Іменем України
22 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/178/21
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Ноувен М.П.,
розглянувши справу №927/178/21, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження
В.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури,
вул. Шевченка,46, м. Бахмач, Чернігівська обл., 16500;
в інтересах держави в особі
Державної служби України з безпеки на транспорті
пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135;
до відповідача: Фермерського господарства «Булах Василь Миколайович»,
пров. Прикордонний, 8, м. Бахмач, 16500;
про стягнення 10 875,13 грн плати за проїзд;
без виклику представників сторін;
В.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фермерського господарства «Булах Василь Миколайовича» про стягнення 10 875,13 грн заборгованості, а саме плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 26.02.2021, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400050668373.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням транспортним засобом нормативно вагових параметрів. Відповідно до акта № 044522 від 21.07.2020 зафіксовано порушення вимог ст. 48 ЗУ “Про автомобільний транспортний рух”.
11.03.2021 від відповідача надійшов відзив на позов від 10.03.2021, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне.
20.07.2020 здійснювалось навантаження за адресою: Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с. Курінь, вул. Миру, 36. Вантажовідправник: ТОВ «АДМ» Юкрейн по договору з ФГ «Булах Василь Миколайович від 13.07.2020, автомобіль МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) BODEX д.н.з. НОМЕР_2 . Враховуючи умови збереження автомобільних доріг, ТОВ «АДМ Юкрейн» на вказаний автомобіль тара якого склала 17,700 т, навантажило ріпака 21,880 (нетто) т. У зв'язку з чим, загальна маса навантаженого автомобіля (брутто) склала 39,580т, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 4707736 від 20.07.2020.
Таким чином, враховуючи приписи пункту 22.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями) ТОВ «АДМ» Юкрейн не підпадає під виконання припису ч.2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух».
Відповідач також зазначає, що здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) BODEX д.н.з. НОМЕР_2 здійснювалось без надання свідоцтва про проведення метрологічної атестації зважувального обладнання.
Відповідно до довідки № 043923 від 21.07.2020 про здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) BODEX д.н.з. НОМЕР_2 зазначені наступні результати навантаження на осі: 1)7,30; 2)12,5; 3)6,50; 4) 6,85; 5) 6,85. Зазначені дані відображені і в Акті № 044522 від 21.07.2020 про перевищення т/з нормативних вагових параметрів, а саме: навантаження на строєні осі становить 12,15 т при дозволених 11 т, повна фактична маса автомобіля складає 39,65 т.
Фактичне навантаження автомобіля не перевищувало встановлені нормативні обмеження у 40 т, що також підтверджується додатком до ТТН 4707736 з ТОВ «Укрелеваторпром».
Крім того, відповідач зазначає щодо властивостей транспортування ріпака, який є легкою культурою (по своїй масі) та має сипучі властивості, при транспортуванні може змінюватись центр навантаження. У зв'язку з чим закріпити належним чином транспортовану культуру неможливо.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
17.03.2021 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначає наступне.
Наявність товарно-транспортної накладної № 4707736 від 20.07.2020, відповідно до якого загальна маса навантаженого автомобіля (брутто) склала 39,580 т, не спростовує факт виявленого порушення законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажів автомобільним транспортом ФГ «Булах Василь Миколайович». Зокрема встановлено, що нормативно допустиме навантаження на одиночну вісь становить 11 т, а фактичне навантаження автомобіля марки МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) BODEX, моделі KIS 3 WS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , склало 12,15 т. При цьому фактична маса автомобіля за результатами зважування склала 39,65 т.
Крім того, прокурор у відповідь на заперечення відповідача щодо наявності свідоцтва про проведення метрологічної атестації зважувального обладнання зазначив, що до матеріалів позовної заяви додані копії Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки та Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, які підтверджують той факт, що зважування автомобіля здійснювалось сертифікованим приладом.
Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.
Будь яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Перелік доказів.
Прокурором на підтвердження своїх вимог надано копії:
- акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів,
- довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю,
- розрахунку плати за проїзд,
- товарно-транспортної накладної,
- листа - попередження,
- посвідчення водія, свідоцтв про реєстрацію т/з ,
- витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,
- лист Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки,
- інформації НБУ,
- положення управління Укртрансбезпеки,
- запит Бахмацької місцевої прокуратури до ДС України з безпеки на транспорті,
- листів Державної служби України з безпеки на транспорті,
- акта щодо проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом,
- сертифіката засобів вимірювання техніки затвердженого типу,
- свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки,
- щотижневого графіка перевірок,
- направлення на рейдову перевірку,
- повідомлення Бахмацької місцевої прокуратури.
Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано відзив на позовну заяву.
Щодо представництва прокурора.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Аналізуючи зазначені вище положення, слід дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.
При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/210/19.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про прокуратуру”, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно з п. 1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4 - 7, 9, 11 - 15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22 - 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.
Згідно з п. 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
За таких обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку В.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення.
Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно -правове обґрунтування.
16.07.2020 посадовим особам Управління Уктрансбезпеки у Черкаській області видано направлення на рейдову перевірку № 010971 щодо додержання автомобільними перевізниками вимог Законів України “Про автомобільний транспорт”, “КупАП, для проведення рейдової перевірки транспортних засобів: м. Черкаси (Черкаський р-н), м. Чигирин (Чигиринський р-н), м. Кам'янка (Кам'янський р-н), м. Сміла (Смілянський р-н), м. Шпола (Шполянський р-н), м. Канів (Канівський р-н), м. Умань (Уманьський р-н), м. Христинівка (Христинівський р-н), смт. Маньківка (Маньківський р-н), м. Тальне (Тальнівський р-н), м. Монастирище (Монастирищенський р-н), Жашківський р-н, м. К-Шевченківський (К.-Шевченківський р-н), м. Звенигородка (Звенигородський р-н), м. Городище (Городищенський р-н), смт. Катеринопіль (Катеринопільський р-н), м. Ватутіне, смт. Лисянка (Лисянський р-н), м. Золотоноша (Золотоніський р-н), смт. Драбів (Драбівський р-н), смт. Чорнобай (Чорнобаївський р-н), 210 км+450 км а/д Київ-Одеса з 20.07.2020 до 26.07.2020.
На підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області у період з 20.07.2020 по 26.07.2020, затвердженим в установленому порядку, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області здійснювався габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
21.07.2020 в Черкаській області на автодорозі Київ-Одеса 210 км+450 м, на пересувних автомобільних вагах типу CHEKLODE FREEWEIGHT зав. № 008208, які згідно сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки відповідають затвердженому типу зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У-2570-07, а також, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/0844(чинне до 27.04.2021), вимогам ДСТУ 29329-92 «Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги» здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) BODEX, моделі KIS 3 WS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів належать ФГ «Булах Василь Миколайович» та ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський», відповідно.
Перевіркою встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень, зокрема, навантаження на одиночну вісь становить 12,15 т при нормі - 11 т, тобто перевищення навантаження складає 1,15 т.
Маршрут руху транспортного засобу - Чернігівська обл., с. Курінь - м. Умань, 425 км.
Результати перевірки оформлені актом від 21.07.2020 № 044522 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Того ж дня, 21.07.2020, посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, що проводила габаритно-ваговий контроль, та оператором вагового комплексу складено довідку № 043923 про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля марки МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) BODEX, моделі KIS 3 WS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому зокрема, визначено тип транспортного засобу та зазначено результати вагового та габаритного контролів.
До акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2020 № 045216 посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, що проводила габаритно-ваговий контроль, доданий розрахунок № 1403 від 21.07.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно з яким визначена сума до сплати 344,25 Євро. Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули з урахуванням норм пункту 31-1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” (далі - Порядок № 879).
03.08.2020 Державною службою України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області скеровувало на адресу відповідача лист-звернення №56004/39/24-20 від 29.07.2020 з проханням оплатити вказану у розрахунку суму, із зазначенням необхідних для цього реквізитів.
Лист направлений рекомендованим листом № 1800103119782, який отриманий відповідачем 13.08.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідач як перевізник у добровільному порядку не здійснив плату за проїзд у розмірі 344,25 Євро, що стало підставою для звернення прокурора з цим позовом про стягнення з відповідача в судовому порядку на користь держави 10 875,13 грн плати за проїзд, що є гривневим еквівалентом 344,25 Євро.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 29 Закону № 3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).
Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з підпунктом 3 п. 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Пунктом 22.5 Правил № 1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В-відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.
Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.
У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Матеріалами справи підтверджується, що перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом - автомобіля марки МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) BODEX, моделі KIS 3 WS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів належать ФГ «Булах Василь Миколайович» та ТОВ «Агрохолдинг Зеленівський», відповідно.
Матеріали справи містять усі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема довідку № 043923, акт № 044522 та розрахунок № 1403 плати за проїзд до цих актів, які були складені працівниками Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області 21.07.2020 у зв'язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу відповідачем.
Суд зазначає, що розмір плати за проїзд визначено прокурором відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку №879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.
Крім того, п. 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Оскільки відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування, прокурором здійснено її розрахунок в гривнях за офіційним курсом гривні до євро станом на момент вчинення правопорушення (станом на 17.08.2020 курс гривні до євро складає 32,3082 грн).
Згідно з частиною третьою статті 5 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).
Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до частин другої та третьої статті 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Разом з тим відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків.
Отже, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових та габаритних параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням його вимог, у зв'язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Відносно доводів відповідача стосовно відсутності доказів на підтвердження, яким саме обладнанням проводилось зважування, суд зазначає наступне.
Відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016 «Про затвердження Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування» вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.
До матеріалів справи додані Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-МІ/1-2195-2007 від 21.11.2007 та Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/0844 від 27.04.2020, чинне до 27.04.2021, відповідно до якого засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 29329-92.
Щодо доводів відповідача про те, що вантаж, який перевозився (ріпак) є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху (як свідчення помилковості результатів зважування) суд зазначає наступне.
Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п/п а) п. 2.3. ПДР та п. 12.5. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні стверджує, що за кріплення вантажу, а також за його зміщення під час руху транспортного засобу відповідають автомобільний перевізник та водій незалежно від виду вантажу та його групи. Крім того, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2 % на одинарну вісь (пункт 22.5 Правил дорожнього руху).
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
За таких обставин, заперечення відповідача є безпідставні, судом до уваги не приймаються і спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги В.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фермерського господарства «Булах Василь Миколайович» про стягнення 10 875,13 грн плати за проїзд є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 270,00 грн.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги В.о.керівника Бахмацької місцевої прокуратури, код 02910114 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, код 39816845 до Фермерського господарства «Булах Василь Миколайович», код 21404368 про стягнення 10 875,13 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортом задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Булах Василь Миколайович», пров. Прикордонний, 8, м. Бахмач, 16500, код 21404368 на користь Державного бюджету України (отримувач ГУК у Черкаській області/тг м. Черкаси/22160100, код 37930566, UA368999980313121216000023759) 10 875,13 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
3. Стягнути з Фермерського господарства «Булах Василь Миколайович», пров. Прикордонний, 8, м. Бахмач, 16500, код 21404368 на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного,9, м. Чернігів, 14000, код 02910114 (банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рах. UA248201720343140001000006008, код 02910114, Державна казначейська служба) 2 270,00 грн судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.П. Ноувен