Справа № 320/2136/20
22 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, зобов'язання вчинити певні дії,
Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір.
Копію вказаного рішення скаржник отримав 06 квітня 2021 року.
На виконання вимог ухвали суду апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що ГУ ДПС у Київській області є бюджетною установою та наразі відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Заявник вказує, що про фінансову неможливість здійснити сплату судового збору свідчить запит ГУ ДКС у Київській області щодо здійснення безспірного списання коштів відповідно до Порядку №845.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 статті 8 Закону «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Скаржником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору в силу положень статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Колегія суддів звертає увагу, що з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до пункту 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.
Таким чином, скаржник має можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках, що підтверджується також наданим апелянтом запитом Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору та відсутність підстав для його задоволення.
Крім того, всупереч вимогам ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 243, 298, 299, 325 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя Г.В.Земляна
Суддя О.М.Оксененко