про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2021 року м. Київ № 320/4233/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного центру зайнятості, Київського обласного центру зайнятості, Державного центру зайнятості України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського районного центру зайнятості, Київського обласного центру зайнятості, Державного центру зайнятості України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та просить суд:
визнати протиправними дії Держави Україна у сфері соціального захисту населення, що вчинені 02.03.2021 Київським обласним центром зайнятості у вигляді прийняття наказу № 40/01-28.01 «Щодо внесення змін до наказу Київського ОЦЗ про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину» та скасувати цей наказ від 02.03.2021 № 40/01-28.01.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС Ураїни).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2 270,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивачем не подано доказу сплати судового збору.
Таким чином позивачу необхідно подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Разом з цим, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, яке мотивовано складним матеріальним становищем позивача та неможливістю сплати нею судового збору.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI).
Отже, суд наділений повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.
При цьому, в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Тобто, звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
В якості доказів звільнення від сплати судового збору позивач надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 13.01.2021, в яких наявна інформація про те, що за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року позивач отримала дохід у розмірі 2000,00 грн.
Проте, суд не приймає зазначені відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів в якості доказів звільнення від сплати судового збору, оскільки доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів.
Водночас окремий доказ, сам по собі, не свідчить про незадовільний майновий стан, зокрема у даному випадку відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів лише свідчать про розмір отриманого позивачем доходи під час здійснення підприємницької діяльності, однак це не означає, що у позивача не може існувати інших доходів.
Отже, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору та доказом відсутності інших джерел доходів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про звільнення від сплати судового збору, а отже підстави для задоволення такого клопотання відсутні.
Крім того, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві вказується зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, у позовній заяві вказано у якості відповідачів Києво-Святошинський районний центр зайнятості, Київський обласний центр зайнятості, Державний центр зайнятості України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, однак фатично позовні вимоги звернуті до Київського обласного центру зайнятості.
Таким чином позивачу необхідно уточнити склад учасників справи та позовні вимоги, які будуть заявлені до них.
Відтак, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, уточнену позовну заяву з урахуванням висновків суду.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного центру зайнятості, Київського обласного центру зайнятості, Державного центру зайнятості України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, уточнену позовну заяву з урахуванням висновків суду.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.