про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 240/6839/20
22 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
розглянувши у письмовому провадженні заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.
В обґрунтування вказаної заяви апелянт зазначає, що оскільки військова частина НОМЕР_1 підпорядковується військовій частині НОМЕР_2 , відповідачем було направлено клопотання про не оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року, однак рішення військовою частиною НОМЕР_2 прийнято не було.
18.03.2021 відповідачем повторно було направлено клопотання про не оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року та про доцільність продовження претензійно-позовної роботи у вказаній справі.
У зв'язку із викладеними обставинами, апелянт вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2020.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання апелянта, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржуване рішення Житомирського окружного адміністративного суду прийнято 23 жовтня 2020 року в порядку письмового провадження.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року отримано відповідачем 13.11.2020.
Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги є 13.12.2020.
Разом з тим, згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, апеляційну скаргу відповідачем подано 31.03.2021, тобто з пропуском трицятиденного строку на апеляційне оскарження.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на вирішення питання щодо не оскарження рішення суду першої інстанції та узгодження вказаного питання з вищим командуванням не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки вказані обставини належать до внутрішньої організації роботи відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі “Пономарьов проти України” від 3 квітня 2008 року).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі “Рисовський проти України” (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.