20 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 328/266/21(2-а/328/5/21)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_1 , відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 19 лютого 2021 року, (суддя суду першої інстанції Коваленко П.Л.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Токмак, в адміністративній справі №328/266/21(2а/328/5/21) за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним рішенням, визнання протиправною бездіяльності при виконання рішення суду, -
02 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню судового рішення у справі №2а-3497/2011; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної протиправним рішенням відповідача суму еквівалентну 311.40 євро за офіційним курсом НБУ станом на день виплати.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідачем безпідставно повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Позивач наголошує, що саме відповідач - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є органом, уповноваженим на виконання рішення суду у справі №2а-3497/2011.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 19.02.2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни №64143820/20.1/3 від 15.01.2021 року та скасовано його. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-3497/2011, виданого 10.09.2013 року Токмацьким районним судом Запорізької області. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що внаслідок вчинення протиправних дій позивачу завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню в судовому порядку.
Відповідач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідач зазначає, що в січні 2021 року на виконання до відповідача надійшла заява стягувача щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-3497/2011, виданого 10.09.2013 року, разом з оригіналом виконавчого документа. 15.01.2021 року державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки в силу приписів Постанови КМУ №440, відповідач не має повноважень на виконання в примусовому порядку таких виконавчих документів, виконавчий документ позивачу необхідно пред'явити до Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного Міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач фактично оскаржує дії державного виконавця під час виконання останнім рішення в справі №2а-3497/2011, також позивач заявляє вимогу про стягнення шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача.
В свою чергу, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Як видно з матеріалів справи підставою для звернення позивача в лютому 2021 року до суду із позовом у даній справі стало неналежне виконання, на думку позивача, державним виконавчим судового рішення у справі №2а-3497/2011.
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що виконавчий лист в судовій справі №2а-3497/2011 видано на виконання вимог такого змісту: « зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 разову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням різниці вже виплаченої суми.»
Тобто, виконавчий лист в адміністративній справі №2а-3497/2011 було видано на виконання вимог щодо перерахунку та виплати одноразової соціальної допомоги, а не щодо виконання рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої ст. 20 КАС України.
За таких обставин, дії та/або бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного.
В силу приписів ч. 2 ст. 20 КАС України справи з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців при виконанні рішень у всіх справах, крім, визначених пунктами 1-3 частини першої ст. 20 КАС України, підсудні саме окружним адміністративним судам.
Відповідно до ч. 2 ст.. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, суд першої інстанції, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
За таких обставин, враховуючи, що дана адміністративна справа підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду, Токмацький районним суд Запорізької області, розглянувши дану справу, припустився порушення вимог норм процесуального законодавства та допустив розгляд справи неповноважним судом, що є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Статтею 318 КАС України встановлено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20,22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, враховуючи, що судом було розглянуто дану справу з порушенням правил предметної підсудності, встановлених ст. 20 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне рішення Токмацького районного суду запорізької області від 19 лютого 2021 року - скасувати, а справу направити до Запорізького окружного адміністративного суду для розгляду.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 318, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнити частково.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 19.02.2021 року в адміністративній справі №328/266/21 (2а/328/5/21) - скасувати, справу направити до Запорізького окружного адміністративного суду для розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай