21 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/17681/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/17681/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/17681/20 з апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Перевіривши апеляційну скаргу головуючий суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до приписів п.2 ч.2 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржує рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/17681/20, проте, в порушення вимог п.2 ч.2 ст.296 КАС України, не зазначає дату оскаржуваного судового рішення.
Крім того, п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Як свідчать матеріали справи, окрім апелянта участь у справі бере позивач, проте до апеляційної скарги не були додані її копії відповідно до кількості учасників справи, а саме апелянтом не було надано копії апеляційної скарги для позивача.
Також, відповідно до п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою заявником не додано до скарги документ про сплату судового збору, при цьому заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на відсутність коштів.
Суд, звернувши увагу на підстави заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає наступне.
Згідно ст.5 ЗУ «Про судовий збір» скаржник не відноситься до жодної з зазначених категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору, а отже підстав для задоволення вищевказаного клопотання не має.
Крім того необхідно зазначити, що умовою відстрочення сплати судового збору є наявність доказів того, що після такого відстрочення відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості сплатити судовий збір.
Однак, скаржник не подав доказів того, що після відстрочення сплати судового збору відпадуть обставини, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 2102 грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як свідчать матеріали справи, позивачем подано позов у 2020 році, який містить вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, як наслідок протиправності оскаржуваних дій, що фактично є однією вимогою немайнового характеру, тому ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 840,80 грн.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, ставка за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення становить 150% від 840,80 грн. = 1261,20 грн.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/ Шев.р./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до частини 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Частиною 1 статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною 3 статті. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що повноваження представника юридичної особи, який не є адвокатом, мають бути підтверджені положеннями відповідного закону, статуту, положення або трудового договору (контракту).
З апеляційної скарги вбачається, що вона підписана командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , проте на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності заявника, не надано доказів повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу та доказів, що посвідчують особу (наказ про призначення на посаду, статут, положення або трудовий договір (контракт)), матеріали справи такі відомості не містять.
Також, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник не наводить підстав для визнання поважним пропуск такого строку.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України (в редакції чинній на момент надходження справи до суду апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи не надання апелянтом документу про сплату судового збору, не зазначення в апеляційній скарзі дати оскаржуваного судового рішення, з огляду на відсутність обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, а також доказів повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу та доказів, що посвідчують особу, головуючий суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/17681/20 - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду:
- документу про сплату судового збору;
- документів на підтвердження повноважень посадової особи щодо представництва інтересів Військової частини НОМЕР_1 у суді (наказ про призначення на посаду, витяг з закону, статуту, положення, трудового договору (контракту));
- апеляційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 296 КАС України та її копій відповідно до кількості учасників справи;
- - заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в іншій частині, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Білак