14 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9627/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року (головуючий суддя - Юрков Е.О.) в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон Естейт»
до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубікон Естейт» (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - Відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2), в якому просило:
- визнати протиправними і скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1710330/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 11.06.2020 р., № 1729876/41722746 від 14.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 12.06.2020 р., № 1710329/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 11.06.2020 р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 11.06.2020 р., № 5 від 11.06.2020 р., № 9 від 12.06.2020 р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.
08.12.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубікон Естейт» подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій Позивач просить суд стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон Естейт» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон Естейт» задоволено (а.с.162-164).
Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що надані Позивачем докази підтверджують, що понесені витрати перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наданням правової допомоги у даній справі.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач-1, із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на правову допомогу.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що сума судових витрат на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн. є значно завищеною, не є співмірною понесеним витратам та не відповідає принципу розумності.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що вимоги щодо стягнення судових витрат з правничої допомоги в сумі 3500,00 грн. за підготовку позовної заяви з додатками є розумними, фактичними, обґрунтованими, доведеними.
Учасники справи належним чином сповіщені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання представників не направили, що не перешкоджає розгляду справи.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, що професійну правничу допомогу Позивачу було надано за договором про надання правової допомоги №61 від 27.07.2020 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубікон Естейт» (клієнт) та адвокатом Хілько Альоною Василівної.
Предметом договору є: клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу, пов'язану із захистом його прав і законних інтересів в судах всіх інстанцій що діють в системі судоустрою України, на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності незалежно від підпорядкування у справі про визнання протиправним і скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1710330/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 11.06.2020 р., № 1729876/41722746 від 14.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 12.06.2020 р., № 1710329/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 11.06.2020 р.
За приписами пункту 4.1 договору, за надання правової допомоги адвокатом, клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається з урахуванням складності справи, ціни позову, значенням справи для клієнта, витрат адвоката, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стан клієнта, а також розумності та інших істотних обставин і визначається у описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги. Гонорар на підставі цього договору за виконану роботу сплачується клієнтом на підставі рахунку адвоката протягом 3 робочих днів з дня його виставлення. Сторони домовились, що оплата за судове засідання можлива до його проведення. За результатом наданих послуг складається акт приймання-передачі послуг, який підписується клієнтом протягом 3 робочих днів з дня його отримання.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 61 від 27.07.2020 року, рахунок-фактура № 6101 від 27.11.2020 р. на суму 3500 грн., платіжне доручення № 627 від 04.08.2020 рр. на суму 3500 грн. з призначенням платежу «правова допомога згідно рахунку № 6101 від 27.11.2020 р.», акт приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2020 р., детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, за яким розмір витрат на правничу допомогу складає 3500 грн., виходячи з розрахунку: підготовка позовної заяви з додатками: кількість годин 9, вартість 3500 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що надані Позивачем докази підтверджують, що понесені витрати перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наданням правової допомоги у даній справі. Наданими до суду документами підтверджено витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі.
Також, Позивачем надані належні та допустимі докази сплати понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3500 грн.
В той же час, посилання Відповідача-1 в апеляційній скарзі на те, що сума судових витрат на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн. є значно завищеною, не є співмірною понесеним витратам та не відповідає принципу розумності, є безпідставними, оскільки Позивачем не було заявлено до відшкодування судові витрати на правничу допомогу у такому розмірі.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги Відповідача-1 спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування додаткового рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі №160/9627/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 22 квітня 2021 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов