Справа № 554/1358/21 Номер провадження 11-сс/814/329/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
19 квітня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем судового засідання ОСОБА_5
з участю: прокурора ОСОБА_6
представника власника майна ОСОБА_7 -адвоката ОСОБА_8
та слідчого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського апеляційного суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12021170000000016 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 березня 2021 року про арешт майна,-
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 березня 2021 року задоволено частково клопотання т.в.о. заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12021170000000016 від 14.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.
Накладено арешт на майно, яке було виявлене та вилучено 10.03.2021 під час проведення обшуку за місцем постійного проживання в.о. головного бухгалтера Інституту свинарства і АПВ НААН ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки Redmi model: m2003J15SG, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Зобов'язано т.в.о. заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_9 повернути вилучений в ході обшуку 10.03.2021 року мобільний телефон марки Redmi model: m2003J15SG після проведення його огляду та копіювання інформації на відповідальне зберігання ОСОБА_7 .
В іншій частині клопотання відмовлено.
Приймаючи дане рішення слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правових підстав для арешту майна шляхом позбавлення права його відчуження, розпорядження та використання.
В апеляційній скарзі, адвокат ОСОБА_8 в інтересах власника майна, просить ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно скасувати.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що з часу вилучення майна слідчим не проведено його огляд на предмет того чи мають вони сліди вчинення злочину. Експертизи в рамках даного кримінального провадження не призначені.
Апелянт зазначає, що арешт на особистий мобільний телефон ОСОБА_7 істотно порушує її майнові та немайнові права, оскільки на телефоні зберігається лише особиста інформація.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши адвоката в інтересах власника майна на підтримання доводів апеляційної скарги,промову прокурора, який заперечував проти її задоволдення, вивчивши матеріали провадження та оьговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об'єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.2 зазначеної норми права метою накладення арешту на майно є:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, в тому числі, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до ЄРДР за № 12021170000000016 від 14.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
10.03.2021 року згідно ухвали Октябрського районного суду м.Полтава, проведено обшук за місцем постійного проживання в.о. головного бухгалтера Інституту свинарства і АПВ НААН ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого від 11.03.2021 року виявлені та вилучені під час обшуку речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021170000000016.
13 березня 2021 року до Октябрського районного суду м.Полтава надійшло клопотання т.в.о. заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно вилучене в ході проведення обшуків 10.03.2021 року по кримінальному провадженню №12021170000000016 від 14.01.2021 , перелік та ідентифікуючі ознаки якого викладено в клопотанні органу досудового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання слідчого.
При постановленні рішення слідчим суддею у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні органу досудового розслідування правові підстави для арешту майна та мета накладення арешту, а саме вилучені речі та документи обгрунтовано визнані речовими доказами по даній справі, у зв'язку з чим слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для арешту майна, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з наданих матеріалів, арештоване майно у повному обсязі відповідає ознакам речового доказу,
Щодо посилань апеляційної скарги про недотримання слідчим суддею під час розгляду вказаного клопотання вимог ст. 172 КПК України, а саме порушення строків розгляду слідчим суддею клопотання слідчого є слушними, але ці порушення не вплинули на прийняття законного та обгрунтованого рішення, а тому колегією суддів визнаються не істотними та такими що не можуть бути підставою для скасування рішення слідчого судді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення слідчим суддею прийнято без істотних порушень вимог КПК України, у відповідності до вимог закону, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 422 КПК України, колегія суддів Полтавського апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах власниці майна ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 березня 2021 року про накладення арешту на майно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 . ОСОБА_10 .