Справа № 620/5515/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.
21 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,
при секретарі судового засідання Шуст Н.А.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Коваленка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, наказу, поновлення на службі,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ НП в Чернігівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.10.2020 №1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 06.11.2020 №316 о/с про звільнення майора поліції ОСОБА_1 (0097368), старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 з 06.11.2020 року на службі в поліції у спеціальному званні майор поліції та на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у ході проведення службового розслідування поза увагою комісії залишився ряд обставин, що мають суттєве значення та неврахування яких впливає на повноту службового розслідування. На думку позивача йому не були та могли бути відомими обставини протиправності наказів своїх безпосередніх керівників аж до з'ясування всіх обставин події того дня та доставлення потерпілих громадян в приміщення Новгород-Сіверського відділу поліції та отримання від них пояснень. Комісія у висновку службового розслідування не навела обставин, факторів та критеріїв, за якими позивач об'єктивно у ситуації, що сталася, повинен був і мав достатню можливість оцінити ситуацію по іншому та вживати інших заходів. Також комісія у висновку від 02.10.2020 року умисно невірно зазначила, що обставини, які пом'якшують дисциплінарний проступок, не встановлено. Позивач наполягає на тому, що тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_2 безхпосередньо сам не наносив, в матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази таких обставин, до кримінальних проваджень №42020270000000079 та №42020271170000122 відношення не має, вважає, що службове розслідування, за наслідками якого був складений висновок від 02.10.2020 року та видано наказ від 07.10.2020 року, проведено формально, не об'єктивно, без повного та всебічного з'ясування всіх фактичних обставин, що впливають на прийняття законного рішення та, як наслідок, вважає, що на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції незаконно, необґрунтовано, безпідставно і передчасно. Крім того, зазначає, що у день звільнення перебував на лікуванні, натомість, ГУ НП в Чернігівській області реалізувало наказ від 07.10.2020 року всупереч частини четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту, видавши наказ від 06.11.2020 року про звільнення позивача зі служби в поліції.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено, не погоджуючись з чим ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 18 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, наполягає на тому, що на момент події, яка сталася 04 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , йому не було відомо обставин протиправності наказів своїх безпосередніх керівників, оскільки він прибув до місця події за сигналом «Тривога», побачив керівників з ознаками отримання тілесних ушкоджень зі слідами боротьби на одязі, тому, враховуючи сигнал «Тривога», який передбачає виконання наказів щодо оперативного розкриття злочину, затриманню причетних до події осіб, а також наявну достатність обставин події вчинення злочину щодо працівників поліції, виконано наказ по наданню допомоги у конвоюванні ОСОБА_3 . При цьому позивач зазначає, що безпосередньо не надягав кайданки на ОСОБА_3 , а лише передав їх ОСОБА_4 .
Таким чином, позивач наполягає, що не мав достатньої можливості оцінити ситуацію по іншому та вжити інших заходів, ніж він вжив на той момент, а окрім того вважає, що не існує жодного доказу на підтвердження обставин протиправності виконаного ним наказу.
Посилаючись на такі та інші обставини, позивач просить задовольнити апеляційну скаргу.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законності, у ньому об'єктивно та всебічно викладено встановлені обставини та надано їм об'єктивну оцінку. ГУ НП в Чернігівській області наполягає, що поведінка ОСОБА_1 порочить звання поліцейського, оскільки він виконував явно злочинні накази своїх керівників, про які у подальшому не повідомив у встановленому порядку. Зазначені обставини підтверджуються показами свідків та очевидців події. У задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.
В судовому засіданні позивач та його уповноважений представник апеляційну скаргу підтримали, надали додаткові пояснення по суті обставин справи, наполягали на задоволенні апеляційної скарги. Представником відповідача подано заяву про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку з поширенням захворюваності на COVID-19, проте колегія суддів з урахуванням думки позивача та його представника вважала можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що наказом ГУ НП в Чернігівській області «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 04.09.2020 року №1546 за фактами, викладеними в рапорті начальника УКЗ ГУ НП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_5 від 04.09.2020 року та листі Чернігівського управління ДВБ НП України, щодо неналежної організації службової діяльності в Новгород-Сіверському відділі поліції (далі - ВП) ГУ НП в Чернігівській області, наявності грубих порушень в діях особового складу в рамках надзвичайної події, що мала місце 04.09.2020 року, призначено службове розслідування.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 04.09.2020 року близько 03:06 год. майор поліції ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння надав вказівку черговому Новгород-Сіверського відділу поліції зібрати особовий склад Новгород-Сіверського відділу поліції за сигналом «Тривога». З 03:20 год. до 03:45 год. до відділу поліції прибули поліцейські, серед яких був ОСОБА_1 , які отримали спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту (кайданки, ПР-73 та «Терен 4М»).
Службовим розслідуванням також встановлено, що в ході виникнення конфлікту, майором поліції ОСОБА_4 застосовано засоби фізичного впливу по відношенню до гр. ОСОБА_3 , на якого було надягнуто кайданки, передані ОСОБА_1 .. При цьому, підполковник ОСОБА_6 застосував заходи фізичного впливу до гр. ОСОБА_2 , повалив його на землю та наказав оперуповноваженому СКП майору поліції ОСОБА_7 вдягнути на останнього кайданки.
Також у висновку службового розслідування зазначено, що у ході службового розслідування адвокатом гр. ОСОБА_2 надано запис з камери відеоспостереження, яка розташована на території домогосподарства останнього. Переглядом зазначеного відеозапису встановлено, що на ньому видно як: о 04:10 год. до будинку входять начальник відділу поліції підполковник поліції ОСОБА_6 , заступник начальника майор поліції ОСОБА_4 , старший оперуповноважений СКП майор поліції ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8
О 04:12 год. майор поліції ОСОБА_1 разом із майором ОСОБА_4 виносять гр. ОСОБА_3 , який не пручається та перебуває у непритомному стані.
Опитана в ході службового розслідування гр. ОСОБА_9 , повідомила, що вона перебуває у цивільному шлюбі з гр. ОСОБА_2 , підтвердила факт протиправних дій поліцейських, нанесення ними тілесних ушкоджень її чоловіку, а також проведення поліцейськими незаконного огляду будинку та домогосподарства, зазначила, що в ніч з 03.09.2020 на 04.09.2020 вона разом з дворічною донькою та десятирічним сином прокинулася від криків у залі. Через незначний час поліцейські почали виводити її чоловіка з будинку (двоє поліцейських у формі тримали його за обидві руки). На руки чоловіка в області зап'ясть поліцейські вже на той час вдягнули кайданки, попередньо закрутивши руки за спину. Вона почала виходити за поліцейськими на крильце будинку та побачила, що поліцейські продовжують бити її чоловіка на сходах ганку будинку. Був момент, коли двоє чоловіків у формі поліцейських тримали її чоловіка за руки, а ОСОБА_4. завдавав удари руками по тулубу та голові її чоловіку. При цьому, поліцейські у формі жодним чином не перешкоджали побиттю її чоловіка, а навпаки продовжували тримати його за руки, на яких були кайданки, тим самим допомагаючи ОСОБА_4. у побитті її чоловіка. Поліцейські спробували підвісити на кайданках її чоловіка, але у них це не вдалося. Через незначний час до будинку зайшли чоловіки у формі нацполіції, які почали нишпорити по всіх кімнатах будинку, ретельно обшукуючи шухляди, шафи тощо.
Як зазначено у висновку службового розслідування, аналізуючи матеріали, зібрані в ході проведення службового розслідування (пояснення свідків, учасників подій, працівників поліції та відеозаписи з камер відеоспостережень), є підстави вважати, що в діях поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області, зокрема, майора поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 162 та статті 365 КК України. Твердження поліцейських, що вони виконували наказ не є пом'якшувальними обставинами, оскільки відповідно до частини четвертої статті 41 КК України особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. На явний злочинний характер даного наказу вказує те, що проведення огляду домогосподарства та будинку за адресою: АДРЕСА_1 відбувалося всупереч вимог діючого законодавства та носить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 162 КК України. Також виконання поліцейськими явно злочинного наказу виражається в незаконному затриманні громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується відкриттям кримінального провадження №42020271170000122 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 371 КК України.
Жодних процесуальних документів щодо затримання громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відділі поліції складено не було, останні лише записані до журналу обліку доставлених та запрошених осіб до Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області, де після перебування у відділі поліції залишили записи, щодо неправомірних дій поліцейських та отримання тілесних ушкоджень. О 06:51 год надійшло повідомлення про те, що до Новгород-Сіверської ЦРЛ звернувся ОСОБА_3 , якому встановлено діагноз: ЗЧМТ, СГМ під питанням, садни обох верхніх кінцівок, з пояснень останнього, що його побили поліцейські. О 13:57 год та о 14:27 год. надійшли повідомлення про те, що до Новгород-Сіверської ЦРЛ звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яким встановлено діагнози: забійні садна обох кінцівок, щелепи, грудної клітини. Опитані особи у своїх поясненнях підтвердили свої покази щодо вчинення протиправних дій окремими поліцейськими Новгород-Сіверського відділу поліції, а саме: вимагання грошових коштів, нанесення тілесних ушкоджень та незаконного затримання останніх 04.09.2020 року.
Також факт неправомірних дій поліцейських під час затримання громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердив опитаний у ході проведення службового розслідування гр. ОСОБА_12 , який став свідком зазначених подій, у ході яких також отримав тілесні ушкодження та о 06:00 год. звернувся до Новгород-Сіверської ЦРЛ, де останньому встановлено діагноз: забій правої стопи, садна лівого коліна. 04.09.2020 року близько 10:30 год. дана подія набрала суспільний резонанс та біля будівлі Новгород-Сіверського ВП ГУ НП Чернігівської області зібралась група пікетувальників з числа місцевих жителів, в кількості близько 40 чоловік, які вимагали об'єктивного розгляду скарг на неправомірні дії поліцейських.
Обставин, що пом'якшують дисциплінарний проступок не встановлено.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія зробила, зокрема, такі висновки: відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє підтвердження; за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.3 ст.1, ч.4 та ч.5 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції, в частині: вчинення 04.09.2020 дій, що підривають довіру населення до органів та підрозділів Національної поліції України під час конфлікту, який виник, за адресою: АДРЕСА_1 , виконання незаконного наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області, безпідставного затримання громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , завдання їм тілесних ушкоджень, а також незаконного проведення огляду домогосподарства та будинку за вищевказаною адресою, оперуповноважений СКП Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Обставини вказані у висновку службового розслідування також ґрунтуються на поясненнях поліцейських ОСОБА_13 від 21.09.2020, ОСОБА_14 від 21.09.2020, ОСОБА_15 від 21.09.2020, ОСОБА_16 від 21.09.2020, ОСОБА_17 від 21.09.2020, ОСОБА_18 від 21.09.2020, ОСОБА_19 від 21.09.2020, ОСОБА_20 від 21.09.2020, ОСОБА_1 від 21.09.2020, ОСОБА_21 від 01.10.2020, гр. ОСОБА_2 від 04.09.2020, гр. ОСОБА_3 від 04.09.2020, копіями електронних рапортів.
Обставини, викладені у висновку службового розслідування від 02.10.2020 також відображені у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни керівництвом Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області від 04.09.2020.
Наказом ГУ НП в Чернігівській області «По особовому складу» від 06.11.2020 №316о/с майора поліції ОСОБА_1 за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частиною першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 06.11.2020 року звільнено зі служби в поліції. Підстава: наказ ГУ НП від 07.10.2020 року №1428, висновок службового розслідування ГУ НП від 02.10.2020 року.
Згідно копії Довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу №87 вбачається, що позивач з 05.10.2020 по 23.11.2020 перебував на стаціонарному лікуванні. Рапортом від 05.11.2020 позивач повідомив т.в.о. начальника Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області про перебування з 05.10.2020 на лікарняному.
Наказом ГУНП в Чернігівській області «По особовому складу» від 26.11.2020 року №338о/с внесено зміни до наказу ГУНП в Чернігівській області від 06.11.2020 №316 о/с, зокрема текст викладено у новій редакції: «майора поліції ОСОБА_1 (0097368), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП вважати звільненим зі служби в поліції 25 листопада 2020 року».
Висновки службового розслідування, з якими не згоден позивач, а також винесення оскаржуваних наказів стали передумовою звернення ОСОБА_1 до суду з даним адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 18 січня 2021 року.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 18 січня 2021 року колегія суддів виходить з того, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно пунктів 1-3 частини першої статті18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої-другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частин першої - шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Як вже встановлено колегією суддів вище, з метою перевірки фактів, викладених в рапорті начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області від 04.09.2020 щодо неналежної організації службової діяльності в Новгород-Сіверському ВП ГУ НП в Чернігівській області, наявності грубих порушень в діях особового складу в рамках надзвичайної події, що мала місце 04.09.2020, наказом ГУ НП в Чернігівській області «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 04.09.2020 №1546 призначено службове розслідування.
Доводів стосовно недотримання процедури проведення службового розслідування позивач в апеляційній скарзі не зазначає, натомість має аргументи щодо хибності висновків службового розслідування щодо наявності складу дисциплінарного правопорушення у його діях та участі у подіях у ніч з 03 на 04 вересня 2020 року.
У цьому зв'язку колегія суддів зазначені доводи не сприймає, вважає, що матеріалами справи, зокрема, матеріалами службового розслідування, показаннями свідків, підтверджуються інші обставини, ніж викладає позивач в апеляційній скарзі, та зазначає, що передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Дисциплінарним статутом, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитись факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.
З огляду на обставини, які встановлені службовим розслідуванням, зібраними доказами підтверджені обставини грубих порушень з боку позивача службової дисципліни, недотримання ним вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1, частин четвертої та п'ятої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції, в частині: вчинення 04.09.2020 дій, що підривають довіру населення до органів та підрозділів Національної поліції України під час конфлікту 04 вересня 2020 року, виконання незаконного наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області, безпідставного затримання громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та не фіксації у встановленому порядку зазначених фактів, нанесення їм тілесних ушкоджень, а також незаконного проведення огляду домогосподарства та будинку за участю, зокрема оперуповноваженого СКП Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 .
З матеріалів службового розслідування вбачається, що безпосередньо ОСОБА_1 , без законних на те підстав затримано громадянина ОСОБА_3 , та громадянина ОСОБА_2 , на якого надягнуто кайданки, передані ОСОБА_1 .
Також з особистих пояснень позивача, а також з пояснень інших учасників службового розслідування, наявних в матеріалах справи, судом не вбачається вжиття заходів, вчинення дій з боку ОСОБА_1 , які б перешкоджали та сприяли припиненню застосування фізичного насильства до зазначених громадян та вчинення протиправних дій працівниками поліції.
Посилання позивача на обставини, отримання від власника будинку дозволу на огляд будинку не підтверджуються матеріалами службового розслідування та поясненнями свідків, зокрема ОСОБА_9 , яка стверджує, що дозволу на проведення огляду домогосподарства нею та її чоловіком не надавався. Також свідок вказувала на завдання саме позивачем тілесних ушкоджень її чоловіку.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок щодо підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а обраний та застосований відповідачем стосовно позивача вид дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції судова колегія вважає виправданим.
Окрім того колегія суддів звертає увагу, що положення статей 8 та 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Суд зазначає, що поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.
Аргументи апелянта щодо звільнення його в період тимчасової непрацездатності спростовуються виданням відповідачем наказу від 26.11.2020 року №338о/с «По особовому складу», яким внесено зміни до наказу ГУ НП в Чернігівській області від 06.11.2020 №316 о/с, зокрема текст викладено у новій редакції: «майора поліції ОСОБА_1 (0097368), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП вважати звільненим зі служби в поліції 25 листопада 2020 року».
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року - без змін.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді Л.О. Костюк
О.Є. Пилипенко