Справа № 640/20683/19
21 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Горяйнова А.М., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Ткаченка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до Печерського районного відділа державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
У жовтні 2019 року Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - позивач, НВТОВ «Агро-Інтер») звернулось у суд з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міста Києві (далі - відповідач, Печерський РВДВС м. Київ)про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено.
24 грудня 2019 року НВТОВ «Агро-Інтер» подало до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, шляхом вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою місцевого суду від 30 січня 2020 року в задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року зазначену ухвалу скасовано, а заяву позивача залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, заяву позивача задоволено, стягнуто з відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
04 березня на адресу апеляційного суду надійшла заява НВТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат та відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження на підставі частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів уважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункта 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 цієї правової норми для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України)
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон України №5076-VI).
Пунктами 6 та 9 частини 1 статті 1 цього Закону закріплено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 19 Закону України №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорара враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, має бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пункта 5.1 Договора про надання правової допомоги №60 від 14 січня 2021 року плата за надані адвокатом послуги за цим договором встановлюється відповідно до виставлених останнім актів наданих послуг згідно переліка послуг зазначених у додатках, які є невід'ємною частиною даного договора.
У пункті 1 Додатка № 1 до Договора закріплено, що гонорар адвоката за надання послуг, згідно цього договора є фіксованим та складає 5000,00 грн. і сплачується клієнтом в порядку, передбаченому пунктами 5.2 та 5.3 договора.
Отже розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді апеляційної інстанції, а саме представником позивача складена та підписана апеляційна скарга, клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу з додатками, всі копії документів завірені представником позивача з дотриманням положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, копія квитанції від 02 березня 2021 року №0.0.2036780919.1 підтверджує сплату НВ ТОВ «агро-Інтер» суми 5000,00 грн. (Призначення платежа: згідно рахунка №1 від 02 березня 2021 року).
Суд також враховує положення частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
З матеріалів справи слідує, що копію клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу від 02 лютого 2021 року відповідач отримав 05 лютого 2021 року, а копію клопотання про приєднання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу від 02 березня 2021 року - 05 березня 2021 року. Жодних заперечень чи клопотань щодо зменшення витрат на правничу допомогу до розгляду цього питання судом відповідач не подав.
З огляду на викладене, враховуючи умови договору про надання правової допомоги, складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, колегія суддів приходить до висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорара адвоката встановлений сторонами договора у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19.
Керуючись статтями 132, 139, 241, 252, 311, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути з Печерського районного відділа державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, код ЄДРПОУ 34979022) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31306940) судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді А.М. Горяйнов
Л.Т. Черпіцька