Справа № 154/1237/20 Провадження №11-сс/802/207/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: в порядку КПК Доповідач: ОСОБА_2
22 квітня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13 квітня 2021 року,
Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 22 квітня 2020 року з подальшими змінами за повідомленням від 30 квітня 2020 року, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України у кримінальному провадженні № 12020030060000214, внесеному до ЄРДР 25 березня 2020 року.
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що доводи викладені в скарзі обвинуваченої є її незгода з повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, які зводяться до заперечення її винуватості у пред'явленому обвинуваченні.
Разом з тим, повідомлення про підозру ОСОБА_6 повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України, яке складене уповноваженим слідчим з погодженням з прокурором місцевої прокуратури, вручене в той же день особисто ОСОБА_6 , що стверджується її підписом, тобто слідчим були дотримані вимоги ст.ст.278, 481 КПК України, а тому у задоволенні скарги обвинуваченої було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржує його з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішення суду про відмову в задоволенні її скарги на повідомлення про підозру є необґрунтованим, а його мотиви не узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що слідчий суддя не з'ясував, що на порушення вимог п.3 ч.1 ст. 276 та п.6 ч.1 ст. 278 КПК України у врученому їй повідомленні про підозру зазначені оціночні судження (міркування) слідчого про наявність «довготривалих не приязних відносин» між нею та ОСОБА_7 замість стислого викладення фактичних обставин, які повинні підтверджуватись наявними достатніми доказами для її підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Просить скасувати ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду та постановити нову ухвалу.
В апеляційний суд ОСОБА_6 не з'явилась, однак в поданій нею апеляційній скарзі, просить апеляційний розгляд провадження проводити у її відсутність.
Прокурор в апеляційний суд також не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки на електронну адресу Володимир - Волинської окружної прокуратури, було направлено повідомлення про виклик. Ніяких клопотань, про відкладення розгляду справи на адресу Волинського апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст.309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються главою 22, зокрема ч.ч.1-3 ст.276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч.1ст.277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
Зазначені вимоги закону слідчим суддею були дотримані в повному обсязі.
Як убачається з матеріалів провадження, СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020030060000214 від 25 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125КК України.
Згідно матеріалів провадження №12020030060000214 повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено, відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України.
Крім того, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 22 квітня 2020 року з подальшими змінами за повідомленням від 30 квітня 2020 року межах даного провадження, відповідає вимогам ст.277 КПК України та вручено, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, про недоведеність підстав для скасування повідомлення про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12020030060000214.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість повідомленої та зміненої ОСОБА_6 підозри, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, з урахуванням якої, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, апеляційний суд вбачає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, у зазначеному випадку, присутня.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Проаналізувавши доводи ОСОБА_6 , які викладені у її скарзі та апеляції в розрізі з матеріалами провадження, апеляційний суд повністю погоджується з висновком слідчого судді про те, що незгода ОСОБА_6 з повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), зводиться до заперечення її винуватості у пред'явленому обвинуваченні.
Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, в тому числі, процесуальних порушень вимог Глави 22 КПК України, якими визначено випадки, зміст, порядок повідомлення про підозру та зміну раніше повідомленої підозри. Не виявлено таких обставин і при перевірці доводів апеляції ОСОБА_6 апеляційним судом, яким визначених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення наведено не було.
Згідно із ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_6 , а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах ОСОБА_6 , апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13 квітня 2021 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 22 квітня 2020 року з подальшими змінами за повідомленням від 30 квітня 2020 року, у кримінальному провадженні №12020030060000214 від 25 березня 2020 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: