П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 523/7527/20
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шляхтицького О.І.
суддів: Семенюка Г.В. , Домусчі С.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року по справі № 523/7527/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за участю третьої особи Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив:
- зобов'язати відповідача провести перерахунок виплати пенсії за віком з 01.06.2006 року за весь час до 2020 року;
- стягнути з відповідача не отримані пенсійні виплати з діфінціацій державних гарантій за весь час.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що з 01.06.2006 позивач є одержувачем пенсійних виплат по віку по пільзі з 50 років як мати одиначка дитини з інвалідністю з дитинства.
Так, позивач зазначив, що не погоджується з розміром нарахованої мінімальної пенсії з доплатою держави, оскільки, на думку позивача, нею зароблена пенсія до 1.3 коефіцієнта, а по персоніфікованому документальному реєстру по формі КО-5 №1140822163 за нарахуванням помісячно з 01.07.2000 до 01.05.2006 середньої заробітної плати за вирахуванням 10% тобто, за 60 місяців останніх коефіцієнт особистий 0, 761, але згідно з ст. 29 п. 1 трудовий стаж 01.09.1972 по 30.10.2006 дорівнює 1,00833 та на 2020 рік уявляє 1025, але 369 місяців згідно трудової книжки та реєстру по формі КО-5 на ім'я позивача з 01.06.1999 до 01.05.2020.
Також, позивач вважав, що відповідачем не враховано два роки навчання в ПТКУ відповідно до довідки, яка втрачена відповідачем. На думку позивача, трудовий стаж нараховується за період праці в одинарному підрахунку, а середній заробіток згідно реєстру по формі КО-5 за період не менше 60 місяців з 01.07.2000 року в повному обсязі.
Позивач зазначив, що про факт обрахунку дізналась, отримавши виписки з документів пенсійного фонду та про нулі з заводу ПЗЖБК, де вона працювала на шкідливому виробництві і ще на 2/3 знизили зарплату в 2002 року зарплати у цеху.
На думку позивача, відповідач мав право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, виданих для оформлення пенсійних виплат, а також перевіряти обґрунтованість їх оформлення і достовірність для визначення розміру заробленої пенсії.
Отже, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок виплати пенсії за віком з 01.06.2006 за весь час до 2020 року та виплатити не отриману суму пенсії.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив, у якому зазначив, оскільки у позовній заяві відсутні посилання на будь-які інші документи, які встановлюють інший розмір заробітної плати позивачки у спірний період, тому у позивачці відсутнє право на перерахунок.
Так, відповідач зазначив, що в пенсійній справі позивача містяться індивідуальні відомості про застраховану особу за 2002 рік у ВАТ «Куліндоровський завод залізобетонних виробів», згідно з якими заробітна плата позивачки за 2002 рік становить 1538, 30 грн. та індивідуальні відомості про застраховану особу за 2002 рік у Житлово-експлуатаційному підприємстві Суворовського району, згідно яким заробітна плата позивачки за 2002 рік становить 1891, 60 грн. + 48, 40 грн. лікарняних, загалом 1940 грн. Саме такі суми враховані при розрахунку пенсії позивачки, що підтверджується у довідці формою ОК 5.
Щодо заробітної плати у період до 01.01.2000, відповідач зазначив, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Однак, в матеріалах пенсійної справи позивача відсутня така довідка.
Крім того, відповідач зазначив, що ним були зроблені запити до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради щодо надання архівних довідок про заробітну плату позивачки за період роботи з 04.05.1994 по 10.04.2001 на підприємстві Куліндоровський завод залізобетонних виробів, але згідно з листа Департаменту від 13.06.2019, документи особового складу зазначеного підприємства на зберігання не надходили, відтак немає можливості підтвердити заробітну плату позивачки за спірний період.
Щодо тверджень позивачки про не зарахування до її страхового стажу періоду навчання, відповідач зазначив, що після підтвердження факту навчання, період з 01.09.1972 по 02.06.1974 було зараховано до страхового стажу Позивачки, про що свідчить розрахунок стажу.
Таким чином, відповідач вважав, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме не досконало проаналізовано доводи сторін та надані ними докази, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не враховано, що позивач в сукупності трудового та страхового стажу має більше 30 років;
- суд першої інстанції проігнорував той факт, що Пенсійний фонд відмовив у вимозі позивача проведення дійсного розрахунку.
30.03.2021 від відповідача до суду найшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що під час розгляду справи суд першої інстанції в повному обсязі дослідив копію пенсійної справи позивачки та зробив правильний висновок про відсутність протиправних дій з боку відповідачам.
09.04.2021 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено зароблений стаж з 01.09.1972 до першої отриманої пенсії з 01.06.2006 рівняється 30 років 2 місяці 8 днів, тобто коефіцієнт дорівнює 1,00675, на момент звільнення 30 років 8 місяців 25 днів, що дорівнює 1,0211, на 01.01.2020 рік - 31 років 4 місяці 1 день, що коефіцієнт дорівнює 1,03781 трудового стажу (ст.25 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що матеріалами пенсійної справи підтверджено, що за заявою про призначення пенсії, пенсійним органом призначено ОСОБА_1 пенсію за віком матері дитини з інвалідністю з дитинства з 24 травня 2006 року, що підтверджено протоколом 45514 від 12.09.2006 (а.с. 92, т.1).
Згідно з матеріалів пенсійної справи, позивач подала заяву з проханням призначити пенсію без довідки про заробітну плату до 01.07.2000 (а.с. 120, т.1).
З копії трудової книжки, яка міститься в пенсійній справі позивача, суд встановив, що ОСОБА_1 працювала з 04.05.1994 у виробничому об'єднанні «Одесзалізобетон» завод ЖБК (надалі ВАТ «ПЗЖБК») по 07.05.2003; з 06.05.2003 у ПСГ «Интострой»; з 01.04.2005 по 30.10.2006 у ТОВ «Куліндоровський індустріальний концерн».
Не погоджуючись з проведеним розрахунком пенсії, позивач зверталась із запитами до відповідача та листом від 31.07.2019 вих. №17341/Є-11 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив позивача про те, що пенсію позивачу обчислено згідно з вимог законодавства.
Позивач вважає, що їй неправомірно зроблено розрахунок пенсії, а тому звернулась з даним позовом до суду.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача щодо неврахування відповідачем її заробітної плати за період роботи у ВАТ "Куліндоровський завод залізобетонних виробів" у період до 01.01.2000 та заниження заробітної плати у період з 01.01.2002 по 31.12.2002 не знайшли підтвердження під час розгляду справи, оскільки такі документи відсутні у матеріалах пенсійної справи.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії врегульовано Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058.)
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.
Приписами пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058 передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 (надалі - Закон №1058), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
З аналізу вказаної норми вбачається, що заробітна плата за 60 календарних місяців підряд у період до 01 липня 2000 року може бути врахована при обчисленні пенсії виключно за наявності довідки про заробітну плату та за умови підтвердження відомостей, зазначених у такій довідці, первинними документами підприємства.
Відповідно до пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду №22-1 від 25.11.2005 (надалі - Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (далі - Порядок).
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений розділом 2 цього Порядку.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку до заяви додаються документи про стаж для призначення пенсії, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з вимогами Порядку № 637 трудовий стаж встановлюється на підставі інших, ніж трудова книжка, документів, лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пункту 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок) орган, що призначає пенсію надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Пунктом 2.10 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до трудової книжки позивачка працювала з 04.05.1994 у виробничому об'єднанні «Одесзалізобетон» завод ЖБК (надалі ВАТ «ПЗЖБК») по 07.05.2003; з 06.05.2003 у ПСГ «Интострой»; з 01.04.2005 по у ТОВ «Куліндоровський індустріальний концерн».
ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН" (правонаступник ТОВ «Куліндоровський індустріальний концерн») листом від 16 листопада 2020 року (вхід. № 48573/20), повідомлено про те, що у ТОВ відсутня інформація щодо заробітної плати позивача за періоди роботи з 04.05.1994 по 30.10.2006 на заводі залізобетонних виробів робочих днів, а саме: з 04.05.1994 по 30.08.1997 та з 01.02.2002 по 30.10.2006, оскільки у період з 1994 року по 2006 рік товариство не здійснювало свою діяльність як юридична особа та як наслідок не мало можливості укладення трудових договорів відповідно до законодавства.
Отже, доводи позивача щодо неврахування відповідачем її заробітної плати за період роботи у ВАТ "Куліндоровський завод залізобетонних виробів" у період до 01.01.2000 та заниження заробітної плати у період з 01.01.2002 по 31.12.2002 не знайшли підтвердження під час розгляду справи, оскільки такі документи відсутні у матеріалах пенсійної справи.
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2002 звітний рік у ВАТ "Куліндоровський завод залізобетонних виробів", згідно з яким заробітна плата позивачки за 2002 рік становить 1538,30 гри., та індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2002 звітний рік у Житлово-експлуатаційному підприємстві Суворовського району, згідно яким заробітна плата Позивачки за 2002 рік становить 1891,60 грн. + 48,40 грн. лікарняних, загалом 1940 грн. Таким чином, заробітна плата Позивачки за 2002 рік на обох підприємствах складає 3478,30 грн. та саме така сума була врахована при розрахунку розміру пенсії Позивачки, що підтверджується у довідці за формою ОК5 (т.1, а.с. 177-179).
Враховуючи відсутність інших доказів щодо заробітної плати позивача, ніж тих, які наявні у пенсійній справі позивача, суд вважає, що відповідачем правомірно розраховано пенсію позивача.
Стосовно тверджень позивача про не зарахування до її страхового стажу періоду навчання з 01.09.1972 по 02.06.1974, суд першої інстанції правильно зазначив , що вони не відповідають дійсним обставинам у справі, оскільки Головне управління направило запит №1825/04 від 09.10.2018 до архівного відділу адміністрації округа м. Жовтневий Республіки Башкортостан Російської Федерації, на який отримало відповідь про підтвердження факту навчання, та відповідачем було зараховано період з 01.09.1972 по 02.06.1974 до страхового стажу позивачки, про що свідчить розрахунок стажу (Т.1, а.с.201).
Підсумувавши вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність здійснення відповідачем перерахунку заробітної плати позивача, оскільки будь-яких інших документів, які підтверджують розмір заробітної плати позивача у спірний період, позивачем не надано.
Доводи апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить.
Апеляційна скарга не містить будь яких заперечень щодо фактичних обставин у справі, які встановленні судом першої інстанції.
Також, апелянтом не надано доказів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Посилання апелянта про не нарахування індексації, суд відхиляє, оскільки це не є предметом спору у справі, що розглядається.
Колегія суддів критично відноситься до твердження апелянта про "не доходження в пенсійний фонд виплат з ЖЕКу-96 Суворовського району від бухгалтера підрядника «Рембута» - ОСОБА_2 за період з березня до 12 вересня 2005 року роботи двірником поєднуючи з заводом ", оскільки об'єктивного підтвердження роботи двірником у ЖЕКу-96 позивач не надав.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.