21 квітня 2021 року № 320/2429/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області у нездійснені зарахування усіх періодів роботи позивача у зоні відчуження ЧАЕС починаючи з 01.03.2004 до страхового стажу в полуторному розмірі, та як роботу в зоні відчуження та за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та невірному визначенню понаднормативного стажу з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з грудня 2019 року із зарахуванням до страхового стажу усіх періодів роботи позивача у зоні відчуження ЧАЕС починаючи з 01.03.2004 в полуторному розмірі, та як роботу в зоні відчуження та за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням довідок встановленої форми, затвердженими постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 №122 та постановою КМУ від 05.07.2006 за №920, збільшивши доплату за понаднормативний стаж за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.12011 перебуває на обліку в пенсійному органі як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що після призначення пенсії вона продовжує працювати на ДСП "Чорнобильська АЕС" та є особою, яка постійно працює в зоні відчуження і час роботи якої повинен зараховуватись до стажу роботи в полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах). Проте, з відповіді пенсійного органу їй стало відомо про те, що її пенсія, з моменту призначення, була розрахована з порушенням норм діючого законодавства, що, в свою чергу, призвело до суттєвого зменшення розміру призначеної пенсії.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що страховий стаж зараховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим законом (тобто до 01.01.2014) зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено зарахування до страхового стажу, з якого розраховується розмір пенсії, у полуторному розмірі періоди роботи (служби) у зоні відчуження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Київській області як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після призначення пенсії позивачка продовжує постійно працювати у ДСП «Чорнобильська ЧЕС» та відноситься до осіб, які постійно працюють у зоні відчуження, час роботи якої зараховується до стажу роботи у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, на підставі постанови КМУ від 10 вересня 2008 року № 831.
Як слідує з матеріалів справи, з 21.12.2019 пенсію позивача перераховано згідно її заяви від 13.12.2019 №2052.
Так, загальний стаж позивачки становить 48 років 7 місяців, з них: страховий стаж до 01.01.2014 - 18 років 8 місяців 27 днів; страховий стаж після 01.01.2014 - 15 років 10 місяців 3 дні; за списком №1 - 14 років.
Індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності склав: ((583/100*12)*1) = 0,48583.
Основний розмір пенсії з 01.12.2019 склав: 17299*0,48583=8404,61 гриень.
Доплата за понаднормовий стаж - 193,32 грн (за 18 років),
Загальний розмір пенсії - 8597,93 грн.
Додаткова пенсія особам, віднесеним до 4 категорії ЧАЕС - 56,94 грн.
Загальний розмір призначеної пенсії з надбавками з 01.01.2019 становив 8654,87 грн.
Проте, враховуючи викладене у протоколі перерахунку пенсії ОСОБА_1 та з урахуванням відомостей, що містяться у пенсійній справі, позивач вважає, що з часу призначення пенсії та її перерахунків, відповідачем було розраховано розмір складових її пенсії з порушенням норм діючого законодавства, що призвело до суттєвого зменшення загального та основного її розміру.
Позивач зазначила, що починаючи з 01.03.2004 весь час роботи у зоні відчуження та за Списком №1 відповідач протиправно не врахував у полуторному розмірі.
Не погоджуючись з розрахунком своєї пенсії, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 796-XII час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» від 10.09.2008 № 831 (далі - постанова № 831) передбачено, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36).
Отже, вказаною постановою надано право особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки в зоні відчуження (у тому числі особам, які працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1), на зарахування їх часу роботи або служби до стажу роботи у пільговому розмірі, а саме: у полуторному.
Разом з тим, 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Преамбулою наведеного вище Закону встановлено, що він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Пунктом 16 Розділу XV "Прикінцеві Положення" Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп х Кс, де:
- П - розмір пенсії, у гривнях;
- Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
- Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону, а саме: Кс = (См х Вс)/(100% х 12), де См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
У свою чергу, порядок обчислення страхового стажу визначено статтею 24 Закону № 1058-IV.
Так, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною третьою цієї ж статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, лише положеннями Закону № 1058-IV встановлюються виключні підстави, за наявності яких періоди трудової діяльності особи після 01.01.2004 можуть бути обчислені із застосуванням розміру показника страхового стажу іншого, ніж передбачений частиною третьою статті 24 цього Закону.
Згідно Протоколу від 08.12.2011 здійснено розрахунок та первинне призначення пенсії ОСОБА_1 з 25.11.2011.
Стаж для розрахунку розміру пенсії було обчислено таким чином:
Стаж за Списком 1 (обрахований без кратності) - 5 років 10 місяців.
Загальний стаж - 26 років 6 місяців 27 днів.
Для розрахунку заробітної плати для первинного призначення пенсії використано періоди заробітку: з 01 липня 2000 року по 31 жовтня 2011 року включно (згідно статті 40 Закону №1058). Розрахунок здійснювався автоматично при занесенні відповідних даних. Коефіцієнт заробітку склав 3,90980. Заробіток для обчислення пенсії склав 3909,0*1982,63 (середньомісячний заробіток для обчислення за 2010 рік) = 7751,69 гривень.
При цьому відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Закон № 1058-IV не містить положень, якими передбачено зарахування часу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 до стажу роботи у полуторному розмірі.
Крім того, наведений вище Закон не передбачає можливості застосування при розрахунку страхового стажу особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, положень інших законодавчих актів та/або нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, у тому числі постанови № 831.
Водночас, у залежності від обраних особою умов та порядку пенсійного забезпечення до пенсійних правовідносин підлягають застосуванню норми загального Закону № 1058-IV або спеціального Закону № 796-ХІІ.
Аналогічна позиція викладена Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 12.02.2021 у справі № 320/6559/20.
Судом встановлено, що позивачці призначено пенсію відповідно до положень Закону № 1058-IV, а саме: пенсію за віком.
Вказані обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються, зокрема, витягом з ІКІС ПФУ Підсистема призначення та виплати пенсії.
Крім того, частина 2 статті 56 Закону №796-ХІІ передбачає, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В той же час, розмір пенсії ОСОБА_1 розраховано згідно ч. 1 статті 27 Закону №1058-IV, відповідно надбавка за понаднормовий стаж призначена згідно статті 28 Закону №1058-IV, згідно якої за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом 1 цієї частини.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи, позивачу нарахована доплата за понаднормовий стаж згідно абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 18 років, що складає 193,32 грн, що відповідає нормам законодавства.
Таким чином, з огляду на те, що позивачка отримує пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до положень Закону №1058-IV, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи їй у зарахуванні до стажу роботи періодів роботи в зоні відчуження з 01.01.2004 у полуторному розмірі та у доплаті за понаднормовий стаж понад 15 років, діяв правомірно, у спосіб та у відповідності до вимог чинного пенсійного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а тому, довів правомірність своїх дій.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я. В. Горобцова
Суддя Горобцова Я.В.