Справа № 826/4978/16
22 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Коротких А.Ю. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу політичної партії "Соціальна партія України" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до політичної партії "Соціальна партія України" про анулювання реєстраційного свідоцтва, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, політична партія "Соціальна партія України" подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання ухвали про залишення без руху.
На виконання ухвали судді про залишення апеляційної скарги 05 квітня 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. В своїй заяві апелянт зазначає про те, що оскільки він не отримував жодної кореспонденції від суду першої інстанції на свою адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі громадських формувань, то апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження через об'єктивні фактичні обставини.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції було прийнято в порядку письмового провадження 14 грудня 2017 року.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року ( № 71073339 в ЄДРСР) надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 19 грудня 2017 року, зареєстровано 20 грудня 2017 року та оприлюднено 22 грудня 2017 року.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, у силу закону, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року ( № 71073339 в ЄДРСР) надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 19 грудня 2017 року, зареєстровано 20 грудня 2017 року та оприлюднено 22 грудня 2017 року.
Відповідачем подано апеляційну скаргу до суду першої інстанції 28 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що його адреса в Єдиному реєстрі громадських формувань: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 53.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції направлялись відповідачу судові повістки (а.с. 104, 124, 135, 141) на адресу: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 53, однак на адресу суду повертались поштові відправлення з поміткою "за закінченням встановленого строку зберігання). Копію оскаржуваного рішення суд першої інстанції направив на адресу: 03062, м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 53 (відповідно до рішення Київського міського голови № 125/1 від 19.02.2016 року вул. Щербакова була перейменована на вул. Щербаківського Данила) проте конверт повернувся на адресу суду без вручення з відміткою поштового відправлення - інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення ( зазначено на конверті " організація відсутня").
Частиною 4 статті 124 КАС України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Однак жодних доказів на підтвердження обставин, що перешкоджали апелянту зверненню до суду першої інстанції з метою отримання інформації щодо розгляду даної справи або копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції в період 2017 - 2020 років ним не надано.
Як на поважні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою скаржник посилається на те, що про оскаржуване рішення дізнався випадково лише 26 грудня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про те, що відповідачем пропущений строк, встановлений законом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а у клопотанні про поновлення строку скаржником не наведено достатнього обґрунтування та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Колегія суддів зауважує про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, оскільки відповідач не довів існування обставин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об'єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання політичної партії "Соціальна партія України" про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою політичної партії "Соціальна партія України" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до політичної партії "Соціальна партія України" про анулювання реєстраційного свідоцтва - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.