Справа № 620/5530/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
22 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.08.2020 року Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Чернігівській області (далі по тексту Комісія) прийняла рішення про результати розгляду заяви Жвиронаса И.И. № 42, в якому зазначила, що відомості про заробітну плату надані з лютого 1986 року по серпень 2002 року - відсутні. Відсутні дані про заробітну плату за лютий, березень 1987 року, листопад 1989 року та лютий 1997 року. В особових рахунках за 1986 рік вказано ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , за 1987 рік - ОСОБА_3 , за 1989 рік - Жвиронас Иван Йос. У грудні 1988 року та у грудні 1998 року вказана посада «тракторист». В індивідуальних відомостях про застраховану особу є відомості про спеціальний стаж: за 1999 рік - 194 трудодні, за 2000 - 2002 роки - по 12 місяців. За таких обставин Комісія прийняла рішення про підтвердження ОСОБА_3 стажу роботи на посаді тракториста з 01.01.1988 року по 31.12.1988 року, з 01.01.1990 року по 31.01.1997 року, з 01.03.1997 року по 30.10.2001 року та з 19.02.2002 року по 31.08.2002 року, що зараховується до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 23-24).
ОСОБА_3 із заявою за призначенням/перерахунком пенсії від 08.10.2020 року звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області (а.с. 26).
У відповідь листом від 23.10.2020 року № 2500-0346-8/40945 відповідач повідомив позивача про те, що згідно наданих ним документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, його загальний страховий стаж становить 30 років 2 місяці 7 днів, пільговий стаж - 13 років 3 місяці 14 днів, тому права на пенсію за віком на пільгових умовах він не має (а.с. 27).
Згідно копії Трудової книжки колгоспника від 15.06.1982 року серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 :
01.06.1982 року прийнятий на роботу на ділянку механізації № 2 в колгосп «Маяк». Був звільнений від роботи у зв'язку із відходом в ряди Радянської Армії; 01.02.1986 року прийнятий на роботу трактористом на ділянку механізації № 2 в колгосп «Маяк»; 01.04.2000 року колгосп «Маяк» реорганізовано в ТОВ «Маяк»; 26.05.2000 року переведений на роботу в ТОВ «Маяк» строково механізатором тракторної бригади № 2; 01.02.2001 року звільнений з роботи; 01.02.2001 року прийнятий на роботу механізатором тракторної бригади № 2 в ТОВ «Маяк»; 30.10.2001 року звільнений з роботи; 19.02.2002 року прийнятий на роботу механізатором тракторної бригади № 2 в ТОВ «Маяк»; 22.12.2003 року звільнений з роботи (а.с. 8).
Копією військового квитка від 16.11.1983 року серії НОМЕР_2 та копією Довідки Менського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04.08.2020 року №1078 підтверджується те, що 16.11.1983 року позивач був призваний на дійсну строкову службу і 09.12.1985 року був звільнений (а.с. 9, 22).
Згідно копії Архівної довідки від 03.08.2020 року №33 в архівному фонді ТОВ «Маяк» с. Локнисте Чернігівської області в особових рахунках колгоспників (книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспників) за 1976-2003 роки, в особовому рахунку № НОМЕР_3 є такі дані про встановлений мінімум людиноднів та відпрацьовані людинодні за 1981-1983, 1985-2002 роки ОСОБА_1 :
1982 рік -67 людиноднів за рік, встановлений мінімум людиноднів прочерк; 1983 рік 215 людиноднів, встановлений мінімум 270 людиноднів; 1986 рік - 278 людиноднів, встановлений мінімум 270 людиноднів; 1987 рік - 281 людиноднів, встановлений мінімум 250 людиноднів; 1988 рік 252,5 людиноднів, встановлений мінімум 250 людиноднів; 1989 рік - 276 людиноднів, встановлений мінімум 250 людиноднів; 1990 рік - 267 людиноднів, встановлений мінімум 250 людиноднів; 1991 рік - 281 людиноднів, встановлений мінімум 250 людиноднів; 1992 рік - 263 людиноднів, встановлений мінімум 250 людиноднів; 1993 рік - 228 людиноднів, встановлений мінімум 250 людиноднів; 1994 рік - 239 людиноднів, встановлений мінімум 250 людиноднів; 1995 рік - 242 людиноднів, встановлений мінімум 230 людиноднів; 1996 рік - 258 людиноднів, встановлений мінімум 230 людиноднів; 1997 рік - 253 людиноднів, встановлений мінімум 230 людиноднів; 2002 рік - 91 людиноднів, встановлений мінімум людиноднів прочерк; 2003 рік догляд за дитиною.
Також наявні записи, що ОСОБА_3 : з 01.02.1986 року прийнятий на роботу трактористом; 1982-1983 роки помічник комбайнера; 1986-2002 роки тракторист.
Із копії Архівної довідки від 03.08.2020 року №36 вбачається, що в архівному фонді ТОВ «Маяк» с. Локнисте Чернігівської області в особових рахунках колгоспників (розрахунково-платіжні відомості за 1982, 1983, 1986, 1987, 1988 роки) в особовому рахунку № НОМЕР_4 є відомості про нараховану заробітну плату та відпрацьовані людинодні: за 1982 рік - ОСОБА_3 , за 1983 рік - ОСОБА_1 , за 1986 рік - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за 1987 рік - ОСОБА_6 , за 1988рік - ОСОБА_1 . Загальна кількість відпрацьованих днів становить: в 1982 році - 67; в 1983 році - 215; в 1986 році - 242; 1987 році - 245; 1988 році - 270,5.
Заробітну плату отримував у: червні-вересні, листопаді 1982 року; січні-грудні 1983 року; у лютому-грудні 1986 року; січні, квітні-грудні 1987 року; січні-грудні 1988 року. В особовому рахунку № НОМЕР_4 є такий запис про нарахування натуроплати: 1983 рік - зерно 280+245 кг; 1987 рік - солома 300 кг (а.с. 11).
Із копії Архівної довідки від 03.08.2020 року №37 вбачається, що в архівному фонді ТОВ «Маяк» с. Локнисте Чернігівської області в особових рахунках колгоспників (розрахунково-платіжні відомості за 1989, 1990, 1991, 1992, 1993 роки) в особовому рахунку № НОМЕР_4 є відомості про нараховану заробітну плату за: 1989 рік - Жвиронас Иван Йос., 1990-1993 роки - ОСОБА_1 . В 1989 році відпрацьовано 233,5 днів, заробітна плата виплачувалася з січня по жовтень та в грудні 1989 року (а.с. 12).
Із копії Архівної довідки від 03.08.2020 року №38 вбачається, що в архівному фонді ТОВ «Маяк» с. Локнисте Чернігівської області в особових рахунках колгоспників (розрахунково-платіжні відомості за 1994-1998 роки) в особовому рахунку № НОМЕР_4 є відомості про нараховану заробітну плату та відпрацьовані людинодні за 1994-1998 роки ОСОБА_1 . Із колонки з інформацією про відпрацьовані дні та заробітну плату вбачається наявність прочерків (а.с. 13).
Із копії Архівної довідки від 03.08.2020 року №40 вбачається, що в архівному фонді ТОВ «Маяк» с. Локнисте Чернігівської області в особових рахунках колгоспників (розрахунково-платіжні відомості за 2001-2002 роки) в особовому рахунку № НОМЕР_4 є відомості про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 , із якої вбачається, що він у 2002 році відпрацював 91 день, а заробітну плату отримував у січні -серпні 2002 року (а.с. 13).
Відповідно до листа Архівного відділу Менської районної державної адміністрації від 27.07.2020 року №07-09/317 в протоколах засідань правлінь та загальних зборів фонду колгоспу «Маяк», КСП «Маяк» с.Локнисте за 1982 - 2000 роки та наказах з основної діяльності СТОВ «Маяк» за 2000-2003 роки рішень про переведення на іншу посаду, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати ОСОБА_7 не виявлено (а.с. 15).
Із копії архівного витягу із Протоколу №8 засідання правління колгоспу «Маяк» с.Локнисте Менського району Чернігівської області від 31.07.1982 року вбачається, що на засідання слухали, зокрема, звернення випускника середньої школи Жвиронаса И.И. про прийняття його на роботу механізатором та вирішили прийняти на роботу (а.с. 16).
Із копії архівного витягу із Протоколу №16 засідання правління колгоспу «Маяк» с.Локнисте Менського району Чернігівської області від 30.01.1986 року вбачається, що було прийнято рішення прийняти на роботу Жвиронаса И.И в якості тракториста відділення №2 з 01.02.1986 року (а.с. 17).
Із копії архівного витягу із Протоколу №10 засідання правління колгоспу «Маяк» с.Локнисте Менського району Чернігівської області від 30.01.1988 року вбачається, що було прийнято рішення преміювати Жвиронаса И.И (а.с. 17).
Із копії архівного витягу із Протоколу №2 засідання правління колгоспу «Маяк» с.Локнисте Менського району від 25.03.1989 року вбачається, що було прийнято рішення закріпити наставником Жвиронаса И.И за курсантом (а.с. 18).
Із копії архівного витягу із Протоколу №3 загальних зборів працівників колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» с.Локнисте Менського району Чернігівської області від 27.02.2000 року вбачається, що було прийнято рішення реорганізувати колективне сільськогосподарське підприємство «Маяк» шляхом перетворення в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (а.с. 21).
Із копії архівного витягу із Протоколу №3 загальних зборів засновників ТОВ «Маяк» с.Локнисте Менського району Чернігівської області від 11.12.2003 року вбачається, що було прийнято рішення провести ліквідацію ТОВ «Маяк» (а.с. 21).
Відповідно до листа Архівного відділу Менської районної державної адміністрації від 27.07.2020 року №07-09/316 документи колгоспу «Маяк», КСП «Маяк» та СТОВ «Маяк» с.Локнисте на зберігання до архівного відділу РДА надходили згідно графіку затверджено розпорядженням голови райдержадміністрацїї, в зв'язку з належністю даної установи до установ-джерел формування Національного архівного фонду, документи яких передаються на державне зберігання (а.с. 14).
Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача, звернувся з данним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно із статтею 100 Закону України №1788-XII особам які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.02.2020 року (справа №171/1900/16-а), головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Таким чином, для отримання особою права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема відповідно до пункту «в» статті Закону №1788-XII, вона має досягнути 55 років, мати загальний стаж роботи не менше 30 років, а спеціальний не менше 20 років.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Загальні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників були врегульовані постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310 «Про трудові книжки колгоспників», якою, зокрема, передбачалось, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх в члени колгоспу. В трудову книжку колгоспника вносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство у колгоспі: прийом у члени колгоспу, припинення членства; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 (а.с. 8), Жвиронас И.И. 01.06.1982 був прийнятий на роботу механізатором. Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 позивача звільнено від роботи у зв'язку із призовом в ряди Радянської Армії.
Після служби в армії, з 01.02.1986 року ОСОБА_3 прийнято на посаду тракториста на ділянку механізації №2 в колгосп «Маяк», де позивач працював включно по 01.02.2001 року. З 01.02.2001 року по 30.10.2001 року та з 19.02.2002 року по 22.12.2003 року позивач працював механізатором тракторної бригади №2 ТОВ «Маяк» строково. Його трудова участь за даний період відповідала встановленому мінімуму трудоднів.
Вказане підтверджується архівною довідкою Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області від 03.08.2020 року №33 (а.с. 10).
Відповідно до довідки Менської районної державної адміністрації від 27.07.2020 року №07-09/317 в протоколах засідань правлінь та загальних зборів фонду колгоспу «Маяк», КСП «Маяк» с. Локнисте за 1982-2000 роки та наказах з основної діяльності СТОВ «Маяк» за 2000-2003 роки рішень про переведення ОСОБА_3 на іншу посаду, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати не виявлено (підстава: Фонд №224, оп.1) (а.с. 15).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №681/813/17 та від 20 лютого 2020 року у справі №182/6635/16-а, термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції. Відповідно до «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 року №016, введеного в дію з 01.01.1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року №327, чинного на теперішній час, професія «механізатор» відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
Судом першої інстанції зазначалось, ОСОБА_3 до пенсійного органу надавались архівні витяги з протоколів про реорганізацію колгоспу «Маяк» у КСП «Маяк» та надалі ТОВ «Маяк». Вказана інформація відображена і у трудовій книжці колгоспника та архівних витягах з протоколів, виданих Архівним відділом Менської районної державної адміністрації (довідки від 27.07.2020 року №07-09/319, №07-09/318 та №07-09/320).
Доводи ГУ ПФУ в Чернігівській області, викладені у листі від 23.10.2020 року №2500-0346-8/40945, стосовно відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи трактористом та механізатором, у зв'язку з непідтвердженням наданими документами безпосередньої зайнятості Жвиронаса И.И. у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними у матеріалах справи архівними витягами з протоколів правління фонду «Колгосп «Маяк» с. Локнисте, виданими Архівним відділом Менської районної державної адміністрації, про: прийняття на роботу як випускника школи механізатором (протокол від 31.07.1982 року №8); прийняття з 01.02.1986 року на роботу як тракториста відділу №2 (протокол від 30.01.1986 року №16); преміювання за досягнення високих трудових показників і активну участь у сільськогосподарському виробництві (протокол від 30.01.1988 року №10); затвердження наставником за курсантами-трактористами (протокол від 25.03.1989 року №2); нагородження грошовою премією як жаткаря, який зайняв друге місце у змаганнях по збору врожаю зернових культур (протокол від 22.10.1991 року №7) (а.с. 16-18, 20).
Відповідно до архівного витягу з протоколу правління фонду «КСП «Маяк» с. Локнисте, виданого Архівним відділом Менської районної державної адміністрації, Жвиронаса И.И. було закріплено за трактором ЮМЗ-6-11 (протокол від 03.04.1998 року №2) (а.с. 20 зворот).
До того ж, безпосередня участь Жвиронаса И.И. у сільськогосподарських роботах відповідно до встановленого мінімуму трудоднів відповідачем жодним чином не спростована.
Враховуючи наведене, наявними у матеріалах справи доказами, які також надавались і відповідачу, підтверджується, що протягом спірного періоду Жвиронас И.И. працював на посадах тракториста та механізатора, був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства, тому вказаний вище період має бути зарахований до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії в пільговому обчисленні.
Крім того, постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Таким чином, наведеними нормами права передбачено право пенсійного органу на перевірку наданих пенсіонером документів для їх підтвердження.
Однак, ГУ ПФУ в Чернігівській області, вважаючи, що позивачем не підтверджено право на пільгову пенсію, не скористалось наданим правом та не зверталось до підприємств, у яких Жвиронас И.И. працював або до архівної установи для підтвердження відомостей щодо спірних періодів роботи. Також відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці колгоспника позивача є недійсними та недостовірними.
Щодо доводів ГУ ПФУ в Чернігівській області, наведених у рішенні Комісії від 31.08.2020 року №72, про неможливість підтвердження пільгового стажу Жвиронаса И.И. через відсутність даних про заробітну плату за лютий, березень 1987 року, листопад 1989 року та лютий 1997 року і помилки у зазначенні імені та по батькові позивача в особових рахунках, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_3 не може нести відповідальність за недоліки щодо заповнення посадовими особами розрахунково-платіжних відомостей. Тим більше, за умови підтвердження належним чином оформленою трудовою книжкою колгоспника спірних періодів роботи, вказані вище помилки самі по собі не можуть бути достатньою підставою для неврахування відповідних періодів роботи при обрахунку пільгового стажу для призначення пенсії.
Крім того, додаткові документи, а саме: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, подаються у випадках відсутності трудової книжки (пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»).
Колегія суддів також звертає увагу на те, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі №175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі №423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17 та від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17.
Враховуючи наведені вище докази та обставини спору в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стаж роботи Жвиронаса И.И. на посаді тракториста та механізатора з 01.06.1982 року по 15.11.1983 року, з 01.02.1986 року по 31.12.1989 року, з 01.02.1997 року по 28.02.1997 року, з 01.09.2002 року по 22.12.2003 року підтверджений належними та допустимими доказами та має бути зарахований до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У свою чергу, для відновлення порушеного права ОСОБА_3 на пенсійне забезпечення слід визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 31.08.2020 року №42 про результати розгляду заяви.
При цьому, щодо періоду роботи позивача з 01.06.1982 року по 15.11.1983 року, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що останній день роботи ОСОБА_3 відповідає записам у військовому квитку та військово-послужній картці до нього. Зокрема, відповідно до запису №2, позивача звільнено від роботи у зв'язку з призовом до лав Радянської Армії (підстава: військовий квиток серії НОМЕР_2 ). Разом з тим, відповідно до записів у військовому квитку та військово-послужній картці до нього, до РВК для відправки в частину Жвиронас И.И. прибув 16.11.1983 року.
Щодо зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_3 періоду служби в Радянській Армії з 16.11.1983 року по 09.12.1985 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із записів у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , військового квитка серії НОМЕР_2 та довідки Менського РТЦКтСП від 04.08.2020 №1078, в період з 16.11.1983 по 09.12.1985 позивач проходив дійсну строкову службу в лавах Радянської Армії (а.с. 8, 9, 22).
Відповідно до записів в трудовій книжці позивача, до призову на службу в Збройних силах СРСР Жвиронас И.И. був прийнятий на роботу на посаду механізатора, яка відноситься до посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах. Відповідно до запису в трудовій книжці колгоспника, позивач звільнений від роботи у зв'язку з призовом до армії. Відповідно до запису №4, після строкової військової служби Жвиронас И.И. прийнятий на роботу трактористом на дільницю механізації №2 з 01.02.1986 року.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, оскільки позивач до призову на строкову військову службу працював на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до його спеціального стажу, відповідно до вимог чинного законодавства, має бути зарахований період проходженням служби в Радянській Армії.
За наведених обставин, судом встановлено, що позивач має достатній вік - 55 років, загальний страховий стаж більше 30 років, з якого на роботах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, більше 20 років, що є достатнім для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо моменту, з якого необхідно призначити пенсію позивачу.
Згідно вимог частини першої статті 45 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
За наведених обставин, суд першої інстанції доходить вірного висновку про те, що пенсія ОСОБА_3 має бути призначена з 08.10.2020 року.
Крім того, згідно з пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Разом з тим, всупереч встановлених вимог, відповідач будь-якого вмотивованого рішення по заяві позивача не прийняв, фактично відмовивши ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком листом від 23.10.2020 року, що не передбачено зазначеним Порядком.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_3 у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.