Справа № 761/13539/21
Провадження № 1-кс/761/8327/2021
14 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі;
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000273 від 23.11.2020,
13 квітня 2021 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000273 від 23.11.2020, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в АТ «Сбербанк» (МФО 320627) за якими закріплена банківська платіжна картка № НОМЕР_1 та на інших рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_4 , із зупиненням видаткових операцій по зазначеним рахункам.
Крім того, у клопотанні порушується питання про зобов'язання представників АТ «Сбербанк» (МФО 320627) повідомити Головне слідче управління СБ України щодо залишку грошових коштів рахунку за яким закріплена банківська платіжна № НОМЕР_1 та на інших рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритих у вказаному банку на момент отримання ухвали слідчого судді про арешт та зупинення видаткових операцій по них.
Клопотання мотивовано тим, що кримінальне провадження розслідується Головним ГСУ СБ України ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України.
12.04.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України.
12.04.2020в ході проведення обшуку за адресою; АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено банківську платіжну картку АТ «Сбербанк» (МФО 320627) № НОМЕР_1 , які можливо використовує ОСОБА_4 .
З метою запобігання протиправним діям з використанням банківського рахунку, припинення злочинної діяльності, та можливої конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на рахунки відкриті в АТ «Сбербанк» (МФО 320627) які використовує ОСОБА_4 .
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, однак його не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання в силу положень ч. 1 ст. 172 КПК України.
Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст.171 КПК України.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Як убачається з витягу з кримінального провадження за № 22020000000000273 від 23.11.2020 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.
1 ст. 201 КК України.
В межах якого 12.04.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України.
12.04.2020в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено банківську платіжну картку НОМЕР_2 «Сбербанк» (МФО 320627), № НОМЕР_1 , які можливо використовує ОСОБА_4 .
Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КГІК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у етапі 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Диспозицією п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження доказів, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 96'
2 Кримінального кодексу України.
Диспозицією п. 1 та п. З ч. 1 ст. 96'2 КК України визначено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна та/або були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Що ж стосується прохання в частині зобов'язання представників АТ «Сбербанк» (МФО 320627) повідомити Головне слідче управління СБ України щодо залишку грошових коштів рахунку за яким закріплена банківська платіжна № НОМЕР_1 та на інших рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаному банку на момент отримання ухвали слідчого судді про арешт та зупинення видаткових операцій по них слідчий судця, в силу Кримінального процесуального закону, не наділений повноваженнями вирішувати таке питання, а тому порушене питання задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою можливої конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення клопотання прокурора про арешту майна.
З огляду на наведене дане клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170 -173 КПК України, слідчий суддя,
клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про „ арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 22020000000000273 від 23.11.2020, - задовольнити частково.
Накласти арешт в АТ «Сбербанк» (МФО 320627) на грошові кошти, які знаходяться на рахунках за якими закріплена банківська платіжна картка № НОМЕР_1 та на інші рахунки відкриті на ім'я ОСОБА_4 , із зупиненням видаткових операцій по зазначеним рахункам.
В іншій частині клопотання слідчого залишити без задоволення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту отримання її копії безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя