22 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 193/70/21(2-а/193/3/21)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Томинець О.В.) у справі №193/70/21(2-а/193/3/21) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора батальйону №2 роти №2 Полку патрульної поліції м. Кривого Рогу УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Мінько Маргарити Максимівни, Полку Патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
26.01.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до позовом Інспектора батальйону №2 роти №2 Полку патрульної поліції м. Кривого Рогу УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Мінько,М.М. про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з оскарженою постановою, оскільки не здійснював порушення правил дорожнього руху. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення йому не надано можливості скористатись правовою допомогою. Також неправомірно не було складно протокол про адміністративне правопорушення. У з в'язку з чим він вважає дії працівника поліції неправомірними, а постанову незаконною, що призвело до незаконного його притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки вважає, що є неспростованими доводи позивача про те, що не було надано право скористатись правовою допомогою. Вказує на відсутність складеного протоколу, у відповідності до норм КУпАП. Також зазначає, що судом першої інстанції в порушення норм ст. 158 КАС України за результатами розгляду справи винесено рішення, а не постанову.
Відповідачі не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2021 поліцейським 2 го батальону 2 роти ППП в м. Кривий Ріг УПП Дніпропетровської області Мінько М.М. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3679458 від 18.01.2021, в якій зазначено, що 18.01.2021 о 12 годині 11 хв у м. Кривий Ріг по вул. Лермонтова 4 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Vokswagen Transporter", д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, що зафіксовано на службовому відеореєстраторі та б.к. 00020, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
З цих підстав, відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2. ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Позивач оскаржуючи постанову про накладення штрафу за адміністративне правопорушення, фактично зазначає на процедурні порушення - відсутність складання протоколу, розгляд справи інспектором, не надання права скористатись правовою допомогою.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, досліджені докази, оскаржувана постанова відповідача-1 винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України. Відповідачем доведено належними та допустимим доказами порушення позивачем.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач 18.01.2021 о 12 годині 11 хв у м. Кривий Ріг по вул. Лермонтова 4 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Vokswagen Transporter", д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, що зафіксовано на службовому відеореєстраторі та б.к. 00020, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР.
Судом встановлено та з відеозапису вбачається фіксація проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофору білий фургон "Фольксваген", здійснення поліцейським розвороту патрульного транспортного засобу, щоб здогнати порушника, якого наздогнали та зупинили вже на іншому перехресті. Іншого автомобіля марки "Vokswagen Transporter", білого кольору, окрім того, яким керував ОСОБА_1 , на відео зафіксовано не було.
Також з відеозапису вбачається, що працівником поліції оголошено громадянину - водію, причину зупинки згідно ст. 35 ЗУ „Про Національну поліцію", роз'яснено його права та обов'язки, згідно ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Таким чином відповідачем зафіксовано та підтверджено факт порушення позивачем ПДР України зокрема п. 8.7.3 ґ.
Щодо доводів позивача про протиправність дій відповідача щодо не складання протоколу.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція №1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст. ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч. 1, 2, 3, 5 і 6 ст. 121, ст. 121-1, 121-2, ч. 1, 2, 3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1, ст. 125, 126, ч. 1, 2 і 3 ст. 127,ст. ст. 128, 129, ст. 132-1, ч. 6 і 11 ст. 133-1, ч. 1, 2 і 3 ст. 140 КУпАП України.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції №1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином доводи позивача про відсутність складеного протоколу не ґрунтуються на нормах законодавства.
При цьому, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, поліцейський при винесенні постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення відносно позивача, діяв у рамках чинного законодавства України та у спосіб визначений законом.
Доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм КАС України, а саме прийняття за результатами розгляду справи судового рішення, а не постанови, у відповідності до ст. 158 КАС України, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки справа розглянута судом першої інстанції відповідно до процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2021 року у справі №193/70/21(2-а/193/3/21) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття ( 22 квітня 2021р.) та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий