22 квітня 2021 року справа №381/1262/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фастівського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень.
Суть спору: Фастівський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем рішень від 20.11.2019 та №0014895705 від 26.03.2020.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірними рішеннями до Фастівського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) були нараховані штраф та пеня за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного соціального внеску за періоди з 21.08.2019 по 15.11.2019 та з 21.11.2019 по 29.01.2020.
Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірних рішень та стверджує, що єдиний соціальний внесок у вказані у спірних рішеннях періоди був сплачений ним своєчасно та в повному обсязі.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2020 адміністративну справу №381/1262/20 передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
23.06.2020 матеріали адміністративної справи №381/1262/20 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання по справі.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що розрахунок автоматично нарахованих штрафних санкцій та пені до податкового повідомлення-рішення від 20.11.2019 №0055095705, сформований згідно ІС "Податковий блок" за періоди з 21.08.2019 по 30.08.2019 по нарахуванню на підставі поданого до Фастівської ДПІ Васильківського управління ГУ ДПС у Київській області звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 07.08.2019 №9172216385, з 21.09.2019 по 10.10.2019 - звіт від 18.09.2019 №921337815 та за період з 22.10.2019 по 15.11.2019 - звіт від 01.10.2019 №9226231484.
Розрахунок автоматично нарахованих штрафних санкцій та пені до податкового повідомлення-рішення від 26.03.2020 №0014895705, сформований згідно ІС "Податковий блок" за періоди з 21.11.2019 по 13.12.2019 по нарахуванням на підставі поданого до Фастівської ДПС Васильківського управління ГУ ДПС у Київській області звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 07.11.2019 №9261301587, з 21.12.2019 по 28.01.2020 - звіт від 15.12.2019 №9290839842 та за період з 21.01.2020 по 29.01.2020 - звіт від 03.01.2020 №931537496.
Відповідач зазначив, що спірні рішення були прийняті на підставі висновків щодо несплати позивачем єдиного соціального внеску, самостійно нарахованого у вказаних звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
Усною ухвалою суду від 17.11.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
У судове засідання, призначене на 03.12.2020, з'явився представник позивача.
Відповідач у судове засідання, призначене на 03.12.2020, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
Присутній у судовому засіданні 03.12.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, а також подав клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи клопотання представника позивача та неявку відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, суд усною ухвалою суду від 03.12.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, вирішив здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
Фастівський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (ідентифікаційний код 20600972, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м.Фастів, вул.Соборна, буд.16) 08.06.1995 було зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №475559 віл 21.07.2010 (т.1, а.с.87).
З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0055095705, яким позивачу за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 21.08.2019 по 15.11.2019 нарахований штраф у розмірі 25031,73 грн. та пеня у розмірі 1462,18 грн. (т.1, а.с.10).
Копія вказаного рішення рекомендованою поштовою кореспонденцією із штрихкодовим іденифікатором №0850001352370 була направлена контролюючим органом позивачу та отримана ним 26.11.2019, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" (т.1, а.с.11-12).
26.03.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0014895705, яким позивачу за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 21.11.2019 по 29.01.2020 нарахований штраф у розмірі 40845,52 грн. та пеня у розмірі 3274,04 грн. (т.1, а.с.17).
Копія вказаного рішення рекомендованою поштовою кореспонденцією із штрихкодовим іденифікатором №0850001546728 була направлена контролюючим органом позивачу та отримана ним 31.03.2020, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" (т.1, а.с.14-15).
З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних рішень, звернувся до Головного управління ДПС у Київській області зі скаргою про їх скасування (т.1, а.с.16).
Рішенням Головного управління ДПС у Київській області від 27.12.2019 №15134/9/10-36-08-01 скаргу позивача залишено без задоволення (т.3, а.с.114).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464).
Відповідно до пунктів 2,3 та 10 частини першої статті 1 Закону №2464 уцьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок;
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною другою статті 6 Закону №2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частинами третьою-п'ято статті 7 Закону №2464 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.
Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Частиною восьмою статті 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону №2464 (в редакції з 13.02.2020) періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Частиною 10 статті 9 Закону №2464 (в редакції до 13.02.2020) передбачено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини десятою статті 9 Закону №2464 (в редакції з 13.02.2020) днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону №2464 рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Частиною третьою статті 25 Закону №2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція №449) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Пунктом 2 розділу V Інструкції №449 встановлено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).
Для платників, зазначених у пунктах 1 та 16 частини першої статті 4 Закону, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у пунктах 4-5-1 частини першої статті 4 Закону, - календарний квартал.
У позовній заяві позивач повідомив, що у січні 2014 року за Фастівським районним територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) рахувалась заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, яка виникла внаслідок того, що сплачені позивачем грошові кошти в оплату внеску були зараховані на рахунок районного контролюючого органу (код рахунку 1024), у той час як внаслідок змін кошти мали бути сплачені ним на рахунок міського контролюючого органу (код рахунку 1035).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Васильківського управління ГУ ДФС у Київській області з листом від 22.01.2019 №24, у якому просив повідомити причини, за яких позивач з 01.10.2013 був переведений з коду платника ЄСВ 1024 (районна організація) на код 1035 (містка організація).
У вказаному листі позивач зазначив, що до 01.10.2013 всі податки сплачувались по коду 1024 (район) (т.1, а.с.64).
Головне управління ДФС у Київській області листом від 24.01.2019 №2654/9/10-36-57-09 повідомило позивачу про те, що відповідно до податкової бази ІТС "Податковий блок" Фастівський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) з 20.10.1998 зареєстрований по м.Фастову (1035).
У листі вказано, що у жовтні 2013 року відбулось злиття даних Пенсійного фонду України та Державної податкової служби, а оскільки Фастівський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відповідно до державної реєстрації перебував на обліку по м.Фастову (1035), всі платежі автоматично сідають за основним місцем обліку (т.1, а.с.65).
Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.01.2020 №3420/102 та листа Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11.12.2019 №1024/05 станом на 01.10.2013 за Фастівським районним територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) рахувалась переплата у розмірі 95016,50 грн. (т.1, а.с.83-84).
З інтегрованої картки Фастівського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) з єдиного внеску також вбачається, що станом на 30.09.2013 за позивачем рахувалась переплата з ЄСВ на суму 95016,50 грн.
Згідно поданої позивачем звітності ним була самостійно задекларована сума ЄСВ, що підлягає сплаті, у таких розмірах:
- за вересень 2013 року - 67429,00 грн.;
- за жовтень 2013 року - 114915,24 грн.;
- за листопад 2013 року - 89070,01 грн.;
- за грудень 2013 року - 94866,34 грн.
Отже, загальна сума самостійно задекларованого позивачем за цей період ЄСВ становить 366280,59 грн.
21.10.2013 позивачу було нарахований до сплати самостійно задекларований позивачем єдиний соціальний внесок за вересень 2013 року на суму 67429,00 грн., що зумовило зменшення переплати на вказану суму. Отже, станом на 21.10.2013 розмір переплати позивача з ЄСВ становив 27587,50 грн. (95016,50 грн. - 67429,00 грн.).
20.11.2013 позивачу було нарахований до сплати самостійно задекларований позивачем єдиний соціальний внесок за жовтень 2013 року на суму 114915,24 грн., що зумовило зменшення залишку переплати на суму 27587,50 грн. та призвело до утворення заборгованості у сумі 87327,74 грн.
Нарахування контролюючим органом позивачеві недоїмки з ЄСВ за листопад 2013 року у сумі 89070,01 грн. призвело до того, що станом на 31.12.2013 за позивачем рахувалась заборгованість у сумі 176397,75 грн.
З вказаної інтегрованої картки вбачається, що за період з 01.10.2013 по 30.01.2014 позивачем не було здійснено сплату єдиного соціального внеску. Станом на 31.01.2014 за позивачем рахувалась заборгованість у розмірі 271264,09 грн., у зв'язку зі збільшенням недоїмки на суму ЄСВ за грудень 2013 року у розмірі 94866,34 грн.
Проте, судом встановлено, що позивачем за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року здійснено сплату єдиного соціального внеску, про що свідчать наступні платіжні доручення:
жовтень 2013 року:
- від 14.10.2013 №148 на суму 11000,00 грн.; від 28.10.2013 №154 на суму 5705,00 грн.; від 28.10.2013 №158 на суму 24000,00 грн.; від 28.10.2013 №159 на суму 55193,00 грн., що в цілому складає 95898,00 грн.;
листопад 2013 року:
- від 18.11.2013 №161 на суму 37000,00 грн.;
грудень 2013 року:
- від 09.12.2013 №170 на суму 866,64 грн., від 09.12.2013 №169 на суму 38000,00 грн., від 09.12.2013 №174 на суму 784,43 грн., від 16.12.2013 №178 на суму 14348,71 грн., від 16.12.2013 №182 на суму 4731,21 грн., від 16.12.2013 №183 на суму 55000,00 грн., від 25.12.2013 №187 на суму 16268,79 грн., від 27.12.2013 №190 на суму 6495,00 грн., що в цілому становить 136494,78 грн.;
січень 2014 року:
- від 20.01.2014 №4 на суму 30000,00 грн.
Отже, згідно вказаних платіжних доручень позивачем за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року включно було сплачено єдиний соціальний внесок на загальну суму 299392,78 грн.
Суд звертає увагу на те, що у вищевказаній інтегрованій картці позивача відсутня інформація щодо сплати позивачем грошових коштів за вказаними платіжними дорученнями.
Дослідивши матеріали, судом встановлено, що відсутність в інтегрованій картці відповідної інформації зумовлена тим, що сплата коштів була здійснена позивачем за кодом бюджетної класифікації 1204, у той час як з жовтня 2013 року сплата єдиного соціального внеску мала бути здійснена позивачем за кодом бюджетної класифікації 1035.
У позовній заяві позивач підтвердив, що він помилково здійснював сплату єдиного соціального внеску за кодом бюджетної класифікації 1024, оскільки контролюючий орган не повідомив його про зміну відповідного коду для сплати внеску.
Згідно з частиною першою статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Відповідно до пункту 2.1 розділу II Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 19.09.2013 №493/815 та набули чинності з 01.10.2013 Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів) та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів (далі - територіальні органи Міндоходів) відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій (далі - страхові кошти).
Водночас, у відповідності до частини 6 статті 9 Закону для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Пунктами 3.1 - 3.4 розділу III Положення №493 встановлювалось, що страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.
На кінець операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 територіальних органів Міндоходів, перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки головних управлінь Міндоходів на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.
До 10 год. 00 хв. наступного операційного дня страхові кошти з рахунків 3719 головних управлінь Міндоходів засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я Міндоходів у Казначействі України, на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених з власниками рахунків.
Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 Міндоходів, об 11 год. 00 хв. засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі України за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" (далі - рахунок 3717) на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством України з власниками рахунків.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Розділом 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України 26 червня 2002 року №122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за №594/6882 (далі - Положення), встановлено, що єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (пункт 2.1 розділу 2 Положення).
Верховний Суд у постановах від 03.02.2021 у справі №826/9800/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 9460295), від 13.01.2021 у справі №820/5282/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94129701) та від 25.03.2019 у справі №823/567/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80661198) зазначив, що помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак такі дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, правовий висновок, викладений у вищевказаних постановах, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.
Враховуючи вказане, суд вважає, що помилкова сплата позивачем у період з жовтня 2013 року по січень 2014 року єдиного соціального внеску на загальну суму 299392,78 грн. на рахунок Васильківської ОДПІ Міндоходів у Київській області за кодом бюджетної класифікації 1024, замість коду бюджетної класифікації 1035 не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк, не спричинила настання жодних негативних наслідків у виглядів виникнення недоїмки за відповідний період або виникнення збитків для відповідного бюджету та держави в цілому.
При цьому, матеріали справи свідчать про те, що після отримання інформації від Фастівського відділення ОДПІ щодо сплати внеску на невірний рахунок, позивачем були вжиті відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю (лист №24 від 22.01.2014).
Крім того, суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №320/5608/19:
- скасовано рішення від 13.12.2018 року №40275/6/99-99-11-05-02-25, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області про результати розгляду скарги;
- скасовано рішення №0018165706 від 20.12.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 50988,63 грн. та нарахування пені у сумі 17117,56 грн. за період з 20.12.2018 року до 20.12.2018 року;
- скасовано рішення №0006675706 від 19.03.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 13397,82 грн. та нарахування пені у сумі 389,20 грн. за період з 22.01.2019 року до 21.02.2019 року;
- скасовано рішення № 0033395706 від 15.08.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 24535,41 грн. та нарахування пені у сумі 840,59 грн. за період з 21.01.2019 року по 31.07.2019 року.
У вказаному судовому рішенні судом встановлено, що Фастівським районним територіальним центром соціального обслуговування своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок за період з 01.01.2014 по 31.07.2019, зокрема:
- за грудень 2014 (Звіт від 12.01.2015 №1500681675) позивачем сплачено кошти в сумі 74614,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №179 від 09.12.2014, №185 та №190 від 22.12.2014, №1 від 25.12.2014;
- за квітень 2015 (Звіт від 05.05.2015 №1513214013) позивачем сплачено кошти в сумі 83438,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №51 від 16.04.2015, №54 та№55 від 21.04.2015;
- за грудень 2015 (Звіт від 05.01.2016 №1600217962) позивачем сплачено кошти в сумі 106 921,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №155 від 09.12.2015, №166 та №170 від 23.12.2015, №33 та №34 від 24.12.2015, №54 та №55 від 21.04.2015;
- за січень 2016 (Звіт від 17.02.2016№1605664786) позивачем сплачено кошти в сумі 53 900,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №155 від 19.01.2016, №162 від 27.01.2016;
- за лютий 2016 (Звіт від 03.03.2016 №1606417320) позивачем сплачено кошти в сумі 51 123,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №165 від 11.02.2016, №172 від 24.02.2016, №12 від 25.02.2016;
- за березень 2016 (Звіт від 06.04.2016 №1608171523) позивачем сплачено кошти в сумі 53 594,87 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №178 від 10.03.2016, №189 від 22.03.2016;
- за серпень 2016 (Звіт від 05.09.2016 №9159288182) позивачем сплачено кошти в сумі 62 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №28 від 25.08.2016, №23 від 09.08.2016;
- за жовтень 2016 (Звіт від 09.11.2016 №9212604259) позивачем сплачено кошти в сумі 51 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №45 від 06.10.2016, №48 від 25.10.2016;
- за грудень 2018 (Звіт від 08.01.2019 №9296851344) позивачем сплачено кошти в сумі 99 094,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №182 від 26.12.2018, №180 від 21.12.2016;
- за січень 2019 (Звіт від 07.02.2019 №9013982868) позивачем сплачено кошти в сумі 112 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4 від 15.01.2019, №15 від 29.01.2019;
- за лютий 2019 (Звіт від 04.03.2019 №9035597573) позивачем сплачено кошти в сумі 112 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №26 від 06.02.2019, №44 від 20.02.2019;
- за березень 2019 (Звіт від 04.04.2019 №9062510359) позивачем сплачено кошти в сумі 112 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №62 від 06.03.2019, №89 від 28.03.2019;
- за квітень 2019 (Звіт від 03.05.2019 №9087727555) позивачем сплачено кошти в сумі 112 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №112 від 10.04.2019, №132 від 23.04.2019;
- за травень 2019 (Звіт від 03.06.2019 №9114475803) позивачем сплачено кошти в сумі 112 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №151 від 06.05.2019, №180 від 27.05.2019;
- за червень 2019 (Звіт від 05.07.2019 №9144083182) позивачем сплачено кошти в сумі 112 502,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №206 №215 від 19.06.2019, №200 від 13.06.2019.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №320/5608/19 набрало законної сили 14.08.2020.
Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, факт відсутності у позивача заборгованості з єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 30.06.2019, встановлений вищевказаним судовим рішенням, що набрало законної сили, визнається судом преюдиціальними та не потребує повторного доказування.
Як зазначено вище, рішення №0055095705 від 20.11.2019 прийняте на підставі висновків щодо несплати позивачем єдиного соціального внеску за період з 21.08.2019 по 15.11.2019, а рішення №0014895705 від 26.03.2020 прийняте на підставі висновків щодо несплати позивачем єдиного соціального внеску за період з 21.11.2019 по 29.01.2020.
Як було вказано вище, судом встановлено, що станом на 01.10.2013 за позивачем рахувалась переплата з ЄСВ на суму 95016,50 грн.; загальна сума самостійно задекларованого позивачем ЄСВ за період вересень-грудень 2013 року становить 366280,59 грн.; за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року включно позивачем було сплачено єдиний соціальний внесок на загальну суму 299392,78 грн. Наведене свідчить про відсутність у позивача недоїмки за це період та існування переплати у розмірі 27128,69 грн. (95016,50 грн. + 299392,78 грн. - 366280,59 грн.).
Враховуючи, що своєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 30.06.2019 констатована судовим рішенням у справі №320/5608/19 та не потребує доказування, дослідженню у цій справі підлягає період, починаючи з липня 2019 року.
