Справа № 679/147/21
Головуючий у 1-й інстанції: Стасюк Р.М.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
21 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року (проголошено в м. Нетішин 01.03.2021) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора Нетішинського відділення поліції Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора Нетішинського відділення поліції Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області, в якому просив скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3701261 від 23.01.2021 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2021 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів та вказує на обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку відеоконференції.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що інспектором Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області Матвєєвим Р.О. 23.01.2021 року винесено постанову серії ЕАН № 3701261 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_2 23.01.2021 року близько 17 год. 45 хв. на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів не впевнившись у безпечності маневру здійснив обгін перетнувши суцільну горизонтальну лінію дорожньої розмітки. Чим порушив п.14 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Позивач, вважаючи вказану вище постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Мотивувальна частина.
Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Пунктом 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до частини другої статті 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів і можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (частина третя статті 283 КУпАП).
Згідно із статтею 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до п.8.5.1 ПДР України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.
Згідно з підрозділом 1 розділу 34 ПДР України передбачено, що лінії горизонтальної розмітки мають білий колір. Суцільними лініями горизонтальної розмітки є лінії 1.1 (вузька суцільна лінія), 1.2 (широка суцільна лінія) та 1.3 (подвійна суцільна лінія).
Так, лінія 1.1 «вузька суцільна лінія» поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію 1.1 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
В свою чергу, розділом 14 ПДР України регламентовано правила обгону.
Так, підпунктом "а" пунктом 14.6. ПДР України визначено, що обгін заборонено на перехресті.
За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не прийнято до уваги докази того, що позивач здійснив обгін в зоні дії перехрестя, при цьому пересік суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив вимоги, п.14 ПДР України, а саме п.14.6 "а", скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки порушення правил обгону та порушення вимог розмітки проїзної частини доріг за своєю правовою природою є кваліфікуючою ознакою різних частин статті 122 КУпАП.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ч.3 ст.126 КАС України) з огляду на таке.
Справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 належить до категорії термінових справ, передбачених ст.286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
Статтею 268 КАС України встановлені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього КАС України.
Положеннями ст.126 КАС України визначено, що у випадку, якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.
Відповідно до ч.5 ст.162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У відповідності до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За наведених вище обставин, враховуючи, що до даної категорії справ процесуальним законодавством встановлено скорочені терміни розгляду, судом першої інстанції дотримано процесуальні норми КАС України в частині повідомлення сторін про час розгляду справи.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.
Апелянтом до апеляційної скарги, як доказ вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, додано схему місця ДТП, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 486038 за ст.124 КУпАП, пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 23.01.2021 стосовно обставин ДТП, рапорт працівника поліції від 23.01.2021 та відеозапис з нагрудної камери працівника поліції де зафіксовані події правопорушень позивача 23.01.2021.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 486038 за ст. 124 КУпАП 23.01.2021 близько 17год. 51хв. на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом, здійснив маневр обгону, не впевнився в безпечності маневру та допустив зіткнення із т.з. ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в наслідок чого транспорті засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив вимоги п.14.2."б" ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Згідно з ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, стягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
З аналізу вказаних вище правових норм суд апеляційної інстанції робить висновок, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, включає в себе такі складові, як порушення правил дорожнього руху, пошкодження транспортних засобів, а також причинний зв'язок між ними.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач притягує позивача за одні й ті самі дії до різних видів відповідальності (за ч.2 ст.122 КУпАП та ст.124 КУпАП).
Тому, колегія суддів вважає, що оскільки диспозиція ст.124 КУпАП охоплює дії, які полягають у порушенні правил дорожнього руху і такого наслідку, як завдання матеріальної шкоди транспортному засобу, то накладення окремих адміністративних стягнень за такі правопорушення є протиправним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП - закриттю.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині мотивів задоволення позовних вимог прийнято з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та підлягає зміні в цій частині.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити частково.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року у справі змінити в частині мотивів задоволення позову.
В іншій частині рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року у справі №679/147/21 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.