58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
22 квітня 2021 року Справа № 926/1621/21
Суддя Господарського суду Чернівецької області Швець М.В., розглянувши
заяву стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” (58002, м. Чернівці, вул. Л. Українки, 5; код 42102122)
до боржника: Товариства власників індивідуальних гаражів № 2 (60410, Чернівецька область, Глибоцький район, с Коровія, вул. Черетейська, буд.29; код 30071154)
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 219619,92 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” (заявник, стягувач) звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства власників індивідуальних гаражів № 2 (боржник) заборгованості за спожиту електричну енергію за період з листопада 2020 року по лютий 2021 року в сумі 219619,92 грн.
Вимоги заявника обґрунтовуються тим, що боржник приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом надання підписаної ним заяви-приєднання. На виконання умов зазначеного договору стягувач поставив боржнику електричну енергію за період з листопада 2020 року по лютий 2021 року на суму 219619,92 грн. Проте, боржник неналежно виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого заборгував заявнику 219619,92 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021 року заяву про видачу судового наказу № 926/1621/21 передано на розгляд судді Швець М.В.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Положеннями статей 147-148 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статті 148 Господарського процесуального кодексу України. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно частини 1 статті 151 Господарського процесуального кодексу України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до підпункту 21 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за заяви до господарського суду про видачу судового наказу складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2021 рік - 227 грн).
Однак до заяви не додано документу про сплату судового збору, що свідчить про її невідповідність вимогам пункту 1 частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Проте заява про видачу судового наказу вимогам названого пункту не відповідає, оскільки до неї не долучено: заяву-приєднання боржника та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, заяву про видачу судового наказу подано з порушенням статті 150 ГПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу відповідно до пункту 1 частини першої статті 152 ГПК України.
Частиною другою статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно із частиною другою статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з боржника заборгованості за поставлену електроенергію.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 147-148, 150-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” про видачу судового наказу про стягнення з Товариства власників індивідуальних гаражів № 2 заборгованості за спожиту електричну енергію за період з листопада 2020 року по лютий 2021 року в сумі 219619,92 грн - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя М.В. Швець