Судом встановлено, що згідно поданої звітності Фастівським районним територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) були самостійно задекларовані суми ЄСВ у таких розмірах:
- за липень 2019 року - у розмірі 115836,23 грн.;
- за серпень 2019 року - у розмірі 119203,87 грн.;
- за вересень 2019 року - у розмірі 112100,16 грн.;
- за жовтень 2019 року - у розмірі 104883,86 грн.;
- за листопад 2019 року - у розмірі 115875,80 грн.;
- за грудень 2019 року - у розмірі 113885,68 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено єдиний соціальний внесок за наступними платіжними дорученнями:
- від 22.07.2019 №259 на суму 32000,00 грн. та від 16.07.2019 №244 на суму 80000,00 грн., що в цілому становить 112000,00 грн. (призначення платежу: сплата ЄСВ за липень 2019 року) (т.1, а.с.21);
- від 15.08.2019 №290 на суму 80000,00 грн. та від 29.08.2019 №300 на суму 32000,00 грн., що в цілому становить 112000,00 грн. (призначення платежу: сплата ЄСВ за серпень 2019 року) (т.1, а.с.22);
- від 25.09.2019 №347 на суму 32000,00 грн. та від 16.09.2019 №335 на суму 80000,00 грн., що в цілому становить 112000,00 грн. (призначення платежу: сплата ЄСВ за вересень 2019 року) (т.1, а.с.24);
- від 08.10.2019 №379 на суму 80000,00 грн. та від 24.10.2019 №401 на суму 31260,00 грн., що в цілому становить 111260,00 грн. (призначення платежу: сплата ЄСВ за жовтень 2019 року) (т.1, а.с.25);
- від 13.11.2019 №420 на суму 80000,00 грн. та від 26.11.2019 №445 на суму 30000,00 грн., що в цілому становить 110000,00 грн. (призначення платежу: сплата ЄСВ за листопад 2019 року) (т.1, а.с.26-27);
- від 11.12.2019 №486 на суму 112000,00 грн. (призначення платежу: сплата ЄСВ за грудень 2019 року) (т.1, а.с.28);
- від 27.01.2020 №14 на суму 69840,40 грн., від 16.01.2013 №3 на суму 50000,00 грн., від 27.01.2020 №15 на суму 50000,00 грн. та від 27.01.2020 №17 на суму 50000,00 грн., що в цілому становить 219840,00 грн. (призначення платежу: січень 2020 року) (т.1, а.с.29-30).
Отже, враховуючи, що своєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 30.06.2019 констатована судовим рішенням у справі №320/5608/19 та не потребує доказування, а також приймаючи до уваги встановлений судом під час розгляду цієї справи факт повної та своєчасної сплати позивачем ЄСВ за період вересень-грудень 2013 року та існування у нього переплати у розмірі 27128,69 грн., суд дійшов висновку про відсутність фактів несвоєчасної сплати позивачем ЄСВ за період липень-грудень 2019 року як підстави для застосування штрафних санкцій за спірними рішеннями.
Суд зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що нарахування відповідачем на підставі спірних рішень позивачу штрафу та пені здійснювалось на підставі висновків щодо наявності заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, яка визначена без зарахування в якості оплати єдиного соціального внеску сплачених грошових коштів, які позивачем були помилково перераховані за неналежною бюджетною класифікацією у період з жовтня 2013 року по січень 2014 року платежів.
Вказана обставина зумовила здійснення контролюючим органом перерозподілу та зміни призначення поточних платежів, сплачених позивачем починаючи в оплату єдиного соціального внеску ще з січня 2014 року на неправомірно визначену суму недоїмки, що в свою чергу, свідчить про те, що визначення відповідачем в подальшому відповідного розміру штрафних санкцій та пені, у тому числі, на підставі спірних рішень є необґрунтованим та неправомірним.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування позивачу на підставі спірних рішень штрафних санкцій та пені, у той час як матеріали справи свідчать про повну та своєчасну сплату позивачем ЄСВ, а тому суд дійшов висновку про те, що спірні рішення прийняті протиправно та підлягають скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 3.04.2020 №132 (т.1, а.с.1).
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, становить 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.11.2019 №0055095705.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.03.2020 №0014895705.
4. Стягнути на користь Фастівського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (ідентифікаційний код 20600972, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м.Фастів, вул.Соборна, буд.16) судовий збір у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 43141377, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.