Справа № 367/1337/21 Суддя (судді) першої інстанції:Мерзлий Л.В.
21 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Ткаченка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2021 року, -
У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради (далі - відповідач, УПСЗН Ірпінської міськради) про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати недоплаченої грошової допомоги до 05 травня 2020 року та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2021 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у випадку встановлення порушення правил підсудності під час прийняття позову до провадження суд зобов'язаний передати його до суду, якому такий підсудний.
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, апеляційна скарг підлягає задоволенню, а ухвалу суду - скасуванню, з таких підстав.
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження є бездіяльність УПСЗН Ірпінської міськради щодо непроведення нарахування та виплати позивачу допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що справа предметно не підсудна суду загальної юрисдикції як адміністративному.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.
Виключний перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, закріплений у частині 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 цієї правової норми передбачено, що всі інші справи підсудні окружним адміністративним судам.
Виходячи із предмета оскарження у даній справі, така дійсно підсудна Київському окружному адміністративному суду.
Приписами пункта 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Водночас, згідно пункта 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Отже, відсутня норма, яка б урегульовувала порядок дій суду у випадку подання позову із порушенням правил предметної підсудності.
Проте, відповідно до положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно, встановивши, що позов поданий із порушенням правил предметної підсудності суд зобов'язаний застосувати аналогію закону та у розглядуваному випадку передати справу за належною підсудністю на підставі пункта 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадженні у справі, місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
За змістом частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі як така, що постановлена з порушенням вище наведених норм процесуального права, - скасуванню з направленням справи до місцевого суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька