, а об'єктивної можливості здійснити аварійну зупинку у напрямку його руху не було у зв'язку із знаходженням там металевого відбійника та проведенням дорожніх ремонтних робіт.
Окрім того, припущення апелянта щодо відсутності ввімкненої аварійної сигналізації на автомобілі ОСОБА_3 SCANIA P114 GA4X2NA34, д.н.з. НОМЕР_2 , та знаку аварійної зупинки не виключає вину ОСОБА_1 , який, у свою чергу, мав діяти відповідно до п.п.12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху.
Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Звірюком С.Л. у апеляційній скарзі не зазначено.
Враховуючи викладене, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ст.124 КУпАП, які ґрунтуються на зібраних у встановленому порядку і перевірених в судовому засіданні доказах.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 19 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Звірюка С.Л. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко